Рішення

від 03.01.2012 по справі 11/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/304

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.01.12 р.                                                                                 Справа № 11/304                               

за позовом Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, м.Київ, ЄДРПОУ 14333937, в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, м.Донецьк,

до відповідача: Дочірнього підприємства „Магазин „Донецькі меблі” Акціонерного товариства „Донецькмеблі”, м.Донецьк,       

про стягнення 1 686,32 грн.

Суддя                                                                                                            С.М. Соболєва

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство „МТС Україна”, м.Київ, в особі Донецької філії ПрАТ „МТС Україна”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Магазин „Донецькі меблі” Акціонерного товариства „Донецькмеблі”, м.Донецьк, про стягнення на користь Приватного акціонерного товариства „МТС Україна” 1 686,32 грн., у тому числі 223,16грн. основного боргу та 1 463,16 грн. договірної санкції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: договір №4.2599 від 20.11.2002р. про надання послуг мобільного зв'язку, копію додаткової угоди до означеного правочину, копію звіту про баланс особового рахунка абонента №4.2599, інтерфейс перегляду ДУ і розрахунку суми штрафу, невиконання відповідачем умов договору у частині оплат наданих послуг.

10.11.2011р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області долучено до матеріалів справи рахунки за телекомунікаційні послуги надані відповідачу у період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., деталізовану інформацію про розрахунки за телекомунікаційні послуги до них за контрактом 1447063 та податкові накладні складені під час здіснення спірних господарських операцій за договором 4.2599, а також акт звірки розрахунків із підтвердженням його відправлення відповідачу на виконання вимог суду.

07.12.2011р. представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів, яке, керуючись приписами ст.69 Господарського процесуального кодексу України, задоволено судом, про що винесено відповідний процесуальний документ.

Одночасно, 07.12.2011р., позивачем представлені суду пояснення, у яких останній зазначає про відповідальність відповідача передбачену додатковою угодою від 29.04.2009р. у вигляді сплати договірної санкції за кожний день, що залишився до закінчення терміну її дії, у випадку розірвання з ініціативи позивача за несплату відповідачем рахунків, що виставляють щомісяця, та застосування її, оскільки, у зв'язку з несплатою спірних рахунків згідно умов правочину відбулось призупинення надання послуг. Періоди призупинення надання послуг вказані у стрічці „Історія контракту за період дії ДУ”. Також у даних поясненнях, Позивач роз'яснює порядок нарахування означеної санкції. Разом із даним документом наданий лист №D4.2599/06 від 01.06.2010р. стосовно повідомлення відповідача про наявність заборгованості на особовому рахунку 4.2599, тимчасового призупинення надання послуг по контракту 1447063 та попередження щодо повного відключення номеру телефону, вжиття заходів по примусовому стягненню заборгованості та припинення дії договору №4.2599 на підставі п.5.2 спірного правочину, у разі несплати заборгованості; копія претензії №С4.2599/08 від 10.08.2010р.     

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому справу розглянуто відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Як вбачається з позовної заяви, Позивач посилається, як на правову підставу виникнення господарського зобов'язання з оплати послуг мобільного зв'язку у сумі 223,16грн., на правочин №4.2599 від 20.11.2002р.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачем на виконання умов зазначеного правочину були надані послуги мобільного зв'язку, які не оплачені відповідачем у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість, підстави для припинення дії правочину та нарахування договірної санкції у розмірі 1 463,16 грн.

З огляду на відсутність добровільної сплати означених вище сум, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про їх стягнення.

Слід наголосити, що підставою позовних вимог Позивач зазначає саме договір №4.2599 від 20.11.2002 року.

До матеріалів справи долучено копію договору №2789341/4.2599 від 04.04.2006р. та додаткову угоду №2789341/4.2599 від 04.04.2006р.

З огляду на таке, судом, ухвалою від 20.10.2011р., зобов'язано позивача надати належним чином засвідчені копії рахунків на сплату послуг наданих на підставі договору №2789341/4.2599 від 04.04.2006р. та підтвердження їх виставлення/отримання Відповідачу/ем; належним чином засвідчене підтвердження фактичного використання авансу у розумінні п.3.3. договору №2789341/4.2599 від 04.04.2006р. та письмові пояснення щодо його наявності чи відсутності з наданням відповідного підтвердження даних обставин; належним чином засвідчене підтвердження факту розірвання спірного правочину з ініціативи Позивача на умовах договору №2789341/4.2599 від 04.04.2006р. та з нормативно-правовим обгрунуванням цих дій; належним чином засвідчену копію додатку до договору №2789341/4.2599 від 04.04.2006р.,  визначеного його п.3.1.

Як було зазначено в описовій частині рішення, Позивачем надані рахунки за телекомунікаційні послуги надані відповідачу у період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., деталізовану інформацію про розрахунки за телекомунікаційні послуги до них за контрактом 1447063 та податкові накладні складені під час здісйнення спірних господарських операцій за договором 4.2599, а також акт звірки розрахунків із підтвердженням його відправлення відповідачу на виконання вимог суду. позивачем представлені суду пояснення, у яких останній зазначає про відповідальність відповідача передбачену додатковою угодою від 29.04.2009р.

Наданий лист №D4.2599/06 від 01.06.2010р. стосовно повідомлення відповідача про наявність заборгованості на особовому рахунку 4.2599, тимчасового призупинення надання послуг по контракту 1447063 та попередження щодо повного відключення номеру телефону, вжиття заходів по примусовому стягненню заборгованості та припинення дії договору №4.2599 на підставі п.5.2 спірного правочину, у разі несплати заборгованості.

При цьому, у інтерфейсі перегляду ДУ і розрахунку суми штрафу представленому суду у частині підтвердження розрахунку договірних санкцій номер контракту, на підставі якого його здійснено, - 1447063.

Однак,  до матеріалів справи даний документ разом із додатковою угодою до нього не долучено та у підтвердження позовних вимог не надано.

Заява про зміну підстави позову, у розумінні ст.22 Господарського процесуального кодексу України, від позивача не надходила.

Як вбачається з приписів ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 даної норми матеріального права встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст.181 Господарського процесуального кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору. Згідно п.2 вказаної статті, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Пунктом 3 передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання товару.

На підставі викладеного, враховуючи, що за вимогами наведеної норми закону договір, укладений у формі єдиного документу, повинен мати два примірника і бути наявним у позивача.

Статті 4-2, 4-3 ГПК України передбачають, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Виходячи з наведених норм, надати правову оцінку правовідносинам які утворились на підставі договору ввіду відсутності цього документу не представляється можливим.

З огляду на зазначене вище, факт надання послуг в межах спірного договору, його існування, не доведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, що дійсно між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №4.2599 від 20.11.2002р., були досягнуті усі істотні умови стосовно надання послуг мобільного зв'язку, користування ними відповідачем здійснювалось в межах спірного правочину і, відтак, не підтверджено не належне виконання зобов'язань за спірним правочином відповідачем, що породжує обов'язок сплати відповідних сум та договірної санкції.

З огляду на наведене, в задоволенні позовних  вимог Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, в особі його Донецької філії, про стягнення 1 686,32 грн., у тому числі 223,16грн. основного боргу та 1 463,16 грн. договірної санкції, слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33-36, 43, 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -                                                       

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, м.Київ, в особі Донецької філії ПрАТ „МТС Україна”, м.Донецьк, до Дочірнього підприємства „Магазин „Донецькі меблі” Акціонерного товариства „Донецькмеблі”, м.Донецьк, про стягнення на користь Приватного акціонерного товариства „МТС Україна” 1 686,32 грн., у тому числі 223,16грн. основного боргу та 1 463,16 грн. договірної санкції, відмовити.

2.          В судовому засіданні 03.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Повний текст рішення підписано 10.01.2012р.

Суддя                                                               Соболєва С.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >