Постанова

від 12.12.2011 по справі 10/336

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2011 № 10/336

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Алдано вої С.О.

суддів:

при секретарі Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.08.2011 р.)

від відповідача - ОСОБА_ 2 (довіреність №4 від 07.06.2011 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Укрсоцбудінвест»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 13.10.2011 р .

у справі № 10/336 (с уддя Котков О.В.)

за позовом Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Укрсоцбудін вест»

до Д ержавного підприємства «Цен тральна учбово-

трену вальна база по ковзанярськом у спорту «Льодовий

стадіо н»

про визна ння недійсним правочину та с тягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою від повідальністю «Укрсоцбудін вест» звернулось до Господар ського суду міста Києва з поз овною заявою до Державного п ідприємства «Центральна учб ово-тренувальна база по ковз анярському спорту «Льодовий стадіон» про визнання недій сним договору позики від 26.05.2009 р . №4/09, укладеного між Товариств ом з обмеженою відповідальні стю «Укрсоцбудінвест» та Дер жавним підприємством «Центр альна учбово-тренувальна баз а по ковзанярському спорту « Льодовий стадіон» з моменту укладення цього договору. Ст ягнення з відповідача 30000,00 грн . - все, що відповідач одержав від позивача за договором по зики від 26.05.2009 р. №4/09 та 16465,48 грн. - з битки у подвійному розмірі.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 13.10.2011 р. у спр аві №10/336 у задоволенні позову в ідмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що з важаючи на необґрунтованіст ь та недоведеність позовних вимог про визнання в судовом у порядку недійсним повністю з моменту вчинення договору позики № 4/09 від 26 травня 2009 року з підстав відсутності спеціал ьної правосуб'єктності та вв едення в оману однією із стор ін правочину, суд першої інст анції дійшов висновку, про вс тановлення факту відсутност і у позивача матеріально-пра вових підстав для стягнення з відповідача переданої за Д оговором поворотної фінансо вої допомоги у розмірі - 30000,00 грн . та заявлених до стягнення зб итків в розмірі - 16465,48 грн.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, позивач звернувс я до Київського апеляційного господарського суду з апеля ційною скаргою, в якій просит ь вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яки м позов задовольнити повніст ю, змінивши описову та мотиву вальну частини рішення.

Апеляційну скаргу мотивов ано тим, що оскаржуване рішен ня є необґрунтованим, оскіль ки суд першої інстанції дійш ов до висновків, які не відпов ідають обставинам справи, а т акож є незаконним, оскільки с уд першої інстанції порушив норми матеріального та проце суального права.

Представник позивача в суд овому засіданні повністю під тримав доводи, викладені в ап еляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти до водів апеляційної скарги зап еречував, просив залишити ск аргу без задоволення, а оскар жуване рішення - без змін.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників пози вача та відповідача, досліди вши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фак тичних обставин справи прави льність застосування судом п ершої інстанції норм законод авства, Київський апеляційни й господарський суд вважає, щ о апеляційна скарга не підля гає задоволенню з наступних підстав.

26.05.2009 р. між позивачем (далі - Позикодавець) та відповідаче м (далі - Позичальник) було ук ладено договір позики № 4/09 (дал і - Договір або Договір пози ки), згідно умов якого Позикод авець надає Позичальнику пов оротну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кош ти в порядку та на умовах, пере дбачених Договором.

Згідно п. 2.1. Договору, поворо тна фінансова допомога надає ться у національній валюті У країни в межах суми - 30 000,00 грн. По воротна фінансова допомога н адається не пізніше ніж чере з 3 робочих дні з дати підписан ня Договору.

З матеріалів справи вбачає ться, що на виконання умов Дог овору Позикодавець перераху вав Позичальнику грошові кош ти в розмірі - 30000,00 грн., що підтве рджується платіжним доручен ням № 65 від 26.05.2009 р. (належним чино м засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що за сво єю правовою природою Договір є - договором позики. Згідно п. 6 ст. 4 Закону України «Про фі нансові послуги та державне регулювання ринків фінансов их послуг», надання коштів у п озику - вважається фінансово ю послугою. Згідно ч. 1 ст. 5 Зако ну України «Про фінансові по слуги та державне регулюванн я ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами. Уст анова позивача не відповідає вимогам, що встановлені зако ном до фінансової установи і , відповідно, не є фінансовою у становою, а тому, позивач вваж ає, що Позикодавець не мав пра ва надавати Позичальнику так у фінансову послугу як позик а, а отже Договір був укладени й між сторонами всупереч ст.с т. 1, 4, 5 Закону України «Про фіна нсові послуги та державне ре гулювання ринків фінансових послуг».

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України, го сподарське зобов'язання, що н е відповідає вимогам закону або укладено учасниками госп одарських відносин з порушен ням хоча б одним з них господа рської компетенції (спеціаль ної правосуб'єктності), може б ути на вимогу однієї із сторі н, або відповідного органу де ржавної влади визнано судом недійсним повністю або в час тині.

Таким чином, позивач вважає , що Договір підлягає визнанн ю недійсним на підставі ч. 1 ст . 207 ГК України, як такий, що укла дений Позикодавцем із поруше нням його господарської комп етенції (спеціальної правосу б'єктності).

Позивач стверджує, що введе ння відповідачем позивача в оману полягає у замовчуванні Позичальником існування обс тавини, яка перешкоджала над анню Позикодавцем позики та вчиненню позивачем такого пр авочину, як укладення догово ру позики. Тому, Договір підля гає визнанню недійсним на пі дставі ст. 230 ЦК України, як таки й, що вчинений позивачем під в пливом обману, тобто навмисн ого введення його в оману від повідачем. При цьому відпові дач має повернути позивачу в се те, що він одержав за Догово ром, зокрема кошти в розмірі - 30000,00 грн.

Також, позивач посилається на те, що у зв'язку з укладення м та невиконанням договірних зобов' язань Позикодавцю бу ло завдано збитки, які поляга ють у позбавленні можливості користовуватись у своїй гос подарській діяльності кошта ми в розмірі 30000 грн. та отримув ати від цього прибуток у пері од з 27.05.2009 р. до 11.08.2011 р. За розрахунк ом позивача сума збитків скл адає 8232,74 грн. та підлягає відшк одуванню у подвійному розмір і, а саме - 16465,48 грн.

В судовому засіданні 12.12.2011 р. в ідповідач пояснив, що фінанс ова допомога останньому на п оворотній основі не може вва жатися ні фінансовою послуго ю, а ні фінансовим кредитом, то му що не передбачає ні цільов ого використання отриманих к оштів, ні одержання їх під від сотки, ні отримання прибутку , а тому 26.05.2009 р. позивачем відпов ідачу за договором позики № 4/0 9 було надано не фінансову пос лугу, не фінансовий кредит, а с аме поворотну фінансову допо могу.

Також, відповідач пояснив, щ о позивач підписавши Договір позики № 4/09 від 26 травня 2009 року розумів його природу та насл ідки його укладення, що підтв ерджується пунктом 7.8. Договор у позики № 4/09 від 26.05.2009 р.

Відповідач, також, зазначив , що у зв'язку з правомірністю укладення сторонами Договор у позики № 4/09 від 26.05.2009 р., який не п ередбачає отримання позивач ем прибутку чи доходу, позива ч не поніс і не міг нести збитк и.

Згідно п. 1.22. ст. 1 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств» (був чинним н а час укладення договору), фін ансова допомога - безповорот на фінансова допомога або по воротна фінансова допомога.

Поворотна фінансова допом ога - це сума коштів, передана платнику податку у користува ння на визначений строк відп овідно до договорів, які не пе редбачають нарахування проц ентів або надання інших виді в компенсацій як плати за кор истування такими коштами.

Аналогічне визначення пон яття - «поворотна фінансова д опомога» також наведено й в с т. 14 Податкового кодексу Украї ни, за якою поворотна фінансо ва допомога - сума коштів, що н адійшла платнику податків у користування за договором, я кий не передбачає нарахуванн я процентів або надання інши х видів компенсацій у вигляд і плати за користування таки ми коштами, та є обов'язковою д о повернення.

Отже, як вірно зазначено міс цевим господарським судом, п ередані позивачем відповіда чу кошти за своєю правовою пр иродою відносяться до одного з різновидів фінансової доп омоги, зокрема - поворотної фі нансової допомоги, що характ еризується певною сумою кошт ів, переданою платнику подат ку у користування на визначе ний строк відповідно до дого ворів, які не передбачають на рахування процентів або нада ння інших видів компенсацій як плати за користування так ими коштами.

За таких обставин, колегія с уддів погоджується з висновк ом суду першої інстанції про те, що твердження позивача що до того, що Позикодавець нада в Позичальнику грошові кошти як позику в розумінні фінанс ової послуги в аспекті Закон у України «Про фінансові пос луги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є необґрунтованими.

Зважаючи на те, що поворотна фінансова допомога може над аватися у користування на ви значений строк відповідно до договорів, які не передбачаю ть нарахування процентів або надання інших видів компенс ацій як плати за користуванн я такими коштами особами, які можуть і не відноситися до фі нансових установ, посилання позивача на те, що Позикодаве ць не є фінансовою установою , а тому в розумінні Закону Укр аїни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринк ів фінансових послуг» не мав спеціальної правосуб'єктнос ті щодо надання відповідачу позики в розмірі - 30000,00 грн. є н едоведеними.

Частиною 1 ст. 230 ЦК України пе редбачено, що якщо одна із сто рін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо об ставин, які мають істотне зна чення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий прав очин визнається судом недій сним.

Обман має місце, якщо сторо на заперечує наявність обста вин, які можуть перешкодити в чиненню правочину, або якщо в она замовчує їх існування.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 «П ро судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визн ачено, що правочин визнаєтьс я вчиненим під впливом обман у у випадку навмисного введе ння іншої сторони в оману щ одо обставин, які впливають н а вчинення правочину. На відм іну від помилки, ознакою обма ну є умисел у діях однієї зі ст орін правочину.

Наявність умислу в діях ві дповідача, істотність значен ня обставин, щодо яких особу в ведено в оману, і сам факт о бману повинна довести особа , яка діяла під впливом обман у.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зм іст договору становлять умов и (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та ум ови, які є обов'язковими відпо відно до актів цивільного за конодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК Укра їни договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дос ягли згоди з усіх істотних ум ов договору.

Істотними умовами договор у є умови про предмет договор у, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а т акож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторі н має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст. 180 ГК України передбачено, що зміст господ арського договору становлят ь умови договору, визначені у годою його сторін, спрямован ою на встановлення, зміну або припинення господарських зо бов'язань, як погоджені сторо нами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови дог овору відповідно до законода вства.

Господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними є умови, ви знані такими за законом чи не обхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін по винна бути досягнута згода.

Статтею 627 ЦК України встано влено, що відповідно до статт і 6 цього Кодексу сторони є віл ьними в укладенні договору, в иборі контрагента та визначе нні умов договору з урахуван ням вимог цього Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, звичаїв ділового оборо ту, вимог розумності та справ едливості.

Пунктом 7.8. Договору визначе но, що цей договір складений п ри повному розумінні сторона ми його умов та термінології українською мовою у 2-х автент ичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по о дному для кожної із сторін.

З огляду на те, що сторонами у даній справі було взаємно д осягнуто згоди щодо правової природи переданих за Догово ром коштів в розмірі - 30000,00 грн . та інших умов Договору, колег ія суддів погоджується з вис новком місцевого господарсь кого суду про те, що позивачем не доведено факт навмисного введення Позичальником в ом ану Позикодавця або замовчув ання обставин, які мають істо тне зазначення, зокрема, щодо природи укладеного між стор онами правочину.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський с уд погоджується з висновком суду першої інстанції про не можливість визнання правочи ну недійсним з підстав зазна чених позивачем. Тому, в даном у випадку відсутні і підстав и для задоволення позовних в имог про стягнення з відпові дача переданої за Договором поворотної фінансової допом оги розмірі - 30000,00 грн. та заявле них до стягнення збитків в ро змірі - 16 465,48 грн. Разом із тим в казана обставина не позбавля є позивача можливості зверну тись до господарського суду з позовними вимогами про зах ист його законних прав та інт ересів з інших підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог та заперечень.

Позивач, в порушення зазнач еної норми, належним чином ап еляційну скаргу не обґрунтув ав, доказів та підстав для ска сування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає , що рішення Господарського с уду міста Києва від 13.10.2011 р. у дан ій справі є таким, що відповід ає нормам матеріального і пр оцесуального права, фактични м обставинам та матеріалам с прави, у зв' язку з чим підста ви для його скасування та зад оволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст . 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський с уд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Укрсоцбудінвест» зали шити без задоволення.

Рішення Господарського су ду міста Києва від 13.10.2011 р. у спра ві №10/336 залишити без змін.

Справу №10/336 повернути до Гос подарського суду міста Києва .

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді