Постанова

від 07.12.2011 по справі 2а/2470/2935/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 грудня 2011 р. м . Чернівці Справа № 2а/2470/2935/11

10:53

Чернівецький окружний а дміністративний суд у складі :

головуючого судді - Брезі ної Т.М.;

секретаря судового засіда ння - Білоуса В.В.;

за участю:

представника позивача - Іліка В.І.;

представника відповідача - Лазниця О.О.;

представника відповідача - Іванюка Р.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу за позовом ДП І у м. Чернівці до МПП «Си в»та ТОВ «Компанія Авертус»п ро стягнення коштів отримани х за недійсним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду ад міністративному позові пози вач просить суд прийняти ріш ення, яким визнати недійсним договір від 04.05.2011 року № 04/05 та дод аток №1 до договору, стягнути в дохід держави кошти, як варті сть оплачених товарів по дог овору № 04/05 від 04.05.2011 року та стягн ути в дохід держави з ТОВ «Ком панія Авертус» кошти отриман і на виконання договору № 04/05 в ід 04.05.2011 року.

Позивач на обґрунтування п озову зазначив, що працівник ами податкового органу ДПІ у м. Чернівці проведена п озапланова виїзна перевірка МПП «СИВ» з питань своєчасно сті, достовірності, повноти н арахування та сплати податку на додану вартість при здійс ненні господарських відноси н із ТОВ «Компанія Авертус» з а травень 2011 року.

В ході проведення перевірк и МПП «СИВ» встановлено, що оп ерації по взаємовідносинах М ПП «СИВ» із ТОВ «Компанія Аве ртус» не мали реального това рного характеру, оскільки то вар не перевозився. Фактично перевіркою встановлено доку ментування операцій по регіс трах бухгалтерського обліку , які стосуються лише факту пе рерахування грошових коштів .

Правочин на виконання щодо поставки комплектуючих, обл аднання, запчастин між ТОВ «К омпанія Авертус» та МПП «СИВ » не відповідає вимогам зако ну, вчинений з метою ухилення від оподаткування, завідомо суперечною інтересам держав и і суспільства, тому що від ук ладання та виконання спірної угоди інтересам держави та с успільства завдаються збитк и у вигляді не надходження до Державного бюджету коштів у великих розмірах.

Укладання договору, що заві домо суперечить інтересам де ржави і суспільства без мети реального настання правових наслідків, передбачених так им договором, відсутність до кументів, що підтверджують в иконання договірних зобов'яз ань, безпідставне відображен ня податкових зобов'язань та неправомірне формування под аткового кредиту свідчить пр о намір на настання неправом ірних наслідків у обох контр агентів сторін договору.

Відповідач подав до суду за перечення в яких зазначив, що позовна заява позивача ґрун тується на тому, що згідно акт у № 1723/23-04/37270359 від 27.07.2011 р. ДПІ у Шевчен ківському районі м. Києва про ведено позапланову виїзну пе ревірку МПП «СИВ» з питань пр авильності нарахування пода ткових зобов'язань та податк ового кредиту по податку на д одану вартість за січень, лют ий, березень, квітень та траве нь 2011 року при здійсненні госп одарських відносин із ТОВ «К омпанія Авертус».

У вказаному акті зазначаєт ься, що перевіркою встановле но порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 с т. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Под аткового кодексу України, в р езультаті чого завищено суму податкових зобов'язань з под атку на додану вартість всьо го у сумі 24 279 690 грн. та завищено с уму податкового кредиту на 22 5 57 444 грн. що призвело до завищен ня рядка 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податковог о зобов'язання та сумою подат кового кредиту поточного зві тного періоду» та рядка 20.2 «За рахування від'ємного значенн я різниці поточного звітного (податкового періоду) до ск ладу податкового кредиту нас тупного звітного (податковог о) періоду» на суму 19839 грн.

Крім того, податковим орган ом зроблено висновок про те, щ о при укладенні договору між МПП «СИВ» та ТОВ «Компанія Ав ертус» не переслідувалась ме та: отримання комплектуючих до обладнання, а вказані комп лектуючі за вказаними догово рами фактично не поставлялис я, а тому вважає, що всі укладе ні договори є нікчемними, оск ільки їх ціль суперечить інт ересам держави та суспільств а.

Проте, відповідачі вказані твердження вважають необґру нтованими та спростовують на ступним.

По-перше, позивач безпідста вно зазначає про те, що МПП «СИ В» для перевірки не надано до кументів від ТОВ «Компанія А вертус», які мають юридичну с илу та доказовість фіксуванн я фактів здійснення господар ських операцій щодо поставки комплектуючих, обладнання, з апчастин саме ТОВ «Компанія Авертус».

Частиною 2 статті 3 Закону Ук раїни «Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що под аткова звітність ґрунтуєтьс я на даних бухгалтерського о бліку.

Пунктом 1 статті 9 Закону Укр аїни «Про бухгалтерський обл ік та фінансову звітність в У країні», передбачено, що «...пі дставою для бухгалтерського обліку господарських операц ій є первинні документи, які ф іксують факти здійснення гос подарських операцій..».

Крім того, п.2 ст.9 цього ж Зако ну зазначає, що «..факт здійсне ння господарської операції м ає бути підтверджений первин ними документами, які можуть бути складені на паперових, а бо машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквіз ити: назву документа; дату і мі сце складання; назву підприє мства, від імені якого складе но документ; зміст та обсяг го сподарської операції, одиниц ю виміру господарської опера ції; посади осіб, відповідаль них за здійснення господарсь кої операції і правильність її оформлення; особистий під пис, або інші дані, що дають зм огу ідентифікувати особу, як а брала участь у здійсненні г осподарської операції».

Відповідач зазначив, що Тов ариством для підтвердження ф актів здійснення господарсь ких операцій під час проведе ння перевірки податковому ор гану було надано всі первинн і документи, які були складен і відповідно до вимог вказан ого Закону та які підтверджу ють існування реальних право відносин між відповідачами.

Крім того, Товариством нада ні Договори поставки обладна ння укладені МПП «СИВ» з ПАТ « Христинівський молокозавод » (договори від 04.05.2011 р. № 05-11-ХМЗ, № 0 5-11СІР), з ПАТ «Городищенський м аслозавод» (договір № 05-11-ГМЗ ві д 04.05.2011 р.), ПАТ «Шполянський моло козавод» (договір № 05-11-ШМЗ від 04.05.2011 р.), та з ТОВ «Компанія Аверт ус» № 04/05 від 04.05.2011р.

Факт поставки по Договору п оставки комплектуючих до обл аднання № 04/05 від 04.05.2011 р. підтверд жується видатковими накладн ими № № 187, 188 ,189 та податковими нак ладними № № 187, 188 ,189.

По-друге, твердження позива ча про те, що взаємовідносини сторін по договору не мали ре ального характеру та по ним н е відбувалося руху матеріаль них цінностей, а тому укладен і між відповідачами правочин и є недійсними, а твердження б езпідставне.

Вказане твердження не ґрун тується на матеріалах справи та суперечить положенням чи нного законодавства. Так, ста ттею 204 ЦК України презюмуєтьс я правомірність правочину, я кщо його недійсність прямо н е встановлена законом або як що він не визнаний судом неді йсним.

Стаття 234 ЦК України визнача є, що правочин, який вчинено бе з наміру створення правових наслідків, які обумовлювалис я цим правочином є фіктивним правочином, який може бути ви знаний судом недійсним. З огл яду на цю норму, жоден інший ор ган, окрім суду, не може робити висновок про недійсність фі ктивного правочину. Позивач не надав посилання на судові рішення щодо недійсності вч инених нашим підприємством п равочинів як фіктивних або і нших доказів щодо фіктивност і здійснюваної відповідачам и діяльності.

По-третє, позивач зазначає п ро те, що діяльність МПП «СИВ» була спрямована на штучне фо рмування податкового кредит у з метою заниження бази опод аткування по податку на дода ну вартість підприємств-конт рагентів та несплати відпові дних сум податків.

Вказане твердження відпов ідач спростовує наступним.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Подат кового кодексу України не ві дносяться до податкового кре диту суми податку, сплаченог о (нарахованого) у зв'язку з пр идбанням товарів/послуг, не п ідтверджені податковими нак ладними (або підтверджені по датковими накладними, оформл еними з порушенням вимог ста тті 201 цього Кодексу) чи не підт верджені митними декларація ми, іншими документами, перед баченими пунктом 201.11 статті 201 ц ього Кодексу.

По-четверте, твердження поз ивача про те, що відповідачам и було порушено ст.ст. 203, 215, 228 ЦК У країни, а тому договір між: МПП «СИВ» та ТОВ «Компанія Аверт ус» суперечить моральним зас адам суспільства, а також пор ушує публічний порядок, спря мований на заволодіння майно м держави, дохідної частини б юджету, а отже є нікчемним, суп еречить положенням чинного з аконодавства та спростовуєт ься матеріалами справи, а сам е.

1. Позивач не має повноваж ень щодо визнання укладен ої між відповідачами угоди н ікчемною чи недійсною з огля ду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Проте, викладені в акті пере вірки судження суб'єкта влад них повноважень (позивача по справі) про порушення відпов ідачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК Укр аїни зроблені з перевищенням компетенції органів державн ої податкової служби України та не підтверджуються відпо відними доказами.

Підстави нікчемності прав очину встановлюються законо м, а не актами податкових пере вірок. Вказані в актах переві рки недоліки, допущені суб'єк том господарювання при уклад енні та виконанні договорів, не є підставою для визнання п равочинів нікчемними, оскіль ки законодавство не встановл ює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлума чення повноважень органів де ржавної податкової служби на ведене в листі Державного ко мітету України з питань регу ляторної політики та підприє мництва від 16.09.2011р.

2. Договір № 04/05 від 04.05.2011 р. укладе ний між відповідачами, згідн о з положеннями чинного зако нодавства не може бути визна ний нікчемним, оскільки він н е порушує публічний порядок та не суперечить моральним з асадам суспільства.

Відповідно до ст. 228 Цивільно го кодексу України (в редакці ї з 01.01.2011 року): 1. Правоч ин вважається таким, що поруш ує публічний порядок, якщо ві н був спрямований на порушен ня конституційних прав і сво бод людини і громадянина, зни щення, пошкодження майна фіз ичної або юридичної особи, де ржави, Автономної Республіки Крим, територіальної громад и, незаконне заволодіння ним . 2. Правочин, який порушує публ ічний порядок, є нікчемним.

Проте, в акті перевірки та в позовній заяві позивач не за значає, яким чином укладена м іж відповідачами угода поруш ує публічний порядок.

Відтак повноваження на вст ановлення законності правоч инів, вчинених відповідачами за тими критеріями ознак, що з азначається позивачем, належ ать виключно до прерогативи судових органів.

Крім того, при кваліфікації правочину, як такого, що вчине ний з метою, яка завідомо супе речить інтересам держави і с успільства, відповідно до ст . 228 Цивільного кодексу Україн и має враховуватись вина, яка виражається в намірі поруши ти публічний порядок сторона ми правочину або однією зі ст орін.

Доказом вини може бути виро к суду, постановлений у кримі нальній справі, щодо знищенн я, пошкодження майна чи незак онного заволодіння ним тощо.

За загальним правилом, наяв ність умислу юридичної особи як сторони за договором озна чає, що її посадова особа або і нша компетентна фізична особ а, виходячи з обставин справи , усвідомлювала або повинна б ула усвідомлювати протиправ ність укладеної угоди і супе речність її мети інтересам д ержави і суспільства, тобто п орушення нею основних принци пів існуючого суспільного ла ду, і прагнула або свідомо доп ускала настання протиправни х наслідків.

Однак, позивач не надав суду доказів про притягнення до к римінальної відповідальнос ті посадових осіб нашого підприємства або ТОВ «Ко мпанія Авертус», яке функціо нувало з метою ухилення від с плати податків та розкраданн я державних коштів, а тому нем ає підстав для висновку про у мисел нашого підприємства що до укладення вищевказаного д оговору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и і суспільства.

Відтак, протиправного умис лу сторін, на укладення фікти вного правочину під час пров едення перевірки не встановл ено, що виключає його кваліфі кацію як недійсного.

З огляду на відсутність док азів умислу сторін, вищезгад аний правочини не може вважа тися таким, що вчинений з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а, та як такий, що порушує публ ічний порядок за ст. 228 ЦК Украї ни.

Таким чином, твердження поз ивача про недійсність (фікти вність) чи нікчемність право чину, укладеного між: відпові дачами, а також висновки про з аниження суми ПДВ, яка підляг ає нарахуванню до сплати в бю джет є не обґрунтованими та н едоведеними належними та доп устимими доказами.

Враховуючи наведене, відпо відач вважає, що позовні вимо ги позивача є необґрунтовани ми та безпідставними, а тому з адоволенню не підлягають.

У судовому засіданні предс тавник позивача позов підтри мав у повному обсязі з підста в викладених у позовній заяв і та просив його задовольнит и.

Представники відповідача в судовому засіданні позов н е визнали посилаючись на обс тавини викладені в заперечен ні.

Заслухавши пояснення стор ін, дослідивши письмові дока зи, перевіривши матеріали ад міністративної справи, проан алізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, су д дійшов висновку, що у задово лені позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обс тавини та відповідні їм прав овідносини.

Мале приватне підприємств о «СИВ», зареєстроване викон авчим комітетом Чернівецько ї міської ради, як юридична ос оба 13.06.2006 року, ідентифікаційни й код № 23247690 та взяте на облік ДП І у м. Чернівці, як платник под атків 30.08.1996 року за № 11052 (а.с.6, 7-10).

Діяльність МПП «СИВ» здійс нювала на підставі ліцензії № 315035 від 06.04.2007 року в якій визначе но право, зокрема, на проведен ня монтажу технологічного ус таткування (т.2 а.с.6-7).

27.07.2011 року ДПІ у Шевченківськ ому районі м. Києва складено а кт № 1723/23-04/37270359 про результати виї зної позапланової документа льної перевірки ТОВ «Компані я Авертус» з питань правильн ості нарахування податкових зобов' язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за січень, лютий, бер езень, квітень та травень 2011 ро ку, в результаті перевірки вс тановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст . 198 Податкового кодексу Украї ни, в результаті чого завищен о суму податкових зобов'язан ь з податку на додану вартіст ь всього у сумі 24 279 690 грн. та зави щено суму податкового кредит у на 22 557 444 грн. Крім того, даний ак т, яким встановлено нікчемні сть правочинів з контрагенто м, що перебуває на обліку у ДПІ м. Чернівці надісланий до под аткового органу, з метою вико ристання в ході проведення п еревірки. Також до акту перев ірки надано додаток №1 в якому визначений перелік основних покупців та постачальників ТОВ «Компанія Авертус».

Як встановлено судом в акті зазначено, що перевірка пров одилась без відома керівника ТОВ «Компанія Авертус». У пер іод, за який проводилась пере вірка, відповідальним за фін ансово-господарську діяльні сть був керівник Міньків В. І. ДПІ у Шевченківському ра йоні м. Києва відібранні пояс нення одного із двох засновн иків, а саме громадянки ОСО БА_5, яка будучи опитаною поя снила, що вона не має відношен ня до діяльності підприємств а і фактично на основі її пояс нень складено акт. Також вбач ається, що надана суду копія а кту перевірки не підписана п еревіряючими ДПІ у Шевченків ському районі м. Києва та дире ктором ТОВ «Компанія Авертус » Міньківим В.І. (а.с.40-44, 58-71).

На підставі інформації отр иманої від ДПІ у Шевченківсь кому районі м. Києва ДПІ у м. Чернівці 22.08.2011 року пров едено позапланову виїзну пер евірку МПП «СИВ» з питань сво єчасності, достовірності, по вноти нарахування та сплати податку на додану вартість п ри здійсненні господарських відносин із ТОВ «Монтарія» т а ТОВ «Компанія Авертус» за т равень 2011 року та складено акт № 2208/23-1/23247690. В результаті перевір ки встановлено порушення п. 185 .1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за вищено суму податкових зобов 'язань з податку на додану вар тість всього у сумі 3317350,0 грн. та завищено суму податкового к редиту на 3337189,0 грн. (а.с.23-38).

