Ухвала

від 21.01.2014 по справі 2а/2470/2935/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року м. Київ К/9991/15001/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року по справі № 2а/2470/2935/11 за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до Малого приватного підприємства «Сив» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авертус» про стягнення коштів, отриманих за недійсним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулась до суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Сив» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авертус» про стягнення коштів, отриманих за недійсним договором.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено Акт № 1723/23-04/37270359 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Компанія Авертус» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень та травень 2011 року, в результаті перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 24279690,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 22557444,00 грн. Крім того, даний акт, яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентом, що перебуває на обліку у ДПІ м. Чернівці надісланий до податкового органу, з метою використання в ході проведення перевірки. Також до акту перевірки надано додаток №1 в якому визначений перелік основних покупців та постачальників ТОВ «Компанія Авертус».

На підставі інформації, отриманої від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПІ у м. Чернівці 22.08.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку МПП «Сив» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Монтарія» та ТОВ «Компанія Авертус» за травень 2011 року та складено акт № 2208/23-1/23247690. В результаті перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 3317350,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 3337189,00 грн. На підставі складеного акту ДПІ у м. Чернівці 05.09.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001120231 про сплату суми боргу.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами враховано, що згідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Оскільки податковим органом не доведено в межах належності і допустимості доказів здійснення відповідачами господарських операцій з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому правильними є висновки судів про відсутність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року по справі № 2а/2470/2935/11 та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписРибченко А.О. підписФедоров М.О.