Постанова

від 22.12.2011 по справі 35/17-2235-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/17-2235-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Справа № 35/17-2235-2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,

при секретарі  судового засідання  - Ткачук Є. О.

за участю представників :

ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" –Берчук С. Г.

ПП "Фрегат" –Стьопкін Д. Є.

ТОВ "ВЕТО" –Борульченко В. М.

Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" –Суворова Н. П.

ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" –Коротков С. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційні скарги  ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія", ПП "Фрегат", ТОВ "ВЕТО"

на рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2011 р.

по справі №35/17-2235-2011

за позовом ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна"

до відповідачів 1) ПП "Фрегат"

2) ТОВ "ВЕТО"

3) Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

4) ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія"

про стягнення 52621,26 грн.

    ВСТАНОВИЛА:

07.06.2011р. Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" (далі –Завод), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фрегат"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО"; Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"  про стягнення з кожного з відповідачів по 17540,42 грн. збитків на загальну суму 52621,26грн.

30.06.2011р.  Завод подав до суду уточнення та пояснення до позовної заяви (вх.№20866/2011 від 30.06.2011р.), згідно яких просив суд стягнути з відповідачів пропорційно ступеня вини кожного з них збитки у розмірі 52621,26грн.

21.07.2011р. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" (далі –Порт)подало клопотання (вх.№23692/2011) в порядку ст. 24 ГПК України про заміну неналежного відповідача Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна  Компанія".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2011р. залучено до участі у справі у якості іншого  відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна  Компанія", відповідно до ст. 24 ГПК України, з огляду на те, що заявлені позивачем позовні вимоги безпосередньо стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна  Компанія" (далі –ТОВ „УНСК”).

03.10.11р. на адресу господарського суду Одеської області від Заводу надійшли уточнення та пояснення до позовної заяви (вх.№34017/2011 від 03.10.2011р.), згідно яких просить суд стягнути з відповідачів пропорційно ступеня вини кожного з них збитки у розмірі 52 621,26грн. (т.3 а.с. 26-27)

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2011 р. (яке підписано суддею Гут С. Ф. 11.10.2011 р. ) позов задоволено, стягнуто з ПП "Фрегат" на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна” збитки у розмірі вартості нестачі вантажу у сумі 17540,42грн., витрати по сплаті держмита на суму 175,41грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 78,67грн.; стягнуто з ТОВ "ВЕТО" на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" збитки у розмірі вартості нестачі вантажу у сумі 17540,42грн., витрати по сплаті держмита на суму 175,41грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 78,67грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна  Компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" збитки у розмірі вартості нестачі вантажу у сумі 17540,42грн., витрати по сплаті держмита на суму 175,40грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 78,66грн.  

Рішення суду вмотивоване тим, що встановлено наявність підстав звільнення Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" від відповідальності за нестачу вантажу, з покладенням даної відповідальності на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна  Компанія" та судом встановлена як наявність вини Приватного підприємства "Фрегат", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО", так і наявність вини ТОВ "Українська Національна Стивідорна  Компанія" і відповідальність за цю нестачу слід покласти на сторони у рівних частинах від загальної вартості нестачі  вантажу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням 21.10.2011р. ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2011р. та прийняти нове, яким повністю відмовити в позові ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна".

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „УНСК” зазначає, що в супереч вимогам ст.. 84ГПК України в резолютивній частині рішення суд не вказав як вирішено спір щодо кожного з відповідачів та не зазначив, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Судом застосовано при вирішенні спору закон, який не поширюється на правовідносини сторін і не застосував закон, який підлягав застосуванню, оскільки відповідачі не перевізники, а ТОВ „УНСК” не зберігач. В рішенні вказано, що 04.12.2010 р. Портом складено акт №155557 про фактичне прийняття 59 пачок загальною вагою 62498 кг, зважування проводилось на авто вагах, що не відповідає дійсності, а тому судом неповно з'ясовано обставини справи. Також ТОВ „УНСК” зазначає, що стан упаковки виключав можливість доступу до грузу, а отже не було необхідності переважувати його.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.11.2011 р. о 10:30, про що всі учасники процесу були повідомлені належним чином.

Не погоджуючись з винесеним господарським судом Одеської області рішенням ПП "Фрегат" також звернулось до апеляційного суду зі скаргою, в якій рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у позові ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог ПП "Фрегат" також посилається на невідповідність резолютивної частини рішення вимогам процесуального законодавства та застосування судом закону, який не поширюється на правовідносини сторін. Також скаржник зауважує, що зважування грузу при прийнятті його ПП "Фрегат" не було, згідно ТСД №240643 вантаж не переважується, в квитанції №47222627 не зазначено вид та вагу упаковки, експедитор відповідає за вагу вантажу тільки якщо в його присутності здійснювалось зважування. В акті №153 від 29.11.2010 р., підписаному представником ПП "Фрегат", не зазначено ні кількість місць, ні стан упаковки. Згідно умов улкденого між ПП "Фрегат" та Заводом договору №11101248 від 01.10.2010 р. ПП "Фрегат" приймає вантаж за кількістю місць і лише за вказівкою Заводу залючає сюрвеєра.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду  від 25.10.2011 р. скаргу  прийнято, об'єднано в одне провадження з апеляційною скаргою ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" та призначено для сумісного розгляду на 29.11.2011 р. о 10:30, про що всі учасники процесу були повідомлені належним чином.

02.11.2011 р. до Одеського апеляційного господарського суду звернулось з апеляційною скаргою та клопотанняп про відновлення строку її подання ТОВ "ВЕТО". В скарзі ТОВ "ВЕТО" просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2011р. повністю або частково і прийняти нове рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "ВЕТО" зазначає, що за актом №155557 вантаж прийнято без зауважень, акт №153 було складено в редакції Заводу без зазначення дати й часу. Вагон, в якому знаходився вантаж, було прийнято на кордоні митної зони, оскільки у співробітників ТОВ "ВЕТО" не було допуску в цю зону. З 04.12.201о р. вантаж знаходився на на складі ТОВ „УНСК”, а розвантажено його було лише 08.12.2010 р. під час стафірування контейнеру. Крім того, скаржник зауважує, що упаковка з недостачею знаходилась на дні вагону і враховуючи, що вага одного прутка становить 624 кг розкрадання без вивантаження вагону є неможливим.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 р. скаржнику відновлено строк подання апеляційної скарги, скаргу прийнято та об'єднано в одне провадження з апеляційними скаргами ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" та ПП "Фрегат" і призначено до розгляду 29.11.2011 р. о 10:30, про що всі учасники процесу були повідомлені належним чином.

25.11.2011 р. Завод надав до суду відзив на апеляційні скарги, в якому зазначив, що ТОВ „УНСК” судом залучено з власної ініціативи, тому воно є ще одним відповідачем, а питання щодо задоволення вимог до Порту в рішенні фактично вирішено; судом правильно застосовано норми права відносно перевезення оскільки експедирування віднесено до договорів перевезення, також правомірним є застосування норм, що регулюють відносини зі зберігання, оскільки в кожному з договорів (між Заводом та ТОВ "ВЕТО", між Заводом та ПП "Фрегат" та між ПП "Фрегат" і ТОВ „УНСК”) йдеться про збереження вантажу.

28.11.2011 р. ПП "Фрегат" надало додаткове обґрунтування своєї апеляційної скарги, в якому додатково зазначив , що вага вказана за інформацією відправника і  ним не доведено, що навантажено ним було саме зазначену кількість.

 Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. представник ТОВ "ВЕТО" уточнив вимоги своєї апеляційної скарги і просив скасувати рішення в частині стягнення сум з ТОВ "ВЕТО", а також просив задовольнити її на викладених у ній підставах.

Представник ПП "Фрегат" в судовому засідання підтримав апеляційну скаргу і просив задовольнити на викладених у ній підставах.

В судовому засіданні 29.11.2011р. було оголошено перерву за правилами ст. 77 ГПК України до 08.12.2011р.

08.12.2011 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ „УНСК” на апеляційну скаргу ПП "Фрегат", в якому ТОВ „УНСК” зазначило, що 08.12.2010р. вантаж під контролем представника ПП "Фрегат" був завантажений у контейнер  на підставі чого ТОВ „УНСК” складено тальманскі розписки та здавальні акти від 08.12.2010р., після чого контейнери  із вантажем було вивезено зі складської території ТОВ „УНСК” для проведення подальших митних процедур. З 08.12.2010р. по 21.01.2011 р. вантаж знаходився в контейнері на території контейнерного терміналу Порту, а 21.01.2011р. ТОВ „УНСК” отримало від ПП "Фрегат" наряд на расстафіровку контейнеру та навантаження на автомобіль, що, як вважає ТОВ „УНСК”, виключає можливість виникнення нестачі при зберіганні на сйого складі.

В судовому засіданні 08.12.2011 р. представник ТОВ „УНСК” підтримав викладені в його апеляційній скарзі та наданому ним відзиві доводи і просив задовольнити його апеляційну скаргу на викладених підставах.

Представник Порту в усних поясненнях не заперечував проти задоволення апеляційних скарг і скасування судового рішення.

Представник Заводу в наданих в засіданні суду поясненнях вважав рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

В судовому засіданні 08.12.2011р. було оголошено перерву за правилами ст. 77 ГПК України до 22.12.2011р.

Після перерви в судове засідання 22.12.2011 р. представник Заводу не з'явився і колегія суддів прийняла рішення про закінчення розгляду справи за його відсутності.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 22.12.2011р.  оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши доводи викладені в  апеляційніх скаргах, запереченнях на них, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, а також перевіривши правильність  застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  судова колегія встановила наступне.

01.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна (Замовник), правонаступником якого є позивач у справі було украдено договір №0552010/21100413 на здійснення послуг з охорони вантажів, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець  приймає на себе обов'язок по охороні вантажу на території України.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що Виконавець зобов'язався  у випадку виявлення недостачі Вантажоотримувачем або його представником, відшкодувати Замовнику повну вартість втраченого вантажу у об'ємах та строки, вказані у вимозі, яка виставляється Замовником на підставі даних акту приймання-здачі, оформленого з врахуванням вимог п.п.п.3.2.3., 3.2.5., 3.2.6., 3.2.7. даного договору.

Згідно з п. 3.2.1. та 3.2.2. №0552010/21100413 від 01.01.2010р. Виконавець зобов'язаний направити свого представника до Замовника для визначення та підтвердження ваги вантажу і кількості місць у вагоні, а також для перевірки стану упаковки вантажу. Виконавець зобов'язаний прийняти за Актом приймання-передачі вантаж під охорону.

За умовами п. 3.2.4. договору Виконавець зобов'язаний забезпечити схоронність вантажу протягом усього шляху супроводження за обумовленому маршруту.

Відповідно до п. 3.2.5. Виконавець зобов'язаний на станції призначення здати вантаж за актом приймання-передачі вантажоодержувачу чи його представнику, який здійснює на станції призначення приймання вантажу за кількістю місць у вагоні та відображає в акті приймання-передачі стан упаковки вантажу. В Акті приймання-передачі обов'язково вказується дата та час передачі вантажу з-під охорони.

Згідно п. 6.1. договору сторони відшкодовують один одному фактичну шкоду, яка спричинена невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по даному договору. Виконавець несе матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу, яка трапилась з моменту приймання вантажу під охорону та до моменту його здачі.

Після підписання договору сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до нього. Так, 30.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" та Відкритим акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" було укладено додаткову угоду №2 до договору №0552010/21100413 від 01.01.2010р., згідно якої строк дії договору було пролонговано до 28.02.2011р.

01.10.2010р. між Приватним підприємством "Фрегат"(Експедитор) та Відкритим акціонерним товариством "Електрометалургійний завод"Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" (Замовник), було укладено договір №11101248 на транспортно-експедиторське обслуговування, згідно умов якого Експедитор зобов'язався за плату та за рахунок Замовника виконувати або організувати виконання визначених даним договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (транспортно-експедиторського обслуговування вантажів) (п. 1.1. Договору).

За умовами договору №11101248 від 01.10.2010р. ПП "Фрегат" здійснює роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажу, забезпечує схоронність вантажу при перевезенні, перевалці та зберіганні вантажу.

Відповідно до п. 9.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. Також 01.10.2010р. між Приватним підприємством "Фрегат" (Експедитор) та Відкритим акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна"(Замовник) підписаний протокол розбіжностей, згідно якого в редакції Експедитора даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р., а в редакції Замовника даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р.

20.12.2010р. між Приватним підприємством "Фрегат" та Відкритим акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" було укладено додаткову угоду №2 до договору №11101248 від 01.10.2010р., згідно якої строк дії договору було пролонговано до 21.12.2011р.

Відповідно до п. 3.3.8. договору Експедитор зобов'язаний за завданням Замовника залучати незалежних сюрвеєрів та/або експертів ТПП України з метою огляду кількості, якості та стану вантажу.

ТОВ "ВЕТО" прийняв на себе обов'язок по супроводженню та охороні вантажу у вагоні №67364265 від станції Запоріжжя Ліве до станції Одеса-порт.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії залізничної квитанції про приймання вантажу №47222627 (т.1 а.с. 27), в якій зазначена вага брутто вантажу 62498кг, кількість місць 59, відмітки про здійснення зважування представниками залізнці відсутні, а отже вага зазначена за наданими Заводом даними. Одержувачем вагону №67364265 з вантажем є „Морторгпорт за дорученням ф. Фрегат”.

Згідно Акту приймання-передачі вантажу №153 від 29.11.2010р. (т. 1 а.с 28) ТОВ "ВЕТО" прийняв вантаж, який був завантажений у вагон №67364265 вагою брутто 62498кг. та кількістю місць 59. З відмітки представника ТОВ "ВЕТО" на акті вбачається, що вантаж прийнято за кількістю місць, упаковка не порушена.

Під митним контролем (згідно відмітки на квитанції про приймання вантажу №47222627) 30.11.2010р. вантаж був відправлений зі станції Запоріжжя Ліве у вагоні №67364265 під охороною ТОВ "ВЕТО" і на станцію призначення Одеса-порт прибув 04.12.2010р.

В день прибуття на станцію призначення, як встановлено під час розгляду скарг судом апеляційної інстанції і не заперечуються сторонами справи,  вагон з вантажем був переданий від ТОВ "ВЕТО" до ПП "Фрегат", про що представником ПП "Фрегат" було зроблено відмітку на вищезгаданому акті №153, що „вантаж отримано в ОМТП, вага та кількість місць не перевірялась, контрольні стрічки цілі”.

Щодо здійснення зазначеної передачі вантажу представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснили (і така ж позиція викладена в скаргах та поясненнях), що передавання здійснювалось на межі митної території, оскільки представник ТОВ "ВЕТО" не мав права знаходитись в зоні митного контролю, що унеможливило його участь при розвантаженні, без якого перевірити ані кількість місць, ані вагу вантажу неможливо. Однак, за твердженням ТОВ "ВЕТО" і ПП "Фрегат" ,що також підтверджується матеріалами справи контрольне маркування на вагоні було непошкоджене.

Згідно умов укладеного між ПП "Фрегат" та ТОВ „УНСК” договору на здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт №20-10-03 від 20.10.2003р. ПП "Фрегат" (Замовник) доручає, а ТОВ „УНСК” (Виконавець) приймає на себе обов'язок з організації й забезпечення навантажувально-розвантажувальних робіт, зберіганню вантажів Замовника і з проведення розрахунків з залученими організаціями.

На виконання умов зазначеного договору вагон №67364265 був наданий під розвантаження на Виробничо-Перевантажувальний комплекс №6 причал №14, який орендує ТОВ”УНСК” за договором оренди державного нерухомого майна №КД-4407 від 01.10.03р. з метою використання у господарській діяльності, а саме: для надання комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт на території та акваторії Одеського порту.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії приймального акту №155557 від 04.12.2010р. при прийнятті 59 пачек прокату чорного металу було зафіксовано наявність порушень пакування 16 пачек, однак без можливості доступу до продукції. Зазначений вантаж був прийнятий на склад ТОВ „УНСК” у присутності представника ПП "Фрегат" згідно з залізнодорожною накладною по кількості місць.

Посилання суду в рішенні, що зважування проводилось на авто вагах, колегія суддів вважає безпідставним і недоведеним, оскільки примітка про здійснення зважування  в акті №155557 від 04.12.2010р. відсутня, а згадування про автоваги знаходиться в графі „орієнтир”, в зв'язку з чим доречним є посилання ПП "Фрегат" та ТОВ „УНСК” (які саме і були присутні та сладали цей акт), що вказана позначка слугує виключно орієнтиром розміщення вантажу на складі. В свою чергу позивач зворотнього не довів.

Як встановлено сдом апеляційної інстанції, 08.12.2010р. вантаж був завантажений у контейнери згідно з нарядом ПП „Фрегат” від 03.12. 2010 р. №46 та здавального акту від 09.12.2010р. №984, на підставі чого ТОВ „УНСК” склало тальманські розписки та здавальні акти від 08.12.2010р. №2604, №2605, №2607. Після цього вантаж був вивезений зі складської території території ТОВ „УНСК” для проведення подальших митних процедур та знаходився на території контейнерго терміналу Одеського морського торгівельного порту ВПК-1.

Зважування вантажу не проводилось в зв'язку з відсутністю технічної можливоті та  відсутністю на це завдання Заводу щодо залучення відповідних організацій для цього (сюрвеєрів) ( відповідно до п. 3.3.8. договору Експедитор зобов'язаний був  залучати  незалежних сюрвеєрів та/або експертів ТПП України з метою огляду кількості лише за завданням замовника).

Під час проведення митного оформлення співробітниками митниці в присутності ПП „Фрегат” було вскрито одну пачку (специфікація 1119 круг 127 мм 1572 кг брутто) в зв'язку з виявленою невідповідністю її пакування  (відсутність ярликів та пакувальної порушено та встановлено відсутність в ній двох з трьох прутків.

21.01.2011 р. ПП „Фрегат” видало наряд №3 на расстафіровку (розвантаження) контейнеру, яку було проведено 24.01.2011 р. у присутності представника Заводу Новоселові Н. В. та ПП „Фрегат”, про що складено тальманську розписку на підставі даних, зазначених на згідно ярликів на пачках та додатково встановлено наявність пачки без ярлику (плавка №95658) та пачка із зазначенням на ярлику, яке не відповідає ТСД. Після чого проведено навантаження  на автомобіль  держ. №ВН1977СО, причеп №ВН1927ХО.

Як вбачається з остаточної редакції позовних вимог  Заводу  він просив суд стягнути з відповідачів пропорційно ступеня вини кожного з них збитки у розмірі 52621,26грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Чинне законодавство (ст.. 614 ЦК України)  виходить з принципу вини контрагента, однак, збитки підлягають відшкодуванню за умови наявності безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду і самою шкодою.

Відповідно до п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування  шкоди” розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, враховуючи, що дані зважування вантажу при відправці його залізнодорожним транспортом не проводилось ані за участю представника залізниці, ані за участю ТОВ "ВЕТО" і дані у супроводжувальній документації були зазначені лише за наданими самим позивачем відомостям, колегія суддів не визнає доведеним позивачем факт надання до перевезення саме зазначеної ним ваги вантажу.

Як встановлено під час розгляду справи судом апеляційної інстанції при подальших прийманнях вантажу була відсутня технічна можливість здійснення зважування вантажу, на сторін не було покладено обов'язку здійснення такого зважування, приймання здійснювалось за кількістю місць і виявлення нестачі було здійснено завдяки відповідним діям ПП „Фрегат”.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачами своїх зобов'язань, як і самого факту порушення з урахуванням недоведеності навантаження фактично саме зазначеної Заводом ваги вантажу.

За таких обставин апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, рішення місцевого суду  скасуванню в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи,  суд визнав встановленими з винесенням постанови про відмову в позові у повному обсязі.

Враховуючи  задоволення судом апеляційної інстанції апеляційних скарг та відомву в задоволенні позову  відповіднодо ст.49 ГПК України на Завод  покладаються витрати по сплаті скаржниками державного мита за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 99,101-105  ГПК  України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційні скарги ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія", ПП "Фрегат" та ТОВ "ВЕТО" - задовольнити.

2) Рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2011 р. у справі №35/17-2235-2011 –скасувати.

3) В задоволенні позову ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" до ПП „Фрегат”, ТОВ "ВЕТО", Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" та ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" про стягнення 52621,26 грн. відмовити в повному обсягу.

4) Стягнути з ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна"           на користь ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" 263 грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5) Стягнути з ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна"           на користь ПП "Фрегат”  265 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

6) Стягнути з ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна"           на користь ТОВ "ВЕТО" 88  грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

7) Доручити господарському суду Одеської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням у них всіх необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий  суддя:                                                         Мирошниченко М.А.  

           Судді:                                                                                 Бєляновський В.В.

                                                                                                        Шевченко В. В.

Повний текст постанови складено та підписано  23.12.2011р.