ДПІ у м. Чернівці винесла ві д 05.09.2011 року податкове повідомл ення - рішення № 0001120231 про сплату суми боргу (а .с.39).

Крім того, ДПІ у м. Чернівці щ е у 2010 році здійснювалась пере вірка МПП «СИВ» за результат ами якої 07.09.2010 року складено акт № 2818/23-1/23247690 про результати виїзно ї планової перевірки з питан ь дотримання вимог податково го, валютного та іншого закон одавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами я кої порушень не встановлено (а.с.216-239).

МПП «СИВ» укладено договір поставки обладнання з ТОВ «К омпанія Авертус» № 04/05 від 04.05.2011р . за умовами якого ТОВ «Компан ія Авертус» (продавець) зобов ' язується передати товар, а МПП «СИВ» (покупець) зобов' я зується прийняти й оплатити товар. Укладення договору мі ж директором ТОВ «Компанія А вертус» Міньківим В.І. та директором МПП «СИВ» Чабан М.Д. Відповідно до п. 4.3 догово ру продавець зобов' язуєтьс я здійснити поставку товару (а.с.11-14).

Факт поставки по Договору п оставки комплектуючих до обл аднання № 04/05 від 04.05.2011 року підтв ерджується видатковими накл адними № № 187, 188 ,189 та податковими накладними № № 187, 188 ,189 (а.с.15-18).

Згідно поданих відповідач ем реєстрів платіжних докуме нтів по фільтру МПП «СИВ» роз рахувалась із ТОВ «Компанія Авертус» (а.с.201).

Відповідно до оборотно-сал ьдової відомості № 63.1 за 01.01.2011 ро ку по 30.11.2011 року МПП «СИВ» перер ахувала за придбаний товар к онтрагенту ТОВ «Компанія Аве ртус» 6 039 952 19 грн. (а.с.240-249).

МПП «СИВ» укладено договір зберігання майна з ТОВ «Ам іс плюс» № 04/05 від 04.05.2011 (а.с.173-174). Ві дповідно до додатку № 1 від 04.05.201 1 року та актів приймання - пе редачі майна до договору збе рігання майна № 04/05 від 04.05.2011 року прослідковується, що компле ктуючі обладнання придбане з а договором укладеним між ТО В «Компанія Авертус» та МПП « СИВ» від 04.05.2011 року № 04/05 МПП «СИВ» передано на зберігання ТОВ « Аміс плюс» (а.с.175-189).

Згідно сертифікату відпов ідності, виданий на термін з 05 .10.2011 року до 04.10.2012 року МПП «СИВ» в иготовляється продукція гви нтових компресорних агрегат ів типу АХRV-127R3 плавного регулю вання з щитом управління та к омплектуючими (т.2 а.с.11).

Відповідно до буклету вбач ається, що МПП «СИВ» здійснює обладнання, монтаж, накладку , проектування для молокопер еробних підприємств, що може повністю задовольнити висок і вимоги споживачі (т.2 а.с.2-3).

МПП «СИВ» надані договори п оставки обладнання укладені з ПАТ «Христинівський молок озавод» (договори від 04.05.2011 р. № 05 -11-ХМЗ, № 05-11СІР), з ПАТ «Городищен ський маслозавод» (договір № 05-11-ГМЗ від 04.05.2011 р.), ПАТ «Шполянсь кий молокозавод» (договір № 05- 11-ШМЗ від 04.05.2011 р.) (а.с.132-137, 150).

В подальшому обладнання МП П «СИВ» передавало згідно то варно-транспортних накладни х ПАТ «Христинівський молоко завод», ПАТ «Городищенський маслозавод» та ПАТ «Шполянсь кий молокозавод» для подальш ої установки (а.с.190-200).

Реєстрами платіжних докум ентів по фільтру вбачається, що ПАТ «Христинівський моло козавод», ПАТ «Городищенськи й маслозавод», ПАТ «Шполянсь кий молокозавод» розрахувал ися з МПП «СИВ» (а.с.138-141,159-164, 171-172).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положен ня законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конститу ції України органи державної влади та органи місцевого са моврядування, їх посадові ос оби зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскар ження рішень, дій чи бездіяль ності суб'єктів владних повн оважень адміністративні суд и перевіряють, чи прийняті (вч инені) вони: на підставі, у меж ах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використ анням повноваження з метою, з якою це повноваження надано ; обґрунтовано, тобто з урахув анням усіх обставин, що мають значення для прийняття ріше ння; безсторонньо (неупередж ено); добросовісно; розсудлив о; з дотриманням принципу рів ності перед законом, запобіг аючи несправедливій дискрим інації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного б алансу між будь-якими неспри ятливими наслідками для прав , свобод та інтересів особи і ц ілями, на досягнення яких спр ямоване це рішення (дія); з ура хуванням права особи на учас ть у процесі прийняття рішен ня; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 202 ЦК Україн и правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК України передба чає загальні вимоги, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину: зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також і нтересам держави і суспільст ва, його моральним засадам; ос оба, яка вчиняє правочин, пови нна мати необхідний обсяг ци вільної дієздатності; волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі; право чин має вчинятися у формі, вст ановленій законом; правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним; правоч ин, що вчиняється батьками (ус иновлювачами), не може супере чити правам та інтересам їхн іх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За вимогами цивільного зак онодавства існує презумпція правомірності: правочин є пр авомірним, якщо його недійсн ість прямо не встановлена за коном або якщо він не визнани й судом недійсним (ст. 204 ЦК). З на веденого випливає, що правоч ин (договір) є правомірним, а о тже й дійсним. Неправомірніс ть (недійсність) правочину по винна бути прямо передбачена законом або встановлена ріш енням суду, що набрало законн ої сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу. У цій же статті р озмежовується два види недій сних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом. У цьому р азі визнання такого правочин у недійсним судом не вимагає ться. Оспорюваним є правочин , якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але о дна із сторін або інша заінте ресована особа заперечує йог о дійсність на підставах, вст ановлених законом. Такий пра вочин може бути визнаний нед ійсним судом.

Верховний Суд України у пос танові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 “Пр о судову практику розгляду ц ивільних справ про визнання правочинів недійсними”(далі - постанова № 9) розтлумачив, що нікчемний правочин є недійс ним через невідповідність йо го вимогам закону та не потре бує визнання його таким судо м. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лиш е за рішенням суду (п. 4 Постано ви). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які ви никли з правочину, має значен ня лише для визначення наслі дків його недійсності, а не дл я визнання правочину недійсн им. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не с творює жодних юридичних насл ідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ), (п. 7 по станови № 9).

Перелік правочинів, які є ні кчемними як такі, що порушуют ь публічний порядок, визначе ний ст. 228 ЦК України: 1) правочин и, спрямовані на порушення ко нституційних прав і свобод л юдини і громадянина; 2) правочи ни, спрямовані на знищення, по шкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Авт ономної Республіки Крим, тер иторіальної громади, незакон не заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (ст. 14 Конст итуції України); правочини що до відчуження викраденого ма йна; правочини, що порушують п равовий режим вилучених з об ігу або обмежених в обігу об'є ктів цивільного права тощо.

Пункт 18 постанови № 9 тлумачи ть, що усі інші правочини, спря мовані на порушення інших об 'єктів права, передбачені інш ими нормами публічного права , не є такими, що порушують пуб лічний порядок. При кваліфік ації правочину за ст. 228 ЦК Укра їни має враховуватися вина, я ка виражається в намірі пору шити публічний порядок сторо нами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бут и вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо зн ищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Висновки податкового орга ну про недійсність правочині в між ТОВ «Компанія Авертус» та МПП «СИВ», ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення н е було дотримано ч. 5 ст. 203 ЦК Укр аїни і ці правочини не спрямо вані на реальне настання нас лідків, що обумовлені ними.

Такий висновок є помилкови м. Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином.

У п. 24 постанови № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивни м необхідно встановити наявн ість умислу всіх сторін прав очину. Судам необхідно врахо вувати, що саме по собі невико нання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивн ий правочин. Якщо сторонами н е вчинено будь-яких дій на вик онання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнанн я правочину недійсним без за стосування будь-яких наслідк ів. У разі якщо на виконання пр авочину було передано майно, такий правочин не може бути к валіфікований як фіктивний.

