Постанова

від 14.12.2011 по справі 5010/814/2011-20/27

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5010/814/2011-20/27

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

14.12.11                                                             Справа  № 5010/814/2011-20/27

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                      Гриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Авторитет-1»

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2011 року

у справі № 5010/814/2011-20/27

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна», м. Тернопіль

до відповідача: ПП «Авторитет-1», м. Коломия Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості в сумі 29 575,97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Старков І.О. –представник

від відповідача –Карпов В.С. –директор

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2011 року у справі № 5010/814/2011-20/27 (суддя Кобецька С.М.) задоволено заяву ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»про заміну сторони її правонаступником та про виправлення описки, замінено позивача – ТзОВ «Вест-Тобакко-Груп»його правонаступником ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»та внесено виправлення до ухвали господарського суду Івано-Франківської області 15.04.2011 року, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року, наказу господарського суду Івано-Франківської області №934 від 23.05.2011 р., вказавши форму власності відповідача - Приватне підприємство «Авторитет-1».

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що стороною доведено та витягом з ЄДРЮО та ФО-П серія АЖ №013366 підтверджено те, що правонаступником ТзОВ «Вест-Тобакко-Груп»є ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна».

Також, суд першої інстанції в прийшов до висновку, що допущену при технічному виготовленні ухвали від 15.04.2011 року, рішення від 10.05.2011 року та наказу № 934 від 23.05.2011 року описку щодо форми власності відповідача, слід виправити, оскільки відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наданого господарському суду Івано-Франківської області за електронним запитом від 02.11.2011 року за №11605250, форма власності відповідача –Приватне підприємство «Авторитет-1».

Приватне підприємство «Авторитет-1»подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині внесення виправлень до рішення господарського суду  Івано-Франківської області від 10.05.2011 року та наказу господарського суду Франківської області № 934 від 23.05.2011 року щодо форми власності відповідача та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»в цій частині відмовити. Зокрема, апелянт вважає, що на момент винесення господарським судом рішення у даній справі та видачі наказу № 934 від 23.05.2011 року, в господарського суду не було відомостей про те, що позов подано до Приватного підприємства «Авторитет-1»; господарський суд не допустив описок при винесенні рішення та наказу, а вказав найменування відповідача, зазначене в позовній заяві і інших документах позивача.

Також, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала по своїй суті є новим судовим рішенням щодо ПП «Авторитет-1», яке не було залучено до участі у справі, але господарський суд вирішив питання про його права та обов'язки.

Представник позивача в судовому засіданні та у поданому відзиві на апеляційну скаргу, просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що в резолютивній частині рішення від 10.05.2011 року у даній справі було вказано код ЄДРПОУ та зазначено адресу боржника, які належать ПП «Авторитет-1», а доводи відповідача щодо незалучення його до участі у справі, з огляду на матеріали справи, є хибними та такими, що не відповідають дійсності.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду    (ч. 5 ст. 106 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з заявою, в якій просить суд замінити сторону по справі ТзОВ «Вест-Тобакко-Груп»її правонаступником ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»та виправити допущену описку в ухвалі господарського суду Івано-Франківської області 15.04.2011 року, рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року, наказі господарського суду Івано-Франківської області № 934 від 23.05.2011 року, вказавши при цьому, форму власності відповідача –Приватне підприємство  «Авторитет-1», замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторитет-1».

Ухвалою від 02.11.2011 року місцевий господарський суд задоволив заяву позивача і замінив позивача –ТзОВ «Вест-тобако-Груп»його правонаступником ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» та вніс виправлення до ухвали господарського суду Івано-Франківської області 15.04.2011 року, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року, наказу господарського суду Івано-Франківської області №934 від 23.05.2011 року, вказавши форму власності відповідача –ПП «Авторитет-1».

Однак, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного:

Стаття 89 ГПК України передбачає, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу (п. 3 ст. 117 ГПК України).

Згідно з п. 3.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2006 року № 01-8/908 «Про Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження», заяви стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом слід розглядати за правилами ГПК України.

Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.

Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, має встановлюватись з урахуванням того, що передбачений частиною третьою статті 117 ГПК України, десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.

Як встановлено судовою колегією при дослідженні матеріалів справи та вбачається з поданої позивачем заяви № 261 від 14.10.2011 року про виправлення описок, останній копію такої заяви відповідачу не направив. Крім цього, відповідач в судовому засіданні зазначив, що заяви № 261 від 14.10.2011 року про заміну сторони її правонаступником та про виправлення описок він не отримував.

Також, судова колегія зазначає, що відсутнє посилання на доказ про надіслання відповідачу –ПП «Аторитет-1»копії заяви № 261 від 14.10.2011 року і у додатках до самої заяви. Така заява, за відсутності доказів надсилання її копії стороні у справі підлягає поверненню на підставі ст. 63 ГПК України, однак прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

Враховуючи, що обставини ненаправлення копії заяви про заміну сторони її правонаступником та про виправлення описок встановлено апеляційною інстанцією під час розгляду апеляційної скарги, що є підставою для залишення заяви в частині виправлення описок без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутись повторно із заявою до господарського суду.

Окрім вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ч. 3 ст. 117 ГПК України та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2006 року № 01-8/908 «Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження», сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в будь-якому випадку є порушення норм процесуального права, а саме якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається належним чином, якщо ухвалу у якій зазначено час і місце розгляду справи, надіслано з порушенням вимог ст. 87 ГПК України.

У п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Відповідно п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали місцевого господарського суду від 20.10.2011 року про призначення до розгляду заяви позивача, до матеріалів справи не долучено, що дає підстави вважати, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали від 02.11.2011 року, сторони у справі належним чином про розгляд заяви повідомлені не були, що відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду.

Заява позивача про заміну сторони її правонаступником підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Відповідно до даної статті, єдиною підставою процесуального правонаступництва є реорганізація підприємства чи організації.

Згідно статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Стаття 59 ГК України визначає, що реорганізація може проводитись, зокрема, шляхом приєднання. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Протоколом № 01/04/2011 загальних зборів учасників ТзОВ «Вест-тобако-Груп»від 04.04.2011 року, протоколом № б/11 загальних зборів учасників ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»та Статутом ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»підтверджується припинення ТзОВ «Вест-тобако-Груп»шляхом його приєднання до ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»та правонаступництво ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна».

Також, судова колегія вважає необґрунтованим зазначення в оскаржуваній ухвалі, що дана ухвала є виконавчим документом, згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, пунктом другим частини другої ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону від 08.07.2011 року № 3674-VI) встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Проте, стаття 117 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»не передбачають, що ухвала про внесення виправлень до наказу господарського суду є виконавчим документом.

З даного приводу, Вищим господарським судом України в п. 34 Інформаційного листа від 12.03.2009 року № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»надано роз'яснення, що відповідно до приписів статті 117 ГПК, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стячувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситься до наказу ухвалою господарського суду. Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження»з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на момент винесення господарським судом рішення у даній справі та видачі наказу № 934 від 23.05.2011 року, в господарського суду не було відомостей про те, що позов подано до Приватного підприємства «Авторитет-1»та господарський суд не допустив описок при винесенні рішення та наказу, а вказав найменування відповідача, зазначене в позовній заяві і інших документах позивача, судова колегія вважає безпідставним, оскільки як вбачається з позовної заяви, позивач визначив відповідачем ПП «Авторитет-1»та долучені до позовної заяви додатки свідчать, що господарські правовідносини відбувались між позивачем та ПП «Авторитет-1».

Отже, за таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що ухвалу господарського суду слід скасувати. Заяву позивача про здійснення процесуального правонаступництва задоволити, а в частині виправлення описки в ухвалі господарського суду Івано-Франківської області 15.04.2011 року, рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року та наказі господарського суду Івано-Франківської області №934 від 23.05.2011 року –залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу ПП «Авторитет-1» задоволити частково.

2.          Ухвалу  господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2011 року скасувати.

3.          Заяву ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»від 14.10.2011 року № 261 в частині здійснення процесуального правонаступництва задоволити.

Замінити позивача –ТзОВ «Вест-Тобакко-Груп»(вул. Зелена, 238а, Львів, 79000) правонаступником ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»(вул. Д. Лук'яновича, 1, м. Тернопіль, 46020).

4.          Заяву ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»від 14.10.2011 року № 261 в частині виправлення описки в ухвалі господарського суду Івано-Франківської області 15.04.2011 року, рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року та наказі господарського суду Івано-Франківської області №934 від 23.05.2011 року –залишити без розгляду.

5.          Стягнути з ТзОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»(вул. Д. Лук'яновича, 1, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 30622532) на користь ПП «Авторитет»(вул. Горбаша, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 36480470) - 235,25 грн. судового збору на розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.

6.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя                                                            Кордюк Г.Т..

суддя                                                                                          Гриців В.М.

суддя                                                                                          Мурська Х.В.