Постанова

від 13.12.2011 по справі 33/302-47/115

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011                                                                                           № 33/302-47/115

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко  А.І.

суддів:             

 за участю представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – адвокат, Машевський В.Л. - директор

від відповідача: Чебан В.Л. – директор

за участю: ОСОБА_2 - спеціаліст

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Ремонтно-будівельна фірма «Інтер»єр»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 12.07.2011 р.

у справі № 33/302-47/115 (суддя Станік С.Р.)

за позовом  Приватного акціонерного товариства Ремонтно-будівельної фірми «Інтер»єр»

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія»

про  стягнення  134092,16 грн.

                                                       В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Ремонтно-будівельної фірми «Інтер»єр» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія»  про  стягнення  134092,16 грн. заборгованості, в тому числі 145400,40 грн. сума основної заборгованості, 8287,68 грн.  штрафних санкцій за період прострочення, 3046,08 грн. індекс інфляції за час прострочення, 14 540 грн.  оплата послуг адвоката, а також  судові витрати.  

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2007 №33/302 позов Приватного підприємства "Ремонтно - будівельна фірма "Інтер'єр" задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 111 598,40 грн. основного боргу, 8 287,68 грн. штрафу, 3 046,08 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 11 160,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 340,93 грн. витрат по оплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 рішення господарського суду міста Києва №33/302 від 27.11.2007 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2008 постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 залишена без змін.

Постановою Верховного суду України від 16.12.2008 постанова Вищого господарського суду України від 02.07.2008, постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 та рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2007 у справі №33/302 скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м.Києва № 33/302-47/115 справу № 33/302 прийнято до провадження, присвоєно їй номер 33/302-47/115 та призначено до розгляду.

31.03.2009 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 111 598,40 грн., 42 400,98 грн. витрати з урахуванням індексу інфляції, штрафні санкції у розмірі 26 374,90 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 11 160,00 грн. та судові витрати в сумі 1 803, 74 грн. та 118,00 грн..  

24.06.2011 позивач через канцелярію Господарського суду міста Києва надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд установити, що ціна  робіт,   виконаних  за договором  підряду  від 02.04.2007 р., укладеного між ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" (м. Житомир) та ТОВ "Енергія" (м. Київ) є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 р. - 159075,60 грн. та в червні 2007 р. - 82522,80 грн., а також стягнути з відповідача суму основного боргу –111 598,40 грн., 66841,05 грн. індексу інфляції за весь час прострочення  та штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за 0,5 року в сумі 26274, 90 грн., відшкодувати вартість послуг адвоката  в сумі 11 160 грн., вартість проведеної  експертизи КНДІСЕ  3 441,60 грн., вартість витрат по сплаті державного мита 1 803,74 грн. та інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу  в сумі 118,00 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва № 33/302-47/115 від 12.07.2011 року позовні вимоги задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  сума основного боргу в розмірі 29 075  грн. 60 коп., інфляційні втрати 23 841 грн. 99 коп., штраф  4 942  грн. 85 коп.,  витрати по сплаті державного мита  509 грн. 80 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 33  грн. 35 коп., витрат на послуги адвоката 3 154 грн. 26 коп., витрати по оплаті судової експертизи -  972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 73 коп. В іншій частині позову відмовити.

На підставі рішення суду з Приватного підприємства “Ремонтно-будівельна фірма “Інтер'єр” підлягає стягненню в доход Державного бюджету України  243 грн. 40 коп. державного мита.         

Провадження у справі в частині вимоги щодо установлення того, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 р., укладеного між ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" та ТОВ "Енергія"  є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 р. - 159075,60 грн. та в червні 2007 р. - 82522,80 грн. припинено на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в цій частині не підвідомчій  господарським судам.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач  звернувся  до суду з апеляційною скаргою, просить  рішення  скасувати  в частині стягнення грошових коштів та винести нове рішення про стягнення 111598,40 грн. основного боргу, 66841,05 грн. індексу інфляції за весь час прострочення, 26 274, 90 грн. штрафних санкцій, а також судові витрати, посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що акт прийому-передачі об'єму робіт від 26.07.2007 р., складений повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень, передбачає приймання ТОВ «Енергія» об'єму робіт, виконаних ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" в квітні та червні 2007 року при будівництві житлового будинку в м. Житомир на дільниці 28 в межах вулиць Родонової, ЛЕП, пров. Шумського 26 липня 2007 року.  

Крім того, місцевий суд не звернув увагу та те, що до укладання договору підряду № 5 від 02.04.2007 р. кошторис вартості робіт на вищевказаному об'єкті, було чітко узгоджено між КП «Житомирбудзамовник», як Генпідрядником, та ПП «РБФ Інтер'єр», як субпідрядником, за договором субпідряду та відповідно - між ТОВ «Енергія», як Замовником, та КП «Житомирбудзамовник», як Генпідрядником, за договором підряду, що підтверджується відповідними кошторисами, які є невід'ємною частиною цих договорів підряду (субпідряду), укладених між сторонами, та були надані позивачем при проведенні будівельно-технічної експертизи. При чому, вказані договори продовжували діяти і в період дії договору підряду № 5 від 02.04.2007 р., укладеному між ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" та ТОВ "Енергія".

Апелянт зазначає, що в квітні 2007 р. ПП «РБФ Інтер'єр» виконало будівельні роботи в загальній сумі 159 075,60 грн„ що було узгоджено сторонами в Довідці від 04.05.2007 р. про вартість робіт форми КБ-3 та в Акті від 04.05.2007 р. здачі-прийому виконаних робіт форми КБ-2в, підписаних повноважними представниками сторін. В червні 2007 року згідно з умовами договору підряду (п. 2.1.), укладеному між ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" та ТОВ "Енергія" та проектної документації, наданої замовником, Приватне підприємство ремонтно-будівельна фірма „ІНТЕР'ЄР" виконало роботи по будівництву житлового будинку в м. Житомир на дільниці 28 в межах вулиць Родонової, ЛЕП, пров. Шумського на суму 82 522,80 грн. за цінами, узгодженими сторонами в квітні 2007 р., а не «визначені позивачем самостійно», як зазначено в рішенні місцевого суду. Зазначене  підтверджується Довідкою від 26.07.2007 р. про вартість робіт форми КБ-Зв та Актом від 26.07.2007 р. здачі-прийому виконаних робіт форми КБ-2в, підписаними повноважним представником ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" та своєчасно направленими на адресу відповідача 15.08.2007 р. рекомендованим листом від 07.08.2007 р. за вих. № 13, які є в матеріалах справи. При чому, зазначений Акт від 04.05.2007 р. здачі-прийому виконаних робіт форми КБ-2в фактично є кошторисом, складеним підрядником відповідно до державних будівельних норм та ч. 1 ст. 844 ЦК України.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що для підтвердження незмінності вартості робіт, виконаних ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" по будівництву житлового будинку на дільниці 28 в червні 2007 року та в квітні 2007 року, достатньо співставити Акти здачі-прийому виконаних робіт форми КБ-2в за червень та квітень 2007 року, однак місцевий суд незважаючи на неповноту висновків судового експерта не призначив додаткову судову  експертизу та не поставив перед експертом додаткових питань. В судове засідання судовий експерт Лемешко А.В., що проводив експертний висновок № 1795/10-15 від 21.04.2011 також не з»явився.

Також апелянт вважає, що місцевий суд неправомірно застосував п.1 ст. 80 ГПК України та припинив провадження в частині вимоги щодо установлення ціни робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007., укладеного між ПП РБФ «Інтер»єр» та ТОВ «Енергія» є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40грн., у тому числі в квітні 2007 - 159075,60грн. та в червні 2007 – 82522,80 грн.,  посилаючись на ст. 12 ГПК України. На думку апелянта,  якщо ціни і тарифи відповідно до законодавства можуть бути встановлені за угодою сторін, то спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифи на послуги (виконання робіт) згідно п.1 ст. 12 ГПК України підвідомчі господарським судам України.   

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

02.04.2007 між ТОВ “Енергія” (замовник за договором) та ПП “Ремонтно-будівельна фірма  “Інтер'єр” (підрядник за договором) було укладено договір підряду № 5, відповідно до умов якого підрядник на свій ризик зобов'язався виконати власними чи залученими силами всі передбачені замовленням роботи по будівництву житлового будинку у м. Житомирі  межах вул. Родонової –ЛЕП- пров. Шумського (діл. №28).

Відповідно до п.2.1  укладеного договору сторони погодили, що вартість робіт по даному договору є договірною, договірна ціна вартості робіт є динамічною і є невід'ємною частиною договору, зміна вартості робіт погоджується сторонами і оформляється окремими доповненнями до договору.

Пунктом 2.2. договору виконані підрядником роботи приймаються шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання –передачі (Кб-2в), обсяг виконаних робіт приймається по факту їх виконання.

Сторонами договору встановлено початок виконання робіт –02.04.2007, закінчення робіт –31.07.2007 (п. 2.3).

Згідно п.5.2. договору замовник перераховує підряднику вартість виконаних робіт протягом 10 днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів ф.№ КБ 2-в, ф.№ КБ-3в.

За порушення строків проведення розрахунків замовник сплачує підряднику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт (п. 6.3).

В квітні 2007 року позивачем було виконано роботи відповідно до умов укладеного  договору підряду на суму 159 075,60 грн., що підтверджується  актом приймання виконаних робіт № 5 (ф.КБ-2в) за квітень 2007 року та довідкою про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3в) у квітні 2007 року, які підписані представниками замовника та підрядника та посвідчено печатками обох сторін.

Однак, відповідач в порушення умов договору розрахувався за виконані роботи частково, а саме  здійснив часткову оплату виконаних робіт по договору підряду № 5 від 02.04.2007 в сумі 130 000,00 грн., а саме: 04.04.2007 –50 000,00 грн., 11.04.2007 –50 000,00 грн., 10.05.2007 –30 000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк згідно умов договору, не допускаються  одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України  між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов»язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.  

На виконання умов договору підряду та проектної документації, позивач в червні 2007 року виконав підряді роботи на суму 82522, 80 грн. Позивач зазначає, що  довідка від 26.07.2007 про вартість виконаних робіт у червні 2007 року та акт здачі-прийняття робіт від 26.07.2007 були підписані позивачем та направлені 07.08.2007р. на адресу відповідача рекомендованим листом вих. № 13  для підпису, та отримані останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції №7983862 від 15.08.2007 та № 7931110 від 17.08.2007р. з відмітками про вручення. Однак, відповідач отримані документи не підписав, заперечень стосовно ціни, якості та об»єму виконаних робіт  на адресу позивача не надіслав. Зазначені обставини змусили позивача звернутись до суду з позовом про за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 в справі №33/302-47/115 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлені питання щодо фактичного виконання робіт, зазначених у акті приймання виконаних робіт № 5 за квітень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у квітні 2007 року, у акті приймання виконаних робіт за червень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у червні 2007 року, їх вартість.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1795/10-15 від 21.04.2011, складеного  судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якого у його резолютивній частині “Висновок” на питання суду щодо ринкової вартості робіт, виконаних позивачем у квітні та червні місяці 2007 року та оформлених відповідними актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, експертом надано відповідь, що визначити вартість фактично виконаних робіт при будівництві житлового будинку № 28 у м. Житомир в межах вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумського в квітні та червні не є можливим.

