Рішення

від 06.12.2011 по справі 42/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  42/334

06.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бурова компанія “Рудіс” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “МНГ” м. Києва

про відшкодування збитків, ціна позову 2914002 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Кушнір Б.Б.,

від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Бурова компанія “Рудіс” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору № 01-11/15-01 на постачання природного газу від 26 січня 2011 р. відповідач порушив зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати за 1800 тис. м3 природного газу поставки лютого 2011 року, у зв'язку з чим вони погодили припинити зобов'язання з поставки понад фактично оплачений обсяг природного газу 732600 м3 вартістю 1999998 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 3 жовтня 2011 р. у справі № 35/247, учасниками якої були вони з відповідачем, встановлено факт використання відповідачем у лютому 2011 року природного газу в обсязі 1800 тис. м3, тобто в обсязі понад суму попередньої оплати.

Посилаючись на те, що за відсутності належних підстав відповідач прийняв більшу кількість газу ніж передбачено договором, позивач на підставі ст.ст. 224-226 ГК України просив стягнути з відповідача на свою користь 2914002 грн. збитків, що становить вартість одержаного надміру природного газу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги..

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2011 р. між сторонами по справі було укладено договір № 01-11/15-01 на постачання природного газу, згідно з яким позивач зобов'язався поставити відповідачу до 28 лютого 2011 р. природний газ в обсязі 1800000 м3 за ціною 2730 грн./1000 м3, а останній –прийняти та оплатити його вартість на умовах попередньої оплати двома платежами по 2457000 грн. до 31 січня та 15 лютого 2011 р.

Строк дії договору відповідно до умов п. 11.1 договору встановлений з моменту його підписання і діє в частині поставки газу до 31 березня 2011 року, а в частині розрахунків –до повного їх виконання.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, наявною у матеріалах справи копією вищезгаданого договору.

Заявлені вимоги позивача зводяться до того, що відповідач після здійснення попередньої оплати у розмірі 1999998 грн. прийняв та реалізував споживачам природний газ в обсязі 1800000 м3 вартістю 4914000 грн., що перевищував суму проведеної попередньої оплати.

Згідно вимог ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, за умови передачі позивачем відповідачу товару за спірним в обсязі, що перевищив суму здійсненої останнім попередньої оплати, позивач вправі ставити питання про стягнення на його користь оплати за фактично переданий товар, а не про відшкодування збитків у розмірі вартості цього товару

У відповідності до вимог ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, необхідною умовою для покладення на сторону господарського зобов'язання обов'язку з відшкодування збитків є вчинення нею неправомірних дій.

У силу специфіки предмету спірного договору передача природного газу між сторонами є неможливою без участі газотранспортного підприємства, що здійснювало ліцензовану діяльність зі зберігання та транспортування природного газу магістральними та розподільчими газопроводами.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано доказів вчинення відповідачем неправомірних дій, що зумовили відпуск газотранспортним підприємством належного позивачу природного газу понад погоджені спірним договором обсяги.

За умови вчинення таких дій газотранспортним підприємством позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідною вимогою про поновлення порушеного права до такого підприємства.

За таких обставин, враховуючи недоведеність факту заподіяння відповідачем збитків позивачу у заявленому розмірі, у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Бурова компанія “Рудіс” м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                            П.І.Паламар