Постанова

від 23.11.2011 по справі 22/252

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2011 № 22/252

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів:

при секретарі Кривошея О.В.

за участю представників

від позивача: не з' яв ився

від відповідача 1: ОСОБА _1. дов. №02-04/792 від 25.11.2010 року

від відповідача 2: не з' яв ився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Нікос”

на рішення Госп одарського суду м. Києва

від 19.09.2011 рок у

у справі № 22/252 (су ддя Самсін Р.І.)

за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Нікос”

до 1) Публіч ного акціонерного товариств а “Укрсоцбанк”

2) Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “ПластТрейдінг”

про визнанн я недійсним договору поруки

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані по зовні вимоги Товариства з об меженою відповідальністю “Н ікос” до Публічного акціонер ного товариства “Укрсоцбанк ” , Товариства з обмеженою від повідальністю “ПластТрейді нг” про визнання недійсним д оговору поруки № П-895/09.2-057 від 12.06.2007 р., що укладений між Акціонерн о-комерційним банком соціаль ного розвитку “Укрсоцбанк”(в ідповідач-1), Товариством з обм еженою відповідальністю “Ні кос” та Товариством з обмеже ною відповідальністю “Пласт Трейдінг”(надалі ТОВ “ПластТ рейдінг”, відповідач-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір поруки від 12.06.200 7р., яким забезпечені вимоги ПА Т “Укрсоцбанк” за генеральни м договором про здійснення к редитування № 895/09.2-057 від 12.06.2007р. ук ладеним з ТОВ “ПластТрейдінг ” є недійсним, оскільки не від повідає вимогам закону, а сам е в договорі відсутня така іс тотна умова як строк його дії .

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 15.06.2011р. до уча сті у справі відповідачем-2 за лучено Товариство з обмежено ю відповідальністю “ПластТр ейдінг”.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 19.09.2011 р. у справі № 22/252 в позові відмовлено повні стю.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що обставин и, за яких припиняється порук а, чітко визначені у ст. 559 ЦК Ук раїни, та зокрема згідно з час тиною четвертою вказаної ста тті, порука припиняється піс ля закінчення строку, встано вленого в договорі поруки; у р азі, якщо такий строк не встан овлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шест и місяців від дня настання ст року виконання основного зоб ов'язання не пред'явить вимог и до поручителя; якщо строк ос новного зобов'язання не вста новлений або встановлений мо ментом пред'явлення вимоги, п орука припиняється, якщо кре дитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення догов ору поруки. Отже, положення Ци вільного кодексу України є н ормами, якими врегульовані в ідносини, що виникають з дого вору поруки, і в даному випадк у, не пов' язують можливість їх застосування з фактом ная вності в договорі відповідни х положень.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апе ляційного господарського су ду з апеляційною скаргою, в як ій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2011 р. у справі №22/252 та прийн яти нове рішення, яким позов з адовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду м. Києва прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, з недоведеністю обставин, щ о мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обстави нам справи. Скаржник посилаю чись на приписами ст. ст. 251 ЦК У країни, ч. 1 та ч. 2 ст. 252 ЦК України , ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК Украї ни зазначає, що в спірному дог оворі відсутня істотна умова як строк дії договору, що супе речить номам чинного законод авства.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 13.09.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провад ження та призначено до розгл яду в судовому засіданні на 10. 10.2011 року.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляцій ного господарського суду від 11.10.2011р. № 01-24/650 у зв' язку з обрання м судді Гальцової Л.А. на посад у судді Вищого господарськог о суду України, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматиз овану систему документообіг у суду, призначено повторний автоматичний розподіл справ и № 22/252.

Згідно проведеного повтор ного автоматизованого розпо ділу справи № 22/252 визначено нас тупний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 11.10.2011 року прийнято справу № 22/252 для здійснення апеляційно го провадження у наступному складі: головуючий суддя - Т ищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г ., Чорна Л.В. та розгляд справи призначено на 09.11.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господар ського процесуального кодек су України у зв' язку з неявк ою представників позивача та відповідача 2, колегією судді в ухвалою від 09.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.11.2 011 року.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні апеляцій ної інстанції заперечував пр оти доводів позивача, виклад ених в апеляційній скарзі, пр осив суд відмовити в задовол енні скарги та залишити без з мін оскаржуване рішення Госп одарського суду м. Києва від 19 .09.2011 року у справі № 22/252 .

Представники позивача та в ідповідача 2 в судове засідан ня 23.11.2011 року не з' явились, буд учи належним чином повідомле ними про час та місце проведе ння судового засідання по ро згляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенці ї про захист прав людини і осн овоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щод о його цивільних прав та обов 'язків має право на судовий ро згляд упродовж розумного стр оку.

Обов'язок швидкого здійсне ння правосуддя покладається , в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розу мність тривалості судового п ровадження оцінюється в зале жності від обставин справи т а з огляду на складність спра ви, поведінки сторін, предмет у спору. Нездатність суду ефе ктивно протидіяти недобросо вісно створюваним учасникам и справи перепонам для руху с прави є порушенням ч. 1 ст. 6 дано ї Конвенції (§ 66 - 69 рішення Єв ропейського суду з прав люди ни від 08.11.2005р. у справі «Смірнов а проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'я влення в засідання господарс ького суду представників обо х сторін або однієї з них спра ва може бути розглянута без ї х участі, якщо неявка таких пр едставників не перешкоджає в ирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судо вого процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відп овідач 2 не скористались свої ми правами, передбаченими ст аттею 22 ГПК України та виходяч и з того, що явка сторін не виз навалася обов' язковою судо м апеляційної інстанції, а уч асть в засіданні суду (як і інш і права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обо в' язком сторони, Київський апеляційний господарський с уд дійшов висновку про можли вість розгляду апеляційної с карги по суті в судовому засі данні 23.11.2011 року за відсутност і представників позивача та відповідача 2.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що в процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві та додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представника відповіда ча1, перевіривши правильніст ь застосування господарськи м судом при прийнятті оскарж еного рішення норм матеріаль ного та процесуального права , Київський апеляційний госп одарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2007 року між Акціонерно-ком ерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк (креди тор) та Товариством з обмежен ою відповідальністю “ПластТ рейдінг” (позичальник ) було у кладено генеральний договір про здійснення кредитування №895/09-2-057.

Відповідно до п. 1 договору к редитор зобов' язується над ати позичальнику грошові ко шти у гривнях в межах загальн ого ліміту, що дорівнює 14000000,00 гр ивень, на умовах визначених ц им договором та додатковими угодами до нього, а позичальн ик обов' язується повернути кредит у строк та на умовах, в изначених цим договором та д одатковими угодами до нього, а також сплатити проценти у р озмірі, що визначатиметься д одатковими угодами до цього договору.

Пунктом 7.5 договору виконан ня зобов' язання позичальни ка за цим договором забезпеч ується договором поруки, що у кладається з ТОВ “Нікос”.

На забезпечення виконання зобов' язання за вказаним д оговором 12.06.2007 року між Акціоне рно-комерційним банком соціа льного розвитку “Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою в ідповідальністю “Нікос” та Т овариством з обмеженою відпо відальністю “ПластТрейдінг ” було укладено поруки № П-895/09.2-0 57.

Відповідно до п.1.1 договору п оруки Поручитель зобов'язуєт ься перед Кредитором у повно му обсязі солідарно відповід ати за виконання Позичальник ом зобов'язань щодо повернен ня суми кредиту, сплати проце нтів за користування Кредито м, а також можливих штрафних с анкцій, у розмірі та у випадка х, передбачених Генеральним договором про здійснення кре дитування № П-895/09.2-057 від 12 червня 2007 року.

Згідно п.1.2 Договору поруки П оручитель ознайомлений з умо вами Основного зобов'язання, ніяких заперечень, а також не порозумінь його положень не має.

В п. 6.5 договору поруки сторон и зазначили, що договір відоб ражає повне розуміння сторон ами предмета цього договору та інших питань, зазначених в цьому договорі.

Спір виник в зв' язку з тим , що позивач вважає, що договір поруки № П-895/09.2-057 від 12 червня 2007 ро ку, яким забезпечені вимоги П АТ “Укрсоцбанк” за генеральн им договором про здійснення кредитування № 895/09.2-057 від 12.06.2007р. у кладеним з ТОВ “ПластТрейдін г” є недійсним, оскільки не ві дповідає вимогам закону, а са ме в договорі відсутня така і стотна умова як строк його ді ї.

Оцінюючи подані докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на їх безпос ередньому, всебічному, повно му і об' єктивному досліджен ні в судових засіданнях з ура хуванням всіх обставин справ и в їх сукупності, та враховую чи їх взаємний зв' язок, Київ ський апеляційний господарс ький суд дійшов висновку, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає, а рішення суду п ершої інстанції прийнято з д отриманням норм матеріально го і процесуального права, є з аконним і обґрунтованим з на ступних підстав.

У відповідності до ст. 204 ЦК У країни правочин є правомірни м, якщо його недійсність прям о не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Підставою недійсності пра вочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу, а са ме:

- зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності (ч . 2 ст. 203);.

- волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у ф ормі, встановленій законом (ч .4 ст. 203)

- правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни).

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК Украї ни).

Пунктами 1, 2 Постанови Плену му Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практик у розгляду цивільних справ п ро визнання правочинів недій сними" передбачено, що цивіль ні відносини щодо недійсност і правочинів регулюються Цив ільним кодексом України (дал і - ЦК), Земельним кодексом Укр аїни, Сімейним кодексом Укра їни, Законом України від 12 тра вня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції З акону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду земл і" (в редакції Закону від 2 жовт ня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визн ання правочинів недійсними с уди залежно від предмета і пі дстав позову повинні застосо вувати норми матеріального п рава, якими регулюються відп овідні відносини, та на підст аві цих норм вирішувати спра ви.

Судам необхідно враховува ти, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може с уперечити ЦК, іншим законам У країни, які приймаються відп овідно до Конституції Україн и та ЦК, міжнародним договора м, згода на обов'язковість яки х надана Верховною Радою Укр аїни, актам Президента Украї ни, постановам Кабінету Міні стрів України, актам інших ор ганів державної влади Україн и, органів влади Автономної Р еспубліки Крим у випадках і в межах, встановлених Констит уцією України та законом, а та кож моральним засадам суспіл ьства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-п равових актів, прийнятих від повідно до Конституції Украї ни (статті 1, 8 Конституції Укра їни).

Пленум Верховного суду Укр аїни в. п.п. 2, 12 Постанови від 28.04.1978 р. №3 “Про судову практику в сп равах про визнання угод неді йсними” роз' яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідк ами, передбаченими законом. В кожній справі про визнання у годи недійсною суд має встан овити ті обставини, з якими за кон пов' язує визнання угоди недійсною, та настання визна чених юридичних наслідків, а саме: відповідність змісту у год вимогам закону, додержан ня встановленої форми угоди; правоздатність сторін за уг одою; у чому конкретно поляга є неправомірність дій сторон и тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК Укра їни істотними умовами догово ру є умови про предмет догово ру, умови, що визначені законо м як істотні або є необхідним и для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сто рін має бути досягнуто згоди .

Підставою недійсності дог овору є недодержання в момен т вчинення стороною (сторона ми) істотних умов встановлен их законом. Істотними вважаю ться насамперед ті умови, що в изнані такими за законом та п отрібні для договору відпові дного виду, а отже коло таких у мов можна визначити проаналі зувавши норми діючих на моме нт укладення договору, чи вчи нення іншого правочину, норм ативних актів, у зв' язку з чи м при вирішенні спору підляг ають застосуванню норми ЦК У країни та ГК України, які набр али чинності з 01.01.2004р..

Частиною 1 ст. 548 ЦК України пе редбачено, що виконання зобо в'язання (основного зобов'яза ння) забезпечується, якщо це в становлено договором або зак оном.

Згідно ст. 546 ЦК України викон ання зобов'язання може забез печуватися зокрема заставою , порукою.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що посилання позива ча на те, що в договорі відсутн я така істотна умова як строк його дії не свідчить про неді йсність укладеного правочин у, з огляду на наступне.

За змістом ст. 638 ЦК України, в ідсутність домовленості сто рін щодо істотних умов догов ору є підставою для тверджен ня про відсутність факту укл адення відповідного договор у, натомість, якщо сторонами щ одо його умов досягнуто згод и і договір є дійсним, він підл ягає виконанню у відповіднос ті з погодженими умовами, йог о не можна вважати неукладен им.

При укладенні договору, у п. 6.5 договору сторони зазначили , що договір відображає повне розуміння сторонами предмет а цього договору та інших пит ань, зазначених в цьому догов орі.

В даному випадку, позовна за ява позивача свідчить про не згоду з раніше досягнутими д омовленостями по договору, щ о не може бути підставою неді йсності договору, а згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу Укра їни договір є обов' язковим для виконання сторонами.

Обставини, за яких припиняє ться порука, чітко визначені у ст. 559 ЦК України, та зокрема з гідно з частиною четвертою в казаної статті, порука припи няється після закінчення стр оку, встановленого в договор і поруки; у разі, якщо такий ст рок не встановлено, порука пр ипиняється, якщо кредитор пр отягом шести місяців від дня настання строку виконання о сновного зобов'язання не пре д'явить вимоги до поручителя ; якщо строк основного зобов'я зання не встановлений або вс тановлений моментом пред'явл ення вимоги, порука припиняє ться, якщо кредитор не пред'яв ить позову до поручителя про тягом одного року від дня укл адення договору поруки.

Положення Цивільного коде ксу України є нормами, якими в регульовані відносини, що ви никають з договору поруки, і в даному випадку, не пов' язую ть можливість їх застосуванн я з фактом наявності в догово рі відповідних положень.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу Укра їни, підприємства, установи, о рганізації, інші юридичні ос оби, мають право звертатися д о господарського суду за зах истом своїх порушених або ос порюваних прав і охоронювани х законом інтересів. У відпов ідності до ст. 2 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни господарський суд поруш ує справи за позовними заява ми підприємств і організацій , які звертаються до господар ського суду за захистом свої х прав та охоронюваних закон ом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання. Тобто, підставами д ля захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній за яві не вказує та не конкретиз ує у чому саме полягає поруше ння його прав та інтересів, по в' язане із відповідним викл аденням конкретних умов дого вору, непогодженням станом н а час розгляду справи з умова ми договору по яким досягнут о згоди при його укладенні то що.

В даному випадку метою звер нення позивача з позовом до с уду є не захист порушених пра в, а необхідність вирішення п евних питань (в тому числі і мо жливість уникнення виконанн я договору тощо) шляхом створ ення судового процесу, що не у згоджується з нормами чинног о законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірний договір не суперечить чинно му законодавству України, то му вимога позивача про визна ння недійсним договору пору ки № П-895/09.2-057 від 12.06.2007р. є не обґрунт ованою, а отже, судом першої ін станції правомірно відмовле но в її задоволенні.

Відповідно до роз' яснень Пленуму Верховного Суду Укр аїни, що викладені в п.1 постан ови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним т оді, коли суд, виконавши всі ви моги процесуального законод авства і всебічно перевіривш и обставини, вирішив справу у відповідності з нормами мат еріального права, що підляга ють застосуванню до даних пр авовідносин. Обґрунтованим в изнається рішення, в якому по вністю відображені обставин и, що мають значення для даної справи, висновки суду про вст ановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відпо відають дійсності і підтверд жуються достовірними доказа ми, дослідженими у судовому з асіданні.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що рішення госп одарського суду м. Києва у сп раві № 22/252 від 19.09.2011 року відповід ає зазначеним вимогам, оскіл ьки ґрунтуються на всебічном у, повному і об' єктивному ро згляді в судовому процесі вс іх обставин справи в їх сукуп ності, підстав для його скасу вання не вбачається.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, витрати по спла ті державного мита за поданн я апеляційної скарги поклада ються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, Київський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Нікос” залишити без за доволення, рішення Господарс ького суду м. Києва від 19.09.2011 рок у по справі №22/252 залишити без з мін.

Матеріали справи № 22/252 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді