Рішення

від 01.09.2008 по справі 23/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/120

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.09.08 р.                                                                                                    Справа № 23/120                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Донзапчастина” м. Донецьк  

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Камянське” с. Спартак

про  стягнення  23 903,89 грн.    

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 26.08.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 01.09.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Донзапчастина” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Камянське” с. Спартак,  15 000 грн. боргу, 4 641, 02 грн. інфляційних, 598, 67 грн. 3% річних та 3 664, 2 грн. пені.   

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № О.О.-151 від 14.03.2007р. щодо оплати товару, отриманого представником відповідача на підставі накладних                    № ДОН-000000020 від 15.03.2007р., № 1696 від 13.04.2007р., № 1756 від 17.04.2007р. та             № 1855 від 20.04.2007р.;

-          ст.ст. 625, 629, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

-          ст.ст. 193, 264, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов та статут у засідання суду не подав.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу № О.О.-151 від 14.03.2007р., згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) - оплатити  агрегати навісні АГ-2,4-20 на суму 31 480 грн. (п.1.1. договору).  

Сторони домовились, що:

- поставка продукції здійснюється  на умовах EXW Міжнародних правил щодо тлумачення термінів ”Інкотермс” (далі – Правила ”Інкотермс”) склад постачальника: м. Макіївка, вул. Магістральна (п.2.1. договору);

- оплата продукції здійснюється до 15.05.2007р. (п.3.1. договору);

- за прострочку оплати поставленої продукції покупець  сплачує пеню у розмірі 2% від вартості неоплаченої в строк продукції  за кожний день прострочення (п.5.2. договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007р. (п.6.1. договору ).

Представники відповідача отримали у позивача товар за договором № О.О.-151 від 14.03.2007р. на суму 33 737, 13 грн., що підтверджується накладними № ДОН-000000020 від 15.03.2007р., № 1696 від 13.04.2007р., № 1756 від 17.04.2007р., № 1855 від 20.04.2007р. та відповідними довіреностями відповідача. Позивач стверджує, що відповідач лише частково оплатив вартість поставленого йому товару - борг за договором становить суму 15 000 грн. Відповідач  не подав суду доказів оплати позивачу суми боргу. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача борг на суму 15 000 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв'язку з цим суд стягує з відповідача на користь позивача 4 641, 02 грн. інфляційних та 598, 67 грн. річних.

Частиною 6 ст. ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач нарахував пеню за період з 15.05.2007р. по 04.07.2008р., а слід нараховувати за період з 15.05.2007р. по 15.11.2007р. Таким чином на підставі п.5.2. договору та обмеження розміру пені, встановленого ст.343 ГК України, з відповідача стягується пеня на суму 1 774, 17 грн. В решті вимог позивача щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.     

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 614, 625, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                            В И Р I Ш И В :

          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Камянське” (с. Спартак, вул. Леніна, 1, р/р 26001368508050 у ДРУ КБ ”Приватбанк”,          МФО 335496, ЄДРПОУ 31299902) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Донзапчастина” (м. Донецьк, вул. Кобозева, 12, р/р 26009301779052 у філії ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635, ЄДРПОУ 33654216) - 15 000 грн. боргу,                             4 641 грн. 02 коп. інфляційних, 598 грн. 67 коп. 3% річних, 1 774 грн. 17 коп. пені,                      220 грн. 14 коп. витрат на сплату держмита та 108 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.              

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

               Суддя                                                                                                            Забарющий М.І.