Постанова

від 05.12.2011 по справі 5020-1500/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2011 року Справа № 5020-1500/2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Рибін ої С.А.,

суддів Гонта ря В.І.,

Плу та В.М.,

за участю:

прокурор - не з'явився, пр окурор Ленінського району мі ста Севастополя;

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність №2Ю ві д 04.01.2011, Комунальне підприємств о "Севтеплоенерго" Севастопо льської міської ради;

представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність №116 в ід 05.10.2011, Комунальна установа "С евастопольський академічни й російський драматичний теа тр імені А.В. Луначарського" ;

розглянувши апеляційну с каргу Комунальної устано ви "Севастопольський академі чний російський драматичний театр імені А.В.Луначарськог о" на рішення господарського суду міста Севастополя (судд я Погребняк О.С.) від 25 жовтня 2011 року у справі №5020-1500/2011

за позовом прокур ора Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11, м істо Севастополь, 99011) в інтерес ах держави в особі Комунальн ого підприємства "Севтеплоен ерго" Севастопольської міськ ої Ради (вул. Л. Павліченко, 2, мі сто Севастополь,99011)

до Комунальної установ и "Севастопольський академіч ний російський драматичний т еатр імені А.В.Луначарського " (пр. Нахімова, буд. 6, місто Сева стополь, 99011)

про стягнення 251394,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського рай ону міста Севастополя зверну вся до господарського суду м іста Севастополя в інтересах держави в особі Комунальног о підприємства "Севтеплоенер го" Севастопольської міської Ради з позовом до Комунально ї установи "Севастопольський академічний російський драм атичний театр імені А.В. Лунач арського" про стягнення 251394,02 гр н.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відпо відачем умов договору купівл і-продажу теплової енергії № 305/У від 18.01.2006 в частині належної та своєчасної оплати за отри ману теплову енергію.

Рішенням господарського с уду міста Севастополя від 25 жо втня 2011 року у справі №5020-1500/2011 поз ов задоволено повністю, стяг нуто з Комунальної установи "Севастопольський академічн ий російський драматичний те атр імені А.В. Луначарського" н а користь Комунального підп риємства "Севтеплоенерго" Се вастопольської міської Ради 251394,02 грн., з яких: сума основного боргу - 227989,39 грн., пеня -14719,49 грн., 3% р ічних - 2848,93 грн., інфляційне від шкодування - 5836,21 грн.

Задовольняючі вимоги про с тягнення основного боргу в р озмірі 227989,39 грн., суд першої ін станції виходив з наявності доказів порушення відповіда чем умов договору купівлі-пр одажу теплової енергії №305/У в ід 18.01.2006 в частині належної та с воєчасної оплати отриманої т еплової енергії, що призвело до утворення у відповідача з аборгованості перед позива чем.

Одночасно позовні вимоги п ро стягнення з відповідача і нфляційного відшкодування, 3 % річних та пені судом були за доволені на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та статті 232 Господарського к одексу України.

Не погодившись з рішенням с уду, Комунальна установа "Сев астопольський академічний р осійський драматичний театр імені А.В.Луначарського" звер нулась до Севастопольського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ріш ення місцевого господарсько го суду по даній справі.

Підставою для скасування з азначеного судового рішення заявник скарги вважає непов не з' ясування судом першої інстанції усіх обставин спра ви, що призвело до помилкових висновків та невірного заст осування норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи позивач обґрун товує тим, що прокурор Ленінс ького району міста Севастопо ля не міг в даному випадку вис тупати позивачем у відповідн ій справі, оскільки Комуналь не підприємство "Севтеплоене рго" Севастопольської місько ї Ради не є державним підприє мством.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 16 листопада 2011 року апеляційна скарга Комун альної установи "Севастополь ський академічний російськи й драматичний театр імені А.В .Луначарського" прийнята до п ровадження судовою колегією у складі головуючого судді Б орисової Ю.В., суддів: Гонтаря В.І., Плута В.М. та призначена д о розгляду на 28 листопада 2011 ро ку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 28 листопада 2011 року за клопотанням відповід ача відкладений розгляд апел яційної скарги на 05 грудня 2011 р оку.

Розпорядженням від 05 грудня 2011 року головуючого суддю Борисову Ю.В. замінено на суд дю Рибіну С.А.

У судове засідання суду апе ляційної інстанції з`явились представники позивача та ві дповідача, які підтримали св ої доводи та заперечення щод о апеляційної скарги у повно му обсязі.

Прокурор у судове засіданн я не з' явився.

Стаття 22 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни зобов'язує сторони доброс овісно користуватися належн ими їм процесуальними правам и. Оскільки явка в судове засі дання представників сторін - це право, а не обов'язок, справ а може розглядатись без їх уч асті, якщо нез'явлення цих пре дставників не перешкоджає ви рішенню спору.

Відкладення розгляду спра ви є правом суду, основною умо вою для якого є не відсутніст ь у судовому засіданні предс тавників сторін, а неможливі сть вирішення спору у відпов ідному судовому засіданні. З азначена правова позиція вис ловлена у постанові Вищого г осподарського суду України в ід 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників пр оцесу обов'язковою не визнав алась, а матеріали справи дос татньо характеризують спірн і правовідносини, судова кол егія вважає за можливе розгл янути апеляційну скаргу у ві дсутності прокурора.

Розглянувши справу повто рно в порядку статті 101 Господ арського процесуального код ексу України судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачає ться, що 18.01.2006 між Комунальною у становою "Севастопольський а кадемічний російський драма тичний театр імені А.В. Лунача рського" (Покупець) та Комунал ьним підприємством "Севтепло енерго" Севастопольської міс ької ради (Продавець) був укла дений договір купівлі-продаж у теплової енергії при наявн ості вузлу обліку №305/У (далі - Договір, а.с.11-13), відповідно до у мов якого Продавець зобов' я зується передати Покупцю теп лову енергію до межі балансо вої та експлуатаційної відпо відальності, своєчасно та ві дповідної якості, а Покупець зобов' язується прийняти та оплатити отриману теплову е нергію за встановленими тари фами.

Договір вступає в силу з 01.01.200 6 та діє по 31.12.2006. Договір вважаєт ься пролонгованим на кожен н аступний рік, якщо за місяць д о закінчення його строку жод на із сторін не заявить письм ово про його розірвання або н еобхідність перегляду його у мов (пункти 10.1-10.2 Договору).

Факт пролонгації Договору на 2010-2011 роки, згідно пункту 10.2, до сліджений судом та сторонами не заперечувався.

Розділом 2 Договору встанов лені тарифи за одиницю тепло вої енергії (з ПДВ), а саме: за од иницю теплової енергії (з ПДВ ) - централізоване опалення, ве нтиляція та гаряче водопоста чання (через вузол обліку) - дл я підприємств, організацій, у станов - 157,83 грн./Гкал.

Розрахунковим періодом є к алендарний місяць (пункт 4.1 До говору).

Плата за теплову енергію пр и наявності вузлу обліку теп лової енергії та гарячої вод и стягується за їх показника ми відповідно до пунктів 10-13 "Пр авила надання послуг по цент ралізованому опаленню, поста чанню холодної та гарячої во ди та водовідведенню" на підс таві двостороннього акту за показниками вузлу обліку. Ві дмова від підписання акту не звільняє Покупця від уплати теплової енергії у встановл еному порядку (пункт 4.2 Догово ру).

Згідно пункту 4.4 Договору ос таточний розрахунок за тепло ву енергію здійснюється у ст рок до 15 числа місяця, наступн ого за розрахунковим, згідно тарифам, які діють на день отр имання теплової енергії. Рах унок вважається отриманим По купцем, якщо останній до 15 чис ла місяця, наступного за розр ахунковим, не заявить про нео тримання рахунку за розрахун ковий місяць.

Відповідно до пункту 5.2.1 Дого вору покупець зобов' язаний оплачувати теплову енергію у встановлені договором стро ки.

Пунктами 4.5, 5.2.10, 6.1 Договору пер едбачена відповідальність з а несвоєчасне внесення плате жів за теплову енергію, а саме : у разі несвоєчасного внесен ня плати відповідачем за теп лову енергію з нього стягуєт ься пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національн ого банку України від неспла ченої суми за кожен день прос трочення платежу.

Зобов' язання з постачанн я теплової енергії за Догово ром позивачем виконувались с воєчасно та належним чином, щ о підтверджується актами про відпуск теплової енергії (а.с .39-45) та рахунками-фактурами, як і виставлялися відповідачу ( а.с.16-26).

Проте, відповідач не в повно му обсязі оплачував спожиту теплову енергію, у зв' язку з чим за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року у нього утво рилась заборгованість в розм ірі 227989,39 грн.

Несплата відповідачем кош тів стала підставою для звер нення позивача до суду з позо вом про стягнення заборгован ості у сумі 227989,39 грн. і нарахова них 3% річних, інфляційного від шкодування та пені.

Вивчивши матеріали справи , вислухавши представників с торін, обговоривши доводи ап еляційної скарги, перевіривш и правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відп овідність висновків суду обс тавинам справи, судова колег ія не вбачає підстав для скас ування оскаржуваного рішенн я суду першої інстанції у зв' язку з наступним.

Згідно статті 121 Конституці ї України одним із завдань пр окуратури України є представ ництво інтересів громадянин а або держави в суді у випадка х, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Зако ну України "Про прокуратуру" п ри виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції ма ють право звертатися до суду із заявою про захист прав і за конних інтересів громадян, д ержави, а також підприємств т а інших юридичних осіб.

Статтею 361 Закону України "Пр о прокуратуру" передбачено, щ о представництво прокуратур ою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здій сненні прокурорами від імені держави процесуальних та ін ших дій, спрямованих на захис т у суді інтересів громадяни на або держави у випадках, пер едбачених законом. Однією з ф орм представництва є звернен ня до суду з позовами або заяв ами про захист прав і свобод і ншої особи, невизначеного ко ла осіб, прав юридичних осіб, к оли порушуються інтереси дер жави, або про визнання незако нними правових актів, дій чи р ішень органів і посадових ос іб. Підставою представництва у суді інтересів держави є на явність порушень або загрози порушень економічних, політ ичних та інших державних інт ересів внаслідок протиправн их дій (бездіяльності) фізичн их або юридичних осіб, що вчин яються у відносинах між ними або з державою.

В частині першій статті 2 Го сподарського процесуальног о кодексу України, в якій визн ачено підстави порушення спр ав у господарському суді, до т аких підстав відносяться поз овні заяви прокурорів та їх з аступників, які звертаються до господарського суду в інт ересах держави. Відповідно д о положень частини третьої ц ієї статті прокурор, який зве ртається до господарського с уду в інтересах держави, в поз овній заяві самостійно визна чає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрун товує необхідність їх захист у, а також вказує орган, уповно важений державою здійснюват и відповідні функції у спірн их відносинах.

Зі змісту частини першої ст атті 29 цього Кодексу вбачаєть ся, що прокурор бере участь у р озгляді справ за його позова ми, а також може вступити за св оєю ініціативою у справу, пор ушену за позовом інших осіб, н а будь-якій стадії її розгляд у для представництва інтерес ів громадянина або держави.

Як зазначено в пункті 5 моти вувальної частини рішення Ко нституційного Суду України в ід 08.04.1999 №3-рп/99 (справа про предст авництво прокуратурою Украї ни інтересів держави в арбіт ражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здій снювати відповідні функції у спірних відносинах", що місти ться в частині другій статті 2 Арбітражного процесуально го кодексу України, означає о рган, на який державою поклад ено обов' язок щодо здійснен ня конкретної діяльності у в ідповідних правовідносинах , спрямованої на захист інтер есів держави.

Згідно пункту 1.2 статуту Ком унального підприємства "Севт еплоенерго" Севастопольсько ї міської Ради, його засновни ком є територіальна громада міста Севастополя в особі Се вастопольської міської Ради , яка є органом місцевого само врядування.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 ро ку N 3-рп/99 також визначено, що ін тереси держави можуть збігат ися повністю або частково з і нтересами державних органі в, державних підприємств та о рганізацій.

Враховуючи, що "інтереси дер жави" є оціночним поняттям у к ожному конкретному випадку, прокурор Ленінського району міста Севастополя з посилан ням на законодавство обґрунт ував у позовній заяві необхі дність захисту інтересів дер жави та правильно визначив о рган, уповноважений державою здійснювати відповідні функ ції у спірних правовідносина х, а Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопол ьської міської ради позовну заяву підтримало і просило з адовольнити в повному обсязі .

Крім того, відповідно до час тини другої статті 29 Господар ського процесуального кодек су України у разі прийняття г осподарським судом поз овної заяви, поданої прокуро ром в інтересах держави в осо бі органу, уповноваженого зд ійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває ста тусу позивача.

Таким чином, довід апеляці йної скарги стосовно безпідс тавності звернення прокурор а Ленінського району міста С евастополя, оскільки він не м іг в даному випадку виступат и позивачем у відповідній сп раві, є неспроможнім.

Зобов'язанням є правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов'язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити гроші тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов'язку (частина перша ста тті 509 Цивільного кодексу Укра їни).

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України господарським визнається зобов'язання, що в иникає між суб'єктом господа рювання та іншим учасником (у часниками) відносин у сфері г осподарювання з підстав, пер едбачених цим Кодексом, в сил у якого один суб'єкт (зобов'яза на сторона, у тому числі боржн ик) зобов'язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб 'єкта (виконати роботу, переда ти майно, сплатити гроші, нада ти інформацію тощо), або утрим атися від певних дій, а інший с уб'єкт (управлена сторона, у то му числі кредитор) має право в имагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Згідно частини першої стат ті 175 Господарського кодексу У країни майново-господарськи ми визнаються цивільно-право ві зобов'язання, що виникають між учасниками господарськи х відносин при здійсненні го сподарської діяльності, в си лу яких зобов'язана сторона п овинна вчинити певну господа рську дію на користь другої с торони або утриматися від пе вної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язан ня, які виникають між учасник ами господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням ос обливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є об ов'язковим для виконання сто ронами.

Відповідно до пункту 8 Пра вил надання послуг з централ ізованого опалення, постачан ня холодної та гарячої води і водовідведення, затверджени х Постановою Кабінету Мініст рів України від 21.07.2005 №630, послуги надаються споживачеві згідн о з договором, який оформлюєт ься на основі типового догов ору про надання послуг з цент ралізованого опалення, поста чання холодної та гарячої во ди і водовідведення.

Згідно частини другої ста тті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повин на прийняти всі міри, необхід ні для належного виконання з обов' язань, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу. Порушення зоб ов'язань є підставою для заст осування господарських санк цій, передбачених Господарсь ким кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цив ільного кодексу України зобо в' язання повинні виконуват ись належним чином згідно ум ов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов ' язання або зміна його умов не допускається, якщо інше н е встановлено договором чи з аконом.

В силу частини першої статт і 530 Цивільного кодексу Україн и, якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позив ач, виконуючи умови відповід ного договору, у спірний пері од здійснював постачання теп лової енергії відповідачу на об'єкт, визначений договором .

Факт неналежного виконан ня відповідачем договору куп івлі-продажу теплової енергі ї №305/У від 18.01.2006 в частині оплати встановлений судом, підтвер джується матеріалами справи , та зафіксований сторонами у підписаному без зауважень і заперечень, скріпленому печ атками, акті звірки взаємних розрахунків станом 30.09.2011 без (а .с.38, 78).

Перевіривши встановлені о бставини у справі представле ними суду доказами, судова ко легія апеляційної інстанції погоджується з висновками м ісцевого господарського суд у про відсутність належних д оказів, які б свідчили про опл ату відповідачем заборгован ості перед позивачем у розмі рі 227989,39 грн.

Отже, судова колегія визнає , що сума заборгованості відп овідача у розмірі 227989,39 грн. є пі дтвердженою та підлягає стяг ненню з відповідача на корис ть позивача.

Щодо вимог позову про стягн ення суми інфляційного відшк одування в розмірі 5836,21 грн. та 3% річних в сумі 2848,93 грн. слід зазн ачити, що частиною першою ста тті 612 Цивільного кодексу Укра їни передбачено: боржник вва жається таким, що прострочи в, якщо він не приступив до ви конання зобов'язання або не в иконав його у строк, встанов лений договором або законом.

Відповідно до частини друг ої статті 625 Цивільного кодекс у України боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов'язання, на вимогу кредито ра зобов'язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України вик лав правову позицію про прир оду трьох процентів річних т а індексу інфляції, що пере дбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими бо ржник, що прострочив виконан ня грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язан ий сплатити суму боргу з урах уванням встановленого індек су інфляції за весь час прост рочення, а також три проценти річних з простроченої суми, я кщо законом або договором не встановлений інший розмір п роцентів; грошовими зобов'яз аннями боржника перед кредит ором є грошова сума, що визнач ена з урахуванням встановлен ого індексу інфляції та трьо х процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в д ержаві та за своєю правово ю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів , а три проценти річних - п латою за користування коштам и, що не були своєчасно сплаче ні боржником, то ні три п роценти річних, ні індекс інф ляції не можна розцінювати я к заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв 'язку з цим відносити до санкц ій.

