Постанова від 29.11.2011 по справі 48/436

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 № 48/436

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

суддів:

за участю секретаря: Карпюк О.С.

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1. ( за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_2 . ( за довіреністю)

розглянувши апеляційні ск арги Комунального підприєм ства «Київреклама» та Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Бравіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2011р.

у справі № 48/436 (суддя: Бойко Р.В .)

за позовом Комунально го підприємства «Київреклам а»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бравіс»

про стягнення 26 112,95 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського с уду міста Києва від 12.10.2011 року у справі № 48/436 позовні вимоги за доволено частково. Стягнуто з ТОВ "Бравіс" на користь КП ви конавчого органу Київської м іської ради (Київської міськ ої державної адміністрації) "Київреклама" заборгованіст ь у розмірі 21 961 грн. 32 коп., штраф у розмірі 1 002 грн. 56 коп., пеню у р озмірі 993 грн. 55 коп., 3% річних у р озмірі 200 грн. 51 коп., державне м ито у розмірі 241 грн. 58 коп. та ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу у розмірі 218 грн. 33 коп. В і ншій частині в задоволенні п озову відмовити.

Не погоджуючись з винесени м рішенням, Комунального під приємства «Київреклама» зв ернулося до Київського апеля ційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення г осподарського суду міста Киє ва від 12.10.2011 року у справі № 48/436 по вністю та прийняти нове ріше ння, яким позовні вимоги задо вольнити в повному обсязі.

Також, не погоджуючись з вин есеним рішенням, ТОВ «Бравіс » звернулося до Київського а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ріше ння господарського суду міст а Києва від 12.10.2011 року у справі № 48/436 повністю та припинити пров адження у справі.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 16.11.2011 року відкрито апеляцій не провадження у справі № 48/436 т а призначено до розгляду на 29. 11.2011 р.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, розглянувш и доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів спра ви, виходячи з вимог чинного з аконодавства, апеляційний су д дійшов висновку, що апеляці йні скарги задоволенню не пі длягають з наступних підстав .

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010р. між Підприємств ом та Товариством (розповсюд жувач зовнішньої реклами) ук ладено договір на право тимч асового користування місцем для розміщення рекламного з асобу, що перебуває у комунал ьній власності територіальн ої громади м. Києва №84/767/10 ( Догов ір).

Відповідно до п. 1.1 Договору з а цим договором на підставі в ідповідного наказу робочого органу про встановлення прі оритету на місце для розміще ння рекламного засобу, дозво лів на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у п евному місці, наданого на під ставі розпорядження виконав чого органу Київської місько ї ради (Київської міської дер жавної адміністрації), розпо всюджувачеві надається прав о тимчасового користування м ісцем для розміщення рекламн ого засобу, що перебуває у ком унальній власності територі альної громади м. Києва, його р айонів або повноваження щодо розпорядження якими здійсню ють органи самоврядування м. Києва, за умов повного дотрим ання розповсюджувачем цього договору та порядку розміще ння зовнішньої реклами в м. Ки єві, а розповсюджувач зобов' язується наданим йому правом тимчасового користування ві дповідно до умов цього догов ору, порядку, інших норм чинно го законодавства України, що встановлюють вимоги для роз міщення РЗ, своєчасно та згід но з умовами цього договору п ерераховувати за право тимча сового користування виключн о на поточний рахунок підпри ємства, належним чином, своєч асно та у повному обсязі вико нувати свої зобов' язання за цим договором та не зловжива ти наданими розповсюджувачу правами.

Розповсюджувач зобов' яза ний не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отрим увати та сплачувати рахунки за право тимчасового користу вання, у тому числі у разі вста новлення пріоритету (п. 5.2.3 Дого вору).

Пунктом 6.1 Договору встанов лено, що сторони домовились, щ о ціною цього договору є плат а за право тимчасового корис тування, розрахована згідно вимог порядку, цього договор у, згідно встановлених за роз повсюджувачем пріоритетів т а наданих дозволів, вказаних у адресних програмах.

Адресною програмою на прав о тимчасового користування № 1 від 01.12.2010 р. сторонами погоджен о місця розміщення рекламних засобів та розмір орендної п лати.

На виконання умов Договору позивачем передано в тимчас ове користування місця для р озміщення рекламних засобів , передбачені Адресною прогр амою на право тимчасового ко ристування №1 від 01.12.2010 р.

Підставою для звернення до суду стало неналежне викона ння, на думку позивача, відпов ідачем грошового зобов' яза ння за Договором, у зв' язку з чим позивач вказує на існува ння підстав для стягнення за боргованості по сплаті оренд них платежів.

Договір є договором оренди , а відтак між сторонами виник ли правовідносини, які підпа дають під правове регулюванн я Глави 58 Цивільного кодексу У країни та Глави 30 Господарськ ого кодексу України.

Вказаний договір є підстав ою для виникнення у його стор ін господарських зобов'язань , а саме майново-господарськи х зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174 , 175 Господарського кодексу Ук раїни, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного к одексу України, і згідно ст. 629 Ц ивільного кодексу України є обов'язковим для виконання с торонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарсько го кодексу України визначено , що господарським визнаєтьс я зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками ) відносин у сфері господарюв ання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого оди н суб'єкт (зобов'язана сторона , у тому числі боржник) зобов'я заний вчинити певну дію госп одарського чи управлінсько-г осподарського характеру на к ористь іншого суб'єкта (викон ати роботу, передати майно, сп латити гроші, надати інформа цію тощо), або утриматися від п евних дій, а інший суб'єкт (упр авнена сторона, у тому числі к редитор) має право вимагати в ід зобов'язаної сторони вико нання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 283 Господарсько го кодексу України за догово ром оренди одна сторона (орен додавець) передає другій сто роні (орендареві) за плату на п евний строк у користування м айно для здійснення господар ської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивіль ного кодексу України за дого вором найму (оренди) наймодав ець передає або зобов'язуєть ся передати наймачеві майно у користування за плату на пе вний строк.

Матеріалами справи підтве рджується та не заперечуєтьс я сторонами факт передачі по зивачем в оренду, прийняття в ідповідачем та користування ним місцями для розміщення р екламної площі за Договором за адресами: Деснянський р-н, в ул. Академіка Курчатова, 5 та О болонський р-н, просп. Московс ький 34-А у період з січня по сер пень 2011 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 762 Цивіл ьного кодексу України за кор истування майном з наймача с правляється плата, розмір як ої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарськ ого кодексу України визначен о, що орендна плата - це фіксов аний платіж, який орендар спл ачує орендодавцю незалежно в ід наслідків своєї господарс ької діяльності. Розмір орен дної плати може бути змінени й за погодженням сторін, а так ож в інших випадках, передбач ених законодавством. Строки внесення орендної плати визн ачаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін).

Отже, з урахуванням положен ь ст. 530 Цивільного кодексу Укр аїни, враховуючи приписи п. 5.2.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плат у не пізніше 5 числа місяця, на ступного за звітним.

Матеріалами справи підтве рджується факт виставлення п озивачем рахунків-фактур на оплату відповідачем орендни х платежів відповідно до умо в Договору.

Колегія суддів, погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що доказів сплати ор ендних платежів за наведений період відповідачем не нада но, а тому заборгованість від повідача з орендної плати у п еріод з січня 2011 р. по серпень 2011 р. становить 21 961,32 грн., а строк ви конання грошового зобов' яз ання на момент подання позов ної заяви настав.

Відповідно до ст. 193 Господар ського кодексу України суб'є кти господарювання та інші у часники господарських відно син повинні виконувати госпо дарські зобов'язання належни м чином відповідно до закону , інших правових актів, догово ру, а за відсутності конкретн их вимог щодо виконання зобо в'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно с тавляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільно го кодексу України зобов' яз ання має виконуватись належн им чином, відповідно до умов д оговору та вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту та інших вимог, що звича йно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов ' язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного к одексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможли вість виконання ним грошовог о зобов'язання.

Матеріалами справи підтве рджується наявність у відпов ідача грошового зобов' язан ня по сплаті на користь позив ача 21 961,32 грн. на підставі Догово ру. Відповідачем вказана заб оргованість не спростована, доказів її погашення не нада но.

Відповідно до ст. 610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов'язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико нання).

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що позовні вимоги Пі дприємства про стягнення з Т овариства заборгованості за Договором у розмірі 21 961,32 грн. є правомірними та обґрунтован ими.

Крім того, колегія суддів вв ажає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задов оленні позовних вимог про ст ягнення заборгованості у роз мірі 1 022,38 грн. по рахунку №123133 , оск ільки такий рахунок був вист авлений 17.04.2009 р., в той час як Дого вір, який визначено підставо ю позову, укладено 01.12.2010 р., а Дого вором не передбачено поширен ня його умов на відносини, що в никли до його укладення.

Позивачем також заявлено в имогу про стягнення з відпов ідача штрафу у розмірі 1 363,05 грн ., пені у розмірі 1 225,13 грн., 3% річни х у розмірі 272,61 грн. та індексу і нфляції у розмірі 268,46 грн. за пр острочення виконання грошов ого зобов' язання у період з 05.04.2009 р. по 05.09.2011 р.

Колегія суддів вважає, що ві дповідач у встановлений Дого вором строк свого обов' язку по перерахуванню коштів не в иконав, допустивши простроче ння виконання грошового зобо в' язання, тому дії відповід ача є порушенням договірних зобов' язань (ст. 610 Цивільног о кодексу України), і він вважа ється таким, що прострочив (ст . 612 Цивільного кодексу Україн и), відповідно є підстави для з астосування встановленої за коном або договором відповід альності.

Відповідно до ст. 611 Цивільно го кодексу України у разі пор ушення зобов' язання настаю ть правові наслідки, якими зо крема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Ци вільного кодексу України вик онання зобов'язання (основно го зобов'язання) забезпечуєт ься, якщо це встановлено дого вором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільн ого кодексу України виконанн я зобов'язання може забезпеч уватися неустойкою, різновид ом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного к одексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обч ислюється у відсотках від су ми невиконаного або неналежн о виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивіль ного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєча сно виконаного грошового зоб ов' язання за кожен день про строчення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарсь кого кодексу України штрафни ми санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські сан кції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку уч асник господарських відноси н зобов'язаний сплатити у раз і порушення ним правил здійс нення господарської діяльно сті, невиконання або неналеж ного виконання господарсько го зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господа рського кодексу України визн ачено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зо бов'язання або у певній, визна ченій грошовій сумі, або у від сотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від с тупеня його виконання, або у к ратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.2 Договору підприє мство має право застосовуват и до розповсюджувача такі шт рафні санкції: за несвоєчасн е та неповне внесення плати - пеню у розмірі подвійної обл ікової ставки НБУ, яка діє на м омент сплати пені, від суми пр остроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господ арського кодексу України нар ахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобо в'язання, якщо інше не встанов лено законом або договором, п рипиняється через шість міся ців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пен я нараховується за перші шіс ть місяців прострочення, а не за весь період прострочення .

Колегія суддів погоджуєть ся з перерахунком суду першо ї інстанції, що розмір пені, що підлягає стягненню з відпов ідача, становить 993,55 грн. В інші й частині пеня обрахована не вірно.

Крім штрафних санкцій, підп риємство має право нарахуват и боржнику за прострочення в несення платежів за тимчасов е користування штраф у розмі рі 15% простроченої суми (п. 7.3 Дог овору).

Таким чином, умовами Догово ру передбачено цивільно-прав ову (господарсько-правову) ві дповідальність за порушення умов договору у вигляді спла ти неустойки - пені та штраф у.

При цьому, чинне законодавс тво не встановлює обмежень щ одо одночасного застосуванн я пені і штрафу у випадку пору шення виконання зобов' язан ня.

Аналогічні висновки містя ться у постановах Вищого гос подарського суду України від 29.09.2010 р. у справі №6/196 та від 05.07.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Оскільки, встановлено факт порушення відповідачем стро ків сплати орендних платежів , прострочення виконання гро шового зобов' язання склада є більше 1 місяця, то судом пер шої інстанції правомірно ст ягнуто з відповідача штраф у розмірі 1 002,56 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного ко дексу України боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу к редитора зобов' язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.

Колегія суддів погоджуєть ся з перерахунком суду першо ї інстанції, що в частині заяв лених до стягнення інфляційн их нарахувань необхідно відм овити, оскільки вони обрахов ані невірно. Колегія суддів в важає, що господарським судо м першої інстанції правомірн о стягнуто з відповідача 3% річ них у розмірі 200,51 грн., нарахова ні за прострочення виконання грошового зобов' язання у п еріод з 08.02.2011 р. по 05.09.2011 р.

Оскільки в задоволенні поз овних вимог про стягнення за боргованості у розмірі

1 022 ,38 грн. судом першої інстанції відмовлено, то підстави для з адоволення вимог про стягнен ня штрафу у розмірі 360,49 грн., пен і у розмірі 112,42 грн., 3% річних у ро змірі 72,10 грн. та індексу інфляц ії у розмірі 203,45 грн., які є похід ними від вимоги про стягненн я вказаної заборгованості, в ідсутні.

В даному випадку, позивач та відповідач, всупереч вимог в казаної норми закону, не нада ли суду апеляційної інстанці ї належних та допустимих док азів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційних скаргах.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задово лено частково позовні вимог и та стягнуто з Товариства на користь Підприємства заборг ованості у розмірі 21 961,32 грн., пе ні у розмірі 993,55 грн., штрафу у ро змірі 1 002,56 грн. та 3% річних у розм ірі 200,51 грн. В іншій частині зая влених позовних вимог правом ірно було відмовлено.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господ арських судах здійснюється н а засадах змагальності, стор они та інші особи, які беруть у часть у справі, обґрунтовуют ь свої вимоги і заперечення п оданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті о бставини, на які вона посилає ться як на підставу своїх вим ог і заперечень. Господарськ ий суд приймає тільки ті дока зи, які мають значення для спр ави. Обставини справи, які від повідно до законодавства пов инні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

Дослідивши матеріали наяв ні у справі, апеляційний суд р обить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінк у доказам по справі та виніс з аконне обґрунтоване рішення , яка відповідає чинному зако нодавству, фактичним обстави нам і матеріалам справи.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апел яційний господарський суд не зв' язаний доводами апеляці йної скарги і перевіряє зако нність і обґрунтованість ріш ення місцевого господарсько го суду в повному обсязі. В апе ляційній інстанції не прийма ються і не розглядаються вим оги, що не були предметом розг ляду в суді першої інстанції .

Виходячи з вище сказаного, к олегія суддів вважає, що скар жники не довили обґрунтовані сть своїх апеляційних скарг, докази на підтвердження сво їх вимог суду не надали, апеля ційний суд погоджується із р ішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2011 року у спр аві № 48/436, отже підстав для його скасування або зміни не вбач ається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господ арського процесуального код ексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунал ьного підприємства «Київрек лама» на рішення господарськ ого суду міста Києва від 12.10.201 1 року у справі № 48/436 залишити бе з задоволення.

Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Бравіс» на рішення го сподарського суду міста Киє ва від 12.10.2011 року у справі № 48/436 з алишити без задоволення.

Рішення господарського су ду міста Києва від 12.10.2011 року у с праві № 48/436 залишити без змін .

Матеріали справи № 48/436 пове рнути господарському суду мі ста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена у касаційн ому порядку до Вищого господ арського суду України через суд апеляційної інстанції пр отягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді