Рішення

від 26.02.2009 по справі 44/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

26.02.09

р.                                                                                                      

Справа № 44/196                              

Господарський

суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі

Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за

позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СоцКом Банк»

(представник Проскурін В.Г., довіреність від 21.01.09 року) до дочірнього

підприємства «Глобус Північний Регіон» (директор ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,

представник Євтухов С.С., довіреність від 20.05.08 року) за участі третьої

особи без самостійних вимог на предмет споруОСОБА_2(представник до судового

засідання не з'явився) про стягнення суми боргу за кредитним договором, а також

процентів та штрафних санкцій у загальному розмірі 10'424,40 грн., - 

ВСТАНОВИВ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю «СоцКом Банк» (далі - Банк) 03.10.08 року

звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства «Глобус Північний

Регіон» (далі - Товариство) про стягнення за кредитними договорами 63'069,49

грн. заборгованості та про зобов'язання відповідача поповнити гарантійний

депозит на суму 12'939,68 грн. Позовні вимоги Банку ґрунтуються на неналежному

виконанні майновим поручителем Товариством умов кредитних договорів, укладених

з позичальниками-фізичними особами, та договорів поруки в частині повернення

отриманого кредиту та сплати процентів річних за користування кредитом.

Представник

позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та

неодноразово в порядку статті 22 ГПК України змінював розмір позовних вимог,

остаточно вимагаючи стягнення з відповідача заборгованості за кредитним

договором, укладеним з фізичною особоюОСОБА_2(далі - Громадянин), на суму

7'344,28 грн., стягнення 2'120,12 грн. заборгованості по процентах та 960 грн.

штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту.

Додатково

позивач висунув клопотання щодо накладення арешту на поточний рахунок

Товариства.

Представники

відповідача заперечили проти позову, вказуючи, що позивачем неодноразово

порушувалися умови генеральної угоди про співробітництво № 20/11-06 від

20.11.06 року (далі - Угода), за яким Банк зобов'язувався інформувати

Товариство про перебіг виконання позичальниками кредитних договорів, у позивача

відсутні докази виникнення зобов'язання Товариства щодо поручительства по

боргах позичальників, окрім того, строк дії поручительства - сплинув, через що

вимоги до Товариства є безпідставними з доказової точки зору. Директором

Товариства було заявлено про втрату примірників кредитних договорів та

договорів поруки, які належали Товариству, що підтверджується постановою про відмову

у порушенні кримінальної справи від 04.05.07 року, прийнятою оперативним

уповноваженим відділу кримінального розшуку Ворошиловського районного відділу

Донецького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в

Донецькій області.

Залучена

судом до участі у справі в порядку статті 27 ГПК України третя особа без

самостійних вимог на предмет спору Громадянин до жодного з восьми судових

засідань не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та

місце судового засідання, витребуваних пояснень та документів не надав.

Строк

розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін та за ухвалою заступника

голови господарського суду Донецької області.

Вислухавши

у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та

оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов

Банку не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дослідивши

Угоду, з якої виникли цивільні права та обов'язки Банку та Товариства, суд

дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю

правовою природою є складним договором, подібним до договорів спільної

діяльності без об'єднання вкладів учасників та договорів комерційного

посередництва, який підпадає під правове регулювання норм статей 1130-1131 ЦК

України та статей 295-305 ГК України.

Таким

чином, в силу статті 1130 ЦК України, статті 295 ГК України та розділів 1, 2 та

4 Угоди, Банк та Товариство домовилися здійснювати співробітництво у сфері

задоволення потреб населення у придбанні споживчих товарів, шляхом надання

Банком при посередництві Товариства кредитів позичальникам-фізичним особам та

подальшого обслуговування зазначених кредитів, у тому числі через

поручительство Товариства по зобов'язаннях позичальників, з виплатою винагороди

Товариству у розмірі 10% кредитів, залучених під придбання споживчих товарів.

Позовні

вимоги Банку ґрунтуються на простроченні та невиконанні Громадянином

зобов'язань за кредитним договором, через що Товариство, як поручитель

Громадянина, має відповідати перед кредитором Банком за порушення зобов'язання

боржником.

За

загальними правилами господарського процесу (статті 33 ГПК України) кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог та заперечень. Це стосується в першу чергу позивача, який має

доказати факти та обставини, на яких він ґрунтує позовні вимоги.

В

силу статей 11 та 509 ЦК України цивільні зобов'язання виникають зокрема із

правочинів. Водночас, Банком не доведено суду юридичних фактів існування

договірних відносин щодо кредитування між Банком та Громадянином та договірних

відносин поруки між Банком, Громадянином та Товариством. При цьому суд бере до

уваги той факт, що згідно умов розділу 3 Угоди, зокрема, пункту 3.3 Угоди,

оригінали договору кредитування, договору поруки, договору купівлі-продажу

товару, під який видається кредит, та договору застави - мають знаходитися саме

у Банку, натомість Банк проігнорував неодноразові вимоги суду щодо надання

завірених копій цих документів.

Інших

правових підстав, які би в силу статті 11 ЦК України могли свідчити про

наявність невиконаних зобов'язань Товариства перед Банком - суду не надано, з

огляду на що суд позбавлений можливості встановити факт порушення Товариством

господарського зобов'язання, що може тягнути за собою певні юридичні наслідки у

вигляді відповідальності.

Окрім

того, суд враховує й той факт, що згідно наданих Банком відомостей про

позичальника та банківської виписки від 28.12.06 року, сума кредиту 8'113 грн.

під 19,8% річних була перерахована не Громадянину, а іншій особі - ОСОБА_3,

наявність договірних правовідносин з яким також не є доведеною. У будь-якому

разі, ані картка з відомостями про клієнта Громадянина, ані банківська виписка

не можуть бути належними та допустимими доказами у справі № 44/196, які би

підтверджували факт невиконаного зобов'язання Товариства перед Банком.

Клопотання

Банку щодо накладення арешту на поточний рахунок Товариства - не може бути

задоволене з огляду на те, що приписи статей 66-67 ГПК України не передбачають

права суду накладати арешт на банківський рахунок (лише на грошові кошти та

майно), до того ж, арешт всіх грошових коштів Банку без врахування сум

можливого зобов'язання є протиправним втручанням у господарську діяльність

Товариства, заборонену приписами статті 19 ГК України.

Таким

чином, причиною відмови у задоволенні позову є доказова безпідставність

позовних вимог. Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на

Банк.

На

підставі означених норм національного матеріального права, керуючись ст.ст.1,

2, 22, 27, 33, 43, 49, 59, 66-67, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «СоцКом Банк» до

дочірнього підприємства «Глобус Північний Регіон» про стягнення суми боргу за

кредитним договором, а також процентів та штрафних санкцій у загальному розмірі

10'424,40 грн.         

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в

апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в

касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної

сили.

               Суддя                                                                                                           

Мєзєнцев Є.І.                              

Надруковано у 4

примірниках:

1 -позивачу;

2 -відповідачу;

3 -третій особі;

4 -господарському суду

Донецької області