Під час перевірки податков ий орган не встановив обстав ин, які б свідчили про умисел М ПП «СИВ» на укладення догово рів з ТОВ «Компанія Авертус» без наміру створити наслідк и, які передбачені договором . Не надано цих доказів і під ч ас судового розгляду справи. Навпаки, документально дове дено виконання зобов' язань щодо придбання товару.

Це підтверджується рядом поданих документів, серед як их є податкові, видаткові нак ладні, договір, актом зберіга ння майна, договором поставк и.

Зазначенні документи підт верджують не лише реальність договорів між МПП «СИВ» та ТО В «Компані Авертус», але й реа льні дії відповідачів щодо п одальшого використання прид баного обладнання.

З огляду на відсутність док азів умислу сторін, вищезгад ані правочини не можуть вваж атися нікчемними як такі, що п орушують публічний порядок з а ст. 228 ЦК України.

Суд звертає увагу також і на те, що відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних право чинів належить до оспорювани х правочинів. З огляду на цю но рму, жоден інший орган, окрім с уду, не може робити висновок п ро недійсність фіктивного пр авочину.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки с удження суб' єкта владних по вноважень про порушення пози вачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК Укра їни зроблені з перевищенням компетенції органів державн ої податкової служби України та не підтверджуються дослі дженими судом доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України «Про держа вну податкову службу в Украї ні» від 04.12.1990 р. (з наступними змі нами і доповненнями), суд прих одить до переконання, що пода ткові органи не наділені зак онодавцем компетенцією на вс тановлення фактів порушення платниками податків норм ак тів цивільного або господарс ького законодавства та не ма ють повноважень визнавати пр авочини нікчемними або таким и, що не відповідають закону.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну подат кову службу в Україні» держа вні податкові інспекції в ра йонах, містах без районного п оділу, районах у містах, міжра йонні та об'єднані спеціаліз овані державні податкові інс пекції виконують, зокрема, та кі функції: подають до судів п озови до підприємств, устано в, організацій та громадян пр о визнання угод недійсними і стягнення в доход держави ко штів, одержаних ними за таким и угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без устано влених законом підстав, а так ож про стягнення заборговано сті перед бюджетом і державн ими цільовими фондами за рах унок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передб ачених законом.

Встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, подат ковий орган, діючи в межах сво їх повноважень, повинен звер нутися до суду з позовом про в изнання цього правочину неді йсним. До набрання рішенням с уду законної сили правочин в важається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції , яка наведена у ст. 204 ЦК Україн и. До цього часу податковий ор ган не може застосовувати на слідки недійсності правочин у, зокрема й корегувати подат кові зобов' язання, навіть я кщо б у нього і були відповідн і переконання. Здійснення та ких дій не відповідає повнов аженням податкового органу т а способу їх реалізації, свід чить про перевищення компете нції та безпідставне втручан ня в приватні правовідносини , порушує принцип офіційност і.

У п. 6 розділу І Порядку оформ лення результатів документа льних перевірок з питань дот римання податкового, валютно го та іншого законодавства, з атвердженого наказом Держав ної податкової адміністраці ї України від 22.12.2010 р. № 984 передба чено, що у висновку акта докум ентальної перевірки зазнача ється опис виявлених перевір кою порушень податкового, ва лютного та іншого законодавс тва, контроль за дотриманням якого покладено на органи де ржавної податкової служби, з посиланням на підпункти, пун кти, статті законодавчих акт ів або загальний висновок що до відсутності таких порушен ь. Всупереч наведеній нормі, п озивач досліджував дійсніст ь правочинів, тобто фактично контролював дотримання плат ником податків цивільного за конодавства, на що податкови й орган не уповноважений.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлен их порушень податкового, вал ютного та іншого законодавст ва, контроль за дотриманням я кого покладено на органи дер жавної податкової служби, ви кладаються в акті документал ьної перевірки чітко, об'єкти вно та в повній мірі, із посила нням на первинні або інші док ументи, які зафіксовані в бух галтерському та податковому обліку, що підтверджують ная вність зазначених фактів.

Суд відзначає, що в силу п. 83.1 с т. 83 Податкового кодексу Украї ни для посадових осіб органі в державної податкової служб и під час проведення перевір ок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інфор мація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключе но; 83.1.6. інші матеріали, отриман і в порядку та у спосіб, передб ачені цим Кодексом або іншим и законами, контроль за дотри манням яких покладений на ор гани державної податкової сл ужби.

З огляду на приписи наведен их вище норм права, суд вважає , що до набуття законної сили р ішенням суду про визнання не дійсним правочину, за яким пл атником податків було сформо вано податковий кредит та по даткове зобов' язання з пода тку на додану вартість, подат ковий орган не має правових п ідстав для відображення в ак ті перевірки судження про вч инення таким платником поруш ення податкового законодавс тва щодо правильності та пов ноти справляння податків за цим правочином.

Крім того, потрібно врахову вати, що умовою для визнання н едійсним правочину, який суп еречить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому нос іями протиправного умислу юр идичних осіб-сторін такого п равочину є посадові особи ци х юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відо бражені в мотивувальній част ині судового рішення про виз нання недійсним правочину як такого, що вчинений юридични ми особами із завідомо супер ечною інтересам держави та с успільства метою. Зокрема, сл ід установити персоналії пос адових осіб, у яких виник умис ел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, об ставини, за яких такий умисел виник.

Також, варто мати на увазі, щ о обов'язковість установленн я умислу поширюється лише на визнання недійсними правочи нів, вчинених із метою, що супе речить інтересам держави та суспільства. Проте встановле ння факту нереальності вчине ння господарської операції н е потребує з'ясування змісту умислу учасників такої опер ації. Відсутність реально вч иненої господарської операц ії та, як наслідок, юридична де фектність відповідних перви нних документів за змістом п ункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формуват и дані податкового обліку не залежно від спрямованості ум ислу платників податку - учас ників відповідної операції.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт уються її вимоги та заперече ння. Суб'єкт владних повноваж ень повинен подати суду всі н аявні у нього документи та ма теріали, які можуть бути вико ристані як докази у справі.

З врахуванням наведеного, н а основі наданих суду доказі в, суд робить висновок, що вимо ги позивача про визнання пра вочину недійсним з підстав, щ о він суперечить інтересам д ержави та суспільства не нал ежать до задоволення, оскіль ки не було доведено належним и засобами доказування умисл у посадових осіб, що укладали договір (чи одного із них), чи у кладення договору із завідом о суперечною інтересам держа ви чи суспільства метою.

Не знайшло свого підтвердж ення посилання позивача, як н а ще одну підставу для визнан ня правочину недійсним, його укладення без реального нас тання правових наслідків, та к як за результатами перевір ки, наданих суду відповідаче м документів, підтверджено р еальність господарської опе рації. Відповідач на підстав і первинних бухгалтерських д окументів, договору купівлі- продажу, договору зберігання придбаних товарів, договорі в поставки, оборотно-сальдов их відомостей, товарно-транс портних накладних та інших д окументів, підтвердив не тіл ьки купівлю комплектуючих ма теріалів, їх зберігання, а й по дальшу реалізацію.

У зв' язку з тим, що позивач не довів суду правомірність заявлених вимог у їх задовол енні слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинс тва України судові витрати н е належить стягувати.

На підставі викладеного ке руючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 122, 158-163, 164, 167 КА С України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адмініс тративного позову відмовити .

Постанова набирає зако нної сили після закінчення с троків подання апеляційної с карги, якщо вона не була подан а у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасова но, набирає законної сили піс ля закінчення апеляційного р озгляду справи.

Відповідно до частини перш ої статті 185, частин першої-дру гої статті 186 КАС України стор они, які беруть участь у справ і, мають право оскаржити в апе ляційному порядку дану поста нову шляхом подання апеляцій ної скарги до Вінницького ап еляційного адміністративно го суду через Чернівецький о кружний адміністративний су д. Скарга про апеляційне оска рження даної постанови подає ться протягом десяти днів з д ня її проголошення або в разі відсутності сторони в судов ому засіданні з дня одержанн я її копії. У разі проголошен ня судом вступної та резолют ивної частини рішення апеляц ійна скарга подається протяг ом десяти днів з дня отриманн я копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отрим ати після 12.12.2011 року.

Суддя Т.М. Брезін а