Ухвала

від 10.11.2011 по справі 5020-209/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-209/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

10 листопада 2011 року справа № 5020-209/2011

< Дата слухання >  < Час слухання >   

Суддя господарського суду міста Севастополя Плієва Н.Г., розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви

                       Товариства з обмеженою відповідальністю „СендІнтерМарин”

                       (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А)

до                    Державного підприємства „Євпаторійський морський торговельний порт”

(97416, м.Євпаторія, майд.Моряків, 1)

про                 стягнення збитків у сумі 452984,84 грн

у господарській справі за позовом Державного підприємства „Євпаторійський морський торговельний порт” (97416, м. Євпаторія, майд.Моряків, 1)

до          Товариства з обмеженою відповідальністю „СендІнтерМарин”

(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А)

про           стягнення 485660,05 грн.

встановив:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа                                  № 5020-209/2011 за позовом Державного підприємства „Євпаторійський морський торговельний порт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „СендІнтерМарин” про стягнення 393103,95 грн., з яких заборгованість за договором № 46 від 01.03.2011 про надання послуг по гідро механізованому переміщенню морського піску з підводного озера Донузлаву і постачання його позивачу сумі 368774,95грн і штрафні санкції за порушення строків оплати у розмірі 24329,00 грн.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „СендІнтерМарин” 23.05.2011 подало зустрічну позовну заяву до позивача про стягнення збитків у розмірі 452984,84 грн, які, як зазначено у зустрічному позові, спричинені Товариству неправомірними діями Державного підприємства „Євпаторійський морський торговельний порт” по забороні орендованому Товариством теплоходу „Трускавець” входити до акваторії о.Донузлав без лоцмана та у відмові надати лоцмана на вимогу капітана судна.

Ухвалою суду від 24.05.2011 товариству з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин» було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви у справі                                     № 5020-209/2011.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 ухвалу господарського суду м. Севастополя від 24.05.2011 залишено без змін.

Ухвалою суду від 26.07.2011 провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 та повернення матеріалів справи до господарського суду міста Севастополя.

          Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 24.05.2011 у справі № 5020-209/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

          Ухвалою  господарського суду міста Севастополя  від 24.10.211 провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.11.2011.

          Представник позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні надав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з ТОВ "СендІнтерМарин" на користь ДП "Євпаторійський морський торговельний порт"  485660,05 грн, з яких 368774,95 грн - сума основного боргу, 35556,76 грн - інфляційні нарахування, 81328,34 грн - штрафні санкції.

          Представник ТОВ "СендІнтерМарин" у судовому засіданні просив прийняти зустрічний позов, поданий 23.05.2011 для спільного розгляду з первісним позовом, вважає, що ці позови повинні розглядатися сумісно.

          Представник відповідача заперечував проти прийняття зустрічного позову,  надав письмові пояснення, вважає, що позови не пов'язані, оскільки первісний позов обґрунтований невиконанням відповідачем господарських зобов'язань за договором про надання послуг № 46 від 01.03.2010, в той час, коли зустрічні вимоги фактично стосуються оскарження ТОВ "СендІнтерМарин" дій посадових осіб служби капітана порту та обґрунтовані Кодексом Торгівельного Мореплавства України.  

          Відповідно до вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову з наступних підстав.           

          Відповідно до частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:          а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов‘язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов‘язків суб‘єктів спірного матеріального правовідношення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є стягнення збитків за договором про надання послуг по гідро-механізованому переміщенню морського піску з підводного озера Донузлав та його постачання, позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем господарських зобов'язань за цим договором.

При цьому, зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" про стягнення збитків спричинених неправомірними діями державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт", обґрунтовані посиланням на статті 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України а також на норми Кодексу Торгівельного мореплавства та характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин", не стосуються договірних відносин між сторонами, отже не відповідають вимогам до зустрічного позову, встановленим статтею 60 Кодексу.  

Підставою позову ТОВ "СендІнтерМарин" та доказами, які обґрунтовують позовні вимоги, є документи, які не мають відношення до господарської діяльності сторін в межах договору про надання послуг № 46 від 01.03.2006, на підставі якого заявлені первісні вимоги.

Таким чином позовні заяви ДП "Євпаторійський морський торговельний порт" і ТОВ "СендІнтерМарин" неможливо визнати такими, що пов'язані між собою, вимоги за ними не можуть бути взаємозарахованими.

Крім того, на думку суду, сумісний розгляд таких позовних заяв в одному провадженні  значно ускладнить вирішення спору та перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін, а тому є недоцільним.

       На підставі викладеного, керуючись статтями 60, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

          Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „СендІнтерМарин” у прийнятті зустрічної позовної заяви у справі № 5020-209/2011.

          Суддя                                                                                                                Н.Г. Плієва