Постанова

від 17.06.2008 по справі 11/408

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

м. Київ

 17.06.2008 р.                                                                                                    

№ 11/408 

За позовом    Київського міського центру зайнятості

до                  Спеціалізованого державного

підприємство «Укрспецюст»

про                стягнення 53 941,67 грн.

Суддя      Винокуров К.С.

Секретар судового засідання      Давиденко Д.В.

Представники:

від позивача:        Руденко К.А. (довіреність № 11-6703 від

05.10.2007 р.)

від відповідача:    Мегей Г.Г. (довіреність № 09/ю-08 від

20.05.2008 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України в судовому засіданні 17.06.2008 р. о 15 год. 00 хв. проголошено вступну

та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі

відкладено на 24.06.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення

вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням

вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості

звернувся з позовом про стягнення з Спеціалізованого державного підприємства

«Укрспецюст»53 941,67 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 30.01.2008 року

відкрито провадження у адміністративній справі за зазначеним позовом та

призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 18.03.2008 р.

закінчене підготовче провадження у справі та призначено її до судового

розгляду.

Під час судового розгляду

представник позивача підтримала позов у повному обсязі. Позовні вимоги

мотивовані тим, що відповідач при вивільненні своїх працівників у зв'язку із

змінами в організації виробництва і праці не повідомив про це не пізніш як за

два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, а в десятиденний строк

після їх вивільнення не надав списків фактично вивільнених працівників, чим порушив

ч. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення”. В зв'язку з цим до

відповідача на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 20 Закону було застосовано штрафні

санкції у розмірі 53 941,67 грн.

Оскільки сума штрафних санкцій до

Київського міського центру зайнятості у встановлені законодавством строки

відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідач проти задоволення

позовних вимог заперечує, посилаючись на безпідставність вимог позивача,

оскільки стверджує, що звільнені працівники звернулись до підприємства із

заявами щодо зміни підстав їх звільнення з передбаченої п. 1 статті 40 Кодексу

законів про працю України (звільнення у зв'язку із скороченням штату) на

передбачену пунктом 1 статті 36 КЗпП України (угода сторін), а відтак актуальність

застосування інспекцією Київського МЦЗ штрафної санкції втрачено.  

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи,

під час перевірки Спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст»(ідент.

код 30551713) Інспекцією з контролю за додержанням законодавства про зайнятість

Київського міського центру зайнятості виявлено порушення відповідачем п. 5 ст.

20 Закону України «Про зайнятість населення», про що складено акт № 12/02-ш від

10.10.2007 р. про порушення законодавства України про зайнятість населення

(далі - акт). Актом встановлено наступне.

Наказом директора відповідача №

207-к, № 208-к від 14.08.2007 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку із

скороченням штату) з 14.08.2007 р. звільнено працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Звіт про заплановане звільнення

працівника ОСОБА_1 за формою № 4-ПН (план) (за два місяці до звільнення)

подавався своєчасно до Шевченківського районного центру зайнятості, але звіт

про фактичне вивільнення (в десятиденний термін з дня звільнення) до державної

служби зайнятості не подавався.

Звіт про заплановане звільнення

працівника ОСОБА_2 за формою № 4-ПН (план) поданий до Київського обласного

центру зайнятості 07.07.2007 року, вх. № 148 з порушенням строку, а звіт про

фактичне вивільнення (в десятиденний термін з дня звільнення) до державної

служби зайнятості подано своєчасно -22.08.2007 р. вх. № 88.

Зазначені обставини підтверджуються

матеріалами справи.

Згідно з  п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість

населення» при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації

виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або

перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності

або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм

власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі

державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення,

найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в

десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.

У разі неподання або порушення

строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за

кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного фонду

сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів по

працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Згідно з довідкою СДП

«Укрспецюст»від 10.10.2007 р. № 58-10 та актом від 10.10.2007 р. № 12/02-ш

річна заробітна плата працівників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 становить -53 941,67 грн.

В акті № 12/02-ш від 10.10.2007 р.

про порушення законодавства України про зайнятість СДП

«Укрспецюст»запропоновано сплатити штраф у сумі 53 941,67 грн. протягом десяти

днів.

Вказаних в акті вимог відповідач не

виконав.

Як свідчать матеріали справи, з

метою досудового врегулювання питання Київським міським центром зайнятості до

СДП «Укрспецюст» було направлено претензію № 11-7568 від 06.11.2007 р.

У відповіді на претензію відповідач

повідомив про обставини, що сталися після звільнення працівників, а саме про

зміну підстав їх звільнення з п. 1 ст. 40 КЗпП на п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, до відповіді на претензію відповідач додав лист Інспекції по контролю

за додержанням законодавства про зайнятість населення Державного центру

зайнятості від 12.11.2007 р. № ДЦ-09-6563/0/6-07 за результатами розгляду

матеріалів СДП «Укрспецюст». Саме на позицію, викладену в цьому листі й

посилається відповідач в своїх запереченнях, проте судом враховані й інші

положення, зазначені у цьому листі. Як зазначено у листі, встановлення під час

перевірки спеціалістом інспекції КМЦЗ фактів порушення відповідачем вимог ч. 5

ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»щодо інформування державної

служби зайнятості протягом 10-денного терміну про фактичне вивільнення на

підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України працівника ОСОБА_1, а також інформування

державної служби зайнятості про передбачуване, не пізніш як за два місяці,

вивільнення працівника ОСОБА_2 є правомірним і таким, що відповідає чинному

законодавству. Отже, саме за порушення, встановлені у акті № 12/02-ш від

10.10.2007 р. і застосовано до відповідача санкцію у вигляді штрафу, яка

повинна бути сплачена відповідачем. Обставини, про які зазначає відповідач і

покладає в основу своїх заперечень, настали набагато пізніше факту  встановлення інспекцією порушень і

застосування санкцій, а тому судом не приймаються до уваги.   

Станом на час розгляду спору кошти

у сумі 53 941,67 грн. на рахунок Київського міського центру зайнятості не

надходили. Доказів зворотного суду не надано.

Розглядаючи спір по суті, суд

відзначає, що право Київського міського центру зайнятості нараховувати

(стягувати) з підприємств, установ, 

організацій штрафи за порушення п. 5 ст. 20 Закон України «Про

зайнятість населення»регламентовано цим Законом та Постановою Кабінету

Міністрів України від 24.06.1991 № 47 „Про затвердження положень щодо

застосування Закону УРСР „Про зайнятість населення” (далі -постанова Кабінету

Міністрів України № 47).

Згідно з пунктами 1, 2, 4 (пп.

«ф»), 8 (пп. «л») Положення про державну службу зайнятості, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України № 47, державна служба зайнятості

складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості

Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських,

районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості.

Державна служба зайнятості

відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням

підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, законодавства

про зайнятість населення.

Державна служба зайнятості має

право стягувати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»штрафи з

підприємств, установ, організацій усіх форм власності у разі неподання або

порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення

про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20

Закону України «Про зайнятість населення».

Оскільки Київський міський центр

зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом

державної служби зайнятості, а також є юридичною особою, то за таких обставин

Київський міський центр зайнятості наділений 

правом звертатися до адміністративного суду з позовами про стягнення

штрафів, в т.ч. за порушення п. 5 ст.20 Закону України «Про зайнятість

населення».

Згідно з п. п. 1, 8 Положення про

інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 47, Інспекція входить до

складу державної служби зайнятості та складається з інспекції Державного центру

зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості АРК, обласних, Київського та

Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних

центрів зайнятості. Інспекція здійснює контроль за дотриманням підприємствами,

установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими

роботодавцями законодавства про зайнятість.

Інспекція має право застосовувати

економічні санкції до підприємств, установ, організацій усіх форм власності за

порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5, 20,

8, 18 Закону України «Про зайнятість населення».

Таким чином Київський міський центр

зайнятості є складовою державної служби зайнятості, а, отже, наділений

повноваженнями бути позивачем у справах про стягнення з підприємств, установ,

організацій штрафів, в т.ч. за порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про

зайнятість населення».

Беручи до уваги до уваги те, що

суму штрафних санкцій у розмірі 53 941,67 грн. за порушення ч. 5 ст. 20 Закону

України „Про зайнятість населення” відповідач у встановлені законодавством

строки не сплатив; наявність у нього зазначеної заборгованості підтверджується

матеріалами справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості

станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про

обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у

повному обсязі.

Відповідність розрахунку штрафних

санкцій законодавству перевірено судом. Відповідачем не спростовано

правильність цього розрахунку. Посилання відповідача на норми Закону України

«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом»стосовно введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, протягом

якого не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції

за невиконання грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті страхових внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів судом

не приймаються до уваги виходячи з наступного. В даному випадку

відповідальність відповідача у вигляді штрафу настає не за невиконання грошових

зобов'язань та не за невиконання зобов'язань по сплаті страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів, а

фактично мова йде про відповідальність за порушення норми Закону України „Про

зайнятість населення” щодо подання відповідної звітності. Таким чином,

положення вищезазначеного закону щодо дії мораторію на задоволення вимог

кредиторів не застосовуються до даного виду штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів,

які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь

суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за

відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із

залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий

збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст.

105, 158-163  КАС України,

адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спеціалізованого

державного підприємства «Укрспецюст»Міністерства юстиції України (01030, м.

Київ, вул. Коцюбинського, 12, к. 314, ід. код 30551713) на користь Київського

міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р

37179301900001 в Управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код

03491091) 53 941,67 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сорок одну гривню 67

копійки) штрафу.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної

скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства

України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки,

встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     К.С.

Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі

-24.06.2008.