КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2011 № 31/175-14/094-11
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Остапе нка О.М.
суддів:
при секретарі судового засідання Боднар Н.З.,
за участю представників ст орін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 545/2011 від 21.01.2011 року ;
від відповідача ОСОБА_ 2 довіреність № 71 від 20.10.2011 року ;
від третьої особи: не з' яви лись
розглянувши апеляційну ск аргу Закритого акціонерного товариства „Птахофабрика Ки ївська” на рішення господарс ького суду Київської області від 31.08.2011 року
у справі № 31/175-14/094-11 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „ПР ОСТО-страхування”, м. Київ,
до Закритого акціонер ного товариства „Птахофабри ка Київська”, с. Пухівка, Брова рський район, Київська облас ть,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , м. Київ,
про стягнення 91 000,00 грн., -
встановив:
У квітні 2011 року позивач зве рнувся до господарського суд у Київської області з позовн ою заявою про стягнення з від повідача на свою користь стр ахового відшкодування в поря дку регресу в розмірі 91 000,00 грн.
Рішенням господарського с уду Київської області від 31.08.20 11 року (повний текст рішення п ідписано 08.10.2011 року) позов задов олено повністю.
Не погоджуючись з прийняти м рішенням, ЗАТ „Птахофабрик а Київська” звернулося до Ки ївського апеляційного госпо дарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ск асувати дане рішення та прий няти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, п осилаючись на порушення судо м першої інстанції норм проц есуального та матеріального права, неповне з' ясування с удом обставин, що мають значе ння для справи.
ПрАТ „ПРОСТО-страхування” у своєму відзиві на апеляцій ну скаргу просить апеляційну скаргу ЗАТ „Птахофабрика Ки ївська” залишити без задовол ення, а рішення господарсько го суду Київської області ві д 31.08.2011 року - без змін.
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 02.11.2011 року вищезазначену апе ляційну скаргу прийнято до п ровадження та призначено спр аву до розгляду у судовому за сіданні за участю повноважни х представників сторін та тр етьої особи.
Представники третьої особ и в судове засідання, яке відб улося 13.12.2011 року, не з' явилися , про причини неявки суд не пов ідомлено. Про час, дату та місц е розгляду справи повідомлен і належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2011 року в имоги апеляційної скарги під тримав, просив апеляційну ск аргу задовольнити з підстав викладених вище.
Представник позивача в су довому засіданні 13.12.2011 року зап еречував проти доводів відпо відача викладених в апеляцій ній скарзі, просив суд апеляц ійну скаргу ЗАТ „Птахофабрика Ки ївська” залишити без задовол ення, а рішення господарсько го суду Київської області ві д 31.08.2011 року - без змін.
У судовому засіданні, яке ві дбулось 13.12.2011 року, було оголоше но вступну та резолютивну ча стини постанови Київського а пеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи а пеляційної скарги, перевірив ши матеріали справи та дослі дивши докази, проаналізувавш и на підставі встановлених ф актичних обставин справи пра вильність застосування судо м першої інстанції норм зако нодавства та заслухавши пояс нення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні ап еляційної скарги ЗАТ „П тахофабрика Київська” слід в ідмовити, а рішення господар ського суду Київської област і від 31.08.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК У країни, в апеляційній інстан ції справи переглядаються за правилами розгляду цих спра в у першій інстанції з урахув анням особливостей, передбач ених у розділі ХІІ ГПК Україн и. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний го сподарський суд не зв' язани й доводами апеляційної скарг и і перевіряє законність та о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалі в справи 01.11.2007 між ЗАТ „ПРОСТО-С трахування”, правонаступник ом якого є позивач (Страховик ) та ОСОБА_4 (Страхувальник ) укладено договору № 137660 добро вільного страхування трансп ортних засобів (договір стра хування), відповідно до якого об' єктом страхування є май нові інтереси страхувальник а, що не суперечать законодав ству України, пов' язані з во лодінням, користуванням і ро зпорядженням транспортним з асобом „Хьюндай Соната, д /н НОМЕР_1.
27.02.2008 року о 20 год. 20 хв. на 23 кілом етрі автодороги Київ - Черн ігів відбулась дорожньо-тран спортна пригода (ДТП) за участ ю автомобіля „МАЗ 5337”, д/н АІ 7 083 ВН, що належав ВАТ „Птахоф абрика Київська” і перебував під керуванням фізичної осо би ОСОБА_3, та автомобіля „ Хьюндай Соната”, д/н НОМЕР_1 , що належав фізичній особі ОСОБА_4 і перебував під керу ванням фізичної особи ОСОБ А_7
В результаті вищезазначен ої ДТП автомобілю „Хьюндай С оната” були завдані механічн і пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду власнику застрахованого т/з ОСОБА_4
На момент скоєння ДТП право власності фізичної особи О СОБА_4 на транспортний засі б - автомобіль „Хьюндай Сонат а”, д/н НОМЕР_1, та право кер ування фізичної особи ОСОБ А_7 вказаним автомобілем пі дтверджується свідоцтвом пр о реєстрацію транспортного з асобу серії НОМЕР_2, а прав о власності ЗАТ „Птахофабрик а Київська” на транспортний засіб - автомобіль „М АЗ 5337”, д/н АІ 7083 ВН, підтверджу ється свідоцтвом про реєстра цію транспортного засобу сер ії АІС № 240642.
Внаслідок скоєння вищевка заної ДТП працівниками ВДАІ Броварського району Київськ ої області відносно фізичної особи ОСОБА_3 було складе но протокол серії АМ № 0064784 від 05 .03.2008 року про адміністративне правопорушення, яким встанов лено, що ОСОБА_3 при скоєнн і ДТП 27.02.2008 року порушив п. 10.3. Прав ил дорожнього руху, та інші ма теріали, що в подальшому були направлені до суду.
Постановою Деснянського р айонного суду м. Києва від 18.11.2008 р. у справі № 3-58868 2008 рік відносно фізичної особи ОСОБА_3 пр овадження у справі закрито, у зв' язку із закінченням стр оків накладення адміністрат ивного стягнення, але закрит тя справи за закінченням стр оків не є реабілітуючою обст авиною.
Крім того, вина ОСОБА_3 у скоєнні вищевказаної ДТП та у завданні майнової шкоди фі зичній особі ОСОБА_4 підтв ерджуються протоколом серії АМ № 0064784 від 05.03.2008 р. про адміністр ативне правопорушення, склад еним працівниками ВДАІ Брова рського району Київської обл асті відносно фізичної особи ОСОБА_3; постановою про ві дмову в порушенні кримінальн ої справи від 06.03.2008 р. Броварськ ого районного ВДАІ УДАІ ГУ МВ С України в Київській област і; протоколом огляду місця по дії від 27.02.2008 р., складеним слідч им СВ Броварського РВ ГУ МВС У країни в Київській області; п оясненнями фізичних осіб О СОБА_7 та ОСОБА_3
Вартість відновлювального ремонту транспортного засоб у - автомобіля „Хьюндай Сонат а”, реєстраційний номер НОМ ЕР_1, пошкодженого внаслідо к ДТП, що сталась 27.02.2008 р. з вини в одія фізичної особи ОСОБА_3 , склала 100 173, 91 грн., що підтверд жується звітом № 206/3691 товарозн авчого дослідження транспор тного засобу від 11.04.2008 р., провед еним і складеним фізичною ос обою - підприємцем, суб' єкт ом оціночної діяльності ОС ОБА_8
Відповідно до умов договор у страхування, на підставі по відомлення страхувальника п ро настання випадку від 29.02.2008 р. , заяви страхувальника про ви плату страхового відшкодува ння від 27.02.2008 р., страхового акту від 31.03.2008 р., розрахунку стахово го відшкодування від 31.03.2008 р., ро зпорядження про виплату стра хового відшкодування № 005847 від 17.04.2008 р., 17.04.2008 р. позивачем, як страх овиком, було виплачено страх ове відшкодування фізичній о собі ОСОБА_4 у розмірі 91 000, 00 грн., що підтверджується плат іжним дорученням № 7798 від 17.04.2008 р оку.
Таким чином, матеріалами сп рави підтверджується, що заг альний розмір підтверджених фактичних витрат ПрАТ „ПРОС ТО-страхування” з виплати ст рахового відшкодування скла дає 91 000, 00 грн.
Відповідачем не було надан о суду належних та допустими х доказів, що б підтверджувал и страхування ним на момент с коєння ДТП своєї цивільно-пр авової відповідальності як в ласника транспортного засоб у - автомобіля „МАЗ 5337”, д/н А І 7083 ВН, та цивільно-правової відповідальності фізичної о соби ОСОБА_3, що керував вк азаним транспортним засобом , що також підтверджується ли стом б/н від 06.07.2011 р. ЗАТ „Птахофа брика Київська”.
Регулювання відносин стра хування здійснюється Цивіль ним кодексом України, Законо м України „Про страхування” та іншими нормативно-правови ми актами і безпосередньо до говором страхування, правила ми страхування, затвердженим и страховою компанією.
Згідно ст. 979 Цивільного коде ксу України за договором стр ахування одна сторона (страх овик) зобов' язується у разі настання певної події (страх ового випадку) виплатити дру гій стороні (страхувальников і) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (стра хову виплату), а страхувальни к зобов' язується сплачуват и страхові платежі та викону вати інші умови договору.
Відповідно до ст. 990 цього ж к одексу страховик здійснює ст рахову виплату відповідно до умов договору на підставі за яви страхувальника (його пра вонаступника) або іншої особ и, визначеної договором, і стр ахового акта (аварійного сер тифіката).
Відповідно до статті 27 Зако ну України „Про страхування” та статті 993 ЦК України до стра ховика, який виплатив страхо ве відшкодування за договоро м майнового страхування, у ме жах фактичних витрат переход ить право вимоги, яке страхув альник або інша особа, що одер жала страхове відшкодування , має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного ко дексу України майнова шкода, завдана неправомірними ріше ннями, діями чи бездіяльніст ю особистим немайновим права м фізичної або юридичної осо би, а також шкода, завдана майн у фізичної або юридичної осо би, відшкодовується в повном у обсязі особою, яка її завдал а.
Частиною 1 ст. 1172 цього ж кодек су передбачено, що юридична о соба відшкодовує шкоду, завд ану їхнім працівником під ча с виконання ним своїх трудов их (службових) обов' язків.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 ві д 27.03.1992 р. „Про практику розгляд у судами цивільних справ за п озовами про відшкодування шк оди” передбачено, що при розг ляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальн их підстав, передбачених ст. 44 0 ЦК, відповідальність юридич ної особи настає лише у випад ках, коли особа, з вини якої за подіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудов их відносинах, і шкода, заподі яна нею у зв' язку з виконанн ям трудових (службових) обов' язків, незалежно від того, пос тійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на і нших умовах вона була праців ником цієї організації.
Відповідно до ст. 1187 Цивільно го кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов' язана з використ анням, зберіганням або утрим анням транспортних засобів, механізмів та обладнання, ви користанням, зберіганням хім ічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких зв ірів, службових собак та соба к бійцівських порід тощо, що с творює підвищену небезпеку д ля особи, яка цю діяльність зд ійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом під вищеної небезпеки, відшкодов ується особою, яка на відпові дній правовій підставі (прав о власності, інше речове прав о, договір підряду, оренди тощ о) володіє транспортним засо бом, механізмом, іншим об' єк том, використання, зберіганн я або утримання якого створю є підвищену небезпеку.
Положеннями пунктів 2, 3, 4 Пос танови Пленуму Верховного Су ду України № 6 від 27.03.1992 р. „Про пр актику розгляду судами цивіл ьних справ за позовами про ві дшкодування шкоди” передбач ено, що розглядаючи позови пр о відшкодування шкоди, суди п овинні мати на увазі, що відпо відно до статей 440 і 450 ЦК шкода, з аподіяна особі і майну грома дянина або заподіяна майну ю ридичної особи, підлягає від шкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за ум ови, що дії останньої були неп равомірними, між ними і шкодо ю є безпосередній причинний зв' язок та є вина зазначено ї особи, а коли це було наслідк ом дії джерела підвищеної не безпеки, незалежно від наявн ості вини.
Джерелом підвищеної небез пеки належить визнавати будь -яку діяльність, здійснення я кої створює підвищену імовір ність заподіяння шкоди через неможливість контролю за не ю людини, а також діяльність п о використанню, транспортува нню, зберіганню предметів, ре човин і інших об'єктів виробн ичого, господарського чи інш ого призначення, які мають та кі ж властивості. Майнова від повідальність за шкоду, запо діяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямо ваному їх використанні, так і при мимовільному прояві їх ш кідливих властивостей (напри клад, у випадку заподіяння шк оди внаслідок мимовільного р уху автомобіля).
Під володільцем джерела пі двищеної небезпеки розумієт ься юридична особа або грома дянин, що здійснюють експлуа тацію джерела підвищеної неб езпеки в силу права власност і, повного господарського ві дання, оперативного управлін ня або з інших підстав (догово ру оренди, довіреності тощо).
Положеннями Роз' яснення Вищого господарського суду У країни № 02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деяк і питання практики вирішення спорів пов' язаних з відшко дуванням шкоди” передбачено , що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підв ищеної небезпеки, покладаєть ся на особу, яка на відповідні й правовій підставі (право вл асності, інше речове право, до говір підряду, оренди тощо) во лодіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання аб о утримання якого створює пі двищену небезпеку, навіть як що ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації ць ого джерела. У випадку протип равного вибуття джерела підв ищеної небезпеки, що повинен довести його володілець, ост анній, як правило, не несе відп овідальності за заподіяну шк оду.
На момент скоєння ДТП транс портний засіб - автомобіль „М АЗ 5337 був під керуванням фізич ної особи ОСОБА_3, що працю вав у ЗАТ „Птахофабрика Київ ська” на посаді водія, під час виконання ним трудових обов ' язків, що підтверджується наказом (розпорядження) про п рийом на роботу № 146-КП від 17.12.2007 р . ЗАТ „Птахофабрика Київська ”, наказом № 43-КЗ від 17.03.2008 р. „Про п ереведення” ЗАТ „Птахофабри ка Київська”.
Крім того, в поясненнях, що м істяться в матеріалах адміні стративної справи № 3-58868 2008 ОСО БА_6 зазначив що на момент ДТ П він працював водієм на ЗАТ „ Птахофабрика Київська”.
Доказів, які б спростовувал и зазначені вище обставини в ідповідачем суду не надано.
З аналізу наведених вище но рм вбачається, що особою, відп овідальною за завдані власни ку пошкодженого автомобіля „ Хьюндай Соната”, д/н НОМЕР_1 збитки, враховуючи протипра вні, винні дії ОСОБА_3, у дан ому випадку є ЗАТ „Птахофабр ика Київська”.
З огляду на викладене, до Пр АТ „ПРОСТО-страхування” як с траховика, який виплатив стр ахове відшкодування за Догов ором страхування у розмірі 91 000, 00 грн.., перейшло право вимоги , яке потерпіла особа - ОСО БА_4 мав до особи, відповідал ьної за завдані збитки.
За таких обставин, колегія с уддів апеляційного господар ського суду погоджується із висновком суду першої інстан ції, що позовні вимоги про стя гнення із відповідача в поря дку регресу суми виплаченого страхового відшкодування - з битків у розмірі 91 000, 00 грн. є зак онними і обґрунтованими, та т акими, що підлягають задовол енню у повному обсязі.
Відповідно до положень час тини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни, кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обо в'язок доказування певних об ставин покладається на особу , яка посилається на ці обстав ини.
Позивач, у відповідності до статей 33, 34, 36 ГПК України надав суду усі необхідні письмові документи та матеріали на пі дтвердження та обґрунтуванн я своїх позовних вимог.
Натомість відповідачем, вс упереч статей 33, 34 ГПК України н е надано суду жодних належни х доказів на підтвердження с воїх посилань викладених в а пеляційній скарзі, доводи ві дповідача не підтверджуютьс я наявним у справі доказами т а спростовуються чинним зако нодавством.
Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів Київського апе ляційного господарського су ду дійшла висновку, що рішенн я господарського суду Київсь кої області від 31.08.2011 року у спр аві № 31/175-14/094-11 прийнято відповід но до вимог чинного законода вства з правильним застосува нням норм матеріального та п роцесуального права, а тому п ідстав для його скасування ч и зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляцій ний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу За критого акціонерного товари ства „Птахофабрика Київська ” на рішення господарського суду Київської області від 31.0 8.2011 року у справі № 31/175-14/094-11 залиши ти без задоволення.
2. Рішення господарськ ого суду Київської області в ід 31.08.2011 року у справі № 31/17 5-14/094-11 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляці йного провадження.
4. Справу № 31/175-14/094-11 поверн ути до господарського суду К иївської області.
Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2011 |
Оприлюднено | 30.12.2011 |
Номер документу | 20362862 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Остапенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні