ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.12.11 р. Сп рава № 24/233
Господарський суд Донець кої області у складі судді Ве личко Н.В.
При секретарі Смірновій Ю .Б.
Розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акці онерного товариства «Донець кобленерго», м.Горлівка
до відповідача: Державного підприємства «Селидіввугіл ля», м.Селидове
про: стягнення 60 965,45 грн.
за участю представників ст орін:
від позивача: ОСОБА_1 - з а дов. №38-11 «Д» від 26.04.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. №1/1602 від 30.12.2010р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товар иство «Донецькобленерго» зв ернулось до господарського с уду Донецької області з позо вом до Державного підприємст ва «Селидіввугілля» про стяг нення 60 965,45 грн., з яких 12 613,54 грн. - 3 % річних та 48 351,91 грн., нарахован их на суму боргу, стягнуту за р ішенням господарського суду Донецької області від 12.03.2008 р. п о справі №20/493.
Нормативно свої вимоги поз ивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Зак ону України «Про електроенер гетику», ст.ст. 174, 193, 231-232 Господарс ького кодексу України, ст. 625 Ци вільного кодексу України та Правилами користування елек тричною енергією.
На підтвердження позовних вимог надано суду копію ріше ння господарського суду Доне цької області від 12.03.2008 р. по спр аві №20/493; розрахунок позовних в имог, статутні документи під приємства.
Відповідач проти задоволе ння позовних вимог заперечив , посилаючись на те, що позивач не скористався своїм правом звернутися до нього з вимого ю про сплату 3 % річних та інфля ційних за період з 25.10.2008р. по 24.10.2011р ., тому відповідач вважає, що у позивача не виникло право на звернення до суду з цим позов ом.
Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення сто рін, суд дійшов висновку про ч асткове задоволення позову з наступних підстав.
Мотивуючи позовну заяву по зивач посилався на те, що ріше нням господарського суду Дон ецької області від 12.03.2008р. по сп раві № 20/493 з відповідача на кор исть позивача було стягнуто заборгованість за активну ел ектричну енергію в розмірі 286 817,51 грн., за реактивну електрич ну енергію у розмірі 71 659,32 грн., 3% річних у розмірі 17 007,19 грн., інфл яційних нарахувань на суму 47 897,42 грн., також суму держмита в р озмірі 3 570 грн. та витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу в сумі 16,52 грн. Всього - 426 967,96 грн.
На підставі цього рішення с уду, а саме на підставі стягну тої з відповідача суми за спо житу реактивну електричну е нергію у розмірі 71 659,32 грн., 3% річ них у розмірі 17 007,19 грн., інфляці йних нарахувань на суму 47 897,42 гр н., також суму держмита в розмі рі 3 570 грн. та витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 16,52 грн ., всього - 140 150,45 грн., позивач на рахував згідно ч.2 ст.625 Цивільн ого кодексу України відповід ачу 3% річних у розмірі 12 613,54 грн. за період з 25.10.2008р. по 24.10.2011р., інфля ційні - 48 351,91 грн. за період з 01.11. 2008р. по 01.07.2011р.
Як вбачається з наявної в ма теріалах справи копії рішенн я господарського суду Донець кої області від 12.03.2008р. по справ і №20/493 (а.с. 34-39), з відповідача на ко ристь позивача стягнуто: 286 817,51 г рн. - суму заборгованості з а ктивної електричної енергії , 71 659,32 грн. - суму заборгованос ті з реактивної електричної енергії, 47 897,42 грн. - суми компе нсації за інфляцією, 17007,19 грн. - суму 3% річних, 3 570,00 грн. - суму д ержавного мита, 16,52 грн. витрат на і формаційно-технічне заб езпечення судового процесу, що не відповідає твердженням позивача.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов' язання припиняється , між іншим, виконанням, провед еним належним чином.
До відносин щодо припиненн я господарських зобов' язан ь застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.
Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зоб ов' язання припиняється час тково або у повному обсязі на підставах, встановлених дог овором або законом.
Підстави припинення зобов ' язання передбачені ст.ст. 202 -205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК Укр аїни, зокрема за ст. 599 ЦК Україн и зобов' язання припиняєтьс я виконанням, проведеним нал ежним чином.
Належним виконанням зобов ' язання є виконання, прийня те кредитором, у результаті я кого припиняються права та о бов' язки сторін зобов' яза ння.
Статтею 625 ЦК України визнач ено, що боржник не звільняєть ся від відповідальності за н еможливість виконання ним гр ошового зобов' язання.
Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.
Отже, наявність судового рі шення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано бо ржником, не припиняє зобов' язальних правовідносин стор ін договору, не звільняє оста ннього від відповідальності за невиконання грошового зо бов' язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК Ук раїни.
Оскільки, чинним законодав ством передбачено право кред итора (позивача) нараховуват и інфляційні та три проценти річних від простроченої сум и саме за договором, то позива ч безпідставно здійснив нара хування інфляційних та річни х на загальну суму боргу з вра хуванням сум компенсації за інфляцією, 3% річних, держмита та витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу, стягнуті за рішенн ям суду по справі № 20/493.
Суд зауважує, що стягнуті за рішенням суду від 12.08.2008р. у спра ві №20/493 три відсотки річних та інфляційні, нараховані позив ачем на суму боргу, є мірою від повідальності за порушення г рошових зобов' язань за дого вором, але не є грошовим зобов ' язанням в розумінні ст.ст.11, 509 ЦК України.
Відповідно до ст. 61 Конститу ції України ніхто не може бут и притягнутий до юридичної в ідповідальності одного виду за одне й те саме правопоруше ння, а за положеннями ч. 2 ст. 550 Ци вільного кодексу України від сотки на неустойку (як повтор на пеня) не нараховується.
Слід також зазначити, що суд ові витрати складаються з де ржавного мита, сум, що підляга ють сплаті за проведення суд ової експертизи, призначеної господарським судом, витрат , пов'язаних з оглядом та дослі дженням речових доказів у мі сці їх знаходження, оплати по слуг перекладача, адвоката, в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу та інших витрат, пов'язан их з розглядом справи (ст..44 ГПК України). Судові витрати - це витрати, пов'язані з розглядо м і вирішенням справ у судочи нстві, що покладаються на сто рони і не є грошовими зобов' язаннями в розумінні цивільн ого законодавства.
Рішення, ухвали, постанови г осподарського суду, що набра ли законної сили, є обов'язков ими на всій території Україн и і виконуються у порядку, вст ановленому Законом України " Про виконавче провадження" (с т.115 ГПК України)
Чинне законодавство не міс тить норм, які б передбачали в ідповідальність за невикона ння рішень господарського су ду у вигляді нарахування інф ляційних та річних.
Таким чином, чинним законод авством передбачено право кр едитора (позивача) нараховув ати інфляційні та три процен ти річних від простроченої с уми саме за невиконання грош ових зобов' язань, встановле них договором, тому господар ський суд вважає, що позивач б езпідставно здійснив нараху вання інфляційних та річних на загальну суму боргу з врах уванням сум компенсації за і нфляцією, 3% річних, держмита т а витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу, стягнуті за рішення м суду по справі № 20/493.
Враховуючи, що позивачем не вірно визначено суму боргу, н а яку нараховані в порядку ст .625 ЦК України інфляційні та тр и проценти річних, здійснивш и перерахунок цих сум за допо могою програмного комплексу «Законодавство», господарсь кий суд вважає обґрунтованим и та таким що підлягають задо воленню вимоги позивача про стягнення нарахованих від пр остроченої суми богу - 71 659,32 грн . трьох процентів річних за пе ріод 25.10.2008р. по 24.10.2011р. саме в розмі рі 6 449,34 грн. та інфляційні за пе ріод з 01.11.2008р. по 01.07.2011р. саме в розм ірі 23 504,26 грн.
Господарський суд відхиля є твердження відповідача про те, що у позивача не виникло п раво на звернення до суду з ци м позовом через не звернення позивача до відповідача з ві дповідною вимогою про сплату 3 % річних та інфляційних за пе ріод з 25.10.2008р. по 24.10.2011р., оскільки т акі твердження не ґрунтуютьс я на нормах чинного законода вства і зводяться до вільног о тлумачення змісту статті 625 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що інфля ційні витрати пов'язані з інф ляційними процесами в держав і і за своєю правовою природо ю є компенсацією за понесені збитки, спричинені знецінен ням грошових коштів, а 3 % річни х - платою за користування гро шовими коштами, що не були сво єчасно сплачені боржником.
Враховуючи наведене, позов ні вимоги Публічного акціоне рного товариства «Донецькоб ленерго» підлягають задовол енню частково.
Судові витрати розподіляю ться між сторонами згідно ст атті 49 Господарського процес уального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Госп одарського процесуального к одексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «До нецькобленерго», м. Горлівка , до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидов е, про стягнення 60 965,45 грн. задов ольнити частково.
Стягнути з Державного підп риємства «Селидіввугілля» (8 5400, м. Селідово, вул. Карла Маркс а, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публі чного акціонерного товарист ва «Донецькобленерго» (84601, м. Г орлівка, пр. Леніна, 11, п/р 26004301390128 у Селідовській філії ПІБ Украї ни, м. Селідово, МФО 334312, ЄДРПОУ 0013 0915) - 3 % річних в сумі 6 449,34 грн., інфл яційні - 23 504,26 грн.
Стягнути з Державного підп риємства «Селидіввугілля» (8 5400, м. Селідово, вул. Карла Маркс а, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публі чного акціонерного товарист ва «Донецькобленерго» (84601, м. Г орлівка, пр. Леніна, 11, п/р 26001307550283 у філії Центрально-Міського ві дділення ПІБ м. Горлівка, МФО 3 34464, ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплат і держмита у розмірі 297,73 грн. та витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу в сумі 115,64 грн.
Після набрання рішенням за конної сили видати накази у в становленому порядку.
Рішення господарського су ду Донецької області набирає законної сили через десять д нів з дня його прийняття (підп исання) та може бути оскаржен е до Донецького апеляційного господарського суду в поряд ку, передбаченому розділом Х ІІ Господарського процесуал ьного кодексу України.
Повний текст складено та пі дписано 19.12.2011р.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Дов ідник >
< Список > < Довід ник >
< Текст >
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2011 |
Оприлюднено | 30.12.2011 |
Номер документу | 20356840 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Величко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні