Постанова

від 10.01.2012 по справі 5/103б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р. Справа № 5/103б

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Хандуріна М.І.,

суддів: Білошкап О.В.,

Міщенка П.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу

Публічного акціонерно го товариства "УкрСиббанк"

на постанову Донецького апеляційного г осподарського суду від 21.09.2011

у справі

господарського суду № 5/103б

Донецької області

за заявою Приватного підприємства " Зернопромсервіс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про банкрутство,

ліквідатор арбітражний керуючий Кі таєва С.А.,

за участю представників ст орін:

ПАТ "УкрСиббанк" - ОСОБА_6 (дов. від 29.12.2011),

встановив:

Ухвалою господарськ ого суду Донецької області в ід 17.05.2011 за заявою Приватного пі дприємства "Зернопромсервіс " порушено провадження у спра ві про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з урахуванням особливостей, в изначених ст. 47, 48 Закону Україн и "Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом", введено мо раторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника, за винятко м майна, на яке згідно з цивіль ним процесуальним законодав ством України не може бути зв ернено стягнення.

Постановою господарс ького суду Донецької області від 01.06.2011 (суддя Чорненька І.К.) в изнано банкрутом Фізичну осо бу-підприємця ОСОБА_4, від рито ліквідаційну процедуру , ліквідатором призначено ар бітражного керуючого ОСОБ А_7, якого зобов'язано опублі кувати в офіційному друкован ому органі оголошення про ви знання боржника банкрутом.

Постановою Донецьког о апеляційного господарсько го суду від 21.09.2011 (колегія судді в у складі: Богатир К.В. - г оловуючий, Москальова І.В. , Склярук О.І.) постанову госпо дарського суду Донецької обл асті від 01.06.2011 залишено без змін .

В касаційній скарзі П ублічне акціонерне товарист во (ПАТ) "УкрСиббанк" просить с касувати постанови судів пер шої та апеляційної інстанцій та припинити провадження у с праві. В обґрунтування посил ається на порушення норм мат еріального та процесуальног о права, зокрема ст.ст. 1, 6, 7 Закон у України "Про відновлення пл атоспроможності боржника аб о визнання його банкрутом", ст .ст. 55, 129 Конституції України, с т. 106 ГПК України.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, пе реглянувши у касаційному пор ядку оскаржувані постанови с удів першої та апеляційної і нстанцій на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави, перевіривши застосуванн я судами норм матеріального та процесуального права, дій шла висновку про наявність п равових підстав для частково го задоволення касаційної ск арги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК Ук раїни, провадження у справах про банкрутство здійснюєтьс я у порядку, передбаченому ци м кодексом, з врахуванням вим ог Закону України "Про віднов лення платоспроможності бор жника або визнання його банк рутом" (далі Закон), норми яког о, як спеціальні норми права, п ревалюють у застосуванні над загальними нормами Господар ського процесуального кодек су України та чинного цивіль ного законодавства.

Статтями 47 - 49 Закону встан овлені особливості здійснен ня провадження у справі про б анкрутство суб' єкта підпри ємницької діяльності (громад янина - підприємця), якими пере дбачено можливість зверненн я до суду про порушення прова дження у справі суб'єкта підп риємницької діяльності як за заявою самого боржника, так з а заявою ініціюючого кредито ра. При цьому статтями 47-49 Закон у не передбачено особливосте й щодо грошових вимог ініцію ючого кредитора, які б виключ али визначені статтями 1, 6, 7 Зак ону вимоги щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора.

Частиною 3 ст. 6 Закону встано влено, що справа про банкрутс тво порушується господарськ им судом, якщо безспірні ви моги кредитора до боржник а сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмір ів заробітної плати, які не були задоволені боржником п ротягом трьох місяців після встановленого для їх погашен ня строку, якщо інше не передб ачено цим законом.

При цьому безспірність ви мог кредитора повинна підтве рджуватись документами, які кредитор зобов' язаний дода ти до заяви про порушення спр ави про банкрутство.

Перелік цих документів міс титься в п. 8 ст. 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кре дитор повинен додати до заяв и виконавчі документи, чи інш і документи, які підтверджую ть визнання боржником вимог кредитора.

З матеріалів справи вбача ється, що ПАТ "Зернопромсерві с" звернувшись із заявою ві д 18.04.2011 № 46/04 (зареєстрована го сподарським судом Донецької області 13.05.2011 вх. № 02-38/4478) посилаєт ься на невиконання ФОП ОСОБ А_4 зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних папе рів від 28.12.2010, що підтверджуєтьс я претензією, направленою на адресу ФОП ОСОБА_4 від 20.01.2011, відповіддю на претензію, акт ом звірки взаємних рахунків між ПАТ "Зернопромсервіс" та Ф ОП ОСОБА_4 від 20.01.2011, виконавч им написом приватного нотарі уса Донецького міського нота ріального округу ОСОБА_12, постановою заступника начал ьника відділу ДВС Петровсько го районного управління юсти ції Білун В.В. про відкрит тя виконавчого провадження від 14.03.2011 про стягнення 302100 грн. на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд першої інстанції, беруч и до уваги, що "громадянин-підп риємець не розрахувався по б оргам з кредитором", дійшов ви сновку про наявність підстав для визнання ФОП ОСОБА_4 б анкрутом та звернення стягн ення суми боргу на його майно .

Апеляційний господарський суд погодився з таким виснов ком суду першої інстанції, за значивши у своїй постанові п ро наявність законних підста в для визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом внаслідок його фі нансової неспроможності.

Однак, таких висновків суд и попередніх інстанцій дійшл и не дослідивши всі обставин и справи, які підлягали з' яс уванню, оскільки входять до п редмету доказування у даній справі.

Так, положеннями абз. 8 ст. 1 З акону про банкрутство встано влено, що безспірними вимога ми кредиторів являються вимо ги кредиторів, визнані боржн иком, інші вимоги кредиторів , підтверджені виконавчими д окументами чи розрахунковим и документами, за якими відпо відно до законодавства здійс нюється списання коштів з ра хунків боржника.

Саме з цього моменту грошов і вимоги переходять в катего рію безспірних.

Враховуючи те, що списання к оштів з рахунків боржника в б езспірному порядку здійснює ться державною виконавчою сл ужбою, то порушення справи пр о банкрутство можливе лише п ісля відкриття виконавчого п ровадження державною викона вчою службою.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого п ровадження відсутні ознаки н еплатоспроможності боржник а або загрози його неплатосп роможності. Зокрема, не вбача ється строк виконання грошов их зобов'язань перед банками , бюджетом, іншими кредиторам и.

При цьому необхідно зверну ти увагу на те, що наявність за грози неплатоспроможності б оржника, тобто коли оплата ви мог одного або декількох вим ог кредиторів призведе до не можливості виконання зобов'я зань перед іншими кредиторам и, може мати місце лише у випад ку конкуренції грошових вимо г кредиторів у виконавчому п ровадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржни ка, яка є підставою для ініцію вання справи про банкрутство , свідчить неможливість задо волення вимог кредиторів вик лючно у виконавчому провадже нні.

Таким чином, в будь-якому ви падку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство пови нні бути надані документи, як і підтверджують наявність оз нак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкр утство має ознаки фіктивного , тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трь охмісячний строк починає сві й відлік після пред' явлення виконавчих документів до ви конання до державної виконав чої служби та відкриття вико навчого провадження.

З правовою позицією про т е, що початок перебігу трьохм ісячного строку на задоволен ня "безспірних вимог ініціюю чого кредитора" не пов'язуєть ся з настанням передбаченого договором строку виконання цивільного зобов'язання, а по в'язується законодавцем з мо ментом порушення виконавчог о провадження, відповідно до статей 1, 6, 7, 11 Закону погоджуєть ся Верховний суд України у По станові від 17.10.2006 у справі №3/157.

При здійсненні провадже ння у справі про банкрутство громадянина - підприємця за ст.ст. 47 - 49 Закону всі вищезазна чені умови формально оцінюют ься судом при прийнятті заяв и про порушення справи про ба нкрутство, остаточна ж оцінк а наявності ознак неплатоспр оможності такого боржника зд ійснюється судом при прийнят ті постанови про визнання бо ржника банкрутом та відкритт і ліквідаційної процедури. Т обто, в суді повинен бути дове дений факт неоплатності борж ника, як того вимагає ст. 205 Госп одарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 яко ї суб' єкт господарювання мо же бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі не спроможності суб'єкта господ арювання через недостатніст ь його майна задовольнити ви моги кредиторів.

Суди, досліджуючи обста вини незадоволення грошових вимог ініціюючого кредитора строком більше трьох місяці в, виходили з того, що простроч ення виконання грошового зоб ов'язання починає витікати з моменту, коли зобов'язання по винно бути виконано - це 17.01.2011, а не з моменту відкриття вико навчого провадження. Що, на ду мку судів, свідчить про його ф інансову неспроможність та є підставою для визнання борж ника банкрутом.

Однак, судами не було вра ховано, що ініціюючим кредит ором не надано належних дока зів неможливості виконання с удового рішення у виконавчом у провадженні протягом трьох місяців до моменту порушенн я справи про банкрутство, тоб то, не було досліджено наявні сть ознак неплатоспроможнос ті боржника, встановлених ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство. В той час, як відповідно до прип исів абз. 4 ст. 1 Закону суб' єкт господарської діяльності мо же бути визнаний банкрутом т ільки в разі встановлення го сподарським судом його неспр оможності відновити свою пла тоспроможність та задовольн ити визнані судом вимоги кре диторів не інакше як через за стосування ліквідаційної пр оцедури.

Також судами попередніх ін станцій не була надана належ на правова оцінка обставинам , чи було у боржника нерухоме а бо будь-яке інше зареєстрова не майно (у т.ч грошові кошти н а рахунках у банках), за рахуно к якого можливе задоволення вимог кредиторів.

З огляду на зазначене, колег ія суддів вважає, що суди перш ої та апеляційної інстанцій дійшли до передчасного висно вку про визнання банкрутом ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та відкриття лікві даційної процедури.

Відповідно до вимог ст. 111-7 Г ПК України касаційна інста нція не має права встанов лювати або вважати доведени ми обставини, які не були вст ановлені у рішенні або пост анові господарського суду а бо відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про пе ревагу одних доказів над і ншими, збирати нові докази або додатково перевіряти до кази.

З врахуванням викладеного постанову апеляційного суду не можна вважати законною та обґрунтованою, як і постанов у суду першої інстанції, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на нови й судовий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1 119 - 11112 Господарського процесуа льного кодексу України, Вищи й господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Пуб лічного акціонерного товари ства "УкрСиббанк" задовольни ти частково.

Постанову Донецького апел яційного господарського суд у від 21.09.2011 та постанову господ арського суду Донецької обла сті від 01.06.2011 у справі № 5/103б скас увати, справу передати на роз гляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Міщенко П.К.