Рішення

від 04.09.2008 по справі 38/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/97

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.09.08 р.                                                                                                    Справа № 38/97                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні  Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” м. Донецьк

про  стягнення 1 107грн.70коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача:  Мішина Н.Г.  юрисконсульт за дов. №01/4-1804 від 02.09.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

        Позивач, Комунальне підприємство “Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі                   1 107грн.70коп.

        В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про спільне використання і обслуговування убудованого нежитлового приміщення № 8/38 від 18.06.2003р.

20.08.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 12.08.2008р. № 14/4-20/716, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 13524696) та знаходиться за адресою: 83054, м. Донецьк, вул. Миронова,1, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач  у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу господарського суду поштовими повідомленням № 967407 від 13.08.2008р. та № 9738840 від 21.08.2008р. з відмітками “ вручено  уповноваженій особі”,  тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Позивач у судовому засіданні 03.08.2008р.  надав пояснення по суті позовних вимог, в яких пояснив, що враховуючи, що п. 5 договору передбачено, якщо жодна із сторін до  витікання строку договору не зверталася з пропозицією, то договір  вважається   продовженим на той же строк, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.09.2007 р. по 01.07.2008 р. в сумі 1 107грн.70 коп., які судом розглянуті. прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

                    ВСТАНОВИВ:

18.06.2003р. між Державним комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна організація Київського району”  (за договором – власник будинку) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна” м. Донецьк (за договором – орендар, далі - відповідач), було укладено договір про спільне використання і обслуговування убудованого нежитлового приміщення № 8/38,  згідно якого власник будинку забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: вул.Миронова,1, а також утримування при будинковій території, а орендар приймає участь у витратах “власника будинку” по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду пропорційно займаної площі у розмірі 110грн.77коп. на момент укладення договору.

В подальшому, на підставі розпорядження Донецького міського голови №774 від 04.07.2003р. було реорганізоване Державне комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційна організація Київського району”  та   створено Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк, яке згідно положень Статуту є правонаступником Державного комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецьк”.

Договором передбачено, що орендар займає нежитлове приміщення площею 307,7мІ, в тому числі підвал, в житловому будинку за адресою: вул.Миронова,1.

Розділом 3 договору сторони передбачили розрахунок суми платежу за договором, а саме п.3.1 експлуатаційні витрати на момент укладення договору склали                       0,30грн./мІ х 307,7мІ =92,31грн. у тому числі ПДВ 18,46грн.

Пунктом 3.2 визначені комунальні послуги до сплати за місяць 110,77грн. у тому числі ПДВ.

Розділом 4 договору сторони передбачили порядок оплати, а саме: суму платежу орендар повинен перерахувати на рахунок “власника будинку” не пізніше 30 числа поточного місяця.

Розділом 5 договору сторони визначили строк договору, а саме: діючий договір набирає чинності  з 01.06.2003р. і діє до 01.06.2008р. Там же передбачено, якщо жодна із сторін за місяць до витіку строку договору не звернулася із пропозицією, то договір вважається пере укладеним на той же строк.

На підставі цього, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.09.2007 р. по 01.07.2008 р. в сумі 1107грн.70 коп.

                Суд вважає договір  № 8/38 від 18.06.2003р. укладеним згідно вимог ст.638  ЦК України.

Згідно вимог договору  відповідач приймає участь у витратах позивача щодо управління, експлуатації та поточному ремонті житлового фонду пропорційно займаної площі у сумі 110,77 грн.  та займає нежитлове  приміщення площею 307,7мІ, в тому числі підвал, в житловому будинку за адресою: вул.Миронова,1, тому повинен сплачувати експлуатаційні витрати у розмірі    110грн.77коп.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та заборгованість за період з 01.09.2007 р. по 01.07.2008 р. в сумі 1107грн.70 коп. залишилась не сплаченою.

До теперішнього часу відповідач не розрахувався перед позивачем за укладеним договором,  заборгованість складає 1107грн.70коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір про спільне використання і обслуговування убудованого нежитлового приміщення № 8/38 від 18.06.2003р.,  розрахунок суми боргу, письмові пояснення від 03.09.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно абзацу другого п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно абзацу другого п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов”язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Позивач обґрунтовую свої вимоги нормами  Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, тому судом застосовані відповідно норми, оскільки суд не має права самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов”язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” м. Донецьк на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк заборгованості за договором про спільне використання і обслуговування убудованого нежитлового приміщення № 8/38 від 18.06.2003р. за період з 01.09.2007р. по 01.07.2008р. в розмірі 1 107грн.70коп.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються  відповідачем.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” м. Донецьк про стягнення боргу  у розмірі 1 107грн.70коп. задовольнити.   

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” м.Донецьк  (83054, м.Донецьк, вул. Миронова, 1 р/р 26023015330498 у Київському відділенні ПІБ м.Донецька, МФО 334271, ЄДРПОУ 13524696) на користь Комунального підприємства “Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька” м.Донецьк  (83121, м. Донецьк,    вул. Челюскінців, буд. 299, р/р 260009801197 ДОФ АКБ Соцразвития УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 05514241)    борг  у розмірі  1 107грн.70коп., держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 03.09.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі