Рішення

від 17.10.2006 по справі 14/307-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/307-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2006 р.                                                                 Справа №  14/307-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу   

за позовом Одеської залізниці, м. Одеса,

до Херсонського морського торговельного порту, м. Херсон,  

про  стягнення 9646грн.62коп. основного боргу,

за участю представників

позивача: Пузанов Ю.В., нач. юр. сектору, дов. № 419 від 15.09.05 р.,

відповідача: Басюк О.Г., ю/к, дов. № 30-12/19 від 18.09.06 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 9646грн.62коп. основного боргу, відповідно до умов договору підряду № 466240 від 18 лютого 2004 року про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, з урахуванням доповнень до вказаного договору, посилаючись на положення ст. 137 Статуту залізниць, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.

18.12.2004р. за № 466240/60/Г між Херсонським морським торговельним портом та Одеською залізницею було укладено договір про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Згідно п. 7.2. договору: «У разі прийняття нормативних актів, які  змінюють  умови  надання  послуг  з  перевезень  вантажів, розмір платежів, зборів та порядок їх сплати і т. ін. сторони зобов'язані привести договір у відповідності до таких нормативних актів, шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору», а згідно п. 7.3. договору: «Усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід'ємною частиною договору після підписання. Тобто, на думку Відповідача, всі вимоги чи доповнення повинні мати чітке обґрунтування та мають бути внесені в якості додатку до договору. Відповідач вважає, що посилання Позивача на п. 5 доповнення до Договору № 466240 безпідставне, оскільки ставок за перевід стрілок не існує і договором не передбачено, а п. 5 передбачає оплату послуг за утримання, обслуговування та перевід стрілок в разі якщо ці послуги надаються Одеською залізницею. Але, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №752 від 22.09.1995р. «Про заходи державної підтримки залізниць в 1995р. -1996р.»та у відповідності з технічним паспортом від 16.09.96 р., актами передачі від 25.12.96 р. та у грудні 1999р. залізничні колії № № 15, 16, 17, 18, 19, 21, 23 та стрілочні переводи № № 24, 26, 28, 30, 32 були передані на баланс Херсонського морського торговельного порту. Згідно вищевикладеного, утримання та обслуговування вказаних під'їзних колій та стрілочних переводів, згідно наказу ХМТП № 19/А від 19.01.2000 р., здійснюється працівниками ремонтно-будівельного підрозділу за рахунок порту. Таким чином, на думку Відповідача, оскільки Одеська залізниця не здійснювала утримання та обслуговування під'їзних колій Херсонського морського торгового порту, відповідно, вона необґрунтовано нарахувала стягувані суми.

Адміністрація порту вважає, що вказані послуги надумані залізницею для одержання додаткових необґрунтованих прибутків які повинні відноситись до виробничих витрат по здійсненню перевезення вантажів та до позовної зави не додано документів обґрунтовуючих позовні вимоги.

Данні обставини, на думку Відповідача, також підтверджуються наступним.

Згідно п. 2 6 Розділу І Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 року N 551, «Розрахунки за роботи й послуги, пов'язані з перевезенням вантажів і пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству».

Залізниця надає Порту послуги (зберігання вантажів, подача та прибирання вагонів, тощо), щодо яких здійснюється державне регулювання тарифів, тому окремо тарифікувати (вільно) додаткові послуги, які пов'язані з основними, на думку Відповідача, не правомірно. Ці фактичні обставини підтверджуються наявністю договору № 59Г з терміном дії з 25.02.2004 р. до 25.02.2009 р., яким передбачається надання основної послуги з перевезення вантажів (п. 2.1.). Усі інші послуги є додатковими до неї, тобто пов'язаними з нею.

Крім того п. 26 Розділу І Тарифного керівництва № 1 Збірника містить таблицю № 3 з двома графами: «М з/п» та «Найменування видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами». Під № 13 міститься наступний вид послуги «Утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях вітковласників». Вичленення або дробіння послуги на частини (тільки перевід стрілок) не припустимо, та йде в супереч з чинним законодавством. Враховуючи те, що Залізниця виділила частину послуги із Збірника, вона на свій розсуд тлумачить одиницю вимірювання надання цієї послуги, що порушує законні права та інтереси Порту.

Крім того, у письмових поясненнях Відповідач зазначає, що Договір № 466240/60Г від 18.02.2004 р із доповненням не містить узгодженого розміру тарифу за послугу: «Утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях вітковласників», та інші послуги, перелік яких міститься у доповненні наведеного договору. Проте, ціна є істотною умовою договору (ч. 3 ст. 180 ГК України), до якої сторони не дійшли до згоди. Як стверджує Відповідач, однобокі розрахунки вільних тарифів залізницією та їх доведення до станцій та повідомлення порту не визначає, що порт погодився на розмір таких тарифів і сторони дійшли до узгодження такої істотної умови договору. Доповнення до договору не містить чіткого узгодження тарифу, а містить тільки вид, найменування, одиницю виміру, та порядок доведення тарифу до порту. Данні факті, на думку Відповідача, свідчать тільки про механізм такого узгодження ціни. Згідно ст. 190 ГК України вільні ціни встановлюються виключно за погодженням сторін, а не одноособово однією стороною. Крім того, ч. 2 п. 3.1. договору містить, що розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначають за домовленістю сторін, а із змісту доповнення до договору подібного не вбачається. Доповнення до договору не містить розміру плати, та не надає залізниці право встановлювати такий розмір одноособово без узгодження з портом.

Крім того, Відповідачем заявлено письмове клопотання про зупинення провадження по справі до  прийняття  Вищим господарським судом України відповідних постанов по справам № 2/190-06 та № 2/191-06. Зазначене клопотання залишене судом без задоволення, оскільки зазначені справи не є пов`язаними зі справою № 14/307-06 і їх розгляд касаційною інстанцією не робить неможливим розгляд справи № 14/307-06.

За згодою представників учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули на засідання суду, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

18 лютого 2004 року між Одеською залізницею та Херсонським морським торговельним портом було укладено договір № 466240 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Відповідно до умов пункту 2.4. Договору № 466240 від 18 лютого 2004 року та пункту 5 таблиці у доповненні до Договору від 18.02.04 року відповідач зобов`язався здійснювати попередню оплату залізниці за послуги щодо утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під`їздних коліях вітковласника. Пунктом 1 доповнення до Договору від 18.02.04 року передбачено, що вартість зазначених послуг доводиться до станцій телеграмами залізниці про що станція повідомляє ПОРТ.

Херсонський морський торгівельний порт свої зобов'язання по сплаті за перевід стрілок не виконує, та посилається на відсутність договірних правовідносин.

Послуги за перевід стрілок підтверджується пам'ятками про користування вагонами за квітень місяць 2006 року. За квітень 2006 року відповідачу нараховано 8038,85 грн. + ПДВ 1607,77 грн., всього 9646,62 грн.

Претензію позивача № 20 від 17.07.2006 року відповідач залишив без розгляду та відповіді.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Херсонського морського торговельного порту, ідентифікаційний код - 01125696, адреса - будинок № 4, проспект Ушакова, місто Херсон, р\рахунок –26002050869 в Одеській філії комерційного банку "Експрес-Банк", МФО - 328801 на користь Одеської залізниці, ідентифікаційний код –01071315, адреса –будинок № 19, вулиця Пантелеймонівська, місто Одеса, р\рахунок –26003000001 в Одеській філії комерційного банку "Експрес-Банк", МФО - 328801,  9646грн.62коп. основного боргу, 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита,  118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

 3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).   

         Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

    процесуального кодексу України                                                            "30" жовтня 2006р.