На підставі наведених но рм права, господарський суд ц ілком правомірно визнав вимо ги позивача про нарахування інфляційного відшкодування та 3% річних обґрунтованими т а, перевіривши суми нарахува ння, підставно стягнув їх на к ористь позивача.

Також позивач просив стяг нути з відповідача пеню в роз мірі 14719,49 грн.

З приводу заявлених вимог ч астиною першою статті 199 Госпо дарського кодексу України пе редбачено, що виконання госп одарських зобов'язань забезп ечується заходами захисту пр ав та відповідальності учасн иків господарських відносин , передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодж енням сторін можуть застосов уватися передбачені законом або такі, що йому не суперечат ь, види забезпечення виконан ня зобов'язань, які звичайно з астосовуються у господарськ ому (діловому) обігу. До віднос ин щодо забезпечення виконан ня зобов'язань учасників гос подарських відносин застосо вуються відповідні положенн я Цивільного кодексу України .

Згідно частини першої стат ті 230 Господарського кодексу У країни штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються го сподарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штр аф, пеня), яку учасник господар ських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ни м правил здійснення господар ської діяльності, невиконанн я або неналежного виконання господарського зобов'язання .

Відповідно до частини четв ертої статті 231 Господарськог о кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій зак оном не визначено, санкції за стосовуються в розмірі, пере дбаченому договором. При цьо му розмір санкцій може бути в становлено договором у відсо тковому відношенні до суми н евиконаної частини зобов'яза ння або у певній, визначеній г рошовій сумі, або у відсотков ому відношенні до суми зобов 'язання незалежно від ступен я його виконання, або у кратно му розмірі до вартості товар ів (робіт, послуг).

Згідно статей 546, 549, пункту 3 ст атті 611 Цивільного кодексу Ук раїни у разі порушення зобов 'язання настають правові нас лідки, зокрема, сплата неусто йки. Неустойкою (штрафом, пене ю) є грошова сума або інше майн о, які боржник повинен переда ти кредитору у разі порушенн я боржником зобов'язання. Пен ею є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми невик онаного грошового зобов'язан ня за кожен день простроченн я виконання.

Пунктами 4.5, 5.2.10, 6.1 Договору пер едбачена відповідальність з а несвоєчасне внесення плате жів за плову енергію, а саме: у разі несвоєчасного внесення плати відповідачем за тепло ву енергію з нього стягуєтьс я пеня у розмірі подвійної об лікової ставки Національног о банку України від несплаче ної суми за кожен день простр очення платежу.

Позивачем був наданий розр ахунок суми пені за простроч ення виконання відповідачем грошового зобов' язання, пе ревіривши який, судова колег ія визнала його правильним, а висновки суду першої інстан ції щодо задоволення позову в цій частині - обґрунтовани ми.

Отже, слід вважати наявними всі підстави для задоволенн я позовних вимог прокурора Л енінського району міста Сева стополя в інтересах держави в особі Комунального підприє мства "Севтеплоенерго" Севас топольської міської Ради в п овному обсязі.

На підставі вищевикладено го, судова колегія дійшла вис новку, що місцевим господарс ьким судом правильно встанов лені та досліджені всі обста вини справи, права та обов' я зки сторін, рішення винесено з дотриманням норм процесуа льного та матеріального прав а, підстав для задоволення ап еляційної скарги Комунально ї установи "Севастопольський академічний російський драм атичний театр імені А.В.Лунач арського" не вбачається.

У відповідності до положен ь статті 49 Господарського про цесуального кодексу України судом вірно вирішено питанн я розподілу судових витрат.

Таким чином, судова колегія вважає оскаржуване рішення першої інстанції законним та обґрунтованим, визнає, що під стави для його скасування ві дсутні, апеляційна скарга за доволенню не підлягає.

Керуючись стат тею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комун альної установи "Севастополь ський академічний російськи й драматичний театр імені А.В .Луначарського" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського су ду міста Севастополя від 25 жов тня 2011 року у справі №5020-1500/201 1 залишити без змін.

Головуючий суддя < Підпис > С.А. Рибіна

Судді < Підпис > В.І. Гонтар

< Підпис > В.М . Плут