Ухвала

від 20.04.2012 по справі 9/073-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 квітня 2012 р. № 9/073-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Плюшка І.А. суддів:Владимиренко С.В. Козир Т.П. Малетича М.М. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі№ 9/073-11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРФ-Дистрибуція" провизнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.07.2011 у справі № 9/073-11 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Інтеграл-банк" про визнання недійсним договору, укладеного відповідачами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011, рішення господарського суду Київської області від 19.07.2011 скасовано, позов задоволено, визнано недійсним укладений відповідачами договір поставки.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі № 9/073-11, в якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати, справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2005 у справі № Б11/552, від 06.04.2010 у справі № 13/688-08 мотивовано неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 9/073-11 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 30.11.2011 у справі № 9/073-11, про перегляд якої просить заявник, та постанови від 06.04.2010 у справі № 13/688-08, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 30.11.2011 у справі № 9/073-11, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позову про визнання недійсним договору, укладеного відповідачами, з огляду на встановлені ним обставини справи про суперечність оспорюваного правочину приписам частини тринадцятої статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки керівник підприємства у період з 01.02.2010 по 31.05.2010 не мав права укладати договори, що пов'язані з розпорядженням майном товариства, без згоди розпорядника майна на суму, що перевищувала 519 830 грн., в той час як, уклавши оспорюваний договір, керівник відповідача-1 (боржника у справі про банкрутство) розпорядився грошовими коштами, які відповідно до статей 177, 190 ЦК України є майном, загальна вартість якого значно перевищила один відсоток балансової вартості активів боржника.

Водночас в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі № 13/688-08, на яку заявник посилається, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позову про визнання правочину та господарських зобов'язань недійсними, оскільки місцевим господарським судом не було встановлено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, натомість було встановлено відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 16.02.2005 у справі № Б11/552, на яку також посилається заявник, не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих норм матеріального права, оскільки предметом позову у справі № 9/073-11, про перегляд постанови у якій просить заявник, є визнання недійсним правочину, в той час як вказана справа є справою про банкрутство, тобто спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Істок" у допуску справи № 9/073-11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко Судді:С.Владимиренко Т.Козир М.Малетич С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)