Рішення

від 01.12.2011 по справі 9/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/258

01.12.11

За позовом          Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація

                          України "

До                    Аграрного фонду України

Третя особа, без

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні позивача Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб

                                    України “Пирятинський КХП”

Про                              стягнення 186724,98 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.   

Представники :

від позивача                    ОСОБА_2 (дов. №84 від 16.02.2011р.)

від відповідача          ОСОБА_3 (дов. №178 від 11.07.2011р.)

від третьої                 не з’явився

особи

В судовому засіданні 01.12.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі по тексту –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Аграрного фонду України (далі по тексту –відповідач) про стягнення 186 724,98 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до Договору про відступлення права вимоги (цесії) №72/2 від 30.03.2011р. укладеного між ДП ДАК «Хліб України»«Пирятинський комбінат хлібопродуктів»та ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України», до позивача перейшло право вимоги та він став кредитором відповідача за Договором на переробку зерна пшениці №47П від 22.09.2010р. та Договором на переробку зерна жита №32Ж від 07.09.2010р., які укладені між ДП ДАК «Хліб України»«Пирятинський комбінат хлібопродуктів»та Аграрним фондом.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/258, розгляд справи призначено на 06.09.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року, у зв’язку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. у щорічній відпустці, справу №9/258 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 13.10.2011 року.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року справу №9/258 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П., у зв’язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року розгляд справи відкладено на 03.11.2011 року, у зв’язку з неявкою позивача в судове засідання та клопотанням позивача про відкладення розгляду справи. Цією ж ухвалою, у відповідності до ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП ДАК “Хліб України” “Пирятинський КХП”.

03.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва третьою особою подано письмові пояснення по справі, в яких просить суд розглянути справу без участі третьої особи та задовольнити позовні вимоги.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 року, у зв’язку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу №9/258 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 01.12.2011р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу №9/258 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П., у зв’язку з її виходом з лікарняного.

В судове засідання 01.12.2011 року третя особа не з’явилась.

Представником позивача надано додаткові усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача надано усні пояснення та заперечення по справі, заперчено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2010 року Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Пирятинський КХП»(далі по тексту – третя особа; Переробник за Договором) та Аграрний фондом (далі по тексту –Відповідач; Замовник за Договором) було укладено Договір на переробку зерна жита №32Ж (далі –Договір №32Ж).

Згідно умов Договору №32Ж, Замовник передає Переробнику зерно жита для переробки на борошно на підприємстві Переробника. Переробник приймає зерно і доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує збереження і переробку цього зерна на борошно, зберігає і видає борошно Замовнику на підприємстві Переробника (п. п. 1.1., 1.2. Договору №47П).

В подальшому між відповідачем та третьою особою укладено Додатковий Договір №1 від 14.10.2010р. та Додатковий Договір№2 від 23.11.2010р. до Договору №32Ж.

22 вересня 2010 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Пирятинський КХП»(далі по тексту - третя особа; Переробник за Договором) та Аграрний фондом (далі по тексту –Відповідач; Замовник за Договором) було укладено Договір на переробку зерна пшениці №47П (далі –Договір №47П).

У відповідності до умов Договору №47П, Замовник передає Переробнику зерно пшениці для переробки на борошно на підприємстві Переробника. Переробник приймає зерно і доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує збереження і переробку цього зерна на борошно, зберігає і видає борошно Замовнику на підприємстві Переробника (п. п. 1.1., 1.2. Договору №47П).

В подальшому між відповідачем та третьою особою укладено Додатковий Договір №1 від 14.10.2010р. до Договору №47П.

Пунктами 2.1.2 Договору №32Ж та Договору №47П передбачено, що Замовник бере на себе обов’язки оплачувати Переробнику вартість послуг згідно з умовами, наведеними у п. 4.2. Договору.

У відповідності до п. 4.1. Договору №32Ж та Договору №47П, Замовник зобов’язується оплачувати Переробнику, послуги по переробці зерна. Вартість послуг, гривень за одну тонну: без ПДВ -150, ПДВ-30, з ДПВ-180.

Оплата вартості фактично наданих послуг Переробника проводиться Замовником у безготівковій формі на підставі наданих рахунків та актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку та підписання актів виконаних робіт (п. 4.2. Договору №47П та Договору №32Ж).

30.03.2011 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Пирятинський КХП»(Цедент за Договором відступлення права вимоги) та Державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація України»(далі по тексту –Позивач; Цесіонарій за Договором відступлення права вимоги) укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №72/2 (далі –Договір відступлення права вимоги).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДП ДАК «Хліб України»«Пирятинський КХП»виконано зобов’язання за Договором №47П та Договором №32Ж, надано  відповідачу послуги у відповідності з умовами зазначених договір, які не оплачені відповідачем на суму 186 724, 98 грн.  

У відзиві на позовну заяву та усних поясненнях наданих в судових засіданнях відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог повністю, з посиланням на їх неообгрунтованість та неналежне виконання ДП ДАК "Хліб України" "Пирятинський КХП" умов Договору №47П та Договором №32Ж.

Третя особа в  письмових поясненнях підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на належне виконання своїх зобов'язань по договору як первісний кредитор та передачу свого права вимоги  до позивача на підставі договору цесії.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

 Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Укладені між відповідачем та третьою особою Договір №32Ж та Договір №47П підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, оскільки предметом Договорів є надання послуг з переробки та збереження  зерна.

Пунктами 2.1.2 Договору №32Ж та Договору №47П, укладених  між  відповдіачем та третьою особою,  передбачено, що Замовник (відповідач у справі - Аграрний фонд України ) бере на себе обов’язки оплачувати Переробнику (третій особі - Пирятинському  комбінат хлібопродуктів) вартість послуг згідно з умовами, наведеними у п. 4.2. Договору.

