Вирок

від 23.02.2007 по справі 1-31/2007

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-31/07

                               Справа № 1-31/07

В И Р О К

ІМЕНЕМ   

УКРАЇНИ

                23

лютого 2007 року            Красилівський

районний суд Хмельницької області в складі : головуючого - судді Красняка В.І.,

при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Сліпця В.С. , захисника

ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті

Красилові  кримінальну справу по

обвинуваченню:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя  АДРЕСА_1, громадянина України, українця,

освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, не судимого, не

військовозобов'язаного , в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.3, 304 КК

України ,

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя АДРЕСА_2,

громадянина України, українця, учня 9-го 

класу Кременчуківської ЗОШ, судимий Красилівським районним судом 12

травня 2006 року за ч. 3 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, в силу

ст.. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком

на 1 рік, судимість не знята і не погашена, допризовника, в скоєні злочину,

передбаченого  ст. 187 ч.3 КК України ,

в с т а н о в и в  :

                12 листопада 2006 року

близько  18 години в с. Лісова Волиця

Красилівського району ОСОБА_2, достовірно знаючи, що  його односельчанин і сусід ОСОБА_3. є

неповнолітнім, запропонував останньому 

розпити самогон, на що той погодився. Під час розпивання самогону  ОСОБА_2 

запропонував ОСОБА_3.  піти  до будинку ОСОБА_4.  з метою заволодіння майном останнього.  Погодившись на  пропозицію ОСОБА_2., ОСОБА_3. разом з ним ,

обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 19 години пішли  до будинку свого односельчанина ОСОБА_4.,

який  є пенсіонером та інвалідом ІІ групи

з  дитинства. З метою приховування свого

обличчя ОСОБА_3 прикрив його спортивною шапкою. Побачивши,  що 

ОСОБА_4. знаходиться на подвір'ї свого господарства, ОСОБА_2 і

ОСОБА_3  напали на нього. На вимогу  ОСОБА_2. дати гроші і спиртне, ОСОБА_4.

віддав останньому 2 гривні. Після цього, ОСОБА_2 ударом руки збив ОСОБА_4. з

ніг на землю і разом з ОСОБА_3. стали наносити йому удари ногами по різним

частинам тіла, внаслідок чого заподіяли потерпілому тілесні ушкодження у

вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з точками

прикладання садни в ділянці носа, лівої щоки, на губі, підборідді, на шиї, які

по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що

спричинили короткочасний розлад здоров'я та тілесні ушкодження у вигляді

гематоми на шкірі тулуба зліва по передній аскілярній лінії, забою грудної

клітки, поперекової ділянки хребта, які відносяться до категорії легких

тілесних ушкоджень.  Вимагаючи  в потерпілого 

гроші і спиртні напої, ОСОБА_2 та 

ОСОБА_3. відвели   ОСОБА_4. в  житловий будинок останнього. Там,  продовжуючи свій злочинний намір на

заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 наказав ОСОБА_3. шукати в будинку гроші,  а сам, взявши на столі кухонний ніж,

приставив його до шиї ОСОБА_4. і став вимагати в останнього гроші та спиртне.

Далі ОСОБА_2 почав шукати по будинку. 

Заволодівши в будинку  50 свічками

на загальну суму 15 гривень, 4 пачками сірників 

на  загальну суму 40 копійок, 42

електродами на загальну суму 21 гривня, кухонним ножем вартістю 10 гривень, що

належало потерпілому,  та пригрозивши

останньому розправою в разі звернення в міліцію, разом з ОСОБА_3. вони пішли з

місця події.

Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  свою

вину в скоєні злочину при вказаних обставинах визнали повністю, щиро розкаялися

в своїх діях, показали, що вчинили їх під впливом  вжитих спиртних напоїв. ОСОБА_2  визнав, що 

неодноразово розпивав з ОСОБА_3. спиртні напої, запропонував йому

вчинити даний злочин. ОСОБА_3. підтвердив, що у пияцтво і злочину діяльність

його втягнув ОСОБА_2, який неодноразово пропонував і розпивав з ним спиртні

напої, запропонував вчинити напад на ОСОБА_4. і заволодіти майном останнього,

під час вказаного нападу керував його діями.

Свої покази підсудні повністю підтвердили під час проведення відтворення

обстановки і обставин  розбійного нападу

на потерпілого, що підтверджується протоколами 

вказаних слідчих дій.

Висновок про доведеність вини підсудних в скоєному, крім  повного визнання ними своєї вини,  ґрунтується на зібраних по справі і

перевірених в судовому засіданні доказах.

Потерпілий ОСОБА_4. показав,  що 12

листопада 2006 року, знаходячись на подвір'ї свого домогосподарства,  він побачив, що за хлівом стоять двоє людей.

В одному з них він впізнав ОСОБА_2.. Іншого не впізнав, так як на його обличчя

була натягнута спортивна шапка. ОСОБА_2 сказав йому, щоб він давав гроші та

горілку. На вимогу ОСОБА_2. він витягнув з кишені 2 гривні. ОСОБА_2. забрав ці

гроші,  після чого почав бити його

руками, від чого він впав на землю. Коли він лежав на землі, ОСОБА_2 почав бити

його разом з іншим нападником  ногами по

тілу.  Потім ОСОБА_2. і  ОСОБА_3. підняли його і відвели до будинку,

де, кинувши на підлогу, продовжували бити. В будинку ОСОБА_3. ходив по

кімнатах, де шукав гроші та горілку. ОСОБА_2. взяв кухонний ніж, приставив йому

до шиї і сказав, що заріже, якщо на наступний день він не знайде йому грошей та

горілки. Після цього ОСОБА_2. та ОСОБА_3. пішли з його будинку і забрали з

собою упаковку свічок 50 шт., вартістю 15 грн., 4 пачки сірників, вартістю по

10 коп. на суму 40 коп., електроди, 42 шт., у вартістю кожного по 50 коп., на

суму 21 грн., кухонний ніж вартістю 10 грн.. Внаслідок нанесених ударів він

отримав травми, через що  знаходився на

стаціонарному лікуванні в Антонінській районній лікарні.

                Свідок

ОСОБА_5. показала, що 12 листопада 2006 року її син ОСОБА_3. пішов на ферму,

щоб гратися, додому повернувся близько 19 години, на вигляд був тверезий, після

того весь час знаходився вдома. Наступного дня від сільських людей дізналася,

що її син і ОСОБА_2. побили ОСОБА_4. . ОСОБА_3. зізнався їй в скоєному.

                 Згідно висновку експерта № 600 від 11 грудня

2006 року ОСОБА_4. отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої

черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з точками прикладання садни в

ділянці носа, лівої щоки, на губі, підборідді, на шиї, які по своєму характеру

відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний

розлад здоров'я та тілесні ушкодження у вигляді гематоми на шкірі тулуба зліва

по передній аскілярній лінії, забою грудної клітки, поперекової ділянки хребта,

які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. 

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх 

сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину підсудних доведеною

повністю і їх дії необхідно кваліфікувати: ОСОБА_2. за ст. 187 ч. 3 КК України,

як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним

для життя та здоров'я  особи, що зазнала

нападу та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за

попередньою  змовою групою осіб,

поєднаний з проникненням у житло,   і за

ст. 304 КК України,  як втягнення

неповнолітнього у злочинну діяльність і пияцтво; ОСОБА_3. за ст. 187 ч. 3 КК

України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством,

небезпечним для життя та здоров'я  особи,

що зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за

попередньою  змовою групою осіб, поєднаний

з проникненням у житло,

                При призначенні підсудним міри

покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного

злочину, особи винних, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують  їх покарання.

                Вчинення злочину в стані алкогольного

сп'яніння та щодо особи, яка перебуває в 

безпорадному стані, а ОСОБА_3., крім того, рецидив злочинів, суд визнає

як обставини, що обтяжують покарання підсудних.

                ОСОБА_3. вчинив злочин

неповнолітнім, щиро розкаявся в скоєному та сприяв розкриттю злочину, злочин

вчинив під впливом  ОСОБА_2., який перед

цим споїв його, що визнається судом як обставини, що пом'якшують покарання

підсудного.

                ОСОБА_2 щиро розкаявся в

скоєному та сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував завдану шкоду,  на даний час страждає на хворобу з

діагнозом:інфільтративний туберкульоз в/ч лівої легені, перебуває на

стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділені Хмельницького обласного

протитуберкульозного диспансеру, що визнається судом як обставини, що

пом'якшують покарання підсудного.

                 При  таких конкретних обставинах, що пом'якшують

покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого

ст. 187 ч.3 КК України,  та з урахуванням

особи підсудного ОСОБА_3., думки потерпілого і служби в справах неповнолітніх,

суд вважає  можливим  застосувати до  нього ст. 69 

КК України, призначити йому покарання нижче від найнижчої межі,

встановленої в санкції статті  187 ч.3 КК

України, у вигляді позбавлення волі. 

Враховуючи, що  ОСОБА_3.  скоїв новий умисний злочин до повного

відбуття покарання, призначеного йому вироком Красилівського районного суду від

12.05.2006 року, суд  відповідно до ст.71

КК України   до покарання, призначеного

за новим вироком, вважає за необхідне частково приєднати не відбуте покарання

за попереднім вироком.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного

ОСОБА_2.  можливо лише в умовах  ізоляції його від суспільства, призначає йому

покарання  у вигляді позбавлення волі.

Заявлений потерпілим-цивільним позивачем ОСОБА_4. цивільний позов про

відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки його визнали

підсудні, вина яких у заподіянні  цієї

шкоди знайшла своє підтвердження в судовому засіданні,  розмір позовних вимог в сумі 80,30 гривень

підтверджується наданими позивачем і дослідженими  судом доказами: випискою  Антонінською районною лікарнею, чеками.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог

ст.ст.23,1167,1168 ЦК України та  п.10

Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 із

змінами і доповненнями „Про судову практику в справах про відшкодування

моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до яких моральна (немайнова) шкода,

заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила його законні права,

відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна

шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або

іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової

шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог,

характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань

потерпілого.

Враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачу моральних і фізичних

страждань, їх тривалість, стан його здоров`я, істотність вимушених змін у його

життєвих і трудових  стосунках, часу й

зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, суд вважає необхідним

стягнути з відповідачів в солідарному порядку моральну шкоду в розмірі 6000

гривень.

Заявлений прокурором до підсудних цивільний позов про відшкодування витрат

на стаціонарне лікування потерпілого підлягає повному задоволенню,

оскільки  його визнали підсудні, вина

яких в заподіянні  вказаної  шкоди на зазначену суму підтверджується

матеріалами справи.

Речові докази підлягають поверненню їх власникам.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_2 за ст. 187 ч.3  КК

України  на 7 (сім) років  позбавлення волі, за ст.304  КК України 

на  3 (три) роки позбавлення

волі,  за сукупністю цих злочинів на

підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань -

на 7 (сім) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3   за ст. 187 ч.3  КК України з застосування ст.69 КК

України  на  2 (два) роки 

позбавлення волі.

                 На підставі ст.71 КК

України до призначеного покарання частково приєднати  не відбуте покарання за попереднім вироком

Красилівського районного суду від 12.05.2006 року у вигляді 1 року позбавлення

волі і остаточно призначити ОСОБА_3 

покарання у вигляді 2(двох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

                До вступу вироку в законну силу

запобіжний захід  засудженим  залишити попередній-підписку про невиїзд з

постійного місця проживання. 

Строк покарання  ОСОБА_2. і

ОСОБА_3.  обчислювати з  моменту приведення вироку у виконання.

                Зарахувати  ОСОБА_2.  

в строк покарання час перебування його під вартою з 21 по 24 листопада

2006 року включно.

                Позовні вимоги  ОСОБА_4  

задовольнити частково.

                Стягнути з   ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в солідарному порядку на

користь  ОСОБА_4 в рахунок відшкодування

матеріальної шкоди 80 (вісімдесят) гривень 30 копійок та 8000 (вісім тисяч)

гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

                Врешті позову відмовити.

Позов

прокурора Красилівського району в інтересах 

Антонінської районної лікарні 

задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Антонінської

районної лікарні Хмельницької області 

(розрахунковий рахунок № 35418004000868 в Банку УДК у Хмельницькій

області, код 02008974, МФО 815013) 138( сто тридцять вісім) гривень 74

копійки  в рахунок відшкодування витрат

на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4.

У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_3 майна, достатнього для

відшкодування завданої ним шкоди, 

відповідно до вимог ст. 1179 ЦК України шкода у вказаній частині повинна

бути відшкодована його матір'ю ОСОБА_5.

                Речові докази: кухонний ніж

повернути потерпілому  ОСОБА_4; спортивну

шапку-засудженому  ОСОБА_3.

                На вирок може бути подана

апеляція  до Хмельницького апеляційного

суду через Красилівський  районний суд

протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                Суддя