Ухвала
від 23.07.2012 по справі 35/17-2235-2011
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 липня 2012 р. № 35/17-2235-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової Т.Б., суддів:Владимиренко С.В., Малетича М.М., Уліцького А.М., Першикова Є.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод" Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 22.03.2012 у справі№ 35/17-2235-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод" Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" до 1. Приватного підприємства "Фрегат"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО"; 3. Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" про стягнення 52 621,26 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2011 у справі №35/17-2235-2011 позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Фрегат" на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" збитки у розмірі вартості нестачі вантажу у сумі 17540,42грн., витрати по сплаті держмита на суму 175,41грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 78,67грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" збитки у розмірі вартості нестачі вантажу у сумі 17540,42грн., витрати по сплаті держмита на суму 175,41грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 78,67 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" збитки у розмірі вартості нестачі вантажу у сумі 17540,42грн., витрати по сплаті держмита на суму 175,40грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 78,66грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 у справі № 35/17-2235-2011 апеляційні скарги ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія", ПП "Фрегат" та ТОВ "ВЕТО" задоволені, рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2011 скасовано, в задоволенні позову ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" до ПП "Фрегат", ТОВ "ВЕТО", Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" та ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" про стягнення 52621,26 грн. відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2012 у справі №35/17-2235-2011 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод" звернулось з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2012 у справі №35/17-2235-2011, в якій просить скасувати зазначену постанову та справу направити на новий розгляд.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2011 у справі №27/17-810-2011, від 08.12.2011 у справі №35-20/132-10-4543, від 01.06.2010 у справі №17/93-09-2674; від 09.06.2010 у справі № 24/172-09-5170; від 22.01.2009 у справі №22/134-08, від 30.11.2010 у справі №8/46-10(41/87-09(21/159-08); від 20.03.2012 у справі №5015/2736/11; від 05.06.2008 у справі №14/352-07; від 08.07.2010 у справі №16/129/09; Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.02.2010 у справі №01-08/71; від 14.04.2011 у справі №20/132-10-4543 обґрунтовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №35/17-2235-2011 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Приймаючи постанову від 22.03.2012 у справі № 35/17-2235-2011, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитків, у вигляді нестачі майна, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі збереження майна. При цьому суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин стосовно того, що вага спірної партії визначена постачальником самостійно, без переваження, відтак відсутні підстави для покладення відповідальності за нестачу вантажу на відповідачів.

Водночас у справі №27/17-810-2011 (постанова Вищого господарського суду України від 14.09.2011) суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми, оскільки відповідач-3 взяті на себе зобов'язання за договорами на виконання робіт і надання послуг з перевалки вантажів та договором доручення щодо обов'язку організації та контролю за перевалкою вантажу у порту міста Ізмаїл та оформлення відповідних документів не виконав належним чином, відтак відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України експедитор повинен нести відповідальність перед клієнтом за нестачу товару. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що вина відповідач-1 та відповідача-2 позивачем не доведена так як вантаж був завантажений відправником з нанесенням відповідного маркування та дотриманням технічних умов, при прийманні вантажу портом та під час огляду вагону співробітниками порту та залізницею ознак нестачі вантажу не виявлено та комерційний акт з цього приводу не складався.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та наведених постанов, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2010 у справі №8/46-10(41/87-09(21/159-08); від 20.03.2012 у справі №5015/2736/11; від 05.06.2008 у справі №14/352-07; від 08.07.2010 у справі №16/129/09, на які посилається заявник, не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у зазначених постановах Вищий господарський суд України дійшов аналогічних висновків щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми вартості за недостачу товару, що і у постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2012 справі №35/17-2235-2011, про перегляд якої подано заяву.

У справі №35/17-2235-2011, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України залишив в силі судове рішення апеляційного господарського суду, якими відмовлено в позові про стягнення суми вартості недостачі товару, застосувавши положення статей 22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, на які посилається заявник. Водночас вирішуючи спір у справах №35-20/132-10-4543, №17/93-09-2674; №24/172-09-5170; №22/134-08 зазначені положення Закону не застосовувались.

Отже, посилання заявника на неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції в названих постановах є безпідставним.

Ознайомившись зі змістом постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2011 у справі №20/132-10-4543, на яку посилається заявник як на докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів встановила, що судом касаційної інстанції було скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Тобто, спір у даній справі не було вирішено остаточно.

Колегія суддів зазначає, що прийняття судом касаційної інстанції постанови про скасування судових рішень господарських судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору у справі, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України, і на них не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

Колегією суддів не приймається до уваги в якості доказу неоднакового застосування норм матеріального права Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.02.2010 у справі №01-08/71, оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, не належать інформаційні листи Вищого господарського суду України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи №35/17-2235-2011 до провадження Верховного Суду України

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна" у допуску справи №35/17-2235-2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Данилова Судді:С.Владимиренко М.Малетич А.Уліцький Є.Першиков

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення23.07.2012
Оприлюднено10.08.2012
Номер документу25562033
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —35/17-2235-2011

Ухвала від 23.07.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова T.Б.

Постанова від 22.03.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Добролюбова Т.В.

Постанова від 22.12.2011

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Мирошниченко М.А.

Ухвала від 03.11.2011

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Мирошниченко М.А.

Ухвала від 25.10.2011

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Мирошниченко М.А.

Рішення від 06.10.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гут С.Ф.

Ухвала від 24.10.2011

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Мирошниченко М.А.

Ухвала від 13.09.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гут С.Ф.

Ухвала від 18.08.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гут С.Ф.

Ухвала від 18.08.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гут С.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні