Постанова

від 03.09.2008 по справі 5/117

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/117

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

03.09.08 р.                                                                                          № 5/117          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Разіної Т. І (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Чорногуза М. Г.

                                                  Фаловської  І.М.

за участю представників сторін:

від позивача:  представник Лозовий С.В. за довіреністю від  08.08.08;

від відповідача: представники  Іваненко О.Г за довіреністю від 01.09.08 та Ніколаєнко Р.В. за довіреністю № 7 від 01.12.07,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український екологічний продукт»на рішення  господарського суду Полтавської області від 25.03.2008 року у справі          № 5/117,

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ТАНДЕМ»,

                     м. Глобино  Полтавської  області

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Український екологічний

                     продукт», м. Полтава

про               стягнення 1907255 грн. 24 коп. боргу

В С Т А Н О В И В:

          Із матеріалів справи вбачається, що 19  березня 2008 року  товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ТАНДЕМ» звернулось з позовом до господарського суду Полтавської області про стягнення з   товариства з обмеженою відповідальністю «Український екологічний продукт»  заборгованості  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі  1395980 грн. 90 коп.,  трьох процентів річних  в сумі 32924 грн. 21 коп.,   штрафу в сумі 239449 грн. 38 коп. та пені в сумі 238891 грн.75 коп., що разом складає 1907255,24 грн.

Вимоги позивач обґрунтував  порушенням відповідачем умов укладеного 20 квітня 2006 року договору № 20/04/06 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу в частині розрахунків.

          Господарський суд Полтавської області  19.03.08  прийняв позовну заяву до розгляду та виніс ухвалу про порушення    провадження у справі, призначивши справу  до розгляду на 25.03.2008 року.

          Рішенням господарського суду  Полтавської області  від 25 березня 2008 року  у даній справі  (суддя Гетя Н.Г.)  позовні вимоги  товариства з обмеженою відповідальністю  «АГРО  ТАНДЕМ» задоволено. Стягнуто з  відповідача на користь позивача 1907255 грн. 54 коп.  суму боргу, 19072 грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення  суду першої інстанції  мотивовано фактом неналежного виконання  відповідачем своїх зобов'язань за договором № 20/04/06 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу щодо розрахунків, ст.ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.  230, 231 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з  рішенням  господарського суду Полтавської області, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 76 від 10.06.08, якою просить апеляційний суд  скасувати рішення господарського суду Полтавської області  від 25.03.2008 року у справі № 5/117 та прийняти нове рішення,  яким  відмовити  товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ТАНДЕМ»у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги  відповідач посилається на те, що господарським судом Полтавської області  порушено ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України,   а саме -   ухвала  господарського суду від 19.03.08 отримана відповідачем 27.03.08, факт відправлення підтверджується  штампом на конверті;  по суті вимог –відповідач договір № 20/04/06 від 20.04.06 не підписував (договір є підробленим); довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідач  Шатрову М.М. не видавав.

Позивач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.   Представник позивача усно пояснив, що  товар відпускався уповноваженому представнику відповідача згідно виданої  довіреності.

Представник позивача на виконання ухвали апеляційного суду надав  для  огляду     колегії суддів оригінали:  договір № 20/04/06 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу  від 20.04.2006 р., довіреність ЯДМ серії № 778904, яка  видана на ім'я Шатрова Михайла Михайловича; видаткові накладні № РН-0000201 від 06.06.06 на суму 350107 грн. 42 коп., № РН-0000203 від 07.06.06 на суму 184395 грн. 49 коп., № РН-0000204 на суму 188244 грн., № РН-0000205 на суму 274500 грн., № РН-0000206 на суму 200000 грн.;  рахунки-фактури  СФ-0000211 від 06.06.06, № СФ-0000212 від 07.06.06, № СФ-0000213 від 08.06.06, № СФ-0000214 від 09.06.06, № СФ-0000215 від 13.06.06 та податкові накладні.

Представник позивача просить апеляційний  суд рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача  в судовому засіданні 03.09.08 надав для огляду  журнал реєстрацій виданих довіреностей,  який розпочатий  16 травня 2005 року.

За згодою присутніх  представників сторін  в судовому засіданні 03.09.08 була оголошена вступна і резолютивна частини постанови згідно ст. 85 ГПК України.

Відповідно до розпорядження першого заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від   02.09.08 року у зв'язку з щорічною відпусткою суддів Агрикової О.В. та Жук Г.А., розгляд справи  здійснювати у складі колегії суддів: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Фаловської І.М. та Чорногуза М.Г.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Український екологічний продукт»на рішення  господарського суду Полтавської області від 25.03.2008 року підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Підставою  виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі  збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (ст. 16 Цивільного кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Із матеріалів справи вбачається, що  між сторонами 20 квітня 2006 року був укладений  та підписаний договір № 20/04/06 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу.

Термін дії договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання обов'язків по договору (п.11.1 договору).

Представники сторін підтвердили, що вказаний договір в  судовому порядку недійсним не визнавався.

