Рішення

від 10.01.2012 по справі 13/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/166

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.01.12 р.                                                                                 Справа № 13/166                               

 Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фасад” м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтком–Керам”, смт. Очеретіне, Донецька обл.

про стягнення передоплати в розмірі 63925грн.28коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Фасад” м. Київ (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтком –Керам”, смт. Очеретіне, Донецька обл.(далі – відповідач) про стягнення передоплати в розмірі 63925грн.28коп.

Ухвалою суду від 14.10.2011р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 13/166, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 24.11.2011р. у зв'язку із знаходженням судді Макарової Ю.В. на лікарняному, справа № 13/166 передана судді Подколзіній Л.Д.

Розпорядженням заступника голови від 12.12.2011р. справа № 13/166 передана в провадження судді Макарової Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № АК-1/107 від 01.06.2009р. відносно своєчасної та повної поставки продукції, внаслідок чого товар на суму передоплати у розмірі 63925грн.28коп. не поставлений.

23.11.2011р. через канцелярію суду відповідач звернувся до суду з клопотанням № 05/22-11 від 22.11.2011р. про залучення у якості відповідача 2 – Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод КБМ”, мотивуючи свою позицію у відзиві тим, що недопоставка продукції виникла в свою чергу внаслідок невиконання обов'язків з боку комітента - ТОВ „Цегловий завод „Альтком” (в подальшому зміна найменування на ТОВ „Завод КБМ”)  відносно поставки продукції на всю перераховану комісіонером (відповідачем) суму в розмірі 300000грн.00коп, з яким відповідачем був укладений договір комісії № Р-1/74 від 01.01.2008р. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що прийняв всі необхідні заходи для належного виконання умов договору поставки, тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.11.2011р. відповідач надав через канцелярію суду клопотання № 04/22-11 від 22.11.2011р., яким просив суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів з підстав відрядження генерального директора.

Позивач у поясненнях № 172 від 07.12.2011р. просив суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод КБМ” (колишнє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю „Цегляний завод „Альтком”) у зв'язку з тим, що укладаючи договір № АК-1/107 від 01.06.2009р. відповідач діяв від свого імені, на власний ризик, а отже і є відповідальним за правочин, який вчинив.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів суд зазначає, що статтею 69 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Даний випадок – відрядження генерального директора та неможливість надання установчих документів, які в подальшому були надані відповідачем через канцелярію суду 13.12.2011р., з врахуванням усіх особливостей розгляду цього спору на думку суду не є винятковим. Неявка представника відповідача в судове засідання, який був належним чином повідомлений про дату та час його проведення, не може перешкоджати здійсненню правосуддя в установлені законом строки

У матеріалах справи є достатні докази для вирішення спору в межах передбачених ГПК України строків.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості відповідача 2 – Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод КБМ” суд відклоняє за недоцільністю, оскільки предметом розглядуваємого позову є спірні правовідносини між ТОВ „Фасад” та ТОВ “Альтком–Керам”, які виникли на підставі договору поставки № АК-1/107 від 01.06.2009р. і відповідно до якого саме відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтком – Керам”, діючи від свого імені, взяв на себе зобов'язання передавати у власність позивачу в обумовлені між сторонами строки товар. Правовідносини за договором комісії № Р-1/74 від 01.01.2008р. виникли між відповідачем та іншою юридичною особою. ТОВ „Завод КБМ” не є стороною спірного договору, у зв'язку з чим не набуває жодних прав та обов'язків по відношенню до позивача. Отже, відповідач не позбавлений права у передбачений законом спосіб звернутися за захистом своїх прав шляхом подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод КБМ”.

Під час судових засідань представники сторін підтримали позиції, викладені письмово.

В судовому засіданні 10.01.2012р. сторони не забезпечили участь своїх представників.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в межах передбачених ГПК України строків, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альтком – Керам” (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фасад” (покупцем) був укладений договір № АК-1/107, згідно з яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати товар. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру і загальна вартість товару визначається сторонами у специфікаціях, які є додатками до договору і складають його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за кожну узгоджену партію товару здійснюються у безготівковій формі, у розмірі 100% передплати вартості товару, визначеного і узгодженого сторонами в специфікації.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що підставою для здійснення відвантаження товару є Специфікація, узгоджена і підписана уповноваженими представниками сторін. Початок відвантаження товару не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання передоплати за кожну партію продукції в повному обсязі.

Згідно п. 4.4.2 договору відшкодування витрат на оплат залізничного тарифу або авто послуг здійснюється покупцем окремо на підставі рахунків виставлених продавцем.

Відповідно п. 10.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2009р., або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умовам даного договору.

Пунктом 10.4 договору встановлено, що цей договір може бути пролонгований за угодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Специфікаціями № 1 від 01.06.2009р., № 2 від 22.07.2009р. сторони погодили предмет договору, визначивши найменування товару, одиницю виміру, кількість та загальну вартість поставляємого товару.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору перераховано відповідачеві попередню оплату за товар на загальну суму 300000грн.00коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок від 25.06.2009р. та 22.07.2009р.

В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем були здійснені поставки товару та надані автопослуги, пов'язанні з транспортуванням продукції, на загальну суму 251214грн.74коп., що підтверджується наступними документами: актом приймання - передачі робіт № 21/07/1 від 20.07.2009р. на суму 2800грн.00коп., видатковою накладною 21.07.7 від 21.07.2009р. на суму 15840грн.00коп., № 22.07.6 від 22.07.2009р. на суму 9372грн.00коп., № 28.08.17 від 28.08.2009р. на суму 14256грн.00коп., актом приймання – передачі робіт № 28/08-1 від 28.08.2009р. на суму 3000грн.00коп., видатковою накладною № 03.09.3 від -3.09.2009р. на суму 12672грн.00коп., актом приймання – передачі робіт № 03/09-1 від 03.09.2009р. на суму 3000грн.00коп., видатковою накладною № 26.09.2 від 26.09.2009р. на суму 15446грн.40коп., актом приймання – передачі робіт № 26/09-1 від 26.09.2009р. на суму 3000грн.00коп., видатковими накладними № 13.10.7 від 13.10.2009р. на суму 3275грн 20коп., № 29.10.8 від 29.10.2009р. на суму 17400грн. 00коп., актом приймання – передачі робіт № 29/10-1 від 29.10.2009р. на суму 3100грн.00коп., видатковими накладними № 24.04.4 від 24.04.2010р. на суму 2349грн.60коп., № 27.04.1 від 27.04.2010р. на суму 15840грн.00коп., № 11.06.7 від 11.06.2010р. на суму 12230грн.40коп., № 20.06.1 від 20.06.2010р. на суму 19008грн.00коп., № 28.07.1 від 28.07.2010р. на суму 19296грн.00коп., № 29.07.5 від 29.07.2010р. на суму 18604грн.56коп., № 05.08.2 від 05.08.2010р. на суму 18604грн.56коп., № 25.08.2010р. від 25.08.2010р. на суму 15048грн.00коп., № 31.08.11. від 31.08.2010р. на суму 15984грн.00коп., № 01.09.12 від 01.09.2010р. на суму 11088грн.00коп.

22.07.2009р. позивач здійснив часткове повернення товару за видатковою накладною № 03.02801 на суму 15282грн.60коп.

Таким чином, за доводами позивача сума неповерненої попередньої оплати з урахуванням повернутого товару склала 63925грн.28коп., яка і заявлена до стягнення.

Позивач листом № 153 від 07.11.2011р. просив відповідача повернути суму отриманої попередньої оплати в розмірі 63925грн.28коп., зазначаючи про втрату інтересу до поставляє мого товару, проте вимога залишена без задоволення.

Позивач вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (не поставив товар на всю перераховану суму передоплати), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми передоплати за недопоставлений товар згідно договору № АК-1/107 від 01.06.2009р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм ст. 712 ЦК України та ст.ст. 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до умов договору № АК-1/107 від 01.06.2009р. у позивача виникає обов'язок оплатити товар, а у відповідача – передати товар.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.1 договору початок відвантаження товару не пізніше ніж за 5 календарних днів з моменту отримання передоплати за кожну партію продукції в повному обсязі.

Як вже встановлено судом, позивачем було здійснено попередню оплату продукції на загальну суму 300000грн.00коп., відповідачем в свою чергу була здійснена поставка товару та надані автопослуги, які згідно п. 4.4.2 договору відшкодовуються покупцем (позивачем), на суму 251214грн.74коп. За видатковою накладною № 03.02801 позивач здійснив часткове повернення товару на суму 15282грн.60коп.

        Відтак, як вбачається із сукупності наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі приймаючи до уваги наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2009р. по 31.12.2010р. та довідку станом на 03.11.2011р. за підписом генерального директора та головного бухгалтера ТОВ „Фасад”, поставка товару на кошти у розмірі 63925грн.26коп. не здійснена.

        У відзиві відповідач не спростовує факт недопоставки продукції позивачу на спірну суму, лише зазначає про неможливість виконання своїх договірних обов'язків через невиконання зустрічного обов'язку з боку комітента (ТОВ „Цегляний завод „Альтком”) поставити продукцію.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 670 ч. 1 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.

         Позивач не наполягає на передачі продукції, посилаючись на тривале користування відповідачем перерахованими позивачем коштами та через це втрату інтересу до продукції, скористався своїм правом вимагати повернення суми попередньої оплати шляхом направлення відповідачу листа № 153 від 07.11.2011р., який отриманий відповідачем 11.11.2011р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, за змістом наявного в матеріалах справи опису вкладення від 08.11.2011р. відповідачу ще направлявся лист про повернення боргу № 152 від 07.11.2011р.

Однак, отримавши вимогу повернути кошти у розмірі 63925грн.26коп. відповідач залишив її без задоволення.

Під час судового розгляду позивач посилався на те, що внаслідок тривалого прострочення поставка продукції на даний час втратила у нього інтерес і він не має потреби у постачанні. Здійснивши дії щодо звернення до постачальника з листом № 153 від 07.11.2011р. позивач фактично відмовився від поставки спірної продукції.  

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що з часу здійснення позивачем передплати, на суму якої відповідач не передав позивачу товар, пройшов тривалий термін (більше двох років), прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання, суд вважає правомірною вимогу позивача про повернення відповідачем отриманих від позивача у якості передплати грошових коштів.

 Суду не надано належних та допустимих доказів поставки продукції на всю суму попередньої оплати, перерахованої позивачем, доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача. Докази повідомлення позивача про готовність відвантажити товар на вказану суму суду не представлені. В матеріалах справи наявний двосторонній акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з січня по лютий 2009р., згідно з яким кінцеве сальдо становить 63925грн.28коп.

За наведеного є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача передплати у сумі 63925грн.26коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Суд відзначає, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, згідно протоколу Загальних зборів учасників ТОВ „Альтком – Керам” від 22.07.2011р. було вирішено змінити найменування відповідача на нове – Товариство з обмеженою відповідальністю „Керам – Збут”, внаслідок чого були внесені відповідні зміни в статут, зареєстрований 08.08.2011р. за № 1252105000700074, в ЄДР та ЄДРПОУ, про що свідчать Виписка з ЄДР серії ААБ № 614090, Довідка АБ № 379490 з ЄДРПОУ, які представлені відповідачем.

        Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність зміни найменування відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю „Керам – Збут”.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525-526, 530, 693  Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Змінити найменування відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтком –Керам”, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Керам – Збут».

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фасад” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам – Збут» смт. Очеретіне, Донецька обл. про стягнення передоплати в розмірі 63925грн.28коп. задовольнити в повному обсязі.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам – Збут» (86020, Донецька обл., Ясинуватський р-н, смт. Очеретине, вул. Первомайська, буд. 63, ідентиф.код 35214969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фасад” (02660, м. Київ, вул. Крайня, 1-В, ідентиф.код 31283206) суму передоплати в розмірі 63925грн.28коп., витрати на оплату державного мита в сумі 639грн.25коп., інформаційно–технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 10.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

                                                       Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2012р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >