Постанова

від 10.01.2012 по справі 6/297

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2012 № 6/297

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Разіно ї Т.І.

суддів: Дзюбка П.О.

Сотнікова С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 9-588 від 30.12.11;

від відповідача: ОСОБА_2 . - представник за довірені стю б/н від 01.06.12

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу приватного акціонер ного товариства «Науково-про мислова компанія «Гірничі ма шини» на рішення господарськ ого суду міста Києва від 22.09.2011 р . у справі № 6/297 (суддя Ковтун С.А. )

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу приватного акціонер ного товариства «Науково-про мислова компанія «Гірничі ма шини» на рішення господарськ ого суду міста Києва від 22.09.2011 р . у справі № 6/297

за позовом державног о підприємства «Донецька вуг ільна енергетична компанія» , м. Донецьк

до приватного акціон ерного товариства «Науково-п ромислова компанія «Гірничі машини», м. Київ

про стягнення 849945 грн. 11 коп.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року державне підп риємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зверн улось до господарського суду міста Києва з позовною заяво ю до закритого акціонерного товариства «Науково-промисл ова компанія «Гірничі машини » про стягнення за договором про закупівлю за державні ко шти № 1529 від 28.12.2010 р. 849945 грн. 11 коп., а с аме: 521895 грн. 85 коп. штрафу, 328049 грн. 26 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, відповідач порушив взят і на себе зобов' язання щодо своєчасності поставки товар у позивачу за договором № 1529 ві д 28.12.2010 p. про закупівлю за резуль татами відкритих тендерних т оргів, проведених 08.12.2010 р.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 22.09.2011 р. у дан ій справі позов задоволено частково (суддя Ковтун С.А.).

Стягнуто із товариства з об меженою відповідальністю «Н ауково-промислова компанія « Гірничі машини» на користь д ержавного підприємства «Дон ецька вугільна енергетична к омпанія» 521895 грн. 85 коп. штрафу, 208 758 грн. 62 коп. пені, 7306 грн. 54 коп. дер жавного мита та 202 грн. 87 коп. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су. В іншій частині позову від мовлено.

Рішення мотивоване тим, що в ідповідачем прострочено пос тавку товару вартістю 7455665 грн. та обґрунтоване положеннями п. 7.4.1 договору ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цив ільного кодексу України та с т. 193 Господарського кодексу У країни.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, приватне акц іонерне товариство «Науково -промислова компанія «Гірнич і машини» звернулась до Київ ського апеляційного господа рського суду з апеляційною с каргою, в якій просить скасув ати рішення господарського с уду міста Києва від 22.09.2011 р. у спр аві № 6/297 та прийняти нове рішен ня, яким відмовити у задоволе нні позовних вимог.

Апелянт вважає, що суд поруш ив норми процесуального та м атеріального, а саме: неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновк и суду ґрунтуються на недове дених обставинах, що мали зна чення для справи, які місцеви й господарський суд не з'ясув ав в повній мірі, висновки суд у не відповідають обставинам справи.

На думку апелянта, місцевим господарським судом не досл іджено п. 9.1 договору № 1529 про за купівлю за державні кошти, у зв' язку з чим листи № 1-181 від 24 .03.2011р. та №1-232 від 07.04.11р. було помилк ово взято судом до уваги і ро зглянуто в якості заявок про можливість прийняти товар т а оплатити за нього.

Апелянт вважає, що судом нев ірно застосовано положення п . 5.7 договору щодо перебігу стр оку для поставки товару, а так ож лист за № 1-181 від 24.03.2011р., який бу ло розглянуто судом як заявк а про можливість прийняти то вар, не є за своєю природою зая вкою в розумінні п. 5.7 договору , оскільки не містить одночас но двох обов'язкових умов щод о можливості прийняти товар та сплатити за нього у порядк у передбаченому п. 4.1 договору .

Також, апелянт зазначив, що лист за № 1-232 від 07.04.11р. який було р озглянуто судом як заявка пр о можливість здійснити оплат у товару у відповідності до у мов договору взагалі не було отримано відповідачем.

Крім того, апелянт посилаєт ься на невірне застосування судом першої інстанції норм ст.ст. 253, 526, 530 ЦК України.

Представник позивача в суд овому засіданні 10.01.2012 року запе речив проти доводів апеляцій ної скарги.

В судовому засіданні 10.01.2012 ро ку представник відповідача п ідтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній під став та надав виписку з журна лу реєстрації кореспонденці ї АТ НПК «Гірничі машини».

На запитання головуючого, представник надала пояснен ня, що журнал реєстрації вхід ної кореспонденції ведетьс я в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, обговорив ши доводи апеляційної скарги , перевіривши застосування с удом першої інстанції норм п роцесуального та матеріальн ого права, колегія суддів Киї вського апеляційного господ арського суду дійшла до висн овку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виход ячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського су ду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Цивільні обов'язки викону ються у межах, встановлени х договором або актом цивіль ного законодавства (п.1 ст.14 Цив ільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2010 р. між державним пі дприємством «Донецька вугіл ьна енергетична компанія» (п окупцем) та закритим акціоне рним товариством «Науково-пр омислова компанія «Гірничі м ашини» (постачальником) було укладено договір № 1529 про зак упівлю за державні кошти (тор ги проведені 08.12.2010 р. (далі по тек сту - договір) та додаток № 1 до ц ього договору.

Відповідно до п. 1.1 предметом договору є - постачальник з обов' язується поставити у 2 010-1011 році, але в будь-якому випад ку протягом дії договору по купцю товари, зазначені в Спе цифікації, що є додатком № 1 до цього договору, а покупець з обов'язався прийняти і оплат ити такі товари.

За своєю правовою природою укладений договір є договор ом поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного код ексу України, за договором по ставки продавець (постачальн ик), який здійснює підприємни цьку діяльність, зобов'язуєт ься передати у встановлений строк (строки) товар у власніс ть покупця для використання його у підприємницькій діяль ності або в інших цілях, не пов 'язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо бов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну гро шову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю -продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК Україн и за договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов' язується пе редати майно (товар) у власніс ть другій стороні (покупцеві ) , а покупець приймає або зобо в' язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього пе вну грошову суму.

Згідно зі специфікацією до договору постачальник взяв на себе зобов'язання постави ти та передати у власність по купцю товар - комбайн УКД200.250.00.000- 139/99 (повна комплектація, з вине сеною системою подачі посиле ною УКД200.250.20.00.000, з водоводом забі йними ВНЗ L =260m, з тяговим ланцюг ом 26x92, з комплексом КД-АКЗ, з ком плексом пристроїв КД-А-ШЗ, шне ки УКД200.250.11.03.00 - 1 шт. і УКД200.250.11.03.00-01 - 1 шт . (діаметр 0,8 метра з шириною зах вату 0,63 метра), з електродвигун ом SG8 38М-4 (виробництва Darnel, Польща ), зі штатним ЗІП (далі - товар ) у кількості 1 одиниця вартіст ю 7455665,00 грн., а покупець зобов'яза вся прийняти та оплатити тов ар згідно зі специфікації, як а є невід'ємною частиною дано го договору.

Згідно п. 2.2 договору передба чено, що виконавець має право отримати за надані послуги о плату в розмірах і строках, пе редбачених договором.

Відповідно до п. 2.3 договору, замовник зобов' язався прий няти від виконавця надані по слуги, якщо такі послуги відп овідають умовам договору, і о платити їх згідно акту прийм ання-передачі робіт (послуг).

В п. 3 специфікації сторони обумовили, що розрахунки пр оводяться шляхом: розстрочки оплати на сім місяців, розрах унок повинен здійснюватись р івними частками, починаючи з першого числа наступного мі сяця з моменту отримання зая вки від покупця про можливіс ть прийняти товар та оплатит и за нього.

Строк (термін) поставки (пер едачі ) товару: на протязі 30 ка лендарних днів з моменту оде ржання заявки від покупця пр о можливість прийняти товар оплатити за нього (п. 4 Специфі кації).

В апеляційній скарзі апеля нт зазначив, що висновок місц евого господарського суду що до правомірності складання п озивачем заявки у вигляді вж е двох листів, один з яких було надано відповідачу на підтв ердження можливості прийнят и товар (№ 1-181 від 24.03.2011 р.), а другий - сплатити за нього (№ 1-232 від 07.04.11 р .) є необґрунтованим.

В апеляційній скарзі зазна чено, що лист за № 1-181 від 24.03.2011 р., як ий помилково розглянуто судо м як заявка про прийняття тов ару, не є за своєю природою зая вкою, оскільки не містить дво х обов' язкових умов, наявні сть яких надає листу статусу заявки. Вказаний лист носить інформаційних характер в як ому позивач просить відповід ача поставити товар у строк д о 10.04.11 р., але не підтверджує мож ливості сплатити за нього ко шти в порядку, передбаченому умовами договору, у зв'язку з чим запропоновує змінити пор ядок оплати та затвердити но вий графік платежів.

Колегія суддів не погоджує ться з таким висновком відпо відача, зважаючи на наступне .

Оскільки вказаним листом п озивач повідомляє відповіда ча про готовність прийняти т овар, але не має можливості зд ійснити його оплату у порядк у передбаченому п. 4.1. договору та пропонує відповідачу зді йснити розрахунки за товар у порядку і сумі, що відрізняєт ься від встановленого умовам и договору, тобто розрахуват ися за поставлений товар на п ротязі дев'яти місяців, заміс ть семи, при цьому сплачуючи з а товар щомісяця суму менш чи м передбачено п. 4.1. договору.

Колегія суддів зазначає, що позивач тим самим фактично п ідтверджує можливість опла ти ним товару, оскільки в тому ж листі пропонує встановити та затвердити новий графік о плати за поставлений товар, а саме у квітні - 300000 грн., травні - 4 55660 грн., червні - 700 000 грн., липні-гр удня 1000000 грн. Вказана інформац ія щодо розстрочки платежу п ідтверджується в апеляційні й скарзі.

Згідно з п. 4.1 договору розрах унки проводяться шляхом розс трочки оплати на сім місяців , рівними частками починаючи з першого числа наступного м ісяця з моменту отримання за явки від покупця про можливі сть отримати товар та оплати ти за нього по 1065095 грн.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2011 р. покупец ь листом № 1-181 подав заявку щодо поставки товару в строк до 10.04. 2011 р., а також просив погодити і нші строки оплати товару.

Пунктом 4.1 договору визначе но, що настання строку постав ки залежить від наявності за явки покупця щодо готовності прийняти товар та здійснити оплату за нього відповідно д о порядку оплати, а тому запро понований у листі від 24.03.2011 р. по рядок оплати не відповідає в ищевказаним умовам, що спону кало до відсутності правових підстав обчислювати 30-ти денн ий строк поставки від дати од ержання відповідачем даного листа.

Суд першої інстанції встан овив, що 07.04.2011 р. покупець листом № 1/232 погодив оплату товару у в становлені договором строки та підтвердив заявку, відпов ідно до якої поставка товару має бути здійснена до 24.04.2011 р.

Суд першої інстанції право мірно встановив, що фактично подання заявки про можливіс ть прийняти товар та заявки п ро можливість оплатити його мало місце з розривом у часі: з аявка про прийняття товару п одана 24.03.2011 р., заявка про оплату - 07.04.2011 р.

Відповідно до п. 5.7 договору, 07.04.2011 р. є датою виконання позив ачем всіх вимог.

Таким чином, зобов' язання щодо поставки повинно було б ути виконаним до 10.05.2011 р., оскіль ки останній день строку пост авки товару припав на вихідн ий день.

Судом першої інстанції пра вомірно встановлено, що факт ично поставка товару вартіст ю 7455665 грн. мала місце тільки 10.06.2011 р., що підтверджується доказа ми, наданими в матеріали спра ви.

Крім того, апелянт вважає, щ о лист за № 1-232 від 07.04.11 р., який бул о розглянуто судом суд в якос ті другої заявки про можливі сть сплатити за товар - відп овідач не отримував. В той же ч ас апелянт зазначає, що позив ачем не було надано суду жодн ого доказу на підтвердження факту отримання Відповідаче м вказаного листа. В матеріал ах справи взагалі відсутні б удь-які докази на підтвердже ння вказаного факту.

Позивачем надано суду апел яційної інстанції лист від 07.0 4.11 з датою отримання 13.04.11.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не доведено факту неотримання листа № 1-232 від 07.04.11 р. та не надано суду жодного фа кту на підтвердження своїх з аперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України та ст. 193 Гос подарського кодексу України суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов' язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться. Кожна ст орона повинна вжити усіх зах одів, необхідних для належно го виконання нею зобов'язанн я, враховуючи інтереси друго ї сторони та забезпечення за гальногосподарського інтер есу. Порушення зобов'язань є п ідставою для застосування го сподарських санкцій, передба чених цим Кодексом, іншими за конами або договором.

Одностороння відмова від з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, що передбачено ст. 525 Цив ільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного к одексу України, якщо у зобов' язанні встановлений строк (т ермін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).

Місцевий господарський су д встановив, що факт порушенн я строку поставки товару від повідачем належним чином дов едений, документально підтве рджений та відповідачем не с простований, що встановлено при розгляді справи судом пе ршої інстанції.

Статтею 610 Цивільного кодек су України передбачено, що по рушенням зобов' язання є йог о невиконання або виконання з порушенням умов, визначени х змістом зобов' язання (нен алежне виконання).

Згідно умов ст. 611 Цивільного кодексу України у разі поруш ення зобов' язання настають правові наслідки, встановле ні договором або законом, зок рема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

У пункті 7.4.1 договору зазначе но, що при порушенні строків п оставки товару постачальник сплачує на користь покупця п еню у розмірі 0,1 відсотка варт ості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день про строчення, а за прострочення понад тридцять днів додатко во стягується штраф у розмір і семи відсотків вказаної ва ртості.

Колегія суддів погоджуєть ся з розрахунком суду першої інстанції щодо розміру пені та штрафу, зважаючи на насту пне.

Правочин щодо забезпече ння виконання зобов'язанн я вчиняється у письмовій фор мі (ст. 547 Цивільного кодексу Ук раїни).

Відповідно до статті 549 Циві льного кодексу України пене ю є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми несво єчасно виконаного грошовог о зобов'язання за кожен ден ь прострочення виконання.

Відповідно до статті 549 Циві льного кодексу України штра фом є неустойка, що обчислює ться у відсотках від суми нев иконаного або неналежно вик онаного зобов' язання.

Згідно зі ст. 230 ГК України шт рафними санкціями є господар ські санкції у вигляді грошо вої суми (неустойки, штраф, пен я), яка сплачується у разі пору шення учасником господарськ их відносин правил здійсненн я господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зо бов' язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК Укра їни у разі, якщо порушено гос подарське зобов' язання, в я кому хоча б одна сторона є суб ' єктом господарювання, що н алежить до державного секто ра економіки, або порушення пов' язане з виконанням дер жавного контракту, або викон ання зобов' язання фінансу ється за рахунок Держаного б юджету України чи за рахунок держаного кредиту, штрафні с анкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договору, у таких розмірах , зокрема, за порушення строкі в виконання зобов' язання ст ягується пеня у розмірі 0,1 від сотка вартості товарів (робі т, послуг), з яких допущено про строчення виконання за кожн ий день прострочення , а за про строчення понад тридцять дні в додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вка заної вартості.

Суд першої інстанції обґр унтовано дослідив матеріали справи та визначив, що пеня за період з 11.05.2011 р. по 07.06.2011 р. станови ть 208758 грн. 62 коп.

Крім того, оскільки поставк а товару мала місце на 31 день п рострочення, то в силу п. 7.4.1 дог овору відповідач також зобов ' язаний сплатити штраф у ро змірі семи відсотків від вар тості товару (7455665 грн.), що склад ає 521895 грн. 85 коп.

Таким чином, колегія вважає правомірним висновок місцев ого господарського суду, щод о відповідності вимог позива ча фактичним обставинам та м атеріалам справи та задоволе нню позову в частині стягнен ня 849945 грн. 11 коп.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Г осподарського процесуально го кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні д ані, на підставі яких господа рський суд у визначеному зак оном порядку встановлює наяв ність чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору. Ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які на явні в матеріалах справи, суд у надано не було.

Враховуючи викладене, коле гія суддів на підставі наявн их в справі матеріалів дійшл а до висновку, що відповідно д о ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ріше ння місцевого господарськог о суду не вбачає, а тому апеляц ійна скарга задоволенню не п ідлягає.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апел яційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити рішення господар ського суду міста Києва у спр аві № 6/297 без змін, апеляційну с каргу приватного акціонерно го товариства «Науково- пром ислова компанія «Гірничі маш ини» без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Дзюбко П.О.

Сотн іков С.В.