Постанова

від 30.11.2011 по справі 25/375-32/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2011р. м.Київ № 25/375-32/235

Господарський суд міста К иєва у складі головуючої суд ді Головіної К.І., при секретар і судового засідання Брик Я.А ., розглянувши матеріали спра ви за позовною заявою Держав ної податкової інспекції у П ечерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відп овідальністю "ТНП Ексім", Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Інтербудхім" про ви знання договору недійсним, с тягнення коштів за недійсним правочином

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА _1 - представник за довірен істю № 22030/9/10-209 від 29.12.2010 р.;

від відповідачів: не з' явилися

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2004 року Державна податкова інспекція у Печер ському районі м. Києва зверну лась до господарського суду м. Києва із позовом до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "ТНП Ексім" (відповідач 1), Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "Інтербудхім" (від повідач 2), в якому просить виз нати недійсним договір на до опрацювання імпортованого в зуття № 34 від 19.12.2003 року (надалі -Д оговір), укладений між відпов ідачами, та стягнути з ТОВ "ТНП Ексім" на користь держави от римані за вказаним договором кошти в сумі 7 848 000, 00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2004 р., зал ишеним без змін постановою К иївського апеляційного госп одарського суду від 06.12.2004 р., у за доволенні позовних вимог від мовлено. Постановою Вищого г осподарського суду України в ід 07.04.2005 р. вказані рішення були скасовані, а справа № 25/375 напра влена на новий розгляд.

З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного су дочинства України, відповідн о до ч. 2 ст. 18 якого адміністрат ивним судам підсудні адмініс тративні справи, у яких одніє ю зі сторін є орган державної влади, інший державний орган , орган влади Автономної Респ убліки Крим, обласна рада, Киї вська або Севастопольська мі ська рада, їх посадова чи служ бова особа, крім випадків, пер едбачених цим Кодексом, та кр ім справ з приводу їхніх ріше нь, дій чи бездіяльності у спр авах про адміністративні про ступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно ч. 5 п. 6 розділу VІІ «Пр о прикінцеві та перехідні по ложення»КАС України адмініс тративні справи, провадження у яких було відкрито місцеви ми та апеляційними господарс ькими судами до початку діял ьності відповідного адмініс тративного суду, розглядають ся та вирішуються господарсь кими судами за правилами адм іністративного судочинства .

Пунктом 7 Прикінцевих та пер ехідних положень КАС України позовні заяви у господарськ их справах, що віднесені цим К одексом до адміністративної юрисдикції, подані і не розгл януті до набрання чинності К одексом адміністративного с удочинства України, розгляда ються в порядку, встановлено му цим Кодексом.

Оскільки провадження у дан ій справі було відкрито місц евим господарським судом до початку діяльності адмініст ративних судів, господарськи й суд м. Києва розглядає дану с праву за правилами адміністр ативного судочинства.

Позов обґрунтований тим, що за результатами перевірки д отримання ТОВ "ТНП Ексім" вимо г податкового законодавства в частині правильності нара хування заявленого до відшко дування з бюджету податку на додану вартість позивачем б уло встановлене порушення по даткового законодавства при укладанні з ТОВ "Інтербудхім " договору, на підставі якого н а користь ТОВ "ТНП Ексім" випис ано податкову накладну № 112 ві д 30.02.2004 року на суму 7 848 000, 00 грн., з як ої - 1 308 000 грн. податок на додану вартість (надалі - ПДВ). Вказан у накладну відповідач 1 включ ив до обліку придбання товар ів (послуг), а суму ПДВ відніс д о податкового кредиту.

Позивач вважає, що спірний д оговір був укладений відпові дачами з метою завідомо супе речною інтересам держави та суспільства, оскільки на час укладення вказаного договор у Відповідач 2 не мав права зді йснювати фінансово-господар ську діяльність відповідно д о рішення суду Шевченківсько го району м. Києва від 05.05.2004 року , яким установчі документи ТО В "Інтербудхім" визнано недій сними з моменту їх видачі - з 18.0 3.2003 року.

Посилаючись на ст.ст. 44, 49 ЦК УР СР, ст. ст. 207-208 ГПК України, позив ач просить визнати договір н а доопрацювання імпортовано го взуття № 34 від 19.12.2003 року, укла дений між ТОВ "ТНП Ексім" та ТО В "Інтербудхім", недійсним та с тягнути з ТОВ "ТНП Ексім" на к ористь держави 7 848 000 грн. 00 коп., о триманих за договором.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги просив їх задов ольнити.

Представники відповідач ів в судове засідання не з'яви лися, про дату, час та місце су дового розгляду повідомлені належним чином, причини неяв ки суду не повідомили. Заяв пр о відкладення розгляду справ и або про розгляд справи у їх в ідсутність до суду не надход ило.

За таких обставин суд розгл ядає справу відповідно до ви мог ч. 4 ст. 128 КАС України без уча сті представників відповіда чів на підставі наявних у спр аві доказів.