У відповідності до п. 4.1. Договору №32Ж та Договору №47П, Замовник зобов’язується оплачувати Переробнику, послуги по переробці зерна. Вартість послуг, гривень за одну тонну: без ПДВ -150, ПДВ-30, з ДПВ-180.

У відповідності до умов п. 4.2 Договору №32Ж та Договору №47П, оплата вартості фактично наданих послуг Переробника проводиться Замвоником у безготівковій формі на підставі наданих рахунків та актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку та підписання актів виконаних робіт.

Переробник щомісячно протягом 5 днів місяця, наступного за звітним, надає Замовнику матеріали (форми №117, №34 та акти виконаних робіт) про фактично перероблені обсяги зернової сировини, виробленої готової продукції, отриманих побічних продуктів, відховід, але не менше розрахункових виходів та обсягів отриманих продуктів переробки (п. 4.3. Договору №32Ж та Договору №47П).

 Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.  903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи зі змісту  вказаних норм, виконавець повинен надати послуги належним чином та у відповідності до умов договору, доказами, що підтверджують факт такого виконання є підписаний замовником акт здачі-приймання наданих послуг.

Суд вважає обгрунтованими твердження відповідача у справі про те, що  третьою особою у справі (первісним кредитором у зобов'язанні) не було  надано послуги належним чином у відповідності до умов договору.

Суд приходить до висновку, що третьою особою зобов’язання по Договору на переробку зерна жита №32Ж від 07.09.2010р. та Договору на переробку зерна пшениці №47П від 22.09.2010р. в частині зберігання та переробки майна не виконані належним чином, що підтверджується Актом перевірки кількісного стану зберігання зерна державного інтервенційного фонду на ДП ДАК «Хліб України»«Пирятинський КХЛ»Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку від 19.01.2011р. та Актом перевірки наявності продуктів переробки зерна Аграрного фонду на переробному підприємстві ДП ДАК «Хліб України»«Пирятинський КХП»від 06.07.2011р., якими встанволено нестачу переданого на переробку зерна та нестачу продукту, що був отриманий в результаті його переробки.

Окремо, суд звертає увагу на те, що надані третьою особою копії Актів виконаних робіт за Договором №32Ж та Договором №47П не підписано відповідачем та не підтверджують надання третьою особою послуг на суму 186 724,98 грн. При цьому відповдіач обгрунтовано відмовився від підписання таких актів виконаних робіт, посилаючись на нестачу продукту, переданого на переробку та зберігання.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов‘язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За відсутності доказів у справі належного виконання  первісним  кредитором ( третьою особою) своїх зобов'язань по договору, у первісного кредитора не виникло права вимоги оплати неналежним чином наданих послуг від  відповідача у справі. Варховуючи це, таке право вимоги, що не виникло у первісного кредитора, не могло ним бути передано іншій особі.

 Частиною 1 статті  512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

30.03.2011 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Пирятинський КХП»(Цедент за Договором відступлення права вимоги) та Державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація України»(далі по тексту –Позивач; Цесіонарій за Договором відступлення права вимоги) укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №72/2 (далі –Договір відступлення права вимоги).

У відповідності до п. 1.1. Договору відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором на переробку зерна жита №32Ж від 07.09.2010 та Договору на переробку зерна пшениці №47П від 22.09.2010, укладених між Цедентом і Аграрним фондом (далі - Боржник) на загальну суму 186724, 98 грн. (сто вісімдесят шість тисяч сімсот двадцять чотири гривні 98 коп.).

Пунктом 1.2. Договору про відступлення права вимоги визначено, що за цим Договором Цесіонарій  набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов’язань визначеними у п. 1.1. цього Договору після підписання даного Договору.

У відповідності до п. 1.4. Договору про відступлення права вимоги, оригінали та копії документів, визначених п. 1.1. та 2.3. цього Договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим Договором, вважаються переданими Цедентом Цесіонарію з моменту підписання акта приймання-передачі вищезазначених документів.

Згідно п. 2.3. Договору відступлення права вимоги, протягом 3-х днів з моменту підписання цього Договору Цедент зобов’язаний передати Цесіонарію оригінали документів, які засвідчують право вимоги до Боржника, що передаються за цим Договором, та інформацію, важливу для їх здійснення.

Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов‘язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов‘язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Уступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов‘язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов‘язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Умови Договору №32Ж та Договору №47П не містять положень щодо необхідності обов‘язкового погодження боржником заміни кредитора у зобов‘язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №130-2/1521-1 від 06.04.2011 року повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов’язанні по зазначеним вище Договорам та вимагав здійснити оплату заборгованості (отримання відповідачем листа підтверджується штампом відповідача за вх. №1614 від 07.04.2011р.).

Право вимоги має узгоджуватись за загальними принципами та умовами виконання як цивільно-правових, так і господарських зобов'язань. За таких обставин повинна бути незмінність істотних умов та зміст зобов'язання для боржника.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент укладення Договору відступлення права вимоги (цесії) №72/2 від 30.03.2011р. між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Пирятинський КХП»та Державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація України,  у  первісного кредитора існувало документально підтверджене право вимоги щодо оплати наданих послуг до  Аграрного фонду України  у розмірі 186 724, 98 грн. за Договором на переробку зерна жита №32Ж від 07.09.2010р. та Договором на переробку зерна пшениці №47П від 22.09.2010р., зокрема  передано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують зобов'язання боржника перед первісним кредитором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Аграрного фонуд України задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

      Суддя                                                                                          Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 16.12.2011р.