Постанова

від 21.12.2011 по справі 35/390-14/106

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Справа № 35/390-14/106

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М.,

Уліцького А.М.

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Ардіс"

на постанову від 18.10.11 Київського апеляці йного господарського суду

у справі №35/390-14/106

господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Ардіс"

до 1. Київської міської ради

2. Головного управління земе льних ресурсів виконавчого о ргану Київської міської ради (Київської міської державно ї адміністрації)

третя особа ОСОБА_4

за участю Заступника прокурора м. Ки єва

про визнання права на земельн у ділянку, визнання укладени м договору оренди земельної ділянки та зобов'язання його зареєструвати

за участю представників ст орін

від позивача: ОСОБА_5, дов.

від відповідачів: 1. ОСОБА_6, дов. 2. ОСОБА_7 , дов.

від третьої особи: у засідання не прибули

від ГПУ: Савицька О.В., посв.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою в ідповідальністю "Ардіс" звер нулось з позовом до господар ського суду м. Києва, заявивши вимоги: визнати право на земе льну ділянку площею 1,37 га для б удівництва, експлуатації та обслуговування виробничо-ск ладських будівель адміністр ативно-сервісного корпусу на АДРЕСА_1, вважати укладен им між позивачем та Київсько ю міською радою договір орен ди цієї земельної ділянки в р едакції позивача, а також зоб ов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавч ого органу Київської міської ради (Київської міської держ авної адміністрації) зареєст рувати цей договір.

Справа розглядалась судам и неодноразово. Постановою в ід 17.01.11 Верховний Суд України с касував постанову Вищого гос подарського суду від 12.04.10, а спр аву направив на новий розгля д до суду касаційної інстанц ії. Постановою від 16.03.11 Вищий го сподарський суд України, ска сувавши рішення господарськ ого суду м. Києва, направив спр аву на новий розгляд до суду п ершої інстанції.

При новому розгляді до учас ті в справі в якості третьої о соби, яка не заявляє самостій них вимог на предмет спору, за лучено ОСОБА_4

Рішенням від 17.06.11 господарсь кого суду м. Києва (суддя Мельн ик С.М.), яке залишено без змін п остановою від 18.10.11 Київського апеляційного господарськог о суду (колегія суддів у склад і: Тарасенко К.В. - головуючог о, Жук Г.А., Яковлєва М.Л.), у задов оленні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані відсутністю рішення ради пр о надання спірної земельної ділянки в оренду позивачу як необхідної передумови для у кладення договору оренди ціє ї ділянки.

Ухвалою від 30.11.11 Вищий господ арський суд України прийняв до провадження касаційну ска ргу позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішен ня і постанови в справі та зад оволення позову новим рішенн ям.

Касаційна скарга мотивова на неврахуванням судами поло жень ч. 2 ст. 120 Земельного кодек су України, відповідно до яки х в разі набуття права власно сті на жилий будинок, будівлю або споруду до набувача пере ходить право на земельну діл янку. Зокрема, скаржник довод ить обставини належності йом у цілісного майнового компле ксу, розміщеного на спірній з емельній ділянці, в зв'язку з ч им до нього як власника будів лі переходить і право корист ування земельною ділянкою, н а якій знаходиться ця будівл я на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що вона була у попере днього власника.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши матеріал и справи, судова колегія вваж ає, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Предметом спору в даній спр аві є, зокрема, вимога визнати укладеним між позивачем та К иївською міською радою догов ір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в редакції поз ивача згідно з проектом відв едення для будівництва, експ луатації та обслуговування в иробничо-складських будівел ь та адміністративно-сервісн ого корпусу.

Приписи ст. 13 Конституції Ук раїни визначають, що від імен і Українського народу права власника здійснюють органи д ержавної влади та органи міс цевого самоврядування в межа х, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конст итуції України до матеріальн ої основи органів місцевого самоврядування, крім інших о б' єктів, належить земля, упр авління якою здійснюють тери торіальної громади через орг ани самоврядування в межах ї х повноважень шляхом прийнят тя рішень. Права органів само врядування захищаються у суд овому порядку.

Статтею 116 ЗК України (в редак ції на момент вирішення спор у) визначено, що громадяни та ю ридичні особи набувають прав а власності та права користу вання земельними ділянками і з земель державної або комун альної власності за рішенням органів виконавчої влади аб о органів місцевого самовряд ування в межах їх повноважен ь, визначених цим Кодексом, аб о за результатами аукціону.

В силу ст. 124 ЗК України перед ача в оренду земельних ділян ок, що перебувають у державні й або комунальній власності, здійснюється на підставі рі шення відповідного органу ви конавчої влади або органу мі сцевого самоврядування шлях ом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве с амоврядування в Україні" пит ання надання земельної ділян ки в оренду вирішується на пл енарному засіданні ради - се сії, а спори про поновлення по рушених прав юридичних і фіз ичних осіб, що виникають в рез ультаті рішень, дій чи бездія льності органів або посадови х осіб місцевого самоврядува ння, вирішуються в судовому п орядку.

З аналізу вказаних норм, які регулюють земельні правовід носини, вбачається, що наданн я земельної ділянки із земел ь державної або комунальної власності в оренду шляхом ук ладення відповідного догово ру здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за р езультатами розгляду заяви ( клопотання) особи, яка бажає о тримати земельну ділянку в о ренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренд у землі".

Як встановили суди першої т а апеляційної інстанцій, Тов ариство з обмеженою відповід альністю "Ардіс" є власником ц ілісного майнового комплекс у, який знаходиться за адресо ю: АДРЕСА_1, загальною площ ею 8196,2 м2, що підтверджується ре єстраційним посвідченням Ки ївського міського бюро техні чної інвентаризації та реєст рації права власності на об'є кти нерухомого майна від 28.12.07 № 033842.

У 2003 році позивач звернувся д о Київської міської ради з кл опотанням щодо відведення зе мельної ділянки площею 1,37 га д ля будівництва та експлуатац ії виробничо-складських буді вель по АДРЕСА_1 та на підс таві доручення заступника мі ського голови - секретаря Ки ївської міської ради №29001 від 25 .09.03 розробив проект відведенн я вказаної земельної ділянки .

Листом від 07.07.08 №48 позивач зап ропонував Київській міській раді укласти договір оренди спірної земельної ділянки, д одавши підписані зі свого бо ку примірники цього договору . Між тим рада на звернення поз ивача відповіді не надала та надісланий договір оренди п озивачу не повернула.

З огляду на таке позивач зве рнувся до господарського суд у з позовом у даній справі, зая вивши вимоги про визнання пр ава на земельну ділянку, визн ання укладеним договору орен ди земельної ділянки та зобо в'язання його зареєструвати.

При цьому позивач доводить , що рада безпідставно ухиляє ться від укладення договору оренди, в зв'язку з чим порушує його права на користування с пірною земельною ділянкою, н а якій знаходиться належний йому цілісний майновий компл екс.

Проте такі доводи позивача є безпідставним за відсутно сті встановлення обставин що до визнання незаконною безді яльності Київської міської р ади в судовому порядку, оскіл ьки оскарження певних дій аб о бездіяльності цієї особи н е визначені предметом спору в даній справі. Предметом цьо го спору є саме вимога визнат и укладеним договір оренди з емельної ділянки, яка може бу ти задоволена лише в разі вст ановлення обставин щодо наяв ності передбачених законом п ідстав для укладення такого договору.

Відповідно ж до положень зе мельного законодавства необ хідною умовою укладення дого вору оренди земельної ділянк и, яка перебуває у державній а бо комунальній власності, є н аявність відповідного рішен ня органу місцевого самовряд ування, а відтак визнання дог овору оренди укладеним за ві дсутності такого рішення є п орушенням виключного передб аченого Конституцією Україн и права цього органу на здійс нення права власності від ім ені Українського народу та у правління землями, яке підля гає захисту.

При цьому суд своїм рішення м не може підміняти раду як ор ган місцевого самоврядуванн я, волевиявлення якого у відп овідності до чинного законод авства є підставою для уклад ення договору оренди земельн ої ділянки.

При новому розгляді даної с прави суди встановили, що Киї вською міською радою не прий малось рішення про надання в оренду позивачеві спірної з емельної ділянки. Зважаючи н а відсутність прийняття тако го рішення та відсутність ви знання незаконними дій чи бе здіяльності Київської міськ ої ради, суди дійшли правильн ого висновку про відмову в за доволенні позову в справі.

У касаційній скарзі позива ч посилається на те, що відпов ідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України за ни м повинно бути визнане право на користування спірною зем ельною ділянкою, на якій розт ашований належний йому ціліс ний майновий комплекс, але ра да перешкоджає оформленню пр ав на цю ділянку, не вирішивши в установлені законом строк и питання про надання позива чу земельної ділянки в корис тування та підписання догово ру оренди.

Однак посилання позивача н а положення ч. 2 ст. 120 ЗК України є безпідставним за відсутно сті доведення при вирішенні справи судами обставин придб ання ним у третьої особи розт ашованого на спірній земельн ій ділянці майна цілісного м айнового комплексу, дії на то й момент відповідної редакці ї цієї норми, а також обставин виникнення в нього права вла сності відповідно до вимог с т.ст. 125, 126 ЗК України.

Щодо решти доводів слід заз начити, що з викладених вище п ідстав права позивача, в разі їх порушення у зв'язку з ухиле нням ради від розгляду відпо відного клопотання або непра вомірною відмовою в задоволе нні цього клопотання, не можу ть бути захищені в спосіб, виз начений при зверненні з позо вною заявою в даній справі, ал е позивач не позбавлений пра ва на захист своїх прав перед баченим законом способом шля хом звернення з відповідним позовом.

Виходячи з викладеного, суд ова колегія не вбачає підста в для задоволення касаційної скарги та скасування постан ови суду апеляційної інстанц ії.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарськи й суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 18.10.11 у справі №35/390-14/106 залиши ти без змін, а касаційну скарг у без задоволення.

Головуючий Г.Кравчук

Судді Г.Мачульський

А.Уліцький