В матеріалах справи містят ься заперечення, надані ТОВ "ТНП Ексім", в яких відповідач 1 не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що у жод ного з відповідачів не було у мислу на укладення угоди зав ідомо суперечної інтересам д ержави і суспільства, про що с відчить послідовність їх дій . Просять відмовити у задовол енні позову.

Заслухавши пояснення пре дставників позивача, досліди вши наявні у справі докази, су д встановив наступне.

19 грудня 2003 року між ТО В "ТНП Ексім" (замовник) та ТОВ "І нтербудхім" (виконавець) було укладено Договір № 34, у відпов ідності до якого ТОВ "ТНП Ексі м" замовляє та оплачує, а ТОВ "І нтербудхім" приймає на доопр ацювання імпортоване взуття , що не відповідає ГОСТу Украї ни, та повертає його замовник у на суму 7848000,00 грн.

Виконання вказаног о договору підтверджується а ктами виконаних робіт, підпи саних сторонами, податковою накладною №112 від 30.02.2004 року на с уму 7 848 000, 00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі - 1 3 08 000 грн.

У серпні 2004 року ДПІ у Печерському районі м. Києва п роведено позапланову докуме нтальну перевірку правильно сті обчислення та своєчаснос ті сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ "ТНП Ек сім" за лютий, березень 2004 року, про що складено відповідний акт № 307123 - 75/ 31452763 від 09.08.2004 р.

За результатами пере вірки позивачем встановлені порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість»ТОВ "ТНП Ексім", що виявилось у безпідставному віднесенні у березні 2004 року д о податкового кредиту ПДВ на суму 1308000,0 грн.

Висновок про порушен ня вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»ґрунтується на том у, що ТОВ "ТНП Ексім" занизило п одаткові зобов' язання з по датку на додану вартість на п ідставі операцій з ТОВ "Інтер будхім" згідно договору № 34 ві д 19.12.2003р., що потягло ненадходже ння податку до державного бю джету.

Позивач вважає, що гос подарські зобов'язання за ци м договором суперечать інте ресам держави та укладені з м етою уникнення оподаткуванн я, оскільки відповідач 2 не мав права укладати угоди та вест и господарську діяльність че рез скасування його установч их документів.

Згідно зі ст. 49 ЦК УРСР (що д іяв на час укладення спірної угоди) якщо угода укладена з м етою, завідомо суперечною ін тересам держави і суспільств а, то при наявності умислу у об ох сторін - в разі виконання уг оди обома сторонами - в доход д ержави стягується все одержа не ними за угодою, а в разі вик онання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування од ержаного. При наявності ж уми слу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повин но бути повернуто другій сто роні, а одержане останньою аб о належне їй на відшкодуванн я виконаного стягується в до ход держави.

Відповідно до част ини 1 статті 207 ГК України (що на був чинності 1 січня 2004 року та діяв на час виконання догово ру) господарське зобов' язан ня, що не відповідає вимогам з акону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства, або укладено учасниками господа рських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб' єктності), може бу ти на вимогу однієї із сторін , або відповідного органу дер жавної влади визнано судом н едійсним повністю або в част ині.

Частиною 1 статті 208 ГК У країни визначено, що у випадк у якщо господарське зобов'яз ання визнано недійсним як та ке, що вчинено з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства, то за на явності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язанн я обома сторонами - в доход дер жави за рішенням суду стягує ться все одержане ними за зоб ов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороно ю з другої сторони стягуєтьс я в доход держави все одержан е нею, а також все належне з не ї першій стороні на відшкоду вання одержаного. У разі наяв ності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею пови нно бути повернено другій ст ороні, а одержане останньою а бо належне їй на відшкодуван ня виконаного стягується за рішенням суду в доход держав и.

Таким чином, вказаний Кодекс містить публічно-пра вові наслідки укладення неді йсної угоди. Цим кодексом вст ановлена відповідальність (п равові наслідки) у вигляді ад міністративно-господарсько ї санкції (в розумінні статте й 238, 239 ГК України), яка має конфі скаційний характер, - стягнен ня в доход держави одержаног о однією чи обома сторонами з а угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

Отже, необхідними умо вами для визнання угоди неді йсною є її укладення з метою з авідомо суперечною інтереса м держави і суспільства та на явність умислу хоча б у одніє ї із сторін щодо настання від повідних наслідків. Одн ак, для прийняття рішення про визнання угоди недійсною не обхідно встановлювати, у чом у конкретно полягала завідом о суперечна інтересам держав и і суспільства мета укладен ня угоди, якою із сторін і в як ій мірі виконано угоду, а тако ж вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у ст орін (сторони) угоди означає, щ о вони (вона) усвідомлювали аб о повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укл адалася і суперечність її ме ти інтересам держави та сусп ільства і прагнули або свідо мо допускали настання протип равних наслідків.

Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинен о з метою, яка завідомо супере чить інтересам держави і сус пільства, закон вимагає наяв ність наступних умов: - вина ф ізичних осіб, які підписувал и договір, що проявляється у ф ормі умислу, який спрямовани й на приховування доходів ві д оподаткування;

- такий умисел повинен виник нути у сторін до моменту укла дення договору;

- метою укладення такого дог овору є приховування доході в від оподаткування.

