Рішення

від 20.12.2011 по справі 6/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/290

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.11 р.                                                                                 Справа № 6/290                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді   Подколзіної Л.Д.

При помічнику судді Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина” м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Спецсервіс” м.Єнакієве, Донецької області

про стягнення 92 942грн. 81коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача –  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач, Товариство з обмеженою „Укравтозапчастина” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Спецсервіс” м.Єнакієве, Донецької області заборгованості  у розмірі  90 691грн. 67коп., пені у розмірі 1 810грн. 11коп., інфляційних збитків у розмірі 90грн. 69коп. та 3% річних у розмірі 350грн. 34коп. (Усього 92 942грн. 81коп.)

       В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №103 товару з відстроченням оплати від 23.05.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

       Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою сторін у засідання суду, а також для представлення ними витребуваних документів по справі.

Позивач у засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у засідання суду вдруге не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, але у відзиві на позовну заяву вих.№222-юр від 14.12.2011р. пояснив, що на дату слухання справи боргу не існує, оскільки він погашений відповідачем. Тому, просить суд в цій частині позовних вимог припинити провадження по справі на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України, у зв”язку з відсутністю предмету спору.

       Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

23 травня 2011р. між Товариством з обмеженою „Укравтозапчастина” м.Київ та Приватним підприємством „Спецсервіс” м.Єнакієве, Донецької області був укладений договір поставки №103 товару з відстроченням оплати, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупцю запасні частини, паливно-мастильні матеріали, акумуляторні батареї та інші види товару, найменуванням, партіями, у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказуються в специфікаціях, а відповідач (далі по тексту-Покупець) зобов”язався сплатити за товар грошову суму та прийняти його на умовах договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №103 товару з відстроченням оплати від 23.05.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Пунктом 2.4 укладеного договору передбачено, що покупець здійснює повну оплату вартості товару в термін 25 календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акту приймання-передачі.

Цей договір набрав чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.(п.11.1 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що у період з 13.07.2011р. -08.08.2011р. по ряду видатковим накладним позивач передав, а повноважні особи відповідача, зазначені у довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, отримали товар на загальну суму разом на загальну суму 96 330грн. 30коп.

До звернення позивача до суду відповідач частково сплатив поставлений товар у сумі 5 638грн. 63коп.

У процесі розгляду справи відповідач повідомив суд про те, що на даний час основний борг у сумі 90 691грн. 67коп. сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1661 від 20.10.2011р., №1962 від 22.11.2011р., №1925 від 16.11.2011р., №1987 від 24.11.2011р.

Враховуючи те, що зобов'язання щодо сплати поставленого товару відповідачем перед позивачем виконані і це підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що у цій частині позову провадження по справі слід припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення інфляційних та 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 90грн. 69коп. та 3% річних у розмірі 350грн. 34коп. за період з 02.09.2011р. по 18.10.2011р. від простроченої суми у розмірі 90 691грн. 67коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1 810грн. 11коп. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п. 5.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 5.2 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п.2.4 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п.5.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1 810грн. 11коп. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.546, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою „Укравтозапчастина” м.Київ до Приватного підприємства „Спецсервіс” м.Єнакієве, Донецької області про стягнення 2 251грн. 14коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Спецсервіс” (86422 м.Єнакієве, Донецької області, пр.Гірників, буд.42, п/р260043428 в ДОД АО „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 31131910) на користь Товариства з обмеженою „Укравтозапчастина” (02088 м.Київ, вул.1-го.Травня, 1-а, п/р26001301002008 у ВАТ „ВТБ Банк”, м.Києва, МФО 321767, ЄДРПОУ 30722204)  пеню у розмірі 1 810грн. 11коп., інфляційні у розмірі 90грн. 69коп., 3% річних у розмірі 350грн. 34коп., витрати по сплаті держмита у сумі 929грн.43коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою „Укравтозапчастина” м.Київ до Приватного підприємства „Спецсервіс” м.Єнакієве, Донецької області про стягнення заборгованості  у розмірі  90 691грн. 67коп. припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.12.2011р. проголошено та підписано вступну, та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >