Рішення

від 13.12.2011 по справі 9/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/388

13.12.11

За позовом      Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі      Вінницької філії ПАТ "Укртелеком"

ДоПро      Приватного підприємства "КСВ"       стягнення боргу 580,92 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.                                                                                                                            

Представники сторін:

Від позивачаВід відповідачане з"явився не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні  13 грудня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ"Укртелеком" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "КСВ" (надалі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості - 580,92 грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги, з яких 555,62 грн. основного боргу, 9,83 грн. пені, 10,77 грн. збитків від інфляції,  4,70 грн. 3% річних та про стягнення з відповідача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань відповідачем перед позивачем, щодо сплати  заборгованості надані телекомунікаційні послуги за Договором № 15078 про надання почслуг звязку від 17.03.2008 року

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.10.2011 р. матеріали справи було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва відповідно до вимог ст. 17  Господарського процесуального кодексу України.

18.11.2011 р. в результаті автоматичного розподілу вказаної справи остання була передана для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 року справу № 18/2813/11 прийнято до провадження суддею Бондаренко Г.П., присвоєно справі № 9/388, розгляд справи призначено на 13.12.2011 року.

05.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представник позивача надав документи по справі. Окрім того, позивачем подано клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.

12.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду від управління державного казначейства у місті Полтава надійшло повідомлення про зарахування до державного бюджету державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з позовної заяви № 20-6302 від 20.09.2011 року за позовом Приватного акціонерного товариств "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ"Укртелеком" до Приватного підприємства "КСВ".

В судове засідання 13.12.2011 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про у справі від 21.11.2011р. не виконав,  про причини неявки суду належним чином не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 року про порушення провадження у справі, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду, у зв'язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 18.10.2011 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: 03067, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 53.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

17.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Вінницької філії ВАТ “Укртелеком” (підриємство звязку) та приватним підприємством "КСВ" (споживач) було укладено договір № 15078 пронадання послуг звязку (надалі - Договір), відповідно до умов (п. 1) якого підприємство зобовязане забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг телефонного звязку, а споживач  своєчасно вносити плату за надані послуги.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (Протокол № 8 від 14.06.2011 року) Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є правонаступником усіх прав і обовязків відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Розділом 4 Договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачуєпослуги електрозвязку за спільнно погодженою системою оплати: авансовою, з виставленням рахунку. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінної (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу виставлялися рахунки по оплаті за телекомунікаційні послуги за період з лютого 2011 року по  серпень 2011 року, проте, оплату за вказаний період відповідач не здійснив, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 555,62 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити          певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до  договору про надання телекомунікаційних  послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил  надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно  оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації”, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як визначено пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного Договору позивач надавав споживачу послуги телефонного зв'язку, але останній їх своєчасно не оплачував, в зв'язку з чим за споживачем обліковується заборгованість перед позивачем за надані послуги в період з лютого 2011 року по  серпень 2011 року  в розмірі 555,62 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 555,62 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 9,83 грн. пені, 10,77 грн. збитків від інфляції,  4,70 грн. 3% річних.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі Договору просить стягнути з відповідача на свою користь  9,83 грн. –пені.

Відповідно до п. 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений п. 4.5 Договору термін, споживач сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості та керуючись ст.3 Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань “ та ч.2 ст. 258 ЦК України, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі  9, 83 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі  (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 4,70 грн. та інфляційних збитків у сумі 10,77 грн., підлягають задоволенню.  

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.   

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства ( 03067, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 53., ЄДРПОУ 31272985) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Вінницької філії ПАТ “Укртелеком” (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, ЄДРПОУ 01182204; п/р 260077394 у ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Вінниця, МФО 302247) 555 (пятсот пятдесят пять) грн. 62 коп. основного боргу, 9 (девять) грн. 83 коп. пені, 10 (десять) грн. 77 коп. збитків від інфляції, 4 (чотири) грн. 70 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.

       3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Рішення підписано 19.12.2011 рокуГ.П. Бондаренко