Ухвала

від 14.07.2011 по справі 2а-4479/10/1670

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р. Справа № 2а-4479/10/1670

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П' янової Я.В.

розглянувши в порядку пис ьмового провадження у приміщ енні Харківського апеляційн ого адміністративного суду а дміністративну справу за апе ляційною скаргою Кременчуць кої об' єднаної Державної По даткової Інспекції на постан ову Полтавського окружного а дміністративного суду від 27. 09.2010р. по справі № 2а-4479/10/1670

за позовом Приватного прідприємства "Міцно" < Списо к > < Текст >

до Кременчуцької об' є днаної Державної Податкової Інспекції < Текст > < 3 особ и > < 3 особа > < за участю > < Текст >

про скасування податко вого повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство " Міцно" звернулось до суду з а дміністративним позовом до К ременчуцької об'єднаної держ авної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просить визнати протиправни ми і скасувати податкове пов ідомлення-рішення від 07.09.2010 р. № 0006822301/0/2859 про визначення ПП "Міцно " податкового зобов'язання за податком на додану вартість на загальну суму 96 453,00 грн., у том у числі 64 302,00 грн. - за основним платежем та 32 151,00 грн. - за штра фними (фінансовими) санкціям и, та податкове повідомлення -рішення від 07.09.2010 р. №0006812301/0/2858 про ви значення ПП "Міцно" податково го зобов'язання за податком н а прибуток на загальну суму 59 506,50 грн., у тому числі 39 611,00 грн. - з а основним платежем та 19 835,50 грн . - за штрафними (фінансовими ) санкціями.

Постановою Полтавського о кружного адміністративного суду від 16.12.2010 року адміністрат ивного позов приватної фірми «Міцно» задоволено в повном у обсязі.

Відповідач не погодившись із постановою суду першої ін станції, подав апеляційну ск аргу, в якій просить оскаржув ану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задов оленні позовних вимог ПП «Мі цно» відмовити в повному обс язі. В обґрунтування вимог ап еляційної скарги стверджує п ро недоведеність судом обста вин, що мають значення для спр ави, невідповідність висновк ів суду обставинам справи, по рушення судом першої інстанц ії норм матеріального та про цесуального права, зокрема, с удом не враховано п.п 5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9.п.5.3 п.5.1 ст.5 Закону України «Пр о оподаткування прибутку пі дприємств» №, п.п. 7.4.4. п.7.4. п.п. 7.2.1 п.7.2 ., п.п. 7.4.5, п.7.4. ст.7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть».

Справа розглядається в пор ядку письмового провадження , з огляду на вимоги ст. 197 Кодек су адміністративного судочи нства України.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши суддю-допові дача, дослідивши зібрані у сп раві докази, перевіривши пра вильність застосування судо м першої інстанції норм чинн ого законодавства, колегія с уддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про відсу тність підстав для скасуванн я судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду бу ло встановлено, що за наслідк ами проведеної планової виїз ної перевірки Приватного під приємства «Міцно» з питань д отримання вимог податкового , валютного та іншого законод авства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року було складено акт пе ревірки від 19.08.2010 р. за № 4264\23-209\25166018.

Згідно Акту перевірки ПП "Міцно" допущено заниження св оїх податкових зобов' язань шляхом невірного формування валових доходів, валових вит рат, податкового зобов' язан ня та податкового кредиту, вн аслідок чого платником у пер евіряємий період занижено по даток на прибуток на загальн у суму 39 671,00 грн. та ПДВ на загаль ну суму 64 302,00 грн..

Зазначені суми встановлен і податковим органом, як розб іжність між даними податково ї звітності ПП "Міцно" та даним и перевірки Кременчуцькою ОД ПІ господарських операцій по зивача у взаємовідносинах з ТОВ "НВФ "Циклон-7", ТОВ "Анга", ТОВ "Крембудінвест", ТОВ "Нефтекор -СК", ТОВ "Тікко", ТОВ "Континента ль-Меркурій", МПП "Шквал", ПП "Кре мліс", ТОВ "Ресурс АТХ-2006 ЛТД", ПП "Інбуд".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесені рішення від 07.09.2010 року №0006822301\0\2859 та №0006812301\0\2858 про донарах ування податку на додану вар тість в сумі 64302,00 грн., донарахув ання податку на прибуток на с уму 39671,00 грн., застосування штр афних (фінансових) санкцій у р озмірі 32151,00 грн. та 19835,5 грн..

Суд першої інстанції, прийм аючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що поз ивачем були виконані в повно му обсязі приписи Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств», Закону Ук раїни «Про додану вартість» та дотримано порядок формува ння податкового кредиту за с пірними господарськими опер аціями, які мали реальний хар актер, з чим погоджується кол егія суддів.

Оскаржуючи зазначене ріше ння суду, відповідач в своїй апеляційній скарзі посилаєт ься на ту обставину, що укладе ні позивачем з підприємствам и-контрагентами, мають ознак и фіктивності, оскільки у кон трагентів, через яких проход или фінансово-грошові потоки , відсутні необхідні умови дл я здійснення господарських о перацій, відсутні основні фо нди, технічний персонал, виро бничі активи, складські прим іщення, транспортні засоби. У зв' язку з цим Кременчуцька ОДПІ робить висновок про те, щ о правочини, які знайшли своє відображення у податковій з вітності лише однієї зі стор ін угоди, не відповідають озн акам правочину, встановленим Цивільним кодексом України, а тому не створюють юридични х наслідків та не можуть бути підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту т а формування валових витрат.

Колегія суддів вважає вище викладені доводи відповідач а необґрунтованими та такими , що не спростовують висновкі в суду першої інстанції, вихо дячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивіль ного кодексу України недійсн им є правочин, якщо його недій сність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому р азі визнання такого правочин у недійсним судом не вимагає ться.

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК Укра їни правочин вважається таки м, що порушує публічний поряд ок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та гром адянина, знищення, пошкоджен ня майна фізичної або юридич ної особи, держави, АРК, терито ріальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідач ем не було доведено факти, які б свідчили про умисел позива ча на вчинення договорів з ме тою, суперечною інтересам де ржави та суспільства. У відпо відності до ч.5 ст.216 ЦК України, якщо сторони угоди вважають її дійсною, а нікчемною угоду вважає тільки третя особа, т о така особа може лише вимага ти застосування наслідків не дійсності нікчемного правоч ину, а не застосовувати таки н аслідки самостійно.

Відповідачем не було довед ено, що договори укладені поз ивачем з ТОВ "НВФ "Циклон-7", ТОВ "Анга", ТОВ "Крембудінвест", ТОВ "Нефтекор-СК", ТОВ "Тікко", ТОВ "К онтиненталь-Меркурій", МПП "Шк вал", ПП "Кремліс", ТОВ "Ресурс АТ Х-2006 ЛТД", ПП "Інбуд" були спрямов ані на порушення конституцій них прав і свобод людини і гро мадянина, знищення, пошкодже ння майна фізичної або юриди чної особи, держави, Автономн ої Республіки Крим, територі альної громади, незаконне за володіння ним. Не надано тако ж доказів про наявність умис лу сторін, тобто, що вони усвід омлювали або повинні були ус відомлювати протиправність укладеного правочину і супе речність його мети інтересам держави та суспільства, праг нули або свідомо допускали н астання протиправних наслід ків.

На виконання свого обов"язк у доказування, передбаченого ч. 2. ст. 71 КАС України, відповід ач не надав належних та допус тимих доказів нікчемності сп ірних правочинів.

Судом першої інстанції вст ановлено, що між ПП «Міцно» та підприємствами-контрагента ми дійсно існували договірні правовідносини на підтвердж ення яких, під час проведення планової виїзної перевірки ПП "Міцно" надавались ревізор ам видаткові накладні, подат кові накладні, акти виконани х робіт, банківські виписки, щ о відображено в акті перевір ки. Зауважень щодо правильно сті оформлення вказаних доку ментів перевіряючими не зроб лено.

Наявні у справі договори, ук ладені між ПП «Міцно» та пере ліченими підприємствами-кон трагентами, за своїм змістом свідчать, що вони були укладе ні відповідно до вимог діючо го законодавства.

Відповідно до п.3.1 ст. 3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначаєтьс я шляхом зменшення суми скор игованого валового доходу зв ітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Зако ну на:

- суму валових витрат платни ка податку, визначених статт ею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відра хувань, нарахованих згідно і з статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких ви трат платника податку у грош овій, матеріальній або немат еріальній формах, здійснюван их як компенсація вартості т оварів (робіт, послуг), які при дбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяль ності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 За кону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь -яких витрат, сплачених (нарах ованих) протягом звітного пе ріоду у зв'язку з підготовкою , організацією, веденням виро бництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною прац і, у тому числі витрати з придб ання електричної енергії (вк лючаючи реактивну), з урахува нням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При ц ьому не належать до складу ва лових витрат будь-які витрат и, не підтверджені відповідн ими розрахунковими, платіжни ми та іншими документами, обо в'язковість ведення і зберіг ання яких передбачена правил ами ведення податкового облі ку.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону №334/94-ВР передбачено, що датою з більшення валових витрат вир обництва (обігу) вважається д ата, яка припадає на податков ий період, протягом якого від бувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платни ка податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх прид бання за готівку - день їх ви дачі з каси платника податку ;

- або дата оприбуткування пл атником податку товарів, а дл я робіт (послуг) - дата фактич ного отримання платником под атку результатів робіт (посл уг).

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на ви плату винагород або інших ви дів заохочень пов'язаним з та ким платником податку фізичн им чи юридичним особам у разі , якщо немає документальних д оказів, що таку виплату або за охочення було проведено як к омпенсацію за фактично надан у послугу (відпрацьований ча с). За наявності зазначених до кументальних доказів віднес енню до складу валових витра т підлягають фактичні суми в иплат (заохочень), але не більш і ніж суми, розраховані за зви чайними цінами.

Не належать до складу валов их витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними р озрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язк овість ведення і зберігання яких передбачена правилами в едення податкового обліку.

В даному випадку посилання відповідача на те, що ТОВ "НВФ "Циклон-7", ТОВ "Анга", ТОВ "Крембу дінвест", ТОВ "Нефтекор-СК", ТОВ "Тікко", ТОВ "Континенталь-Мер курій", МПП "Шквал", ПП "Кремліс", ТОВ "Ресурс АТХ-2006 ЛТД", ПП "Інбуд " не мають необхідних умов для здійснення господарських оп ерацій, у яких відсутні основ ні фонди, технічний персонал , виробничі активи, складські приміщення, транспортні зас оби, наймані працівники, не зв ітуються до податкових орган ів не є підтвердженням нікче мності укладених ними угод, о скільки підприємства могли в икористовувати залучені тру дові ресурси, а для господарс ьких операцій використовув ати обладнання позивача.

Незнаходження ТОВ "НВФ "Цик лон-7", ТОВ "Анга", ТОВ "Тікко", МПП "Шквал", ПП "Кремліс", ТОВ "Ресурс АТХ-2006 ЛТД" за юридичною адресо ю, про що зазначено в акті пере вірки, також не є наслідком зг ідно вимог чинного законодав ства визнання нікчемними укл адених угод та не свідчить пр о те, що угоди не мали реальног о характеру, оскільки на час з дійснення господарських опе рацій підприємства-контраге нти були включені до Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців, а також мали свідоцтв а про реєстрацію платником п одатку на додану вартість.

01.05.2008 р. між ПП "Міцно" та ПП "Грос с" укладено договір №08-05-1, відпо відно до умов якого ПП "Гросс" (Продавець) постачає та перед ає у власність, а ПП "Міцно" (Пок упець) приймає та оплачує обл аднання, комплектуючі та зап асні частини.

Як стверджує відповідач, у п одаткових накладних, що були виписані позивачу, місцем зн аходження ПП "Гросс" значитьс я м. Кременчук, вул. Сєдова, буд . 3, тоді як відповідно до пункт у 13 зазначеного вище договору від 01.05.2008 р. юридичною адресою П П "Гросс" вказано м. Кременчук, вул. Сєдова, 13.

Проте, з наявних у матеріала х справи копій податкових на кладних, а саме: №122 від 05.05.2008р., №123 в ід 07.05.2008 р., №124 від 15.05.2008 р., №131 від 19.05.2008 р ., №135 від 27.05.2008 р., №136 від 30.05.2008 р., випис аних ПП "Гросс", суд встановив, що у графі (особа-продавець) м іститься вказівка на адресу ПП "Гросс" м. Кременчук, вул. Сєд ова, 13, що спростовує висновки податкового органу про непр авомірність нарахування пок упцем податкового кредиту на підставі цих накладних.

Посилання на постанову Гос подарського суду Полтавсько ї області №16/88 від 03.07.2008 р., якою пр ипинено юридичну особу ПП "Гр осс", також не можуть свідчити про фактичне невиконання уг од, оскільки на час укладення з позивачем договору постав ки питання про припинення юр идичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не ви рішувалось.

З огляду на вищевикладене, с уд першої інстанції вірно пр ийшов до висновку, що приписи норм Закону №334/94-ВР позивачем виконані в повному обсязі, ос кільки до складу валових вит рат включено суми витрат ПП "М іцно" у грошовій формі, здійсн ених як компенсація вартості робіт та товарів, які були при дбані платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Відповідно до вимог 7.4.1. пода тковий кредит звітного періо ду визначається виходячи із договірної (контрактної) вар тості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у ра зі якщо договірна ціна на так і товари (послуги) відрізняєт ься більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі то вари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 81 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з: п ридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх і мпорті) та послуг з метою їх по дальшого використання в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних за собів, у тому числі інших необ оротних матеріальних активі в та незавершених капітальни х інвестицій в необоротні ка пітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подаль шого використання у виробниц тві та/або поставці товарів (п ослуг) для оподатковуваних о перацій у межах господарсько ї діяльності платника податк у.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закон у податкова накладна видаєть ся платником податку, який по ставляє товари (послуги), на ви могу їх отримувача, та є підст авою для нарахування податко вого кредиту.

У відповідності до п.п . 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникне ння права платника податку н а податковий кредит вважаєть ся дата здійснення першої з п одій: або дата списання кошті в з банківського рахунку пла тника податку в оплату товар ів (робіт, послуг), дата виписк и відповідного рахунку (това рного чека) - в разі розрахункі в з використанням кредитних дебетових карток або комерці йних чеків; або дата отриманн я податкової накладної, що за свідчує факт придбання платн иком податку товарів (робіт, п ослуг).

Виходячи із встановлених в ході судового розгляду обст авин справи щодо дійсного ви користання позивачем у власн ій господарській діяльності послуг підприємств-контраге нтів, саме з метою отримання прибутку, фактичного виконан ня зазначених робіт, суд перш ої інстанції дійшов до вірно го висновку про правомірне ф ормування позивачем податко вого кредиту.

На підставі зазначеного, ко легія суддів вважає, що відпо відачем по справі не доведен о правомірності та обґрунтов аності прийняття оскаржуван их податкових повідомлень - р ішень та вважає їх такими, що п ідлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного , колегія суддів погоджуєтьс я з висновками суду першої ін станції та вважає, що судом п ершої інстанції правильно вс тановлені фактичні обставин и справи та вірно застосован і норми матеріального і проц есуального права, тому відсу тні підстави для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи я кої висновків суду не спрост овують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративног о судочинства України, колег ія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кре менчуцької об' єднаної Держ авної Податкової Інспекції з алишити без задоволення.

Постанову Полтавського ок ружного адміністративного с уду від 27.09.2010р. по справі № 2а-4479/10/1 670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли через п'ять днів після напр авлення її копії особам, які б еруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подан ня касаційної скарги безпосе редньо до Вищого адміністрат ивного суду України протягом двадцяти днів після набранн я законної сили.

Головуючий суддя < підпис > Гуцал М.І.

Судді < підпис >

< підпис > Зеленський В.В.

П' янова Я.В.

< Список > < Текст >

< повний текст > < Дата > < р. >