Постанова

від 04.08.2011 по справі 4-1673/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04.08.2011

Справа №4-1673/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                              Кунцьо С.В.

за участю секретаря                    Чайковської М.В.

прокурора                              Ороновського С.І.

захисника                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 29 червня 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

В С Т  А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою на постанову слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 29 червня 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

У своїй скарзі ОСОБА_2 зазначає, що згідно постанови слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 29 червня 2011 року відносно нього порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства, а кримінальну справу такою, що порушена без належних на те приводів та підстав, оскільки жодна з заяв громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не містить інформації про злочин, а в них лише стверджується можливість спору, який виник з цивільних правовідносин між ними. Зокрема зазначає, що ним дійсно, як директором ТОВ «ММ ЛТД»проводився процес відчуження належних товариству автотранспортних засобів вищевказаним громадянам, однак цей процес був узгоджений з ними, вони добровільно погодились на такий порядок відчуження, що передбачав і відстрочку платежу і переходу права власності, після виплати кредиту в банку одержаного останніми, оскільки автомобілі належні його товариству перебували у заставі по вказаних кредитах і не вважає, що ним, якимось чином ущемляються їхні права та спричиняються матеріальні збитки. Домовленість між ними мала форму правочину, що визначено Цивільним кодексом України, а тому усі спори, які б виникали з наведених угод, мають вирішуватись виключно в порядку цивільного судочинства, а ніяк не кримінального судочинства, у зв’язку із чим вважає, що в його діях відсутній склад злочину передбаченого ст.190 КК України, а тому просить постанову про порушення відносно нього кримінальної справи за ч.4 ст. 190 КК України скасувати, як незаконну.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 подану ним скаргу підтримав в повному обсязі з мотивів наведених в ній та просить постанову про порушення кримінальної справи скасувати. Також зазначив, що дійсно він із громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є приватними підприємцями домовились про купівлю останніми вантажних автомобілів, які належать ТОВ «ММ ЛТД»де він є директором. Зміст їхньої домовленості, яка була за погодженням із ними усна був наступним, останні передають йому деяку частину коштів за автомобіль як завдаток, а на іншу беруть в банківській установі кредит, куди він в якості застави передає автомобілі, які останні бажали придбати, при цьому він ніс ризик втрати перед банком заставного майна. Кошти одержані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в банку в якості кредиту, що становило в кожному випадку по 20-30 тисяч Євро, вони передали йому. Після погашення кредитів останніми, він повинен був перереєструвати автомобілі на них, раніше він цього зробити не міг, оскільки автомобілі перебували у заставі в банку. В подальшому вказані особи повинні були сплачувати одержаний кредит, а він в свою чергу передавав їм у користування вказані автомобілі та забезпечував необхідною роботою та гідним заробітком. Спочатку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 справно сплачували одержані ними кредити, однак в подальшому у зв’язку із браком роботи перестали погашати кредит. Дізнавшись про це, він взяв на себе зобов’язання по погашенні перед банком вказаних кредитів за цих осіб задля збереження предмету застави та подальшої переєрестрації на них автомобілів, однак останні відмовились купувати їх через світову економічну кризу. Усі домовленості між ними були взаємно погодженими, чітко обумовленими та він від них не відмовляється, а тому вважає що між ними існують лише цивільно-правові відносини, та в його діях відсутній склад будь-якого злочину.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 підтримав повністю з мотивів наведених в ній та просить скасувати постанову слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 29 червня 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, як таку, що винесена без належних на те підстав та приводів.

Прокурор Ороновський С.І. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, вважає слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 29 червня 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України законною, оскільки вона винесена особою, яка мала право її виносити в межах наданих їй повноважень та компетенції  і для винесення цієї постанови були наявні підстави та приводи, передбачені КПК України.

Дослідивши подану скаргу та її підстави, матеріали, на підставі яких було порушено кримінальні справи, заслухавши пояснення скаржника та адвоката ОСОБА_1, думку прокурора Ороновського С.І., суд вважає, що скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Згідно вимог ст.236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення такої постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 червня 2011 року постановою слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Як вбачається із змісту постанови, в жовтні 2007 року директор ТОВ «ММ ЛТД»ОСОБА_2, подав оголошення в ЗМІ про продаж власних вантажних автомобілів. В подальшому не маючи на меті виконувати взятті на себе зобов»язанння, щодо продажі транспортних засобів після звернення до нього ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 обумовив з ними в усній формі умови продажі автомобілів. На виконання усної домовленості запропонованої ОСОБА_2, з метою створення видимості реального наміру продати ТЗ ОСОБА_2, ввівши в оману ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, отримав від кожного з них частину грошових коштів в сумі від 15 до 20 тис. євро чи доларів США, нібито за купівлю транспортних засобів, а на решту суми до повної вартості транспортних засобів, оформив на них кредит, кошти з від укладення якого із ВАТ КБ «Надра» були перераховані на рахунок ОСОБА_2 Однак, після отримання грошових коштів від ОСОБА_4 в сумі 15 тис. євро, ОСОБА_5 в сумі 15 тис. євро, ОСОБА_6 20 тис. євро та ОСОБА_7 18 тис. доларів США та оформлення на них кредитів в банку «Надра»ОСОБА_2 транспортні засоби у володіння останніх не передав, чим заподіяв їм шкоду в особливо великих розмірах.

Як встановлено, приводом до порушення вказаної кримінальної справи стали заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5С, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Також з постанови вбачається, що підставами для порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказували на наявність у діях директора ТОВ «ММ ЛТД»ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 та інших матеріалів зібраних в ході перевірки.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до оголошених в судовому засіданні заяв та пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, що містяться в матеріалах на підставі, яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2, між ними та ОСОБА_2 щодо придбання вказаних вантажних автомобілів існували чіткі домовленості зокрема щодо умов, суми та порядку придбання автомобілів, які були добровільними з обох сторін. Вказані особи були повідомлені про порядок проведення оплати за вантажні автомобілі та строками погашення кредитів в банках, одержаних з метою їх придбання. Також між ними була домовленість про те, що транспортні засоби будуть переєрестровані на них тільки після погашення вказаних кредитів, оскільки автомобілі перебували в заставі (а.с.а.с. 15, 20-22, 23-24, 28-29, 46-48, 54-56, 78-83, 86-91, 113-116, 124-133, 159-162, 165-166, 180).       

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи підстави поданої ОСОБА_2 скарги, надані в судовому засіданні пояснення скаржника, думку адвоката ОСОБА_1 та прокурора Ороновського С.І., матеріали що стали підставою для порушення кримінальної справи, суд вважає, що постанову слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 29 червня 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України слід скасувати, оскільки відносини, які виникли в даному випадку між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з приводу придбання, оплати та порядку відчуження транспортних засобів є цивільно-правовими, що підтверджується заявами та поясненнями самих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які стали підставами та приводами до порушення кримінальної справи та містяться в матеріалах перевірки, а також поясненнями наданими скаржником ОСОБА_2 в судовому засідання та під час зібрання матеріалів, що стали підставою для порушення кримінальної справи.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що в слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 не було належних на те, підстав та приводів передбачених ст. 94 КПК України для порушення кримінальної справи за ст.190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

На підставі викладеного та керуючись ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.

Постанову слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 29 червня 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України –скасувати, а матеріали направити для проведення перевірки.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб, роз’яснивши їм право та порядок на його оскарження.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути  подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий суддя

ОСОБА_8