КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2011 № 56/73
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів:
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
в судове засідання з’явились представники:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1. довіреність №08-03/2011-Д-2 від 08 березня 2011,
від відповідача за первісним позовом: не з’явився,
від третьої особи: не з’явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірінг УА»
на рішення господарського суду м. Києва від 07 вересня 2011 року
у справі № 56/73 (головуюча суддя - Джарти В.В., судді: Ягічева Н.І., Бойко Р.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно –монтажна фірма «Вектор», м. Вінниця,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірінг УА», м. Київ,
про стягнення 39 159 грн. 00 коп.,
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірінг УА», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно –монтажна фірма «Вектор», м. Вінниця,
про стягнення 300 159 грн. 00 коп.,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Дженерал», м. Київ,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Будівельно –монтажна фірма «Вектор» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «КЕС-УА» про стягнення заборгованості за договором підряду (т. І а.с. 3-5).
12 квітня 2011 року ТОВ «КЕС-УА» подало зустрічну позовну заяву до ТОВ «Будівельно –монтажна фірма «Вектор» про стягнення коштів та штрафних санкцій за договором субпідряду (т. І а.с. 63-66).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18 травня 2011 року ТОВ «КЕС-УА» змінено його правонаступником ТОВ «Інжинірінг УА» (т. ІІ а.с. 94-95).
Рішенням господарського суду міста Києва від 07 вересня 2011 року по справі № 56/73 первісний позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Інжинірінг УА» на користь ТОВ «Будівельно –монтажна фірма «Вектор» основну суму заборгованості у розмірі 38 515 грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 120 грн. 29 коп., пеню у розмірі 523 грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 391 грн. 59 коп. та 236 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (т. ІІ а.с. 201-205).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 14 вересня 2011 року за № 923, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28 січня 2011 року по справі № 56/73 та постановити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.
Скаржник посилається на укладення договорів субпідряду з іншими юридичними особами та виконання цими особами робіт у тій самій кількості, що і позивачем за первісним позовом. Також, апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач за зустрічним позовом повинен був виконати весь комплекс робіт до 08 грудня 2011 року, а станом на 10 березня 2011 року зобов’язання ним виконані не були.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2011 року, апеляційну скаргу ТОВ «Інжинірінг УА» прийнято до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні 01 листопада 2011 року за участю представників учасників апеляційного провадження.
У судовому засіданні 01 листопада 2011 року представник позивача за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення господарського суду міста Києва від 07 вересня 2011 року у справі № 56/73 залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року розгляд справи № 56/73 було відкладено на 25 листопада 2011 року.
Розпорядженням секретаря судової палати від 24 листопада 2011 року за № 01-23/3/12, у зв’язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відрядженні, розгляд справи було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді – Чорногуза М.Г., суддів Агрикової О.В. та Корсакової Г.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2011 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено на 09 грудня 2011 року.
Представники відповідача за первісним позовом та третя особа не з’явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.
Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.
Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка відповідача за зустрічним позовом та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
Представник позивача за первісним позовом проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 07 вересня 2011 року без змін, а апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом – без задоволення.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 02 грудня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
12 жовтня2010 року між ТОВ «КЕС –УА» (генеральний підрядник) та ТОВ БМФ «Вектор» (підрядник) укладено договір субпідряду №43.МТК (надалі-Договір) (т. І а.с. 6-14).
Відповідно до п. 1.1 Договору генеральний підрядник доручає, а підрядник зобов’язується за завданням генерального підрядника та згідно з будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально –технічними засобами комплекс робіт з влаштування монолітних залізобетонних конструкцій на Об‘єкті будівництва «реконструкція молочно –товарного комплексу на 2500 голів ВРХ в с. Громадське, Вінницької області», відповідно до умов цього договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов’язується надати позивачу будівельний майданчик, прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Згідно з п. 2.2 Договору договірна ціна є твердою та становить 728 340 00 грн. 00 коп. Фінансування за цим Договором здійснюється генеральним підрядником поетапно у порядку та в розмірі, визначених цим Договором (п. 6.1 Договору).
Пунктом 6.3 Договору сторони встановили, що генеральний підрядник здійснює авансовий платіж в розмірі 5% від загальної договірної ціни, що становить 36 417 грн. 00 коп. протягом 5 банківських днів за дати підписання даного договору. Після початку робіт згідно рахунку – фактури підрядника генеральний підрядник здійснює платіж в розмірі 5% від загальної договірної ціни, що становить 36 417 грн. 00 коп. Оплата фактично виконаних підрядником робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт тип. ф. КБ-3 і надходження від замовника будівництва коштів.
Згідно підписаного представниками сторін Акту від 14 жовтня 2010 року відповідач за первісним позовом передав позивачу за первісним позовом будівельний майданчик та необхідну документацію (т. ІІ а.с. 6).
На виконання умов Договору відповідач за первісним позовом перерахував на рахунок позивача за первісним позовом грошові кошти на загальну суму 191 000 грн. 00 коп., а саме платіжним дорученням № 1275 від 30 листопада 2010 року 65 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 1696 від 21 жовтня 2010 року – 72 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням « 2294 від 14 грудня 2010 року – 54 000 грн. 00 коп. (т. І а.с. 85-87).
12 жовтня 2010 року між сторонами укладений додаток № 1 до договору, в п. 2 якого погодили, що арматуру та бетон буде поставляти генеральний підрядник (т. І а.с. 17).
Відповідач за первісним позовом передав позивачу за первісним позовом будівельні матеріали, а саме бетон та арматуру, що підтверджується товарно-транспортними накладними (т. І а.с. 101-121).
Протягом листопада – грудня 2010 року позивачем за первісним позовом виконано робіт на загальну суму 236 067 грн. 30 коп., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. І а.с. 35-41). Слід відзначити що непідписання цих актів та довідок з боку відповідача за первісним позовом не є правомірним з огляду на наступне.
Відповідач за первісним позовом у своєму відзиві зазначає: «В листопаді місяці позивачем були передані відповідачу акти виконаних робіт для підписання.» При цьому відповідач наголошує, що позивач не передавав йому довідку про вартість виконаних будівельних робіт, а тому акт виконаних робіт не розглядався.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.
За приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з п.п. 7.2.1 Договору після завершення виконання робіт (етапів робіт) підрядник повідомляє письмово генерального підрядника про готовність виконаних робіт до здачі та надає генеральному підряднику 3 примірники актів виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та 2 примірники довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3). Акти виконаних робіт надаються підрядником для розгляду генеральному підряднику на будівельний майданчик в строк не пізніше 20-го числа поточного місяця відповідальній особі генерального підрядника (керівнику проекту).
Разом з актами виконаних робіт позивач за первісним позовом передає виконавчу документацію згідно виду робіт та сертифікати відповідності на використані матеріали, виконавчі схеми та протоколи результатів випробувань, висновки СЕС, технічні паспорти, протоколи перевірок що стосуються виконаних робіт та інші документи, необхідні для прийняття робіт. Без отримання вищевказаної документації, акти виконаних робіт прийматися для розгляду відповідачем за первісним позовом не будуть (п.п 7.2.2 Договору).
Пунктом 7.4 Договору сторони встановили, що якщо підрядник порушив строки надання Акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), генеральний підрядник приймає їх на розгляд у наступному місяці.
Відповідно до п.п. 7.2.3 Договору генеральний підрядник зобов’язаний організувати та здійснити прийняття робіт протягом 7-ми робочих днів з моменту отримання від підрядника документів передбачених п.п. 7.2.1, 7.2.2 даного Договору і протягом цього терміну підписати та повернути підряднику підписані акти виконаних робіт та довідку форми КБ -3, або надати мотивовану відмову.
У разі, якщо протягом 7 робочих днів генеральний підрядник не надасть підряднику підписаний акт чи обґрунтовану відмову від його підписання, такий акт вважається прийнятим генеральним підрядником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті (п.п. 7.2.4. договору).
Позивач за первісним позовом склав довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за грудень 2010 року, в який включив виконанні ним роботи та витрати за два місяці, а саме за листопад та грудень 2010 року. З огляду на п. 7.4 Договору відповідач за первісним позовом повинен був розглянути Акт приймання виконаних робіт за листопад 2010 року у грудні 2010 року та за наявності заперечень повідомити про них позивачеві за первісним позовом. Слід відзначити, що в матеріалах справи відсутня обґрунтована відмова відповідача за первісним позовом від підписання Акту приймання виконаних робіт за листопад 2010 року, що свідчить про прийняття, а відтак останній підлягає оплаті.
Щодо відмови від підписання Акту приймання виконаних робіт за грудень 2010 року, оскільки первісним позовом посилається на відсутність документів, а саме: оформлені акти на приховані роботи; протоколи випробування контрольних зразків бетону; виконавча геодезична зйомка виконаних фундаментів (лист від 27 грудня 2010 року № 544, т. І а.с. 42), судова колегія вважає за необхідне зазначити:
Відповідно до п. 2 додатку № 1 від 12 жовтня 2010 року до договору комплекс робіт "під ключ" включає в себе: вартість машин і механізмів, вартість матеріалів, оплату праці і податків, влаштування тимчасових споруд, доріг, осушення, усі геодезичні роботи для виконання робіт, необхідні лабораторні дослідження та інше необхідне для виконання комплексу робіт по цьому додатку, згідно робочих креслень.
Згідно п.п. 3 та 4 додатку № 1 до Договору, сторони узгодили, що генеральний підрядник передає підряднику бетон та арматуру, за використання яких підрядник зобов‘язаний звітувати, несе відповідальність за якість наданих та використаних матеріалів в повній мірі, а у разі необхідності здійснює лабораторні випробування якості та надає протоколи випробувань.
Колегія суддів наголошує, що бетон та арматура поставлялися відповідачем за первісним позовом, а останнім не надано жодних доказів або пояснень виникнення необхідності здійснення позивачем за первісним позовом лабораторних випробувань бетону та складення протоколів випробувань, також не надано жодних доказів звернення до позивача з такою вимогою під час виконання робіт протягом листопада-грудня 2010 року.
Тому у позивача за первісним позовом не було необхідності здійснювати лабораторні випробування бетону та складення протоколів випробувань.
Додатком № 1 до Договору встановлено, що підрядник проводить усі геодезичні роботи для виконання робіт.
Разом з тим, умовами Договору та Додатками до цього Договору не передбачено передання виконавчої геодезичної зйомки виконаних фундаментів генеральному підряднику саме на тому етапі, який був виконаний підрядником у листопаді-грудні 2010 року.
До моменту відмови від підписання Акту за грудень відповідач за первісним позовом не звертався до позивача з вимогою надати геодезичну зйомку виконаних фундаментів разом з Актом виконаних робіт саме за грудень 2010 року.
Тобто, за умовами Договору та Додатків до нього у позивача за первісним позовом не було обов’язку по передачі відповідачеві геодезичної зйомки виконаних фундаментів.
В матеріалах справи містяться Акти огляду прихованих робіт, які зі сторони відповідача за первісним позовом були підписані ОСОБА_2 (т. І а.с. 20-34). Слід наголосити, що відповідач за первісним позовом не заперечує проти того, що ОСОБА_2. є його працівником.
Отже, Акти огляду прихованих робіт були передані належному представнику відповідача за первісним позовом.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, про безпідставність відмови відповідача за первісним позовом від підписання Акту виконаних робіт за грудень 2010 року.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що Акти виконаних робіт за листопад 2010 року та грудень 2010 року вважаються підписаними 30 грудня 2010 року (20.12.2010 року + 7 робочих днів = 30.12.2010 року).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6.2 Договору сплата фактично виконаних підрядником робіт (етапів робіт) здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт і надходження від замовника будівництва коштів.
Тобто, сторони Договору передбачили умову оплати, відповідно до якої виконання відповідачем за первісним позовом свого зобов’язання з оплати коштів за виконані роботи пов’язано як з підписанням акту та довідки так і з надходженням коштів.
Проаналізувавши статтю 530 Цивільного кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про невідповідність пункту 6.2 Договору вказаній статті. Зокрема ст. 530 ЦК України містить умову, що подія (надходження коштів від замовника будівництва) неминуче має настати, а в договорі субпідряду № 43.МТК від 12 жовтня 2010 року не вказано ані найменування замовника, ані строків запланованого надходження грошових коштів від цього замовника будівництва.
З наведеного можна дійти висновку, що перерахунок грошових коштів замовником будівництва може не настати, а відтак, строки оплати робіт слід визначати за приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто відповідач за первісним позовом повинен оплатити виконані позивачем за первісним позовом роботи у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
10 січня 2011 року ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Вектор» надіслало відповідачеві за первісним позовом претензію № 3, в якій просило здійснити оплату виконаних робіт в сумі 38 515 грн. 37 коп. Отримання вказаної претензії відповідачем за первісним позовом 14 січня 2011 року підтверджується поштовим повідомленням про вручення (т. І а.с. 48-50).
У семиденний строк від пред’явлення вимоги відповідач за первісним позовом заборгованість не перерахував у результаті чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 38 515 грн. 37 коп., яка станом а день прийняття спірного рішення не погашена.
Таким чином, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 38 515 грн. 37 коп. заявлена правомірно та обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Пунктом 12.5 Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати прийнятих робіт, генеральний підрядник повинен виплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожну добу затримання.
Крім того, статтею 625 ЦК України регламентовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила що місцевим господарським судом правильно підраховано та правомірно задоволено вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 120 грн. 29 коп. трьох відсотків річних та 523 грн. 34 коп. пені.
Таким чином, вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно вимог зустрічного позову.
ТОВ «Інжинірінг УА» (правонаступник ТОВ «КЕС-УА») посилається на те, що відповідач за зустрічним позовом не виконав взятих на себе за Договором зобов’язань по вчасному виконанні робіт.
Як зазначалося вище, 12 жовтня2010 року сторони уклали договір субпідряду №43.МТК та Додаткові угоди до нього, умовами яких зокрема передбачили початок роботи 12 жовтня 2010 року, а завершення усього комплексу робіт – 08 лютого 2011 року.
Як вже було встановлено, на виконання умов Договору позивач за зустрічним позовом перерахував на рахунок відповідача за зустрічним позовом грошові кошти на загальну суму 191 000 грн. 00 коп.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки роботи по договору відповідачем за зустрічним позовом не виконані, то кошти які були перераховані на виконання договору у розмірі 191 000 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом.
Відповідач за зустрічним позовом стверджує, що у зв’язку із невиконанням позивачем за зустрічним позовом зобов’язань щодо підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт у строки передбачені договором; у зв’язку з невиконанням позивачем за зустрічним позовом зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт, а також у зв’язку з невиконанням позивачем за зустрічним позовом зобов’язань щодо поставки основних матеріалів, а саме бетону та арматури, що унеможливило подальше виконання відповідачем за зустрічним позовом підрядних робіт у січні та лютому 2011 року, відповідач за зустрічним позовом скористався своїм правом на зупинення виконання робіт.
Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов‘язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов‘язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Згідно ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов‘язанні свого обов‘язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов‘язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов‘язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Претензією № 3 від 10 січня 2011 року відповідач за зустрічним позовом повідомив позивача про призупинення подальшого виконання робіт та вимагав здійснити погашення заборгованості (т. І а.с. 48-49).
У відповідача за зустрічним позовом згідно ст.ст. 538, 613 Цивільного кодексу України існували підстави для зупинення виконання зобов’язання, оскільки: позивач за зустрічним позовом відмовився прийняти виконані відповідачем за зустрічним позовом у листопаді, грудні 2010 року підрядні роботи; безпідставно ухилявся від підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт за вказаний період; безпідставно не перерахував кошти за виконані роботи; відмовився від виконання зобов‘язання щодо поставки бетону та арматури, що призвело до неможливості виконання відповідачем за зустрічним позовом підрядних робіт, оскільки виконання таких робіт із матеріалів останнього не було передбачено договором.
Тобто, в діях відповідача за зустрічним позовом відсутні порушення умов Договору та додатків до нього, оскільки прострочення сталося з вини позивача за зустрічним позовом, а тому в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 191 000 грн. 00 коп. слід відмовити.
Вимога позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 109 251 грн. 00 коп. є похідною від вимоги щодо стягнення основного боргу, а відтак в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Посилання скаржника на укладення договорів субпідряду з іншими юридичними особами та виконання цими особами робіт у тій самій кількості, що і позивачем за первісним позовом, не можуть бути прийняті судовою колегією в якості належного доказу невиконання позивачем за первісним позовом робіт, оскільки правовідносини відповідача за первісним позовом з іншими особами, не є предметом дослідження у справі № 56/73. Крім того, відсутні підстави стверджувати, що ТОВ «КЕС-УА Дженерал», ТОВ «КЕС Монтаж» та ПП «Мальва СТ» виконували саме ті роботи, які зазначені позивачем за первісним позовом у Актах виконаних робіт за листопад та грудень 2010 року.
Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.
Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду міста Києва від 07 вересня 2011 року по справі № 56/73 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірінг УА» на рішення господарського суду міста Києва від 07 вересня 2011 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірінг УА» на рішення господарського суду міста Києва від 07 вересня 2011 року у справі № 56/73 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 07 вересня 2011 року по справі № 56/73 залишити без змін.
3. Справу № 56/73 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2011 |
Оприлюднено | 23.12.2011 |
Номер документу | 20021940 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні