Постанова

від 14.12.2011 по справі 3/164

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р. Справа № 3/164

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну ск аргу Іноземного підприєм ства "Технопарк"

на рішення г осподарського суду міста Киє ва від 02.08.2011р. та

постанову Киї вського апеляційного господ арського суду від 28.09.2011р.

у справі №3/164

за позовом Інозе много підприємства "Технопар к"

до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Райффайзен Лізинг Авал ь"

про визнання недійсним договору фінансов ого лізингу,

за участю представників ст орін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1 . - довіреність у справі,

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство " Технопарк" звернулося до гос подарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обм еженою відповідальністю "Рай ффайзен Лізинг Аваль" і проси ло суд визнати недійсним укл адений між сторонами договір фінансового лізингу №L1732-02/08 від 28.02.2009р.

Як на підставу недійсності оспорюваного договору позив ач посилається на ст.ст.179, 203, 215, 21 6, 806, 807 ЦК України, ст.ст.20, 180 ГК Укра їни, ст.ст.1-4, 6, 11, 13 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Рішенням господарського с уду міста Києва від 02.08.2011р. (судд я Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарськог о суду від 28.09.2011р. (головуючий, су ддя Корсакова Г.В. судді Конде с Л.О., Нєсвєтова Н.М.), у задовол енні позову відмовлено з мот ивів відсутності правових пі дстав для визнання оспорюван ого договору недійсним.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та пос тановою суду апеляційної інс танції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить суд їх скасува ти як такі, що ухвалені з пору шенням норм матеріального пр ава, та направити справу на но вий розгляд до суду першої ін станції.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у к асаційній інстанції, обговор ивши доводи касаційної скарг и, проаналізувавши на підста ві фактичних обставин справи застосування судами норм ма теріального права при ухвал енні оскаржуваних судових а ктів, знаходить касаційну ск аргу такою, що не підлягає за доволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що між с торонами було укладено догов ір фінансового лізингу №L1732-02/08 0 1.02.2008р. за умовами якого відпові дач на підставі договору куп івлі-продажу (поставки) зобов ' язується придбати у свою в ласність і передати на умова х фінансового лізингу, без на дання послуг з управління та технічної експлуатації, у ти мчасове володіння та користу вання за плату майно, наймену вання, технічний опис, модель , рік випуску, ціна одиниці, кі лькість і загальна вартість якого визначаються в специфі кації (додаток №2 до договору), а позивач зобов' язується п рийняти предмет лізингу та с плачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Позивач самостійно на влас ний ризик обрав предмет лізи нгу та продавця предмета ліз ингу - Товариство з обмежено ю відповідальністю "Альфатек с" (пункт 2.1 договору фінансово го лізингу).

Вартість предмета лізингу становить 1 863 616,65 грн. (у тому чис лі 20% ПДВ).

Додатком №1 до договору стор они погодили графік платежів .

Відповідно до акту від 18.02.2008р . приймання-передачі предмет у лізингу позивач прийняв у к ористування за договором фін ансового лізингу предмет лі зингу - екскаватор гусеничн ий Hyundai R500LC-7 (2007 рік випуску), серійн ий номер 80210158.

28.02.2009р. між сторонами було укл адено угоду про внесення змі н до договору фінансового лі зингу від 01.02.2008р. №L1732-02/08, відповідн о до якої у зв' язку з наявніс тю у позивача простроченої з аборгованості у розмірі 332 218,24 г рн. за договором фінансового лізингу №L1732-02/08 від 01.02.2008р. та бажа нням останнього здійснити ре структуризацію цієї заборго ваності, сторони дійшли згод и внести зміни до договору на наступних умовах: реструкту ризація заборгованості здій снюється шляхом збільшення з аборгованості позивача з пог ашення вартості предмету ліз ингу на суму нарахованої ком ісії та штрафних санкцій за п ростроченими рахунками, а та кож переоцінену на підставі пункту 6.1.4 додатку №4 "Загальні умови фінансового лізингу" д о договору; подальше нарахув ання лізингових платежів за користування предметом лізи нгу здійснюється виходячи з такої переоціненої заборгов аності позивача перед відпов ідачем щодо погашення вартос ті предмета лізингу у сумі 1 926 5 46,93; при цьому, курсом графіку, щ о використовується для склад ання графіку платежів, є курс 7,546 гривень за 1 долар США; розмі р поточних лізингових платеж ів, зазначений у графіку плат ежів, не є остаточним та підля гає зміні у випадках, визначе них договором, викладеним у н овій редакції.

Пунктом 4 вказаної угоди сто рони встановили, що з моменту підписання цієї угоди та дог овору в новій редакції попер едня редакція договору втрач ає чинність.

28.02.2009 року сторони уклали дог овір фінансового лізингу №L1732 -02/08 за умовами якого відповіда ч на підставі договору купів лі-продажу (поставки) зобов' язується придбати у свою вла сність і передати на умовах ф інансового лізингу, без нада ння послуг з управління та те хнічної експлуатації, у тимч асове володіння та користува ння за плату майно, найменува ння, технічний опис, модель, рі к випуску, ціна одиниці, кільк ість і загальна вартість яко го визначається в Специфікац ії (додаток №2 до договору), а по зивач зобов' язується прийн яти предмет лізингу та сплач увати лізингові платежі на у мовах цього Договору. Вартіс ть предмета лізингу становит ь 2 662 604,84 грн., у тому числі 20% ПДВ.

У додатку №1 від 28.02.2009р. до дого вору сторонами погоджено гра фік платежів, згідно якого ав ансовий платіж складає 464 904,16 гр н., адміністративна комісія 186 36,17 грн., період лізингу - 36 міся ців, лізингові платежі склад ають 2750877,52 грн., з яких 2170074,63 грн. пог ашення вартості предмета ліз ингу і 580802,89 грн. комісія.

У специфікації до договору фінансового лізингу сторон и погодили предмет лізингу - екскаватор гусеничний Hyundai R500LC-7, 2007 року випуску, загальною вар тістю 2 662 604,84 грн. разом з ПДВ.

Предметом розгляду у даній справі є відповідність дого вору фінансового лізингу №L1732 -02/08 від 28.02.2009р. вимогам чинного за конодавства.

Посилаючись на ст.ст. 179, 203, 215, 216, 8 06, 807 ЦК України, ст.ст.20, 180 ГК Украї ни, ст.ст. 1-4, 6, 11, 13 Закону України "П ро фінансовий лізинг", позива ч вважає, що вказаний договір фінансового лізингу слід ви знати недійсним.

Зокрема, позивач стверджує , що спірний договір не направ лений на реальне настання пр авових наслідків в частині ц іни предмету лізингу та розм іру лізингових платежів; дог овір, який за твердженням поз ивача, є актом цивільного зак онодавства, всупереч ч.3 ст.5 ЦК України застосовується до п рав та обов'язків, що виникли д о моменту набрання ним чинно сті; договір суперечить Зако ну України "Про фінансовий лі зинг", оскільки встановлений сторонами предмет лізингу н е має індивідуальних ознак; д о договору включені лізингов і платежі, не передбачені зак оном.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК Укра їни, правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, вирішуючи спір про визн ання договору або його части ни недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими зако н пов' язує визнання договор у (його частини) недійсним і на стання відповідних наслідк ів, а саме: відповідність з місту договору вимогам закон у, додержання встановленої ф орми договору; правоздатніст ь сторін за договором; у чому к онкретно полягає неправомір ність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнанн я недійсними правочину і нас тання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК У країни.

Відповідно до частин 1 та 3 ст .215 ЦК України підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені частинами першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодекс у, відповідно до яких, зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а також моральним засадам су спільства; особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності; волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі; правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним; правочин, що вчиняє ться батьками (усиновлювачам и), не може суперечити правам т а інтересам їхніх малолітніх , неповнолітніх чи непрацезд атних дітей.

В силу ст.ст.626, 628, 627 ЦК України, з міст правочину становить виз начену на розсуд сторін прав очину і погоджену ними домов леність, спрямовану на встан овлення, зміну або припиненн я цивільних прав та обов'язкі в; сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента, визначенні умов догово ру з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України передба чено право сторін укласти до говір, який не передбачено ак тами цивільного законодавст ва, але відповідає загальним засадам цивільного законода вства; сторони мають право ві дступити в договорі від поло жень актів цивільного законо давства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень акт ів цивільного законодавства , якщо в цих актах прямо вка зано про це, а також у разі, я кщо обов'язковість для сторі н положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідноси н сторін.

Таким чином, суперечність п равочину актам законодавств а як підстава його недійснос ті, повинна ґрунтуватися на п овно та достовірно встановле них судами обставинах справи про порушення певним правоч ином (чи його частиною) імпе ративного припису зако нодавства чи укладення певно го правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторі н; саме по собі відступленн я сторонами від положення за конодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про с уперечність змісту правочин у цьому Кодексу, іншим актам ц ивільного законодавства, а т акож моральним засадам суспі льства.

Статтями 1 та 2 Закону Україн и "Про фінансовий лізинг" визн ачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових від носин, що виникають з договор у фінансового лізингу, за яки м лізингодавець зобов'язуєть ся набути у власність річ у пр одавця (постачальника) відпо відно до встановлених лізино гоодержувачем специфікацій та умов та передати її у корис тування лізингоодержувачу н а визначений строк не менше о дного року за встановлену пл ату (лізингові платежі). Відно сини, що виникають у зв'язку із договором фінансового лізин гу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України п ро лізинг, найм (оренду), купів лю-продаж, поставку, з урахува нням особливостей, що встано влюються цим Законом. Господ арська діяльність, що регулю ється договором лізингу, зді йснюється для досягнення еко номічних і соціальних резуль татів та з метою одержання пр ибутку.

Договір лізингу має бути ук ладеним у письмовій формі з з азначенням у ньому предмета лізингу, строку лізингу, розм іру лізингових платежів, інш их умов, щодо яких за заявою хо ча б однієї сторони має бути д осягнуто згоди.

Згідно статті 16 названого З акону, сплата лізингових пла тежів здійснюється в порядку , встановленому договором; лі зингові платежі можуть включ ати суму, яка відшкодовує вар тість предмета лізингу, плат іж як винагороду лізингодавц ю за отримане у лізинг майно; к омпенсацію відсотків за кред итом, інші витрати лізингода вця, що безпосередньо пов'яза ні з виконанням договору ліз ингу.

Як вірно визначено судом пе ршої інстанції, наведений на званою нормою перелік лізинг ових платежів не є вичерпним та підлягає коригуванню у за лежності від наявності витра т лізингодавця за договором.

Відповідно до частини 3 стат ті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сто рони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну т а строк дії договору.

Ціна (тариф) є формою грошов ого визначення вартості прод укції (робіт, послуг), яку реал ізують суб'єкти господарюван ня. Ціна є істотною умовою гос подарського договору. Ціна з азначається в договорі у гри внях.

Відповідно до статті 190 ГК Ук раїни, вільні ціни визначают ься на всі види продукції (роб іт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ці ни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання с амостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських в ідносинах - також за рішення м суб'єкта господарювання.

Частиною 2 статті 632 ЦК Україн и допускається можливість зм іни ціни після укладення дог овору у випадках і на умовах, в становлених договором або за коном, тобто, сторони мають пр аво узгодити в договорі як ро змір ціни (плати, винагороди т ощо), так і спосіб її визначенн я чи подальшої зміни.

Тому узгодження сторонами у спірному договорі за їх вз аємним волевиявленням іншої ціни предмету лізингу, ні ж та , що була визначена попередні м договором від 01.02.2008р., не супер ечить положенням чинного зак онодавства.

Твердження скаржника про т е, що спірний договір є актом ц ивільного законодавства суп еречить ст.4 ЦК України, яка не відносить договір до актів ц ивільного законодавства. Том у є помилковим посилання ска ржника на ст.5 ЦК України, яка в изначає загальні правила щод о дії актів цивільного закон одавства у часі.

Визначення сторонами у спі рному договорі обов'язків по зивача щодо здійснення певни х дій до укладання нової реда кції договору від 28.02.2009р., відпо відає положенням ч.3 ст.631 ЦК Укр аїни, ч.7 ст.180 ГК України, відпов ідно до яких сторони можуть в становити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його у кладення; на зобов'язання, що в иникли у сторін до укладання ними господарського договор у, не поширюються умови уклад еного договору, якщо договор ом не передбачено інше.

Як встановлено судами, попе реднім договором фінансовог о лізингу від 01.02.2008р. сторони пе редбачили можливість після п роведення фактичної передач і позивачу предмету лізингу збільшення вартості предмет а лізингу.

Також позивач посилається на невідповідність спірного договору вимогам ч.5 ст.203 ЦК Ук раїни, вважаючи, що він не спря мований на реальне настання визначених договором наслід ків.

Так, необхідною умовою прав очину являється єдність волі та волевиявлення. При цьому, в олевиявлення, виражене без н аміру створити цивільні прав а та обов'язки, тобто лише для виду (фіктивний правочин) або приховання іншої угоди (удав аний правочин), не є вчиненням правочину.

Проте позивач, в порушення с т.33 ГПК України, ст.ст.234, 235 ЦК Укра їни, не довів, що спірний догов ір укладено без наміру створ ити юридичні наслідки, або вч инений з метою приховання ін шого правочину, який сторони насправді вчинили.

За таких обставин, колегія с уддів погоджується з висновк ом судів двох інстанцій про в ідсутність правових підстав для визнання спірного догов ору недійсним з огляду на те, щ о обставини виконання сторон ами договірних лізингових пр авовідносин, на які посилаєт ься позивач як на підставу дл я визнання договору фінансов ого лізингу №L1732-02/08 від 28.02.2009р. неді йсним, не встановлюють умов, з а яких правочин визнається н едійсним, а встановлюють лиш е загальні умови виконанн я господарських зобов'яза нь. Однак, недійсність правоч ину має бути визначено безпо середньо у правовій нормі (ні кчемні). Правочин може бути ви знано недійсним також у випа дку, коли його укладено з дефе ктом суб'єктного складу волі (заперечні).

Враховуючи, що умови оспорю ваного договору фінансового лізингу узгоджуються з вимо гами чинного законодавства т а не суперечать ним, при уклад енні договору позивач не зап еречував проти його умов, кол егія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок су дів про недоведеність та нео бґрунтованість позовних вим ог.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, колегія су ддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Іноземн ого підприємства "Технопарк" залишити без задоволення, а п останову Київського апеляці йного господарського суду ві д 28.09.2011р. у справі №3/164 - без змін.

Головуючий, суддя Кузьменко М.В.

Суддя Васи щак І.М.

Суддя Палі й В.М.