У пункті 2 резолютивної частини висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1795/10-15 від 21.04.2011, на питання суду щодо фактичного виконання робіт, зазначених у акті приймання виконаних робіт № 5 за квітень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у квітні 2007 року, у акті приймання виконаних робіт за червень 2007 року та довідці про вартість виконаних робіт у червні 2007 року, експертом надано відповідь про те, що на час проведення обстеження роботи по будівництву житлового будинку № 28 у м. Житомир в межах вул. Радонова-ЛЕП-пров. Шумського, про які йдеться в актах приймання виконаних підрядних робіт за квітень, червень 2007 та акті передачі виконаних робіт –виконані.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд прийняв вищезазначений висновок як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а наданий позивачем висновок № 59-2007 спеціаліста від 23.11.2007,  в якому йдеться про визначення загальної вартості складених актів виконаних робіт щодо виконання робіт по будівництву будинку в межах вул. Родонової –ЛЕП- пров. Шумського (діл. №28) у м.Житомирі, згідно якого спеціалістом вказано, що вартість виконаних робіт складає: за квітень 2007 року –119 343,60 грн. та за червень 2007 року –79 086,00 грн. не прийняв до уваги, виходячи з того, що   особа, яка складала зазначений висновок не була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

        Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції були викликані експерт КНДІСЕ Лемешко Андрій Володимирович, який складав експертний висновок № 1795/10-15 від 21.04.2011, та спеціаліст Забавчик Ольга Іванівна, яка складала висновок № 59-2007 для дачі пояснень щодо складених висновків.

  В судове засідання експерт КНДІСЕ Лемешко А.В. не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

  Вислухавши пояснення спеціаліста ОСОБА_2 та пояснила суду, що загальна вартість робіт, виконаних Приватним акціонерним товариством Ремонтно-будівельної фірми «Інтер»єр» відповідно до складених актів та Державних будівельних норм по будівництву в межах вул. Родонової - ЛЕП - пров. Шумського (ділянка 28) у м. Житомирі за квітень 2007 р.  складає 159 075,60 грн.  за червень 2007 р. складає 82 522,80 грн.

       Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.  Якщо  у  договорі  підряду  не встановлено ціну роботи або способи її визначення,  ціна встановлюється за  рішенням  суду  на

основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна  роботи  у  договорі  підряду  включає  відшкодування

витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

          Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

          Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

          Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що відповідно до ст. 843 ЦК України висновок спеціаліста від 23.11.2007 №59-2007 є підтвердженням цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

     Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк згідно умов договору, не допускаються  одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Аналізуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі    111598, 40 грн.

   За час прострочення виконання грошового зобов'язання  відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

    Згідно розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, втрата від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період прострочення з серпня 2007р. по травень 2011р. складає 66 841, 05 грн.  та є такою, що  підлягає задоволенню.

    Позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 26 274, 90 грн.

    Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

   Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

 У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).     

 Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

 Пунктом 6.3 договору підряду № 5 від 02.04.2007 передбачено, що за порушення строків проведення розрахунків замовник сплачує підряднику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт.

 Враховуючи наведене, колегія вважає, що  вимога позивача про стягнення  штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у розмірі 26274, 90 грн.

 Також позивач просить суд стягнути з відповідача адвокатські витрати в сумі 11 160, 00 грн.   В підтвердження зазначених вимог позивач посилається на наявні в матеріалах справи договір № 14/1-ЮП про надання юридичних послуг від 01.06.2007р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 264 від 20.07.1999 на ОСОБА_1, акт № 14/1-3 виконаних робіт від 11.09.20007 на  суму 11 160, 00 грн. та платіжне доручення № 183 від 12.09.2007 на суму 1110, 00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до судових витрат відносяться витрати по сплаті державного мита, оплати послуг адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а відповідно до ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

       Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

       Згідно зі ст. 8 Закону України «Про адвокатуру» адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

       За таких обставин колегія приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів про понесені позивачем витрати на адвокатські послуги, а отже позовна вимога про стягнення витрат на адвокатські послуги підлягають задоволенню в розмірі 11160, 00 грн.

       Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 441, 60 грн. витрат по оплаті за проведення експертизи № 1795/10-15, сплачених платіжним дорученням №109 від 11.05.2010р.

        У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати  складаються з державного  мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом,  витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

       Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на проведення судової експертизи підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 3 441,60 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України.

        Крім того, позивачем при подачі позову ціна позову була заявлена в сумі 134 092,16 грн., виходячи з якої ним було сплачено державне мито в сумі 1 340,93 грн. згідно платіжного доручення № 198 від 26.09.2007, 462,81 грн. –платіжним дорученням № 39 від 20.03.2009 (доплата за збільшення позовних вимог).

        Враховуючи те, що позивачем 24.06.2011р. було уточнено позовні вимоги та збільшено ціну позову до 204 714,35 грн., однак відповідне збільшення ціни позову позивачем державним митом не оплачено, з позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України  державне мито в сумі 243,40 грн. за збільшення позовних вимог, які розглянуті судом.

        Щодо вимоги позивача про установлення того, що ціна робіт, виконаних за договором підряду від 02.04.2007 р., укладеного між ПП РБФ „ІНТЕР'ЄР" (м. Житомир) та ТОВ "Енергія" (м. Київ) є твердою договірною ціною та становить в загальній сумі 241598,40 грн., у тому числі: в квітні 2007 р. - 159075,60 грн. та в червні 2007 р. - 82522,80 грн. суд вважає за необхідне припинити в цій частині провадження на підстав п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в цій частині не підвідомчій саме господарським судам.

        Відповідно до норм ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

          Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.            

           Колегія погоджується з висновком місцевого суду, що предметом позову має бути матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами по справі, зокрема, підписання актів приймання-здачі виконаних підрядних робіт, зобов»язання прийняття робіт. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав або обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять в підставу позову. На відміну від норм Цивільного процесуального кодексу України (п. 4 ст. 254 та Глава 37), якими передбачено можливість розгляду судами в порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Таким чином,  категорія спорів щодо встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами не підлягає розгляду господарськими судами.

Відповідно до  ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

  Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

  Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва підлягає зміні, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

 Керуючись ст. 101, 103-105  ГПК України, суд, -

                                                     П О С Т А Н О В И В :

       Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Ремонтно-будівельна фірма «Інтер»єр» на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2011 р. задовольнити частково.

        Рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2011 р. у справі № 33/302-47/115 змінити.

       Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції.

       «Позовні вимоги задовольнити частково.

       Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія” (код ЄДРПОУ 30141294, місцезнаходження: 03037 м.Київ, вул. Солом'янська, 5 оф. 1007) на користь Приватного підприємства “Ремонтно-будівельна фірма “Інтер'єр” (код ЄДРПОУ 31888687, місцезнаходження: 10012 м. Житомир, вул. Гоголівська, 4, оф. 210) суму основного боргу в розмірі 111598, 40 грн., інфляційні втрати в розмірі 66 841, 05 грн., штрафу в розмірі 26 274, 90 грн.,  адвокатські послуги  розмірі 11160, 00 грн., 3441,60 грн. витрати по оплаті судової експертизи,  2 047,14 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати наказ.

 Стягнути з Приватного підприємства “Ремонтно-будівельна фірма “Інтер'єр” (код ЄДРПОУ 31888687, місцезнаходження: 10012 м. Житомир, вул. Гоголівська, 4, оф. 210) в доход Державного бюджету України  243 (двісті сорок три) грн. 40 коп. державного мита.

 Видати наказ.

 Видачу наказі доручити Господарському суду м.Києва.»

 В іншій частині рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2011 р. у справі № 33/302-47/115 залишити без змін.

       Матеріали справи № 33/302-47/115  повернути  Господарському судум.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді