Постанова

від 06.03.2012 по справі 24/233

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

06.03.2012 р. справа №24/23 3

Донецький апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів Приходько І. В.,

Бойченка К. І., Колядко Т. М.,

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреніс тю;

не з' явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу публічного акціонерног о товариства «Донецькоблене рго»м. Горлівка Донецької об ласті

на рішення господарськог о суду Донецької області

від 19.12.2011р.

у справі №24/233 (суддя Величко Н.В.)

за позовом публічного акціонерног о товариства «Донецькоблене рго»м. Горлівка Донецької об ласті

до державного підприємства «Селидіввугілля» м. Селидове

про стягнення 60 965,45 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленер го»(далі - позивач) зверн улось до господарського суду з позовом до державного підп риємства «Селидіввугілля» (далі - відповідач) про ст ягнення 60 965,45 грн., у тому числі: і нфляційних в сумі 48 351,91грн. та 3% р ічних в сумі 12 613,54 грн.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 19.12.20 11р. у справі №24/233 частково задов олено позовні вимоги та прис уджено до стягнення 3% річних в сумі 6 449,34 грн., інфляційні в сум і 23 504,26 грн., витрати по сплаті де ржавного мита в сумі 297,73 грн., ви трати по сплаті інформаційно -технічного забезпечення суд ового процесу в сумі 115,64 грн.

Рішення суду першої інстан ції щодо часткової відмови в позові мотивовано тим, що ос кільки чинним законодавство м передбачено право кредитор а (позивача) нараховувати інф ляційні та три проценти річн их саме за договором, то позив ач безпідставно здійснив нар ахування інфляційних та річн их на загальну суму боргу з ур ахуванням сум компенсації за інфляцією, 3% річних, держмита та витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу, що стягнуті за ріше нням суду у справі № 20/493.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позив ач звернувся до Донецького а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд частково ск асувати рішення місцевого го сподарського суду та прийнят и нове, яким задовольнити поз овні вимоги у повному обсязі .

В обґрунтування доводів ап еляційної скарги заявник пос илався на порушення судом но рм матеріального права. Зокр ема скаржник зазначив, що, на й ого думку, зобов' язання вин икли з рішенням суду, а тому за стосування положень ст.625 Циві льного кодексу України є пра вомірним до стягнутої за ріш еннями суду заборгованості,у тому числі щодо інфляційних , 3% річних та судових витрат.

Скаржник у судовому засіда нні 06.03.2012 р. підтримав апеляційн у скаргу, наполягав на її задо воленні.

Представник відповідача у судове засідання 06.03.2012 р. не з' явився, був належним чином по відомлений про час та місце с лухання справи, про що свідча ть матеріали справи.

У відзиві б/н від 02.03.2012р. проти доводів апеляційної скарги з аперечував, вважає рішення п рийнятим у відповідності до норм матеріального та процес уального права, клопотав про слухання справи за його відс утності.

Враховуючи те, що явка учасн иків процесу у судове засіда ння не була визнана обов'язко вою та той факт, що в матеріала х справи є всі необхідні доку менти для розгляду спору по с уті, колегія суддів задоволь няє клопотання відповідача і вважає за можливе розглянут и справу за наявними у ній мат еріалами без участі представ ника відповідача.

Розглянувши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, заслухавши представника позивача, суд встановив наст упне.

Як вбачається з матеріалів справи за рішенням господар ського суду Донецької област і від 12.03.2008р. по справі №20/493, яке на час розгляду справи набуло з аконної сили, з відповідача н а користь позивача було стяг нуто 286 817,51 грн. - суму заборгова ності з активної електричної енергії, 71 659,32 грн. - суму забор гованості з реактивної елект ричної енергії, 47 897,42 грн. - сум и компенсації за інфляцією, 17 007,19 грн. - суму 3% річних, 3 570 грн. - суму державного мита, 16,52 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу (а.с. 34-39).

Згідно приписів ст. 35 Господ арського процесуального код ексу України, факти, встановл ені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи - є преюдиціальними та не доводяться знову при вирі шенні інших спорів, в яких бер уть участь ті самі сторони.

Зазначеним рішенням госпо дарського суду встановлено ф акт прострочення виконання в ідповідачем грошового зобов 'язання з оплати вартості спо житої електроенергії, а тако ж наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Донецькоблене рго»(постачальник - правона ступником якого є позивач у с праві) та державним відкрити м акціонерним товариством «Ш ахта «Росія»ДП ДХК «Селидівв угілля»(споживач - правонаст упником якого є відповідач у справі) був укладений догові р про постачання електричної енергії №4 від 16.03.2003р. (далі - Дог овір) предметом якого є поста чання електричної енергії, ї ї використання та сплата спо живачем на користь постачаль ника електричної енергії згі дно із умовами Договору та до датків до нього.

Позивачем з посиланням на п оложення ч.2 ст.625 Цивільного ко дексу України заявлено про с тягнення інфляційних та 3% річ них, які нараховані на суми, що стягнуті за рішенням господ арського суду Донецької обла сті від 12.03.2008р. по справі № 20/493, крі м суми 286 817,51 грн. - заборговано сті з активної електричної е нергії, (а.с. 34-39).

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши юр идичну оцінку обставин справ и та повноту їх встановлення , дослідивши правильність за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права, колегі я суддів вважає, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню, виходячи з наступного.

Оскільки між сторонами у сп раві склалися господарські п равовідносини, то до них слід застосовувати положення Гос подарського кодексу України , як акту законодавства, що рег улює правовідносини у господ арській сфері і положення Ци вільного кодексу України у в ипадках, коли правовідносини не врегульовані Господарськ им кодексом України.

Відповідно до положень ста тей 11, 509 Цивільного кодексу Укр аїни, цивільні права та обов' язки можуть виникати, зокрем а, з рішення суду у випадках, в становлених актами цивільно го законодавства.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вва жається таким, що прострочив , якщо він не приступив до вико нання зобов'язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов'язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико нання). У разі порушення зобов 'язання настають правові нас лідки встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарсь кого суду Донецької області у справі №20/493 встановлено факт прострочення виконання відп овідачем грошового зобов'яза ння з оплати вартості спожит ої активної та реактивної електроенергії.

За приписами ст. 202 Господарс ького кодексу України господ арське зобов'язання припиняє ться, зокрема, виконанням, про веденим належним чином.

До відносин щодо припиненн я господарських зобов' язан ь застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.

Згідно ч.1 ст. 598 Цивільного ко дексу України зобов' язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах , встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов ' язання передбачені статей 202-205 Господарського кодексу Ук раїни, статей 599-601, 604-609 Цивільног о кодексу України, зокрема за ст. 599 Цивільного кодексу Укра їни зобов' язання припиняєт ься виконанням, проведеним н алежним чином.

Належним виконанням зобов ' язання є виконання, прийня те кредитором, у результаті я кого припиняються права та о бов' язки сторін зобов' яза ння.

У вказаний в розрахунках пе ріод відповідачем зобов' яз ання щодо сплати боргу в повн ому обсязі не було виконано, с тягнута за вищевказаним ріше нням суду заборгованість за спожиту електроенергію , яка виникла внаслідок нена лежного виконання відповіда чем саме умов спірного Догов ору, в повному обсязі не сплач ена, що по суті відповідачем у судових засіданнях обох інс танцій не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому зазначена норма н е обмежує права кредитора зв ернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зоб ов' язання не виконується й після вирішення судом питанн я про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавс тво не пов' язує припинення зобов' язання з постановлен ням судового рішення чи відк риттям виконавчого провадже ння з його примусового викон ання, а наявність судових акт ів про стягнення заборговано сті не припиняє грошових зоб ов' язань боржника та не вик лючає його відповідальності за порушення строків розрах унків, тому висновок суду пер шої інстанції про наявність правових підстав для застосу вання до спірних правовіднос ин положень статті 625 Цивільно го кодексу України є обґрунт ованим.

Такий висновок суду узгодж ується з позицією Верхового Суду України, що викладена в п останові від 14.11.2011р. №12/207, що є обо в' язковою для господарськи х судів згідно приписів ч. 1 ст . 111-28 Господарського процесуал ьного кодексу України.

Судом апеляційної інстанц ії перевірено розрахунок та обґрунтованість нарахуванн я позивачем інфляційних та 3% р ічних і встановлено його нев ідповідність вимогам законо давства, оскільки нарахуванн я здійснено не тільки на суму боргу за спожиту реактивну е лектричну енергію, а також на інфляційні, 3% річних, суму дер жавного мита та витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що дійсно стягнуті за рішенням суду інфляційні та 3% річних з а своєю правовою природою не є санкціями, проте, виходячи і з положень 625 Цивільного кодек су України, наслідки простро чення боржником грошового зо бов'язання у вигляді інфляці йного нарахування на суму бо ргу та 3% річних виступають способом захисту майнового п рава та інтересу, який поля гає у відшкодуванні матеріал ьних втрат кредитора від зне цінення грошових коштів внас лідок інфляційних процесів т а отриманні компенсації (пла ти) від боржника за користува ння утримуваними ним грошови ми коштами, належними до спла ти кредиторові (постанова Ве рхового Суду України від 15.11.2010р . №4/720).

Враховуючи зазначене, коле гія суддів вважає, що нарахув ання інфляційних втрат на су му боргу та трьох процентів р ічних є особливою міро ю відповідальності боржника за прострочення грошовог о зобов'язання.

Тому цілком правомірною є п озиція суду першої інстанції , що три відсотки річних та інф ляційні не є грошовим зобов' язанням в розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України і тому за умови їх несплати на них не може бути нарахован о знов 3 % річних та інфляційні і іншого законодавством не п ередбачено.

Також колегія суддів погод жується з висновком місцевог о господарського суду, що суд ові витрати - це витрати, пов'я зані з розглядом і вирішення м справ у судочинстві, що покл адаються на сторони і не є гро шовими зобов' язаннями в роз умінні цивільного законодав ства, тому нарахування на них інфляційних втрат та трьох п роцентів є неправомірним.

Враховуючи викладене, вимо ги про стягнення вказаних су м обґрунтовано задоволені мі сцевим господарським судом ч астково з урахуванням розрах унку суду від простроченої с уми богу 71 659,32 грн.,а саме: 3 % річн их за період 25.10.2008р. по 24.10.2011р. в роз мірі 6 449,34 грн. та інфляційних за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р. в розмір і 23 504,26 грн.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається, як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви. Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватися іншим и засобами доказування.

Доводи скаржника не прийма ються судом апеляційної інст анції як юридично неспроможн і та такі, що не спростовують в исновків місцевого господар ського суду.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуаль ного кодексу України, судове рішення прийняте суддею за р езультатами дослідження усі х обставин справи.

З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуальн ого кодексу України рішення господарського суду Донецьк ої області від 19.12.2011р. у справі № 24/233 ґрунтується на всебічному , повному та об' єктивному ро згляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення д ля вирішення спору, відповід ає нормам матеріального та п роцесуального права, а довод и апеляційної скарги не прий няті судовою колегією до ува ги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України витрати зі сплаті судового збору по апеляційн ій скарзі покладаються на ск аржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Донецьки й апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу пуб лічного акціонерного товари ства «Донецькобленерго»м. Го рлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. у справі №24/233 - залишити без зад оволення, рішення господарсь кого суду Донецької області від 19.12.2011р. у справі №24/233 - без зм ін.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття, нап равляється сторонам по справ і в триденний строк та може б ути оскаржена до Вищого госп одарського суду України чере з Донецький апеляційний госп одарський суд у двадцятиденн ий строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді К. І. Бойченко

Т. М. Колядко

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС