Постанова

від 09.09.2008 по справі 11/334-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/334-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 вересня 2008 р.                                                                                    № 11/334-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина"

на ухвалугосподарського суду Харківської області від  21.11.2007 року

у справі№ 11/334-06 господарського суду Харківської області

за позовомХарківської міської ради

до- Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради- Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина"

провизнання недійсними договорів та приведення сторін в первісний стан

ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 року Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина" про визнання недійсним договору оренди № 1600, укладеного  02.02.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина", визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина", укладеного 27.10.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина", повернення у комунальну власність нежитлової будівлі літера "А-3" загальною площею 3 787, 5 м2, розташованої по вул. Новгородській, 46 в м. Харкові, зобов'язання Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради повернути Приватному навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина" 3 491 040, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача спірного майна в оренду здійснена із порушенням чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 3, 9, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2007 року (суддя: Яризько В.О.) по справі № 11/334-06 господарського суду Харківської області затверджено мирову угоду в наступній редакції:

"Сторони (Харківська міська рада Харківської області, надалі за текстом "позивач", Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, надалі за текстом "перший відповідач", Приватний навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", надалі за текстом "другий відповідач") приймають до уваги, що спір в сфері публічно-правових відносин щодо правомірності та обґрунтованості передачі будівлі по вул. Новгородській, 46, в м. Харкові згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №75 від 02.02.2005 року "Про передачу в оренду нежитлових приміщень" в частині пункту 3 розділу 2 додатку № 1 та рішення Харківської міської ради від 6 липня 2005 року №117/05 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесій Харківської міської ради з питань Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 року" в частині пункту 6 розділу 1 додатку №1 врегульовані в ході розгляду адміністративної справи №АС-13/408-06.

Постановою господарського суду Харківської області від 30 серпня 2006 року (суддя Водолажська Н.С.) позов Управління освіти Департаменту гуманітарних та соціальних питань в Харківській міській раді до Харківської міської ради задоволено частково. Визнаний неправомірним та скасований п.6 розділу 1 додатка №1 до рішення Харківської міської ради №117/05 від 06.07.05 "Про внесення змін та доповнень до рішень сесій Харківської міської ради з питань Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 роки" в частині встановлення способу приватизації нежитлової трьохповерхової відокремленої будівлі площею 3787,5 кв.м. по вул. Новгородській 46 в м. Харкові —викуп Приватному навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина". В решті вимог позивача відмовлено. В позові Управління освіти Департаменту гуманітарних та соціальних питань в Харківській міській раді до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області відмовлено. В задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору відмовлено.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 16 серпня 2006 року №622 задоволений протест прокурора міста Харкова від 07.08.2006 року №527 вих./Об на рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.02.2005 року №75 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень" в частині п.З розділу 2 Додатку №1 "Перелік нежитлових приміщень, які передаються в оренду". Пункт 3 розділу 2 додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.02.2005 року №75 скасований.

Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 16.08.2006 року №622 не оскаржене, не скасоване та набуло чинності в установленому порядку.

Пунктом 1 рішення п'ятої сесії Харківської міської ради Харківської області 5 скликання від 27.09.2006 року №109/06 був задоволений протест прокурора міста Харкова від 07.08.2006 року №3290вих/06. Пунктом 2 зазначеного рішення Харківської міської ради скасований пункт 6 розділу 1 додатка №1 до рішення Харківської міської ради від 06 липня №117/05 "Про внесення змін та доповнень до рішень сесій Харківської міської ради з питань Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 роки»в частині встановлення способу приватизації нежитлової трьохповерхової відокремленої будівлі площею 3787,5 кв.м. по вул. Новгородська 46 в м. Харкові - викуп приватному навчально-виховному комплексу "Загально - освітній навчальний заклад 1 ступеня —дошкільний навчальний заклад "Ірина".

Рішення 5 сесії Харківської міської ради Харківської області 5 скликання від 27.09.2006 року №109/06 не оскаржене, не скасоване та набуло чинності в установленому порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2006 року постанова господарського суду Харківської області від 30.08.2006року по справі АС-13/408-06 в частині визнання неправомірним та скасування пункту 6 розділу 1 додатка №1 до рішення Харківської міської ради від 06 липня №117/05 "Про внесення змін та доповнень до рішень сесій Харківської міської ради з питань Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 роки" в частині встановлення способу приватизації нежитлової трьохповерхової відокремленої будівлі площею 3787,5 кв.м. по вул. Новгородська, 46, в м. Харкові - викуп приватному навчально-виховному комплексу "Загально - освітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" визнано нечинною, провадження по цій справі в цій частині закрити. В іншій частині постанова господарського суду Харківської області залишена без змін.

2.Перший відповідач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області та другий відповідач - Приватний навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" визнають вимоги позивача в частині визнання недійсним договору оренди №1600, укладеного 02.02.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області та приватним навчально-виховним комплексом загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільним навчальним закладом "Ірина".

3.Перший відповідач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області та другий відповідач - Приватний навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" визнають вимоги позивача в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", укладений 27.10.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області та приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільним навчальним закладом "Ірина".

4.Сторони досягли згоди про встановлення нижчевикладеного порядку застосування двохсторонньої реституції за наслідками визнання недійсним договору купівлі-продажу.

5.Другий відповідач - Приватний навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" повертає у комунальну власність територіальної громади міста Харкова нежитлову будівлю літера "А-3" загальною площею 3787,5 кв.м., розташовану по вул. Новгородській 46 в м. Харкові.

Право комунальної власності на нежитлову будівлю літера "А-3" загальною площею 3787,5 кв.м., розташовану по вул. Новгородській, 46, в м.Харкові переходить до територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області з моменту затвердження мирової угоди господарським судом Харківської області.

6.Фактичне повернення будівлі другим відповідачем - приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільним навчальним закладом "Ірина" Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, як виконавчого органу, що згідно рішення другої сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 5 скликання" від 31.05.2006 року №21/06 уповноважений здійснювати облік комунальної власності територіальної громади міста Харкова, має бути здійснене протягом трьох днів із дати затвердження мирової угоди господарським судом Харківської області із складанням сторонами акту приймання-передавання.

Позивач - Харківська міська рада Харківської області зобов'язується сприяти першому відповідачу - Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області в поверненні протягом поточного бюджетного року приватному навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" 3491040,0 (трьох мільйонів чотирьохсот дев'яносто однієї тисячі сорока) грн.

7. Судові витрати покласти на позивача.

Провадження у справі припинити."

Не погоджуючись з ухвалою, Приватний навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2007 року по справі № 11/334-06 господарського суду Харківської області, в якій просить ухвалу у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, статей 215, 216 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що мировою угодою не вирішено питання орендних платежів, сплачених на виконання спірного договору оренди №1600 від 02.02.2005 року. Крім того, пункт 1 мирової угоди не стосується прав і обов'язків сторін щодо предмету спору у справі № 11/334-06.

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий  господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2007 року по справі № 11/334-06 господарського суду Харківської області затверджено мирову угоду.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову,  визнання позову відповідачем  і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, мирова угода –це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір.

Мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмета позову.

До того ж, в мировій угоді обов'язково повинні бути вказані відомості про умови, розмір і строки виконання зобов'язань, які мають бути погоджені сторонами.

Наслідком відмови позивача від позову та затвердження мирової угоди відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина" про визнання недійсним договору оренди № 1600, укладеного  02.02.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина", визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина", укладеного 27.10.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина", повернення у комунальну власність нежитлової будівлі літера "А-3" загальною площею 3 787, 5 м2, розташовану по вул. Новгородській, 46 в м. Харкові, зобов'язання Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради повернути Приватному навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня –дошкільний навчальний заклад "Ірина" 3 491 040, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача спірного майна в оренду здійснена із порушенням чинного законодавства.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх учинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнанні недійсними, але за певних умов.

Оспорюваними є правочини, які Цивільний кодекс не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійними в судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.

Статтею 216 зазначеного вище кодексу встановлені правові наслідки недійсності правочину. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За недійсним правочином кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а якщо це неможливо, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній  роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість одержаного за цінами на момент відшкодування.

Суд відмовляє в затвердженні мирової угоди, зокрема, якщо мирова угода не відповідає загальним вимогам норм матеріального права щодо змісту угод; мирова угода містить умови, які виходять за межі предмету спору; мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов'язань сторін.

Однак, на зазначені вище положення норм матеріального права та статтю 78 Господарського процесуального кодексу України суд уваги не звернув, що призвело до винесення неправильної ухвали.

Крім того, судом  не звернуто уваги на те, що у мировій угоді відсутні відомості щодо строку повернення відповідачем –1 відповідачу –2  3491040 грн., а є лише пункт згідно якого позивач - Харківська міська рада Харківської області зобов'язується сприяти першому відповідачу - Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області в поверненні протягом поточного бюджетного року приватному навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" 3491040,0 (трьох мільйонів чотирьохсот дев'яносто однієї тисячі сорока) грн.

За таких обставин, ухвалу місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди не можна вважати законною й обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня – дошкільний навчальний заклад "Ірина" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2007 року у справі № 11/334-06 господарського суду Харківської області скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий                                                                              О.Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                         Г. Фролова