Постанова

від 22.06.2009 по справі 11/334-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/334-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2009 року                                                    Справа № 11/334-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О., Фоміна В.О. (доповідач)

при секретарі Тяпкіній В.А.

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився   

1-го відповідача –  не з'явився   

2-го відповідача –  Артюх Ю.В., дов. б/н від 15.04.09 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №266X/1-13) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2008 року по справі № 11/334-06

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до  1. Управління комунального  майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна, м.Харків

      2. Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Ірина", м.Харків

про визнання недійсними договорів та приведення сторін у  первісний стан

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Ірина"

до 1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та

комунального майна Харківської міської ради Харківської області

2. Харківської міської ради

про внесення змін до договору купівлі-продажу в редакції, наведеній в прохальній частині позову, -

встановила:

У липні 2006 року Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" про визнання недійсним договору оренди №1600, укладеного 02.02.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", укладеного 27.10.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", повернення у комунальну власність нежитлової будівлі літера "А-3" загальною площею 3787,5 м2, розташованої по вул. Новгородській, 46 в м. Харкові, зобов'язання Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради повернути Приватному навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" 3491040,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача спірного майна в оренду здійснена із порушенням чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 3, 9, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2007 року (суддя Яризько В.О.) по справі №11/334-06 господарського суду Харківської області затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 вересня 2008 року ухвала господарського суду Харківської області від 21.11.2007 року була скасована, а справа передана на розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи (суддя Мамалуй О.О.) другий відповідач -ТОВ "НВК "Ірина" звернувся до суду із зустрічним позовом до Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, в якому просить суд вважати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили зміни до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", укладеного 27.10.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" в  наступній редакції :

1.В преамбулі договору назву „ПОКУПЦЯ” викласти в наступній

редакції: „Товариство з обмеженою відповідальністю „НВК „Ірина”.

2.Вважати п.1.1. договору викладеним у наступній редакції: „ПРОДАВЕЦЬ” продає, а „ПОКУПЕЦЬ” купує нежитлову будівлю, спорудии та інженерне обладнання Літ. „А-3” загальною площею 3787,5 м2, розташовану за адресою: м.Харків, вул..Новгородська, 46(сорок шість), орендовану приватним навчально-виховним комплексом „Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад „Ірина” згідно з договором оренди №1600 від 02.02.2005 року.

Ця нежитлова будівля належить територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 лютого 2005 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради та зареєстрованого Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 03.03.2005 р. за реєстраційним №10081766 (номер запису: 5721 в книзі :1) згідно Витягу по реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” за №6660752 від 03.03.2005 року.”.

3.Вважати п.2.1. договору викладеним у наступній редакції: „Вартість нежитлової будівлі, споруд та інженерного обладнання, що відчужується, визначена у відповідності до висновку оціночної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.Проф. М.С. Бокаріуса №2190 від 07.06.2007 року про визнання

недійсними договорів та приведення  сторін  в  первісний  стан  і  складає 4982  495,00(чотири мільйони дев'ятсот вісімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять гривень) грн., що є ціною продажу нежитлової будівлі, споруд та інженерного обладнання, вказаного в п.1.1. цього Договору.

Згідно з Законом України „Про податок на додану вартість”, сума податку на додану вартість становить 20% від вартості нежитлової будівлі (в тому числі споруд та інженерного обладнання) та складає 996499,00(дев'ятсот дев'яносто шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень) грн.

Разом ціна продажу нежитлової будівлі, споруд та інженерного обладнання становить 5978994,00 (п'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні) грн.”.

4.По тексту цього Договору фразу „нежитлова будівля” змінити на ”нежитлова будівля, споруди та інженерне обладнання»у відповідних відмінках.

5.Пункт.3.2. договору викласти у наступній редакції: „ПОКУПЕЦЬ” сплачує „ПРОДАВЦЮ” частину вартості не житлової будівлі, споруд та інженерного обладнання в сумі 3491040,00 (три мільйона чотириста   дев'яносто   одна   тисяча   сорок   гривень)   грн.,   протягом   30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного Договору. При умові внесення „ПОКУПЦЕМ” не менше 50 (п'ятидесяти) відсотків від ціни продажу, термін оплати продовжується ще на 30 (тридцять) календарних днів.

„ПОКУПЕЦЬ” сплачує „ПРОДАВЦЮ” частину вартості нежитлової будівлі, споруд та інженерного обладнання в сумі 2487954,00 (два мільйони чотириста вісімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні), протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня набрання чинності судовим рішенням про затвердження змін до цього Договору. У випадку апеляційного та/або касаційного оскарження рішення суду строк сплати продовжується до закінчення процедури апеляційного та/або касаційного оскарження.”

6. Пункт 3.3. договору викласти у наступній редакції: „Розрахунки за об'єкт приватизації здійснюються „ПОКУПЦЕМ” шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Управління комунального майна та приватизації (код ЄДРПОУ 14095412) №37189005002208 в ГУДКУ Харківській області МФО 851011 на загальну суму становить 5978994,00 (п'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні) грн.”.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 листопада 2008 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено в повному обсязі.

Позивач за первісним позовом - Харківська міська рада з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить Харківський апеляційний господарський суд скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Другий відповідач за первісним позовом, ТОВ "НВК "Ірина", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив , що підтримує її частково та  просить апеляційну скаргу ХМР задовольнити частково в частині скасування рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2008 р. щодо задоволення позовних вимог за зустрічним позовом і в цій частині прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з неявкою в судове засідання заявника апеляційної скарги –Харківської міської ради.

16.06.2009 року позивач та перший відповідач по первісному позову знову не скористалися наданим процесуальним правом брати участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, в зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами , як то передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу.   

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника присутньої сторони, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 02.02.2005 р. між 1-им та 2-им відповідачами був укладений договір оренди №1600 на нежитлову трьохповерхову відокремлену будівлю загальною площею 3787,5 м2, розташовану по вул. Новгородській, 46 літ. „А-3” зі строком дії до 02.01.2006 р..

Зазначеному договору оренди передувало розпорядження Управління комунального майна та приватизації №1299 від 21.12.2004 р., згідно якого останнє прийняло на облік від Дзержинського РВО майно, в тому числі будівлю по вул. Новгородській, 46 та інженерні мережі і замощення згідно акту приймання-передачі (т. 1, арк.с. 17-18).

Пунктом 3.1 договору оренди визначена вартість об*єкту   , яка складає 3220900 грн. Вартість об*єкту визначена на підставі  Звіту про оцінку майна –нежитлових приміщень , розташованих в м.Харкові , вул. Новгородська , 46 , висновки якого затверджені  начальником Управління комунального майна та приватизації харківської міської ради Солошкіним В.М. 27.01.2005 року.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю літ. „А-3” загальною площею 3787,5 м2, що розташована в м. Харкові по вул. Новгородській, 46 від  07.05.2005 р. будівля є комунальною власністю і її власник є територіальна громада міста Харкова .

Рішенням Харківської міської ради Харківської області 34 сесії 4 скликання  від16.07.2005 року № 117/05 «Про внесення змін та доповнень  до рішень сесій  Харківської міської ради з питань Програми приватизації  об*єктів комунальної власності  територіальної громади  м.Харкова на 2003-2006 р.р.» нежитлова будівля  по вул.Новгородській ,б.46 у м.Харкові включена до переліку об*єктів комунальної власності  територіальної громади м.Харкова ( нежитлових приміщень) , які пропонуються на розгляд  для прийняття рішення  про їх приватизацію ( відчуження ) шляхом викупу.

27.10.2005 року між територіальною громадою м.Харкова , від якої діяло Управління комунального майна та приватизації  Харківської міської ради та ПНВК «Загальноосвітній навчальний заклад  ! ступеня –дошкілький навчальний  заклад «Ірина»був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої ПНВК „Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина”, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною С.В. за реєстровим №732.

В ході розгляду справи проведено судову будівельно-технічну експертизу об*єкту нерухомості -  нежитлової будівлі  по вул.Новгородській ,б.46 у м.Харкові , за висновками якої  встановлено , що  експлуатація  згідно з призначенням  за договором оренди  «школа-садок» будівлі , розташованої  за адресою : м.Харків, вул..Новгородська  № 46 без використання  споруд та інженерного обладнання  , що розташоване за цією ж адресою неможлива. Також встановлено , що ринкова вартість  об*єкта в цілому  , що складається із будівлі , споруд, інженерного обладнання , що знаходяться за адресою: : м.Харків, вул..Новгородська  № 46 станом на 27.10.2005 року  ( дата укладання договору купівлі-продажу) могла складати 4982495 грн.

Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги однією з підстав визнання  недійсним договору оренди від 02.02.2005 р. №1600  позивач  зазначив , що на час укладення договору  оренди у нього  був відсутній правовстановлюючий документ на спірну нежтитлову будівлю . Це стало підставою того ,що Управлінням комунального майна та приватизації був порушений порядок підготовки пропозицій про передачу в оренду майна, невірно визначений об'єкт оренди (тільки будівля без споруд, інженерних мереж та замощення) та, як слідство, незаконно укладений договір про оренду за відсутністю правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю і відповідної державної реєстрації (свідоцтво про держреєстрацію від 07.02.2005 р.)

А тому позивач зазначає , що неправильно визначений склад комунального майна, який був предметом оренди. Так, Управління КМіП мав на балансі не тільки нежитлову будівлю, а й споруди, замощення та інженерні мережі, які є невід'ємною частиною будівлі, та є відповідно цілісним майновим комплексом. А тому, на думку позивача, при укладенні спірного договору  оренди , а згодом і договору купівлі-продажу    штучно занижено вартість об*єкту.

Правовим обґрунтування  своїх доводів  позивач зазначив  ст. 180 Господарського кодексу України , якою визначені істотні умови господарського договору. Так, відповідно до пункту 2 зазначеної статті господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.  

Окрім цього , в апеляційній скарзі  позивач також посилається на ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою істотними умовами договору оренди, зокрема, є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

З цих підстав,  позивач в позовній заяві зазначив , що  договір оренди  укладений з порушенням норм діючого законодавства , а тому є недійсним , а як наслідок є недійсним і договір купівлі продажу, укладений між відповідачами .

В апеляційній скарзі позивач  , окрім  вищенаведеного зазначив , що , оскільки під час укладання договору оренди між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ТОВ НВК „Ірина” було не додержано істотних  умов щодо визначення об'єкту оренди, договір оренди №1600 від 02.02.2005 р. є неукладеним та, як наслідок, неукладеним є і договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.10.2005 року.

Проте з такими доводами апелянта  колегія суддів погодитись не може.

Як вбачається з матеріалів справи  факт відсутності правовстановлюючого документа на момент укладення договору  оренди від 02.02.2005 року № 1600,  не ставить  під сумнів , що дане майно належить до комунальної власності.

Об'єктом оренди за договором оренди від 02.02.2005 року та об'єктом продажу за договором купівлі-продажу від 27.10.2005 р., укладених між відповідачами є нежитлова будівля літ. „А-3” загальною площею 3787,5 м2, що розташована в м. Харкові по вул. Новгородській, 46  

В  ході судового розгляду встановлено та  матеріалами справи ( зокрема Актом приймання-передачі  основних фондів  від 21.12.2004 року (а.с. 18 т.1) підтверджується ,що замощення , зовнішня  теплова мережна , водопровід, каналізація, електромережа є  окремими видами основних фондів  та мають окремо визначені інвентарні номери. А тому посилання  позивача , що укладення договорів оренди та купівлі продажу спірного майна  неможливо було  укласти  без  замощення та інженерних мереж не може бути взято за підставу визнання договорів недійсними, оскільки  вони можуть бути  предметом окремих договорів оренди чи купівлі –продажу.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України (ч. 1) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З матеріалів справи  не вбачається підстав , які б у відповідності до приписів  цивільного законодавства  були підставою для  визнання недійсним договору оренди від 02.02.2005 року № 1600 та договору купівлі –продажу від 27.10.2005 року, укладених між відповідачами.

Не додано таких доказів і до  апеляційної скарги.

А тому  рішення господарського  суду Харківської області в частині  відмови у задоволенні позову  Харківської міської ради  до Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" про визнання недійсним договору оренди №1600, укладеного 02.02.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", укладеного 27.10.2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина", повернення у комунальну власність нежитлової будівлі літера "А-3" загальною площею 3787,5 м2, розташованої по вул. Новгородській, 46 в м. Харкові, зобов'язання Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради повернути Приватному навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад "Ірина" 3491040,00 грн, . є законним , обґрунтованим , таким , що винесено  при повному всебічному встановленні фактичних обставин справи , яким надана правильна юридична оцінка , а тому  підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги в цій частині колегія суддів не вбачає.

Що ж до задоволення судом першої інстанції зустрічної позовної заяви , то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу  одна сторона  ( продавець) передає  або зобов'язується  передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно ( товар) і оплатити за нього певну  грошову суму.

Порядок зміни  умов договору  купівлі –продажу від 27.10.2005 року та порядок його розірвання  передбачений розділом  8 Договору.

   Так, пунктом 8.1 Договору встановлено , що зміни умов цього договору  можливі тільки за згодою сторін  і оформлюються  письмовою додатковою угодою , що підлягає обов'язковому  посвідченню в органах нотаріату. Пункт 8.3 Договору передбачає , що  спори , що виникають з умов цього Договору  , вирішуються  шляхом переговорів . Якщо сторони протягом 20 днів з моменту  письмової заяви  про розбіжності , що виникли, не досягли домовленості , спір передається на розгляд  господарського суду  у відповідності  з діючим законодавством України.

    Відповідно до ст. 11 ГПК України  підприємство чи організація, які вважають  за  необхідне змінити  чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

    Підприємство, організація, які одержали пропозицію про  зміну чи  розірвання  договору,  відповідають  на неї не пізніше 20 днів після  одержання  пропозиції.  Якщо  підприємства і організації не досягли  згоди  щодо  зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання  відповіді  у  встановлений  строк  з рахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

   Порядок зміни та розірвання договору визначений ст. 188 ГК України , згідно з якою  зміна    та   розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором.  Сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору, у двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У   разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо  судовим  рішенням  договір  змінено  або  розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним  рішенням,  якщо  іншого   строку   набрання   чинності   не встановлено за рішенням суду

Таким чином, господарський суд, задовольняючи зустрічний позов фактично  замінив волевиявлення 1-го відповідача  щодо внесення змін до договору  та змінив його умови .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ „НВК „Ірина” не вбачається і в цій частині рішення господарського суду Харківської області прийнято при неповному з'ясуванні обставин , що мають значення для справи , з порушенням норм матеріального права , що у відповідності до п.п.1,4 ч.1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення  суду першої інстанції  від  13.11.2008 року у цій частині та прийняття  нового рішення , яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, а апеляційну скаргу в цій частині задовольнити.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104 статтею 105  Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2008 року по справі № 11/334-06 скасувати в частині задоволення зустрічного позову ТОВ „НВК „Ірина” та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2008 року по справі №11/334-06 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у місячний термін.

Повний текст постанови підписаний 19 червня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                      М.В. Токар              

                                 суддя                                                                     В.О. Івакіна

                                суддя                                                                     В.О. Фоміна