Ухвала

від 26.04.2012 по справі 25/375-32/235

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 25/375-32/235 Головуючий у 1-й інстанції: Головіна К.І.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНП Ексім»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудхім»про визнання недійним договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2004 року ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати договір № 34 від 19 грудня 2003 року, укладений між ТОВ «ТНП Ексім»та ТОВ «Інтербудхім», недійсним та відповідно до ст. 49 ЦК Української РСР стягнути з ТОВ «ТНП Ексім»в доход державного бюджету грошові кошти на загальну суму 7848000 грн. 00 коп.

Постановою господарського суду м. Києва від 30 листопада 2011 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що кошти, отримані за недійсним правочином підлягають стягненню на користь держави.

Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Відповідачі, будучи у відповідності до ч. 1 ст. 40 КАС України належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку в судове засідання своїх представників -не забезпечили.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представників відповідачів в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -задовольнити частково, постанову господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року - скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТНП Ексім»та ТОВ «Інтербудхім»був укладений договір на доопрацювання імпортного взуття № 34 від 19 грудня 2003 року.

Податковий орган просить визнати вказаний договір недійсним з моменту його укладення та як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на ст. 49 ЦК Української РСР.

Згідно вказаної норми права якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання угоди обома сторонами -в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Даний адміністративний позов ДПІ у Печерському районі м. Києва було подано 10 вересня 2004 року.

Згідно п. 1 та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року із 01 січня 2004 року втратив чинність.

Цивільний кодекс України не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені статтею 49 Цивільного кодексу УРСР. Цим Кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції -стягнення в дохід держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, суперечною інтересам держави та суспільства.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України цей Кодекс має зворотну дію в часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

Таким чином, при розгляді та вирішенні даної справи слід керуватися норми Цивільного кодексу України 2004 року.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Тобто, договір, укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, є недійсним в силу закону, тому додаткове визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до суду із позовами про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

В разі задоволення такого позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що вимога про визнання договору недійсним як такого, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, не може бути самостійним предметом адміністративного позову.

За таких обставин колегія суддів, відповідно до ст.ст. 157, 203 КАС України, вважає необхідним скасувати постанову суду від 30 листопада 2011 року у частині визнання договору № 34 від 19 грудня 2003 року недійсним та прийняти нове рішення про закриття провадження у справі в цій частині.

Як на підставу для стягнення в доход держави коштів за договором № 34 від 19 грудня 2003 року позивач послався на те, вказаний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства.

Таким чином, обґрунтовуючи свої вимоги позивач, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, зобов'язаний був надати докази укладення угоди № 34 від 19 грудня 2003 року з вищевказаною метою.

Представник ДПІ у Печерському районі м. Києва стверджує, що умисел на укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, був наявний у ТОВ «Інтербудхім». Свої висновки обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 травня 2004 року було визнано недійсними установчі документи вказаної юридичної особи.

Проте, як було вірно встановлено судом першої інстанції, вказане судове рішення було винесене після укладення та виконання договору № 34 від 19 грудня 2003 року.

Так, згідно податкової накладної № 112 від 30 березня 2004 року, копія якої приєднана до матеріалів даної справи, договір № 34 від 19 грудня 2003 року був виконаний 30 березня 2004 року.

Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2005 року вищевказане судове рішення було скасоване за нововиявленими обставинами, а ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2005 року провадження у справі закрите.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 30 листопада 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсним договору рішення було прийняте з порушенням норм процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -задовольнити частково, а постанову господарського суду м. Києва від 30 листопада 2011 року -скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 30 листопада 2011 року в частині відмови в задоволенні вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним договору № 34 від 19 грудня 2003 року -скасувати та прийняти нове рішення про закритті провадження у справі в цій частині.

В іншій частині постанову господарського суду м. Києва від 30 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.