Відсутність хоча б о днієї з них не дає підстав ств ерджувати, що зобов'язання вч инялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и.

У судовому засіданн і не встановлено, а позивачем не доведено, що на час здійсне ння правочину (укладення дог овору від 19.12.2003 року) та його вик онання відповідач 1 та його к онтрагент - ТОВ "Інтербудхім" мали намір на укладення прав очину всупереч інтересам дер жави або суспільства. Доказі в про визнання недійсними пе рвинних документів, зокрема договору № 34 від 19.12.2003р., актів пр ийому-передачі робіт, податк ової накладної № 112 від 30.03.2004р. су ду.

Позивач надав суду акт про анулювання свідоцтва платни ка ПДВ - ТОВ „Інтербудхім" від 14.07.2004 року, з якого слідує, що на ч ас отримання податкової накл адної № 112 від 30.03.2004р., тобто на час виконання договору, відпові дач 2 - ТОВ „Інтербудхім" був за реєстрований як платник пода тку на додану вартість, а отже , мав право на виписку податко вих накладних.

Також як на доказ наявност і протиправного умислу, пози вач посилається на рішення Ш евченківського районного м. Києва від 05.05.2004 року, яким устан овчі документи ТОВ "Інтербуд хім" визнано недійсними з мом енту їх видачі (з 18.03.2003 року),

Разом з тим, суд приймає до у ваги ту обставину, що вказане рішення було прийнято судом 05.05.2004р., тобто вже після виконан ня договору і відповідачу 1 не могло бути відомо про ці обст авини під час укладення оска ржуваного договору.

Крім того, судом встановле но, що рішення Шевченківсько го районного суду м. Києва від 05.05.2004р. у справі 2-7/2004 на час розгля ду даного спору скасоване ух валою цього ж суду від 10.08.2005 рок у та 23.12.2005 року провадження у ци вільній справі закрито (ухва ла набрала чинності 29.12.2005 року).

Таким чином, наявніс ть умислу при укладенні угод и не може бути підтверджено л ише актом перевірки, в даном у випадку про результати д окументальної невиїзної по запланової перевірки суб'єк та господарювання ТОВ "ТНП Е ксім" в частині дотримання вимог податкового законода вства з податку на додану вартість, оскільки висновки зазначеного акту вказують н а наявність порушень відпові дачем 1 вимог податкового за конодавства, а не наявність у мислу при укладенні угоди пр и здійсненні ним підприємниц ької діяльності.

З матеріалів справи в бачається, що наслідком пров еденої ДПІ у Печерському рай оні м. Києва перевірки стало п рийняття відповідного рішен ня позивачем № 0001142315/0 про донара хування суми податку (у даном у випадку - податку на додану в артість на суму 1308000, 0 грн. від 10.08.2 004 року), яка повинна бути сплач ена відповідачем 1, щодо якого було встановлене відповідне податкове правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що вказане пові домлення - рішення відповід ача було скасоване рішенням господарського суду м. Києва від 15.09.2004 року, яке набуло закон ної сили.

Окрім цього, суд зазна чає, що умисел фізичної особи може бути доведений під час з дійснення кримінального суд очинства у вироках судів заг альної юрисдикції, які встан овлюють причинно-наслідкови й зв' язок між укладеними уг одами та несплатою податків, вину посадових осіб підприє мства в ухиленні від сплати п одатків.

Позивачем на вимогу суду н е представлено будь-яких док азів притягнення посадових о сіб відповідача та його кон трагента до кримінальної від повідальності.

Отже, позивачем не було дов едено суду, що спірне господа рське зобов' язання вчинено відповідачами саме з метою з аздалегідь суперечною інтер есам держави та суспільства, а не з будь-якою іншою метою.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що представленим и доказами податковий орган згідно ч. 1 ст. 71 КАС України не довів недійсності господарс ького зобов' язання, відпов ідно відсутні підстави для застосування положень ста тті 208 ГК України, через що зая влений позов є необґрунтован им, а тому не підлягає задово ленню.

Згідно пункту 6 Прикінцеви х ти перехідних положень КАС України після початку діяль ності апеляційного адмініст ративного суду апеляційні ск арги в адміністративних спра вах, подані до відповідних ап еляційних господарських суд ів, передаються цими судами д о апеляційного адміністрати вного суду, якщо апеляційне п ровадження у справі ще не від крито.

На підстав викладеного, ке руючись ст. ст. 8-11, 69-72, 159-163, п. п. 6-7 Прик інцевих ти перехідних положе нь Кодексу адміністративног о судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задовол енні позову Державної податк ової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "ТНП Ексім", Товариства з об меженою відповідальністю "Ін тербудхім" про визнання дого вору недійсним, стягнення ко штів за недійсним правочином .

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголо шена її вступна та резолютив на частина у судовому засіда нні 30 листопада 2011 року.

Повний текст постанови виготовлено 5 грудня 2011 року.

Постанова може бути оска ржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду чере з суд першої інстанції шляхо м подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отриман ня копії постанови у повному обсязі.

Суддя К.І. Головіна