ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025,
м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К
Р А Ї Н И
місто
Київ
15 год. 46 хв.
13.06.2008 р. №
3/547
Окружний
адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є. при секретарі судового
засідання Серпутько Т. С.
Розглянув
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За
позовом
ОСОБА_1
до
Третя особаВідділу у справах громадянства, імміграції та
реєстрації фізичних осіб Шевченківського району міста Києва ОСОБА_2
про
визнання протиправною відмову та
зобов'язання вчинити дії
У
судовому засіданні 13 червня 2008 року відповідно до пункту 3 статті 160
Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та
резолютивну частину Постанови.
О Б С Т А В И Н И
С П Р А В И
ОСОБА_1(надалі
-Позивачка) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з
позовом до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних
осіб Шевченківського району міста Києва (надалі -Відповідач) за участю ОСОБА_2
(надалі -Третя особа) про визнання протиправною відмову Відповідача провести
реєстрацію ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Відповідача
зареєструвати ОСОБА_3. за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні
вимоги мотивовані тим, що Позивачка 12 жовтня 2007 року подала до Відповідача
документи на реєстрацію за місцем проживання дочки ОСОБА_3, але тій було
відмовлено у прийнятті таких документів. Представник Позивач також вказує,
щоОСОБА_3періодично мешкає у свого батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, однак
бажає постійно мешкати з ним за вказаною адресою. Зважаючи на те, що
ОСОБА_1разом з дочкою - ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 який належить
на праві приватної власності ОСОБА_1,ОСОБА_3бажає бути постійно зареєстрованою
в помешканні свого батька за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач
в судове засідання не з'явився та подав клопотання про розгляд справи без
участі уповноваженого представника.
Третя
особа - ОСОБА_2в судовому засідання проти позову заперечив.
Розглянувши
подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивачки та
Третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких
ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для
розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста
Києва,-
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, дочка ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з 1996 року була прописана за адресою:
АДРЕСА_1, що підтверджується карткою прописки, виданою Шевченківським районним управлінням головного управління
Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. Свідоцтво про право
власності на вказану квартиру оформлене на ОСОБА_2.
10
жовтня 2007 рокуОСОБА_3звернулась в ЖЕО Шевченківського району для реєстрації
за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1. У вказаному органі відмовились
приймати подані документи, мотивуючи це необхідністю одержання згоди ОСОБА_2 на
таку реєстрацію. 12 жовтня 2007 року документи на реєстрацію місця проживання
ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 було подано до
Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб
Шевченківського району міста Києва, де також було відмовлено у їх
прийнятті.
Відповідно
до частини 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір
місця проживання в Україні»громадянин України, а також іноземець чи особа без
громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані
протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати
місце проживання.
В
зв'язку з відмовою у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3. було
зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності
ОСОБА_1
Відповідно
до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»дитиною вважається особа
віком до 18 років, якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не
набуває прав повнолітньої раніше. Згідно із статтею 6 Сімейного кодексу України
правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Таким
чином, ОСОБА_3 є дитиною в розумінні Сімейного кодексу України та Закону
України «Про охорону дитинства».
Відповідно
до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на
проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування
батьків.
Згідно із частиною 2 статті 29
Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років,
вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються
законом.
Відповідно до частини 2 та 3 статті
160 Сімейного кодксу України місце проживання дитини, яка досягла десяти років,
визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають
окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається
нею самою.
Постановою Кабінету Міністрів України
«Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця
проживання в Україні»№ 985 від 28 липня 2004 року передбачено, що підпис
власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів
його сім'ї не потрібен у разі вселення до батьків їх неповнолітніх дітей.
Частиною 1 пункту б Постанови Ради
Міністрів СРСР «Про деякі правила прописки громадян»від 28 серпня 1974 року в
містах та селищах міського типу прописуються незалежно від розміру житлової
площі: неповнолітні діти та особи над якими встановлена опіка -на житлову площу
батьків та опікунів.
Суд звертає увагу на те, що усі
рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто
повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб,
що визначені законом.
Відповідно
до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно
до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у
справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних
повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …3)
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття
рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень
враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон,
так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суд вважає, що
для цього Відповідач повинен ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають
доказове значення у справі. Несприятливе для особи рішення повинно бути
вмотивованим.
Суд
звертає увагу сторін на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати
прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не
конкретними обставинами.
Таким
чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень
чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що
викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно
до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо
судове рішення ухвалене на користь сторони,
яка не є суб'єктом владних повноважень,
суд присуджує всі здійснені
нею документально підтверджені
судові витрати з Державного бюджету України (або
відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого
самоврядування, його посадова чи службова особа).
На
підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158-163,
167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний
адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В
1. Позовні вимоги -задовольнити
повністю.
2. Визнати протиправною відмову посадових
осіб Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб
Шевченківського району міста Києва провести реєстраціюОСОБА_3 за місцем
проживання за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати посадових осіб Відділу у
справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського
району міста Києва зареєструвати ОСОБА_3 за місцем проживання за адресою:
АДРЕСА_1.
4. Стягнути з Державного бюджету України
на користь ОСОБА_1витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова
відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства
України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було
подано.
Постанова
може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її
складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства
України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне
оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання
заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Н. Є. Блажівська
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2008 |
Оприлюднено | 19.09.2008 |
Номер документу | 2034041 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні