Ухвала

від 23.11.2011 по справі 11-1224/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-1224/11 р.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Панченко Д.І.

Доповідач Слободян К.Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Слободяна К.Б.

Суддів: Мішеніної С.В., Спринчука В.В.

З участю прокурора Кузьміна С.В.

розглянувши «23»листопада 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією (зі змінами) прокурора, який брав участь при розгляді справи судом 1-ї інстанції, на ухвалу Теплицького районного суду від 13 жовтня 2011 року, якою кримінальну справу відносно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України,

з середньою освітою, не одруженого, не працюючого,

інваліда 3 групи, раніше неодноразово судимого,

останній раз: 26 листопада 2007 року Ізяславським

районним судом за ст. 186 ч. 2 КК України до 4-х років

позбавлення волі, постановою Староміського районного

суду від 16.04.2010 року звільнений умовно-достроково

з не відбутим строком 1 рік 3 місяці 9 днів; постановою

Теплицького районного суду від 6 січня 2011 року

встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік,-

за ст. 395 КК України направлено на додаткове розслідування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що з метою ухилення від адміністративного нагляду, встановленого постановою Теплицького районного суду від 6 січня 2011 року, в період з 21 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, без поважних причин і повідомлення працівників міліції, що здійснюють нагляд, самовільно залишив місце свого проживання в АДРЕСА_1 виїхавши за межі району, ухилившись тим самим від адміністративного нагляду.

Розглядаючи справу по суті, суд з власної ініціативи, керуючись ст. 281 КПК України, з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, спрямував справу на додаткове розслідування, мотивуючи своє рішення тим, що в ході її судового розгляду було встановлено, що при провадженні досудового слідства належним чином не було встановлено дані про особу ОСОБА_2, не встановлено, що підсудний знаходиться на обліку у лікарів нарколога та психіатра. У звязку із встановленням цього в ході судового розгляду справи судом 20.07.2011 р. було призначено судово-психіатричну експертизу, згідно з висновком якої у ОСОБА_2 виявлено легкий когнітивний розлад внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного (травматичного, інтоксикаційного) ґенезу. Таким чином ОСОБА_2 є особою, яка через свої психічні вади не може самостійно реалізувати передбачене п. 2 ч. 1 ст. 45 КК України право на захист, однак, досудове слідство було проведено без участі захисника, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, без усунення якого справа не може бути розглянута по суті.

В апеляції прокурор Панченко В.О., який брав участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції, зазначає, що суд дійшов невірного висновку про неповноту і неправильність досудового слідства, оскільки дані про особу ОСОБА_2, зокрема, ті, що стосуються його перебування на обліку у нарколога та психіатра, були встановлені належним чином, підстави для обовязкової участі захисника, передбачені ч. 1 ст. 45 КПК України, виникли під час судового розгляду справи і суд мав можливість усунути цю неправильність в судовому засіданні шляхом запрошення ОСОБА_2 або призначення йому захисника. Натомість суд повернув справу на додаткове розслідування, чим посприяв затягуванню судового розгляду справи. Крім того, як зазначив прокурор у апеляції, при одноособовому розгляді справи суд виніс ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування, чим порушив вимоги ст. 273 КПК України. У звязку з зазначеними обставинами, прокурор просить скасувати ухвалу суду, направивши матеріали на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Кузьміна С.В., який підтримав апеляцію (зі змінами) та просив скасувати ухвалу суду, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.

Висновок суду про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, викладений в ухвалі, не відповідає фактичним обставинам справи, а сама ухвала винесена з порушенням КПК України, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді справи судом 1-ї інстанції є обовязковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист. При цьому, участь захисника є обовязковою з моменту затримання особи чи предявлення їй обвинувачення або з моменту встановлення зазначених вад.

Як вбачається з матеріалів справи, під час дізнання та досудового слідства, дані про наявність у ОСОБА_2 психічних та інших вад були відсутні, оскільки згідно довідок лікарів Теплицької центральної районної лікарні (а.с.64), ОСОБА_2 на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться і не знаходився.

Необхідність зясування психічного стану ОСОБА_2 виникла під час розгляду справи судом, у звязку з чим постановою Теплицького районного суду від 20.07.2011 року стосовно підсудного було призначено судово-психіатричну експертизу, згідно з висновком якої у ОСОБА_2 виявлено легкий когнітивний розлад внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного (травматичного, інтоксикаційного) ґенезу.

З огляду на наведене, підстави для обовязкової участі у розгляді справи захисника виникли під час судового розгляду справи, тому призначення підсудному захисника і подальший розгляд справи з його участю відповідало б вимогам п. 2 ч. 1 ст. 45 КК України щодо обовязкової участі у справі захисника з моменту встановлення психічних вад, у звязку з чим підстав для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів порушення права підсудного на захист колегія суддів не вбачає.

Крім того, при розгляді справи судом були порушені вимоги КПК України, оскільки, розглянувши справу одноособово, суд виніс не постанову про направлення справи на додаткове розслідування, а ухвалу, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 273 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію (зі змінами) прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, задоволити.

Ухвалу Теплицького районного суду від 13 жовтня 2011 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 395 КК України для проведення додаткового розслідування скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Судді:

Згідно з оригіналом: