Рішення

від 10.09.2008 по справі 43/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/110

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.09.08 р.                                                                                                    Справа № 43/110                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”,                       м. Горлівка

до відповідача: Комунального підприємства “Західний”, м. Горлівка

про стягнення основного боргу у сумі 40 634, 86 грн.

За участю представників:

від позивача: Іванов О.В. за дов. №06/5500 від 05.04.2006р.

від відповідача: Бражко Д.В. за дов. №11/255 від 29.08.2008р.

       СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального підприємства “Західний”, м. Горлівка про стягнення основного боргу у сумі 40 634, 86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду №147 від 19.02.2007р., лист №04/6955 від 10.07.2008р., договірну ціну станом на 19.02.2007р., акт прийомки виконаних підрядних робіт №16Х за квітень 2007р., рахунок №722 від 10.07.2008р. Як на правові підстави - посилається на ст.ст.526, 530 ЦК України.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву №517 від 29.08.2008р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, оскільки роботи позивачем були виконані у відповідності до умов договору, та прийняті відповідачем шляхом підписання акту приймання виконаних робіт.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

          Одночасно, відповідачем згідно ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України надано заяви №18 від 04.09.2008р., б/н від 10.09.2008р. щодо розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців у зв'язку з його скрутним фінансовим становищем.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

19.02.2007р. між Комунальним підприємством “Західний”, в особі директора Зосімова В.І. (замовник) та Закритим акціонерним товариством “Горлівськтепломережа”, в особі голови правління Сокола О.Г. (підрядник) був укладений договір підряду №147.

Відповідно до розділу 1 договору “Предмет договору” замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання робіт з хімічного промивання внутрішньої системи опалення споживачів, згідно виписки з додатка до планової калькуляції №280/06.

Згідно пункту 2.1. даного договору вартість підрядних робіт складає 40 634, 86 грн., в т.ч. ПДВ – 6 772, 48 грн., що підтверджується договірною ціною на виконання робіт з хімічного промивання внутрішньої системи опалення споживачів, підписаної відповідальними представниками обох сторін.

Згідно п.2.2 договору замовник здійснює сплату вартості робіт з фактично виконаних об'ємів, підтвердженим актом прийомки виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) після підписання сторонами акта прийомки виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в).

Згідно п.3.1 договору після закінчення робіт підрядник представляє замовнику акт прийомки виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в).

Означений договір та договірна ціна до нього підписані уповноваженими особами, як замовника, так і виконавця з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Отже, на виконання умов наведеного договору, підрядником було виконано роботи з хімічного промивання внутрішньої системи опалення споживачів, а замовником, в свою чергу, прийнято вказані роботи без заперечень, що підтверджується актом прийомки виконаних підрядних робіт №16Х від 18.04.2007р. Вартість робіт склала 40 634, 86 грн., з урахуванням 20% ПДВ – 6 772, 48 грн. Даний акт підписаний уповноваженими особами, як замовника, так і підрядника без зауважень та засвідчений фірмовими печатками юридичних осіб.

Між тим, відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, згідно договору підряду №147 від 19.02.2007р. відповідач мав сплатити вартість проведених підрядних робіт у сумі 40 634, 86 грн. наступного дня після підписання ним вищевказаного акту прийомки виконаних підрядних робіт, тобто 19.04.2007р.

Поряд з цим, листом №04/6955 від 10.07.2008р. Закрите акціонерне товариство “Горлівськтепломережа” направило відповідачеві рахунок №722 від 10.07.2008р. з вимогою сплати вартість виконаних підрядних робіт з хімічного промивання у сумі 40 634, 86 грн. Проте така вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, всупереч ст.509, ч.1 ст.530, ст.837 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, умовам договору підряду №147 від 19.02.2008р. відповідач не здійснив сплату вартості проведених позивачем підрядних робіт, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 40 634, 86 грн.   

Відповідач у судовому засіданні та у своєму відзиві на позовну заяву №517 від 29.08.2008р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, оскільки роботи позивачем були виконані у відповідності до умов договору та прийняті відповідачем шляхом підписання акту приймання виконаних робіт.

Даний відзив підписаний виконуючим обов'язки директора КП “Західний”                Гарбузовою О.В. з прикладанням фірмової печатки підприємства (наказ №76/1к від 21.08.2008р.).

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем у сумі 40 634, 86 грн., вимоги позивача про стягнення заборгованості у вказаній сумі є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, відповідачем згідно ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України подано заяви №18 від 04.09.2008р., б/н від 10.09.2008р. щодо розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців у зв'язку з його скрутним фінансовим становищем. Наведене відповідач підтверджує фінансовим звітом станом на 01.07.2008р., звітом про фінансові результати за півріччя 2008р., роздруківками до звіту про фінансові результати та балансу, державним статистичним спостереженням про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість за січень - червень 2008р., звітом про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій за січень – червень 2008р., розшифровкою інших доходів та витрат за півріччя 2008р., інформацією про виконання плану доходів та витрат за півріччя 2008р., свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100010271.

Заява відповідача мотивована тим, що Комунальне підприємство “Західний” отримує основні доходи від реалізації послуг у вигляді квартирної плати від населення і тільки незначну частину доходів у вигляді орендної плати та зборів з орендарів, субсидій та відшкодування пільг. У зв'язку із стійкою неплатоспроможністю населення основну частку дебіторської заборгованості інших осіб перед відповідачем складає заборгованість населення по квартплаті, стягнення якої передбачає багато зусиль та тривалий час.

Розглянувши зазначену заяву, заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За приписом ст.115 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

У п.6 с.83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, постановляючи рішення, розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст.121 ГПК України.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд має право (не зобовязаний) розстрочити виконання рішення суду при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто прийняття судом рішення про розстрочку виконання рішення суду можливе лише за умови винятковості обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення.

Разом з тим, ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За вимогами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи питання щодо розстрочки виконання рішення, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу. У той же час господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Позивач – Закрите акціонерне товариство “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, є підприємством, яке надає тепло у житлові та адміністративні будинки міста Горлівка. Для виробництва тепла позивач купує газ та несе інші фінансові витрати.

При цьому, відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належно. Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить ст.599 ЦК України. Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов'язання.

Тобто діючим законодавством встановлені саме засадчі норми щодо права позивача на стягнення заборгованості, яке підтверджене судовим рішенням, а отже останнє повинне бути реалізоване в процесуальних формах та строках, встановлених законодавством.

Таким чином, виходячи з викладеного, обставини, якими заявник обгрунтовує свою заяву про розстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють його виконання. Між тим, на думку суду, звертаючись у своїй заяві з клопотанням щодо розстрочки виконання рішення суду на такий великий термін, як 36 місяців, заявник переслідує мету щодо уникнення виконання судового рішення. Оскільки, у даному випадку, такий спосіб виконання рішення який пропонує відповідач не є доцільним (раціональним) для іншої сторони, яка теж веде господарську діяльність та також несе різні фінансові витрати.

Разом з тим, слід зауважити, що строк пред`явлення наказу до виконання становить термін в 3 роки, що дає можливість сторонам самостійно, без втручання Державної виконавчої служби та суду, узгодити строки та порядок виконання рішення суду.

Враховуючи, викладене, заява Комунального підприємства “Західний”,                            м. Горлівка №18 від 04.09.2008р. про розстрочку виконання рішення суду на 36 місяців, підлягає залишенню без задоволення.

Згідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку із задоволенням заявлених позовних вимог підлягають віднесенню на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.174, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 16, 509, 526, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 33, 34, 44, 49, п.5 ст.78, ст.ст. 81-1, 82-85, ст.121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”,                м. Горлівка, до відповідача, Комунального підприємства “Західний”, м. Горлівка про стягнення основного боргу у сумі 40 634, 86 грн., задовольнити.

Відмовити в задоволенні заяви Комунального підприємства “Західний”, м. Горлівка за  №18 від 04.09.2008р. про розстрочку виконання рішення суду на 36 місяців.

Стягнути з Комунального підприємства “Західний” (84646, Донецька обл.,                        м. Горлівка, пр. Леніна, 3; код ЗКПО 31685478) на користь Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Ак. Павлова, 13; код ЗКПО 03337007) заборгованість у сумі 40 634, 86 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 406, 35 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Зубченко І.В.                               

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 3 прим.:

1-          позивачу

1-          відповідачу,

1-   у справу.