Постанова

від 26.12.2011 по справі 5020-434/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2011 року Справа № 5020-434/2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Балюк ової К.Г.,

суддів Видаш енко Т.С.,

Вол кова К.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, дові реність № 02/11 від 04.06.2011,

відповідача: ОСОБА_2, до віреність № б/н від 21.05.2010,

розглянувши апеляційну с каргу приватного акціоне рного товариства Страхова ко мпанія "Велта" на рішення госп одарського суду міста Севаст ополя (суддя Харченко І.А.) від 14 листопада 2011 року у справі № 5 020-434/2011

за позовом приват ного акціонерного товариств а Страхова компанія "Велта" (ву л. Сумська, 46, місто Харків, 61002)

до приватного акціонер ного товариства "Кримська ст рахова компанія" (вул. Бутаков а, 4, місто Севастополь, 99011)

про стягнення заборговано сті за договором про співпра цю по факультативному перест рахуванню в сумі 24043,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приват не акціонерне товариство Стр ахова компанія „Велта”, звер нувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, приватного а кціонерного товариства „Кри мська страхова компанія”, пр о стягнення заборгованості з а договором про співпрацю по факультативному перестраху ванню в сумі (з врахуванням за яви про збільшення розміру п озовних вимог від 17.05.2011 року) у р озмірі 24 043,19 грн., у тому числі о сновного боргу - 22 694,00 грн., пен і - 1349,19 грн.

Позовні вимоги мотив овані безпідставністю відмо ви відповідача в виплаті ним своєї частки страхового від шкодування за договором № 27/2000 про співробітництво за факул ьтативним перестрахуванням та Ковер-нотом № ТР084/2010.

Рішенням господарськ ого суду міста Севастополя в ід 14 листопада 2011 року у задово ленні позову відмовлено.

Рішення суду заснова но на положеннях пункту 2.4.3 Дог овору № 27/2000 та статті 25 Закону У країни „Про страхування” щод о можливості відповідача сам остійного з'ясовувати прич ини та обставини страхового випадку та встановленні судо м за підставі висновку експе ртизи не співпадання обстави н скоєння дорожньо-транспорт ної пригоди за страховим вип адком з водієм ОСОБА_3., за яким була проведена виплата страхового відшкодування по зивачем, з наявними пошкодже ннями автомобіля.

Не погодившись з пост ановленим судовим актом, при ватне акціонерне товариство Страхова компанія „Велта” з вернулось до Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду з апеляційною скар гою, в якій просить рішення го сподарського суду міста Сева стополя від 14.11.2011 року по справі № 5020-434/2011 скасувати, та прийняти нове рішення яким його позов ні вимоги задовольнити у пов ному обсязі.

Апеляційна скарга мо тивована прийняттям судом пе ршої інстанції оскарженого р ішення з порушенням норм мат еріального та процесуальног о права, неповним з'ясуванн ям судом обставин, що мають зн ачення для справи.

Апелянт зазначав, що с удом не був застосований зак он, який підлягав застосуван ню - стаття 526 Цивільного кодек су України та застосований з акон, який не підлягає застос уванню - статті 25, 26 Закону Укр аїни „Про страхування”, вказ уючи, що норми зазначеного за кону регулюють відносини в с фері страхування, тобто між с траховиком та страхувальник ом, тоді як спірні правовідно сини, в яких приймають участь перестрахувальник та перест раховик, є взаємодією в сфері факультативного перестраху вання та такі дії регулюютьс я відповідним договором, яки м є укладений сторонами дого вір № 27/2000, що є джерелом їх прав та обов'язків.

Також апелянт посила вся на неповне з'ясування с удом обставин дорожньо-транс портної пригоди, яка стала ст раховим випадком, під час яко ї водій ОСОБА_3. тимчасово втратив свідомість, тому не м іг надати як працівникам ДАІ , так й страховій компанії вич ерпних подробиць механізму Д ТП. Суд, за зазначенням апелян та, також не звернув увагу на т е, що на момент виплати страхо вого відшкодування не існува ло правових підстав для відм ови у виплаті страхового від шкодування ОСОБА_3. відпов ідно до статті 26 Закону Україн и „Про страхування”.

Порушення норм процесуал ьного права відповідно до ап еляційної скарги полягало в отриманні позивачем ухвали п ро поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 14.11.2011 року безпо середньо в день судового зас ідання, що унеможливило забе зпечення явки його представн ика для участі в розгляді спр ави.

У відзиві на апеляційну ска ргу приватне акціонерне това риство „Кримська страхова ко мпанія” просило залишити ріш ення суду першої інстанції б ез змін, а апеляційну скаргу п озивача відхилити як безпідс тавну.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримав ап еляційну скаргу з підстав, ви кладених в ній, представник в ідповідача заперечувала про ти задоволення апеляційної с карги відповідно до наданого нею відзиву.

Розглянувши справу повтор но в порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, судова колегія в становила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2000 року між від критим акціонерним товарист вом „Кримська страхова компа нія, найменування кого зміне но на приватне акціонерне то вариство „Кримська страхова компанія” відповідно до вим ог Закону України „Про акціо нерні товариства”, (далі - Ст рахова компанія) та акціонер ним товариством закритого ти пу Страхова компанія „Велта” , найменування якого змінено на приватне акціонерне това риство страхова компанія „Ве лта” відповідно до вимог Зак ону України „Про акціонерні товариства” (далі - Товарист во Велта) був укладений догов ір № 27/2000 про співробітництво з факультативного перестраху вання, предметом якого є угод а про співробітництво по фак ультативному перестрахуван ню ризиків (долі ризиків) на пі дставі договорів Ковер-ноту (далі Договір № 27/2000) (том 1, а.с. 11-16).

13 жовтня 2010 року Товариство В елта уклало договір № 118 добро вільного страхування наземн ого транспорту (окрім залізн ичного) громадянина ОСОБА_3 - автомобілю LEXUS ES 300 державни й № НОМЕР_1 (далі - Договір № 118) (том 1, а.с. 19-22).

На підставі Договорів № 27/2000 т а № 118 сторони у справі уклали д оговір Ковер-ноту № ТР084/2010 від 15 .10.2010, відповідно до якого Страх ова компанія, як перестрахов ик, прийняла на себе у перестр ахування автомобіль LEXUS ES 300 держ авний № НОМЕР_1, що належит ь громадянину ОСОБА_3. (том 1 а.с.18).

18 листопада 2010 року настав ст раховий випадок, про що Товар иство Велта сповістило Страх ову компанію 19.11.2010 р. (том 1 а.с. 25-27).

Після надання страхувальн иком всіх необхідних для вип лати страхового відшкодуван ня документів, Товариство Ве лта склало акт огляду пошкод женого транспортного засобу , затвердило розрахунок суми страхового відшкодування та сплатило страхувальнику - г ромадянину ОСОБА_3. страхо ве відшкодування в розмірі 90 776,00 грн. (том 1, а.с.28-47).

09 грудня 2010 Товариство Велта направило лист за вих.№ 1366 Стра ховій компанії, як перестрах овику, із додатком усіх необх ідних документів для здійсне ння виплат на користь Товари ства Велта своєї частки стра хового відшкодування в сумі 22 694,00 грн. (том 1, а.с.50).

04 лютого 2011 року Страхова ком панія прийняла рішення про в ідмову у сплаті страхового в ідшкодування за Ковер-нотом № ТР084/2010 та Договором № 27/2000 з поси ланням на надання страхуваль ником свідомо неправдивих ві домостей про факт настання с трахового випадку, а саме: на д умку Страхової компанії, вик ладені страхувальником ОС ОБА_3. обставини пошкодженн я автомобіля не збігаються з наявними пошкодженнями (том 1, а.с.54-57).

Відмова в сплати своєї част ки страхового відшкодування Страховою компанією стала п ричиною звернення Товариств а Велта до суду з позовом про ї ї стягнення з врахуванням пе ні за прострочення здійсненн я такої виплати.

Вивчивши матер іали справи, вислухавши пред ставників сторін, обговоривш и доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права та відп овідність висновків суду обс тавинам справи, судова колег ія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задо воленню, у зв'язку з наступн им.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами ц ивільного законодавства, а т акож із дій осіб, що не передба чені цими актами, але за анало гією породжують цивільні пра ва та обов'язки. Підставами ви никнення цивільних прав та о бов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх твор ів, винаходів та інших резуль татів інтелектуальної, творч ої діяльності; завдання майн ової (матеріальної) та мораль ної шкоди іншій особі; інші юр идичні факти. (частини 1 та 2 ста тті 11 Цивільного кодексу Укра їни).

Як вже зазначал ось, 01.12.2000 року між Товариством Велта та Страховою компанією був укладений Договір № 27/2000 пр о співробітництво по факульт ативному перестрахуванню, з гідно якого на підставі зазн аченого Договору його сторон и можуть укладати факультати вні договори перестрахуванн я окремо по кожному ризику.

Сторона, яка перед ає ризик (частку ризику), пойме нуються в подальшому „Перест рахувальник”, сторона, яка пр иймає ризик (частку ризику), по йменується в подальшому „Пе рестраховик” (пункт 1.2 Договор у № 27/2000).

Таким чином, за Д оговором № 27/2000, з врахуванням у кладеного на його підставі К овер-ноту № ТР 084/2010 від 15.10.2010 року, позивач Товариство Велта ста ло Перестрахувальником, а Ст рахова компанія - Перестрах овиком за договором добровіл ьного страхування наземного транспорту № 118 - автомобілю LEXUS ES 300 державний № НОМЕР_1, що н алежить громадянину ОСОБА _3. (Страхувальнику).

Отже, судова колегія в бачає, що між сторонами у спра ві виниклі правовідносини з перестрахування, яки регулюю ться статтею 987 Цивільного код ексу України, статтею 12 Закону України „Про страхування”, у мовами, укладених сторонами договорів: № 27/2000 з додатковими угодами, Ковер-ноту № ТР 084/2010.

Згідно статті 987 Цивільного кодексу України з а договором перестрахування страховик, який уклав догові р страхування, страхує в іншо го страховика (перестраховик а) ризик виконання частини св оїх обов'язків перед страху вальником.

Страховик, який уклав договір перестрахуван ня, залишається відповідальн им перед страхувальником у п овному обсязі відповідно до договору страхування.

Відповідно до ч астин 1, 3, 4 статті 12 Закону Украї ни (в редакції, що діяла на час укладання Ковер-ноту № ТР 084/2010) Перестрахування - страхуванн я одним страховиком (цеденто м, перестрахувальником) на ви значених договором умовах ри зику виконання частини своїх обов'язків перед страхуваль ником у іншого страховика (пе рестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестрахови ка, згідно з законодавством к раїни, в якій він зареєстрова ний.

Страховик (цеде нт, перестрахувальник) зобов 'язаний повідомляти перестра ховика про всі зміни свого до говору з страхувальником.

Страховик (цеде нт, перестрахувальник), який у клав з перестраховиком догов ір про перестрахування, зали шається відповідальним пере д страхувальником у повному обсязі згідно з договором ст рахування.

З вищевикладени х положень законодавства вба чається, що предметом догово ру перестрахування є ризик в иконання Страховиком свого о бов'язку з виплати страхово го відшкодування перед Страх увальником, при цьому у закон одавстві відсутні жодні зазн ачення про те, що Перестрахов ик набуває будь-яких прав або обов'язків Страховика по в ідношенню до Страхувальник а.

Досліджуючи ная вні положення діючого законо давства, що регулює правовід носини з перестрахування, су дова колегія вбачає, що питан ня видів договорів перестрах ування та їх істотних умов, ві дшкодування збитків у перест рахуванні, визначення прав т а обов'язків цедента та пер естраховика та їх взаємовідн осин тощо є фактично законод авчо невизначеними, а тому вв ажає, що вказані правовіднос ини повинні регулюватися пол оженнями відповідного догов ору між перестрахувальником та перестраховиком.

Відповідно до п ункту 2.3.2 Договору № 27/2000 Перестр аховик зобов'язується слід увати всім рішенням Перестра хувальника по відношенню до страхового випадку в межах п рийнятої на себе відповідаль ності, якщо інше не обумовлен е у Ковер-ноті.

В даному випадк у умови Ковер-ноту № ТР 084/2010 інш их положень, ніж встановлені в пункті 2.3.2 Договору № 27/2000, не мі стять.

На підставі вик ладеного судова колегія дохо дить висновку про те, що вини кнення обов'язку перестрах овика виплатити перестрахув альнику свою частку відповід альності по договору перестр ахування безпосередньо зале жить від виплати або невипла ти перестрахувальником стра хового відшкодування за ориг інальним договором страхува ння.

За умовами Дого вору № 27/2000, як основного догово ру, що визначає взаємні права та обов'язки сторін у справ і в сфері перестрахування пр иведені вичерпні підстави з яких Перестраховик (Страхова компанія) має право відмовит и у виплаті своєї частки стра хового відшкодування та тако ю підставою є тільки прихову вання Перестрахувальником в ід Перестраховика умов догов ору страхування, або обстави н, які суттєво впливають на ступінь ризику (пункт 2.4.1).

В даному ж випад ку, підставою для відмови від повідача у виплаті своєї час тки страхового відшкодуванн я є невідповідність пошкодже нь автомобілю обставинам ДТП , які були викладені його воді єм ОСОБА_3., що не відповіда є умовам Договору № 27/2000.

Відмовляючи в з адоволенні позову, суд першо ї інстанції послався на поло ження статті 26 Закону України „Про страхування” згідно як ої підставою для відмови стр аховика у здійсненні страхов их виплат або страхового від шкодування, поза іншим, є пода ння страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхуванн я або про факт настання страх ового випадку та на аналогіч ні умови пункту 8.1.2 Договору № 118.

Однак, такі висн овки суду першої інстанції с удова колегія вважає помилко вими, оскільки відповідач не є стороною за договором № 118 та положення останнього на ньо го не розповсюджуються, крім того, відповідач не є страхо виком відносно страхового ри зику, що мав місце з ОСОБА_3 ., отже не мав відповідних пра вових підстав для окремої са мостійної перевірки обстави н його страхового випадку.

Відповідно до у мов Договору № 27/2000 Перестрахов ик за відповідним обов'язко м Перестрахувальника мав мож ливість отримувати необхідн у інформацію та документи по страховому ризику, копію сам ого договору, рахунків інших документів, що відносяться д о даного ризику, для вирішенн я питання про виплату страхо вого відшкодування отримув ати належним чином оформлені документи: страховий акт, роз рахунок суми збитку, а також і нші документи, що підтверджу ють страхову подію; мав право на співпрацю з Перестрахува льником в розслідуванні, вре гулюванні та погашенні будь- якої претензії (розділ 2 Догов ору № 27/2000).

Як вбачається з матеріа лів справи, позивач у повному обсязі виконав свої договір ні зобов'язання перед позив ачем: 19.11.2010 року сповістив відпо відача про настання страхово ї події, повідомив про тій, що припускається розмір матері альної шкоди та запропонував відповідача направити свог о представника для участі в о гляді пошкодженого автомобі ля (том 1, а.с.48), в подальшому пози вач повідомив про результати висновку спеціаліста щодо в изначеного розміру матеріал ьної шкоди, наявність у відпо відача можливості оглянути п ошкоджений автомобіль шляхо м направлення свого представ ника та ознайомитися з оригі налом висновку спеціаліста а втотоварознавця (том 1, а.с.49).

Після зазначени х дій позивача, останній, з мов чазної згоди відповідача, як а виразилася у відсутності ж одних незгод останнього з ді ями позивача та відсутності намагань оглянути пошкоджен ий автомобіль, 08.12.2010 року провів ОСОБА_3. виплату страхово го відшкодування (том 1, а.с.47).

Таким чином, обс тавини справи свідчать про т е, що своїми правами, визначен ими пунктом 2.4.3 Договору № 27/2000 що до направлення свого експерт а для надання послуг з ліквід ації збитків, участі у провед енні експертизи по страховом у випадку або здійсненню кон тролю над правильністю визна чення розміру шкоди, а також в итрат з ліквідації збитків, в ідповідач не скористався з в ласного розсуду, тоді як випл ата Перестрахувальником стр ахового відшкодування згідн о пункту 18.3 Ковер-ноту тягне дл я відповідача обов'язок про тягом 10 банківських днів спла тити свою частку страхового відшкодування.

Частиною 1 статт і 193 Господарського кодексу Ук раїни визначено, що суб'єкти г осподарювання та інші учасни ки господарських відносин по винні виконувати господарсь кі зобов'язання належним чин ом відповідно до закону, інши х правових актів, договору, а з а відсутності конкретних вим ог щодо виконання зобов'язан ня - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться; до виконання господарс ьких договорів застосовують ся відповідні положення Циві льного кодексу України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом.

Як вже зазначалось, ви плата Перестрахувальником с трахового відшкодуванню тяг не виникнення у Перестрахови ка обв'язку по сплаті своєї частини страхового відшкоду вання.

Відповідно до у мов пункту 18.5 Ковер-ноту № 084/2010 ві д 15.10.2010 р., підставою для виплати Перестрахувальником своєї ч астки страхового відшкодува ння є визнання Перестрахувал ьником страхового випадку та надання повного переліку до кументів для виплати страхов ого відшкодування.

Докази сплати Страхо вою компанією своєї частки с трахового відшкодування у ро змірі 22694,00 грн. (25%) матеріали спра ви не містять, тому відповідн о до положень статті 525 Цивіль ного кодексу України, якою ун ормована заборона односторо нньої відмови від зобов'яза ння, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача в су довому порядку.

Як наслідок стя гнення суми основної заборго ваності обґрунтованими слід визнати вимоги позову про ст ягнення зі Страхової компані ї суми пені за несвоєчасну сп лату частки страхового відшк одування відповідачем, як об умовлені умовами пункту 7.4 Дог овору № 27/2000 за період з 29.12.2010 року по 17.05.2011 року в сумі 1349,19 грн., які т акож підлягають задоволенню .

При цьому заслуговую ть на увагу й доводи апеляцій ної скарги відносно некорект ності запропонованих спочат ку позивачем, а потім й судом н а вирішення експертів питань щодо відповідності пошкодже нь автомобілю LEXUS ES 300 державний № НОМЕР_1 обставинам ДТП, щ о описані водієм ОСОБА_3., о скільки з пояснень останньог о чітко вбачається, що під час ДТП він тимчасово втратив св ідомість, отже не міг надати в ичерпних пояснень з цього пр иводу, що не можна вважати сві домим приховуванням обстави н ДТП, до того ж страхування за значеного автомобілю мало мі сце по повному КАСКО, що перед бачає виплату страхового від шкодування навіть з вини сам ого страхувальника.

Отже, оскільки г осподарським судом першої ін станції під час прийняття рі шення у справі були неповно з 'ясовані обставини справи, не було надано належної оцін ки доказам, які містяться у сп раві, що призвело до неправил ьного застосування норм мате ріального права, колегія суд дів вважає за необхідне скас увати таке рішення суду та пр ийняти у справі нове рішення про задоволення заявлених п озовних вимог в повному обся зі.

Також обґрунтован ими є доводи апеляційної ска рги щодо допущених судом пер шої інстанції порушень проце суального права у вигляді ро згляду справи за відсутністю відповідача, який не був нале жним чином повідомлений про місце засідання суду, оскіль ки з матеріалів справи вбача ється, що ухвала про поновлен ня провадження у справі від 07. 11.2011 року була відправлена пози вачеві судом 08.11.2011 року та отрим ана позивачем тільки в день с удового засідання 14.11.2011 року (то м 1, а.с.61), що з врахуванням місце знаходження позивача у місті Харкові виключило можливіст ь забезпечення ним участі св ого представника у розгляді справі, можливість реалізаці ї процесуальних прав позивач а, що є безумовною підставою д ля скасування рішення місцев ого господарського суду згід но пункту 2 частини 3 статті 104 Г осподарського процесуально го кодексу України.

Державне мито (судовий збі р) та судові витрати підлягаю ть стягненню відповідно до п оложень статті 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни.

Керуючись стат тею 101, пунктом 2 статті 103, стаття ми 104 (пункти 1 та 4 частини 1 та пу нкт 2 частини 3), 105 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ска ргу приватного акціонерного товариства задовольнити.

2. Рішення господ арського суду Автономної Рес публіки Крим від 14 листопада 2 011 року у справі №5020-434/2011 скасуват и.

3. Прийняти у справі нов е рішення

„Позов задовольнити.

Стягнути з приватного ак ціонерного товариства „Крим ська страхова компанія” (вул . Бутакова, 4, місто Севастопол ь, 99011, п/р 2650900015591 в філії ВАТ „Держа вний експортно-імпортний бан к” у місті Севастополі, МФО 384986 , ідентифікаційний код 20693867) на користь приватного акціонер ного товариства Страхова ком панія „Велта” (вул. Сумська, 46, м істо Харків, 61002, п/р 26508000000651 в ПАТ „У крсоцбанк”, ідентифікаційни й код 23465084, МФО 300023) суму основної з аборгованості у розмірі 22 694,00 г рн., пеню в розмірі 1349,19 грн., держ мито в розмірі 240,44 грн., витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., судовий збір за подачу апеляційної скарг и в розмірі 705,75 грн”.

4. Доручити госпо дарському суду Автономної Ре спубліки Крим видати накази.

Головуючий суддя < Підпис > К.Г. Балюкова

Судді < Підпис > Т.С. Видашенко

< Підпис > К.В . Волков

< Список >

< Список > < Довідн ик >

Розсилка:

1. Приватному акціонерном у товариству Страхова компан ія "Велта" (вул. Сумська, 46, місто Харків, 61002)

2. Приватному акціонерному товариству "Кримська страхо ва компанія" (вул. Бутакова, 4, мі сто Севастополь, 99011)