Постанова

від 30.11.2011 по справі 9/073-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 9/073-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Мирошниченка С.В.,

суддів Князькова В.В.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРФ-Дистр ибуція"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011

у справі № 9/073-11

господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Істок"

Товариства з обмеженою від повідальністю "ІРФ-Дистрибуц ія"

про визнання договору недійс ним

за участю представників

позивача Горєлов О.Л.,

відповідача-1 Трофименко Л.В.,

відповідача-2 Дараган О.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарськ ого суду Київської області в ід 19.07.2011 у справі № 9/073-11 відмовлен о у задоволенні позову ПАТ "Ін теграл-банк" про визнання нед ійсним договору, укладеного між відповідачами.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 23.08.2011 рішення господарсь кого суду Київської області від 19.07.2011 у справі № 9/073-11 скасован о, позов задоволено, визнано н едійсним укладений між відпо відачами договір поставки.

Не погоджуючись із зазначе ним судовим рішенням, ТОВ "ІРФ -Дистрибуція" звернулось до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою, в якій просить скасувати пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 23.0 8.2011, залишивши в силі рішення г осподарського суду Київсько ї області від 19.07.2011 у справі №9/073-11 .

Вимоги та доводи касаційно ї скарги мотивовані тим, що су дом апеляційної інстанції по рушено норми матеріального п рава та процесуального права , зокрема, ст.ст. 33, 35 ГПК України, ст. 234 ЦК України, ст. ч. 1 ст. 207 ГК Ук раїни.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши матеріали справи , заслухавши пояснення прису тніх представників, перевіри вши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встанов лення, дослідивши правильніс ть застосування господарськ ими судами норм процесуально го та матеріального права, вв ажає, що касаційна скарга не п ідлягає задоволенню з наступ них підстав.

Статтею 203 ЦК України встано влені загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину, зокрема: з міст правочину не може супер ечити Цивільному кодексу Укр аїни, іншим актам законодавс тва, а також моральним засада м суспільства; особа, яка вчин яє правочин, повинна мати нео бхідний обсяг цивільної дієз датності; волевиявлення учас ника правочину, має бути віль ним і відповідати його внутр ішній волі; правочин має вчин ятися у формі, встановленій з аконом; правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про ви знання договорів недійсними , господарський суд повинен в становити наявність тих обст авин, з якими закон пов'язує ви знання правочинів недійсним и і настання відповідних нас лідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам зак ону; додержання встановленої форми договору; правоздатні сть сторін за договором; у чом у конкретно полягає неправом ірність дій сторони та інші о бставини, що мають значення д ля правильного вирішення спо ру.

Предметом даного спору є ви знання недійсним договору по ставки з мотивів його укладе ння з порушенням вимог ч. 13 ст. 1 3 Закону України Закону Украї ни "Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння його банкрутом".

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, 10.03.2010 між ТОВ "ІРФ-Дистрибуція" (постачальн ик) та ТОВ "Істок" (покупець) був укладений договір поставки, на умовах якого постачальни к зобов'язався передати пок упцю продукти харчування в а сортименті, за цінами та в кіл ькості, які погоджуються сто ронами у накладних, які є неві д'ємною частиною цього дого вору, а покупець зобов'язав ся прийняти товар та оплати й ого на умовах, встановлених д оговором. Загальна сума спір ного договору складає 7 037 190,01 гр н.

На підтвердження фактично го виконання зобов'язань за спірним договором поставки від 10.03.2010 відповідач-2 виписав в ідповідачу-1 видаткову накла дну від 02.04.2010 № 11 на загальну суму 7 037 190,01 грн. та податкову накладн у № 00022 від 02.04.2010 на загальну суму 3 501 670,33 грн., відповідно до яких, як стверджують відповідачі, по купець отримав від постачаль ника на складі постачальника у м. Новомосковськ на підстав і довіреності № 214 від 02.04.2010 товар на загальну суму 7 037 190,01 грн.

Судами попередніх інстанц ій також встановлено, що спір ний договір був укладений ві дповідачами в період процеду ри розпорядження майном борж ника, яка була введена ухвало ю господарського суду Одеськ ої області від 01.02.2010 у справі № 1/2 4-10-510 про банкрутство ТОВ "Істок "; кредиторська заборгованіс ть відповідача-1 виникла на пі дставі спірного правочину у період, коли балансова варті сть його активів складала 51 983 0 00 грн. (баланс на 31.03.2010).

Відмовляючи у позові, суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що позивачем не доведено на явності обставин, з якими чин не законодавство України пов 'язує недійсність правочину, оскільки керівником боржник а в установленому законодавс твом порядку вживалися заход и щодо отримання дозволу на у кладання спірного договору п оставки, та у зв'язку з тим, що ф актично ця угода не передбач ала відчуження майна боржник а, є договором, укладеним підп риємством в процесі своєї оп еративно-господарської діял ьності, направленим на отрим ання підприємством прибутку , надання згоди на укладення о скаржуваного договору Закон не вимагає.

Задовольняючи позов, суд ап еляційної інстанції виходив з того, що спірний правочин су перечить ч. 13 ст. 13 Закону Украї ни "Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння його банкрутом" та вчинен о без наміру створення право вих наслідків, які обумовлюв ались цим договором.

Беручи до уваги невідповід ність вартості товару у вида тковій та податковій накладн их, відсутність копії довіре ності на отримання товару у в ідповідача-2, суд апеляційної інстанції вмотивовано не ви знав їх належними доказами в иконання обов'язку з постав ки товару на умовах спірного договору на суму поставки в р озмірі 7 037 190,01 грн.

Враховуючи також відсутні сть доказів оплати товару за спірним договором, здійснен ня заходів щодо отримання оп лати (надання рахунку на опла ту поставки згідно 3.4 спірного договору), примусового стягн ення заборгованості за поста влений товар після збігу тер міну проведення розрахунків , визначених сторонами за спі рним договором поставки від 10.03.2010, суд апеляційної інстанці ї дійшов висновку про фіктив ність спірного договору, оск ільки відповідачами не довед ено виконання зобов'язань з а спірним договором поставки від 10.03.2010, а так само і намірів фа ктичного виконання зобов'я зань за укладеним договором.

Встановивши, що кредиторсь ка заборгованість за спірним договором включена до реєст ру кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2011 у сп раві № 32/78-10-2331 про банкрутство ТО В "Істок", а ТОВ "ІРФ-Дистрибуці я" ввійшло до комітету кредит орів зі значною кількістю го лосів, суд апеляційної інста нції дійшов висновку, що відп овідачі мали умисел на збіль шення кредиторської заборго ваності відповідача-1 на підс таві правочину, який було ним и вчинено без мети створення будь-яких правових наслідкі в, які породжує договір поста вки (поставка товару, прийнят тя товару, оплата товару, тощо ).

Критично оцінивши листи ро зпорядника майна, у яких, зокр ема, останній повідомляв про те, що він не має права втруча тись в оперативно-господарсь ку діяльність боржника (ч. 14 ст . 13 Закону України "Про відновл ення платоспроможності борж ника або визнання його банкр утом"), а серед переліку цивіль но-правових угод, на укладенн я яких обов'язково потрібне погодження розпорядника май на, відсутні договори постав ки продукції, суд апеляційно ї інстанції дійшов вмотивова ного висновку, з яким погоджу ється колегія суддів, що кері вник підприємства у період з 01.02.2010 по 31.05.2010 не мав право на укла дення договорів, що пов'яза ні з розпорядженням майном т овариства, без згоди розпоря дника майна на суму, що переви щувала 519830,00 грн., а укладаючи сп ірний договір, керівник відп овідача-1 (боржника у справі пр о банкрутство) розпорядився грошовими коштами товариств а, які є майном відповідно до с т. 177, 190 ЦК України, на суму, що зна чно перевищила один відсоток балансової вартості активів боржника.

Даний висновок узгоджуєть ся з приписами ч. 14 ст. 13 Закону У країни "Про відновлення плат оспроможності боржника або в изнання його банкрутом", відп овідно до якої розпорядник м айна не має права втручатися в оперативно-господарську д іяльність боржника, крім в ипадків, передбачених цим За коном. Частина 13 ст. 13 назван ого Закону якраз і передбача є такі випадки, зокрема, місти ть заборону керівнику уклада ти без погодження з розпоряд ником майна угоди щодо розпо рядження будь-яким майном бо ржника, балансова вартість я кого складає понад один відс оток балансової вартості акт ивів боржника.

Колегія суддів зауважує пр о помилковість твердження ск аржника про порушення судом апеляційної інстанції ст. 35 ГП К України з посиланням на те, щ о правомірність укладення сп ірного договору підтверджен а судовими рішеннями у справ і про банкрутство ТОВ "Істок".

Дійсно, ст. 35 ГПК України звіл ьняє від доказування фактів, встановлених рішенням госпо дарського суду при вирішення спорів, в яких беруть участь т і самі сторони, проте таке при пущення може бути спростован о в загальному порядку. Оскіл ьки, як встановлено судом апе ляційної інстанції, при розг ляді кредиторських вимог гос подарськими судами не дослід жувались обставини дійсност і чи недійсності спірного до говору, а лише констатувалис ь підстави виникнення заборг ованості за загальними прави лами виникнення цивільних зо бов'язань за угодами, суд ап еляційної інстанції правомі рно оцінив докази в їх сукупн ості та дав вірну юридичну оц інку встановленим обставина м справи.

З урахуванням наведеного, к олегія суддів відхиляє довод и скаржника та погоджується з висновком апеляційного гос подарського суду щодо наявно сті правових підстав для виз нання договору недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, каса ційна інстанція на підставі встановлених фактичних обст авин справи перевіряє застос ування судом першої чи апеля ційної інстанції норм матері ального і процесуального пра ва.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК Укра їни касаційна інстанція за р езультатами розгляду касаці йної скарги має право, зокрем а, залишити рішення першої ін станції або постанову апеляц ійної інстанції без змін, а ск аргу без задоволення.

За висновком колегії судді в, апеляційний господарський суд повно встановив обстави ни справи, надав їм вірну юрид ичну оцінку, встановив наявн ість підстав для задоволення позову та прийняв обґрунтов ане рішення.

З огляду на викладене, підст ав для зміни або скасування п остановленого у справі апел яційною інстанцією судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "ІРФ-Дистрибуція" зал ишити без задоволення.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 23.08.2011 у справі № 9/073- 11 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Мирошниченко

Судді

В. Князьков

О. Хрипун