Рішення

від 11.01.2012 по справі 44/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/196 11.01.12

За заявою Публічн ого акціонерного товариства по газопостачанню та газифі кації

"Дніпропетровськгаз"

до Конц ерну "Укргаз"

про визнання недійсним акту звіряння вза ємних розрахунків

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБ А_1 - предст. за довір.;

від відповідача: н е з' явились.

У судовому засіданні 11.01.2012 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарс ького процесуального кодекс у України було оголошено вст упну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанн ю та газифікації "Дніпропетр овськгаз" звернулося до госп одарського суду міста Києва із позовною заявою про визна ння недійсним акту звіряння взаємних розрахунків від 31.10.200 9.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 30.08.2011 провадж ення у справі №44/196 за вказаними вимогами припинено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 05.10.2011 ухвалу господарськ ого суду міста Києва №44/196 від 30.0 8.2011 скасовано, справу передано для подальшого провадження до господарського суду міста Києва.

Згідно повторного автомат ичного розподілу справи №44/196, в казана справа передана на ро згляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 14.11.2011 суддею Літвіновою М.Є. справу №44/196 при йнято до провадження, розгля д справи призначений на 12.12.2011.

05.12.2011 через Відділ діловодст ва Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 12.12.2011, на підс таві ст. 77 Господарського проц есуального кодексу України, розгляд справи відкладено н а 11.01.2011.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, господа рський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціоне рним товариством по газопост ачанню та газифікації "Дніпр опетровськгаз" (далі - позивач ) та Концерном "Укргаз" (далі - ві дповідач) був підписаний акт звіряння взаємних розрахунк ів, відповідно до якого стано м на 31.10.2009 у ПАТ "Дніпропетровсь кгаз" існує заборгованість п еред Концерном "Укргаз" за дог овором доручення №72/06 від 22.05.2006 у розмірі 1 572 129,64 грн..

Обґрунтовуючи свої позов ні вимоги, позивач зазначає п ро те, що зазначений акт звірк и, будучи правочином, супереч ить вимогам ст.ст. 203, 207 Цивільно го кодексу України, як такий, щ о не підписаний уповноважени ми особами позивача та такий , що не відповідає внутрішній волі позивача, а тому має бути визнаний недійсним на підст аві ч.ч. 1-4 ст. 203, ст. 215 Цивільного к одексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді у судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача н е підлягають задоволенню з н аступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких господарський суд у в изначеному законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Відповідно до статті 33 Гос подарського процесуального кодексу України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільно го кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені ак тами цивільного законодавст ва, а також із дій осіб, що не пе редбачені цими актами, але за аналогією породжують цивіль ні права та обов'язки.

Підставами виникнення цив ільних прав та обов'язків, зок рема, є:

1) договори та інші правочин и;

2) створення літературних, х удожніх творів, винаходів та інших результатів інтелекту альної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матері альної) та моральної шкоди ін шій особі;

4) інші юридичні факти.

Як визначено ч. 1 ст. 202 Цивільн ого кодексу України, правочи ном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припиненн я цивільних прав та обов' яз ків.

Правочин, як різновид юриди чних фактів, характеризуєтьс я, тим, що він є вольовим актом і воля сторін у правочині має бути спрямована на досягнен ня відповідного юридичного н аслідку, тобто на встановлен ня, зміну або припинення циві льних прав та обов' язків.

Зі змісту оскаржуваного ак ту не вбачається, а позивачем всупереч вимогам ст. 33 Господ арського процесуального код ексу України, не було доведен о, що складання та підписання акту звірки було направлене на встановлення нових чи змі ну або припинення існуючих м іж сторонами цивільних прав та обов'язків. Позивачем тако ж не було наведено, які цивіль ні права та обов'язки виникаю ть, змінюються чи припиняють ся у сторін у зв'язку із підпис анням оспорюваного акту.

Суд вважає безпідставними вимоги позивача про визнанн я недійсним акту звірки взає морозрахунків, оскільки, вка заний акт є внутрішнім докум ентом сторін господарського зобов'язання, який фіксує ста н відображення у бухгалтерсь кому обліку сторін їх фінанс ових взаємовідносин і, відпо відно, є носієм такої доказов ої інформації. Вказаний акт з вірки не є документом, який зо бов'язує сторони вчинити буд ь-які дії чи утриматися від їх вчинення. Визнання боргу, яке , як вважає позивач, сталося вн аслідок підписання акту звір ки взаємних розрахунків, не є правочином, а мотиви складен ня акту звірки не впливають н а визнання чи невизнання йог о правочином.

Згідно зі статтею 15 Цивільн ого кодексу України кожна ос оба має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або ос порювання.

Способами захисту цивільн их прав та інтересів, відпові дно до ч. 2 ст. 16 Цивільного коде ксу України, можуть бути: визн ання права; визнання правочи ну недійсним; припинення дії , яка порушує право; відновлен ня становища, яке існувало до порушення; примусове викона ння обов'язку в натурі; зміна п равовідношення; припинення п равовідношення; відшкодуван ня збитків та інші способи ві дшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (нем айнової) шкоди; визнання неза конними рішення, дій чи безді яльності органу державної вл ади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу м ісцевого самоврядування, їхн іх посадових і службових осі б.

Дана норма кореспондуєтьс я з положеннями статті 20 Госпо дарського кодексу України, я кими визначено, що держава за безпечує захист прав та зако нних інтересів суб'єктів гос подарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визнача ється цим кодексом та іншими законами України. Права та за конні інтереси зазначених су б'єктів захищаються шляхом: в изнання наявності або відсут ності прав; визнання повніст ю або частково недійсними ак тів органів державної влади та органів місцевого самовря дування, актів інших суб'єкті в, що суперечать законодавст ву, ущемляють права та законн і інтереси суб'єкта господар ювання або споживачів; визна ння недійсними господарськи х угод з підстав, передбачени х законом; відновлення стано вища, яке існувало до порушен ня прав та законних інтересі в суб'єктів господарювання; п рипинення дій, що порушують п раво або створюють загрозу й ого порушення; присудження д о виконання обов'язку в натур і; відшкодування збитків; зас тосування штрафних санкцій; застосування оперативно-гос подарських санкцій; застосув ання адміністративно-господ арських санкцій; установленн я, зміни і припинення господа рських правовідносин; іншими способами, передбаченими за коном.

Таким чином, серед переліку наведених норм чинного зако нодавства України відсутній такий спосіб захисту права я к визнання недійсним акту зв ірки взаємних розрахунків, в ідсутній також механізм вико нання такого рішення суду.

Предметом позову є матеріа льно-правова вимога позивача до відповідача, відносно яко ї суд повинен прийняти рішен ня, ця вимога повинна спирати сь на підставу позову.

Як вбачається з Постанови П ленуму Верховного Суду Украї ни від 24.10.2008р. №13, господарський суд встановивши, що предмет п озову не відповідає встановл еним законом способам захист у прав, повинен відмовити в по зові, а не припинити провадже ння у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України .

За таких обставин, позовні в имоги не піддягають задоволе нню.

З огляду на відмову у позові судові витрати відповідно д о ст. 49 Господарського процесу ального кодексу України покл адаються на позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити пов ністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рі шення, оформленого відповідн о до ст. 84 Господарського проц есуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.01.20 12