Постанова

від 02.08.2013 по справі 3/164-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. Справа № 3/164-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О., суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Пасічник Л.І. (директор), Шиян В.О. (дов. б/н від 10.07.2013 р.)

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

виконавчої служби - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2213П/1-8) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 23 травня 2013 року за скаргою ТОВ «Астрем Плюс» на дії Київського ВДВС Полтавського МУЮ

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрем Плюс», м. Полтава

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгбуд», м. Полтава

про зобов'язання повернути з незаконного володіння майно та усунути перешкоди в користуванні законним орендарем частиною нежитлового приміщення

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23 травня 2013 року (суддя Бунякіна Г.І.) скаргу ТОВ «Астрем Плюс» на дії Київського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по виконанню наказу ГСПО від 08.12.2010 р., виданого на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.04.2010 р. у справі №3/164-09 залишено без розгляду.

ТОВ «Астрем Плюс» з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Просить ухвалу господарського суду скасувати; відновити ТОВ "Астрем Плюс" строк для оскарження постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ про закінчення виконавчого провадження №23950655 від 10.04.2012 р.; справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Відповідач, третя особа та виконавча служба вимоги ухвали суду від 18.07.2013 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.20002 р. за №75, та враховуючи 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений ст.102 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2013 р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, в якій просив визнати дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказів №3/164-09 від 08.12.2010 р. неправомірними; скасувати постанову державного виконавця від 10.04.2013 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказів № 3/164-09, виданих 08.22.2010 р. господарським судом Полтавської області, зобов'язання Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції відновити виконавче провадження з примусового виконання наказів № 3/164-09 від 08.12.2010 р.; зобов'язати Київський відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції відновити виконавче провадження з примусового виконання наказів №3/164-09 від 08.12.2010 р. та вжити передбачених законом заходів для виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.04.2010 р. по справі № 3/164-09.

Крім того, у вказаній скарзі позивач просив поновити строк для оскарження постанови Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 10.04.2013 р. за №23950655.

Поважність причин пропуску строку оскарження постанови виконавчої служби позивач обґрунтовує тим, що копію постанови про закінчення виконавчого провадження за наказом № 3/164-09 отримано директором підприємства 22.04.2013 р. Однак, з 23.04.2013 р. по 18.05.2013 р. директор підприємства Пасічник Л.І. доглядала за хворою матір'ю, що підтверджується довідкою №136 від 22.04.2013 р. (а.с.172), тому не мала можливості подати скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця.

Залишаючи скаргу ТОВ "Астрем Плюс" без розгляду, господарський суд виходив з того, що заявником не надано доказів на підтвердження неможливості реалізації відповідних процесуальних прав стягувача іншими посадовими чи службовими особами підприємства, окрім директора.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 3 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В пункті 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що встановлений у ч.1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 та 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

У вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може не брати до уваги доводи учасника судового процесу щодо неможливості своєчасно реалізувати відповідні процесуальні права. При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити реалізацію вказаних прав іншим представником згідно з частинами 1-4 статті 28 Господарського процесуального кодексу України з числа, як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи, що позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження неможливості надання повноважень на представництво інтересів позивача при подачі скарги на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби іншим посадовим особам ТОВ «Астрем Плюс» або особам не пов'язаних з ним трудовими відносинами, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив без розгляду скаргу ТОВ «Астрем Плюс».

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 23.05.2013 р. у справі № 3/164-09 винесена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 53, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.05.2013 р. у справі № 3/164-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.08.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

суддя Івакіна В.О.

суддя Россолов В.В.