          Колегія суддів зазначає, що оригінал договору    № 20/04/06 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 20 квітня 2006 року підписаний керівниками товариств та скріплений печатками, зокрема, від відповідача  в особі  Кривчуна Руслана Васильовича.

Доказів в розумінні ст. 36 ГПК України, які б свідчили, що вказаний договір є підробленим  відповідач не надав суду.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Із  матеріалів справи вбачається, що  позивач договірні зобов'язання  виконав, поставивши відповідачу товар на суму 1197 246 грн. 91 коп.,  що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000201 від 06.06.06 на суму 350107 грн. 42 коп., № РН-0000203 від 07.06.06 на суму 184395 грн. 49 коп., № РН-0000204 на суму 188244 грн., № РН-0000205 на суму 274500 грн., № РН-0000206 на суму 200000 грн.  та рахунками-фактурами СФ-0000211 від 06.06.06, № СФ-0000212 від 07.06.06, № СФ-0000213 від 08.06.06, № СФ-0000214 від 09.06.06, № СФ-0000215 від 13.06.06  (а.с. 16-25)   та довіреності ЯДМ № 778904 від 06.06.2006 р. (а.с.15).  Ксерокопія  довіреності відповідає оригіналу, який був оглянутий колегією суддів в судовому засіданні 03.09.08.

Відповідно до п. 5.3 укладеного договору оплата товару здійснюється  згідно рахунку-фактурі в строк до 15 грудня 2006 року (рахунки-фактури  СФ-0000211 від 06.06.06, № СФ-0000212 від 07.06.06, № СФ-0000213 від 08.06.06, № СФ-0000214 від 09.06.06, № СФ-0000215 від 13.06.06).

Відповідач договірні зобов'язання  щодо  оплати товару  не виконав,   доказів  перерахування  позивачу коштів   за отриманий товар суду першої інстанції не надав.

Як вбачається із матеріалів справи, факт отримання покупцем  насіння соняшника, кукурудзи та цукрового буряка  підтверджується підписом представника відповідача на видаткових накладних  на підставі виданої довіреності ЯДМ № 778904 від 06.06.2006.

Відповідно до  частини першої статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV (із змінами  і доповненнями) підставою   для   бухгалтерського   обліку   господарських операцій  є  первинні  документи,  які  фіксують  факти здійснення господарських операцій.  Первинні документи повинні бути  складені під  час здійснення господарської операції,  а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.  Для контролю та  впорядкування оброблення   даних   на   підставі   первинних  документів  можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні  та  зведені  облікові  документи   повинні мати такий обов'язковий реквізит як   особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що на момент  розгляду справи  зобов'язання по оплаті за отриманий товар відповідач не виконав, доказів суду не надав.

Колегія суддів зазначає, що фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов'язання –зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару.

Матеріалами справи підтверджується наявність  у діях сторін  волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення та трьох процентів  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

За своєю правовою природою три проценти річних являються окремим видом  способу захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Розрахунок інфляційних втрат та річних відповідачем не оспорюється, тому суд першої інстанції обґрунтовано  задовольнив вимоги в цій частині.

Правові наслідки  порушення  зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, згідно  з якою, зокрема, сторона, яка неналежним чином  виконала зобов'язання, сплачує неустойку.

Пунктом 8.3.   договору сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. договору  покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Пунктом 8.5.  договору  сторони обумовили, що  за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 20% від вартості поставленого товару  та інші штрафні санкції  у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного  зобов'язання.

Частиною першою статті 548  ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено  договором або законом. Вказана норма кореспондується з   частиною четвертою статті  179 Господарського кодексу України, якою  закріплено, що  при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати  зміст договору  на основі: вільного волевиявлення , коли сторони  мають право  погоджувати на свій розсуд  будь-які умови договору,  що не суперечать законодавству.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення  штрафу та пені за несвоєчасний розрахунок,  місцевий суд  правомірно виходив з того, що ці санкції  та їх розмір встановлений договором  № 20/04/06 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 20 квітня 2006 року.

Оскаржуючи судове рішення,  заявник посилається на те, що суд порушив норми процесуального права,  розглянувши справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів отримання  копії ухвали  господарського суду від 19.03.08., направленої стороні 21.03.2008 р., згідно штампу на зворотній стороні ухвали.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів  дійшла висновку,   про те, що  місцевий господарський суд порушив норми процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу  України  судові витрати   покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу  України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український екологічний продукт»на рішення  господарського суду Полтавської області від 25.03.2008 року задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області  скасувати, прийнявши нове рішення.

Позов задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український екологічний     продукт»(36000, м. Полтава, вул. Сінна, 2/49; код 32500304)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ТАНДЕМ»(39001,  Полтавська обл., м. Глобино, вул. Карла Маркса, 200; код  33189983) 1197 246 грн. 91 коп. заборгованості, 198733 грн. 99 коп. інфляційних,   32924 грн. 21 коп.   три проценти річних,   239449 грн. 38 коп. штрафу,  238891 грн.75 коп.  пені,  19072 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Разіна Т. І

Судді:

                                                                                                    Чорногуз М. Г.

                                                                                                    Фаловська  І.М.

Дата відправки  09.09.08