Рішення

від 17.01.2012 по справі 11/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/424

17.01.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

до  1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій Енергосервіс",  2) Державного підприємства "Укрводсервіс",  3) Приватного підприємства "Водолій" 

простягнення 163 123,65 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       не з'явились

від відповідача-1  Бойко М.С. –представник

від відповідача-2Каращенко Т.В. –представник

від відповідача-3не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій Енергосервіс", Державного підприємства "Укрводсервіс" та Приватного підприємства "Водолій" заборгованості за Договором фінансового лізингу № 1177 від 26.11.2010 в сумі 163 123,65 грн., у тому числі: 154 192,93 грн. –основний борг, 6 092,58грн. –пеня, 1 658,74 грн. –інфляційні нарахування та 1 179,20 грн. –3% річних.

17.01.2012 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній повідомляє про сплату відповідачем-1 основного боргу у розмірі 154 192,93 грн. та пені в сумі 6 092,58 грн. та просить стягнути солідарно з відповідачів 2 837,94 коп., у тому числі: 1 658,74 грн. –інфляційні нарахування та 1 179,20грн. –3% річних.

В судовому засіданні 17.01.2012 судом прийнято вказану заяву позивача до розгляду, а тому позовні вимоги розглядаються судом в редакції заяви про зменшення позовних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань щодо сплати лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 1177 від 26.11.2010 за період з 20.04.2011 по 20.08.2011, що є підставою для стягнення з нарахованих сум інфляційних втрат та 3% річних. Оскільки на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором фінансового лізингу з відповідачем-2 та відповідачем-3 були укладені договори поруки, позивач просить стягнути заявлену до стягнення суму заборгованості солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні 17.01.2012 представник відповідача-1 подав пояснення, в яких зазначив, що відповідачем-1 погашено заборгованість щодо об'єкту лізингу та за штрафними санкціями на загальну суму 257 045,43 грн.

Відповідач-2 письмових пояснень та заперечень проти позову не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

Відповідач-3 відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялась відповідачу-3 рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення від 21.11.2011 та від 10.01.2012.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

26.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Водолій Енергосервіс" (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу (далі - Договір).

Згідно з умовами вказаного Договору лізингодавець на підставі замовлення на транспортний засіб зобов'язується купити та передати лізингоодержувачу в строкове платне користування транспортний засіб (далі –ТЗ, об'єкт лізингу) на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується вчасно та у повному обсязі відповідно до плану лізингу сплачувати на користь лізингодавця лізингові платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим Договором.

23.12.2010 позивач передав, а відповідач прийняв в лізинг транспортний засіб за актом приймання-передачі ТЗ № 1177/001.

Відповідно до п. 5.1 Договору за переданий у лізинг ТЗ за дати надання до завершення строку лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі.

Згідно п. 5.2 Договору розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу. Лізингодавець до 10 числа місяця, в якому здійснюється оплата лізингового платежу, надсилає лізингоодержувачу рахунок-фактуру поштою. Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином здійснювати оплату лізингових платежів незалежно від того, чи отримано ним рахунок-фактуру.

У відповідності з п. 7.18 Договору лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані за замовленням лізингоодержувача лізингодавцем, штрафні санкції та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів, на підставі наданого (виписаного) лізингодавцем рахунку-фактури.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" ).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 свої зобов'язання по Договору належним чином не виконав, оскільки лізингові платежі за період з 20.04.2011 по 26.08.2011 на суму 154 192,93 грн. сплатив протягом вересня-жовтня 2011 року, що підтверджується сторонами та довідкою про стан взаєморозрахунків станом на 13.01.2012.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за Договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1 658,74 грн. –інфляційних нарахувань та 1 179,20 грн. –3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Оскільки факт прострочення відповідачем-1 виконання грошового зобов'язання зі сплати лізингових платежів на користь позивача встановлений судом та по суті не спростований, вимоги позивача про стягнення 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62 97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за липень - серпень 2011 року, які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного, за перерахунком суду з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування (з моменту прострочення сплати чергового лізингового платежу по 26.08.2011), розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 368,62 грн.

3% річних підлягають стягненню на користь позивача у розмірі визначеному розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем-1.

Посилання відповідача-1 на те, що ним було сплачено заборгованість у повному обсязі разом із штрафними санкціями судом не приймається, оскільки відповідачем надані лише платіжні доручення, якими було сплачено пеню. Доказів на підтвердження перерахування позивачу суми 3% річних та інфляційних втрат відповідачем-1 не надано.

26.11.2010 в забезпечення виконання всіх фінансових зобов'язань відповідача-1 перед позивачем за Договором фінансового лізингу № 1177 від 26.11.2010 між позивачем, відповідачем та Державним підприємством "Укрводсервіс" (поручитель, відповідач-2) укладено Договір поруки № 1177/П/02, за яким за яким поручитель поручився перед лізингодавцем в другу чергу відповідати за виконання всіх фінансових зобов'язань відповідача-1 за Договором лізингу у вигляді виплати лізингодавцю лізингових платежів, інших грошових сум, платежів, передбачених Договором лізингу, а також виплати відсотків, неустойки, пені, штрафних санкцій, збитків та інших платежів, що випливають з Договору лізингу.

Крім того, 26.11.2010 в забезпечення виконання всіх фінансових зобов'язань відповідача-1 перед позивачем за Договором фінансового лізингу № 1177 від 26.11.2010 між позивачем, відповідачем та Приватним підприємством "Водолій"  (поручитель, відповідач-3) укладено Договір поруки № 1177/П/01, за яким за яким поручитель поручився перед лізингодавцем в другу чергу відповідати за виконання всіх фінансових зобов'язань відповідача-1 за Договором лізингу у вигляді виплати лізингодавцю лізингових платежів, інших грошових сум, платежів, передбачених Договором лізингу, а також виплати відсотків, неустойки, пені, штрафних санкцій, збитків та інших платежів, що випливають з Договору лізингу.

Згідно з п. 1.3 Договору поруки № 1177/П/01 та Договору поруки № 1177/П/02 відповідальність поручителя та лізингоодержувача перед лізингодавцем є солідарною.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач на підставі двох окремих договорів поруки посилався на солідарну відповідальність кожного з поручителів і боржника.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У відповідності з ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Даною нормою врегульовано питання про відповідальність двох або більше поручителів, які поручилися за боржника спільно за одним договором поруки і кожен з них поручився за все зобов'язання.

У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України не застосовується.

Осіб, які поручилися незалежно одна від іншої за одного і того ж боржника за різними договорами поруки не можна вважати солідарними боржниками із тих міркувань, що відсутня пряма законодавча вказівка на солідарність їхніх зобов'язань, яка згідно із ст. 541 Цивільного кодексу України обов'язково повинна існувати.

Поручителі за окремими договорами поруки не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити про їхню спільну поруку.

У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по відношенню до відповідача-1, а в частині вимог про солідарне стягнення з відповідачів у задоволенні позову слід відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, оскільки суму основного боргу та пені відповідачем-1 сплачено після звернення позивача з позовом до суду, у зв'язку з чим позивачем було зменшено позовні вимоги, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій Енергосервіс" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 61-б, ідентифікаційний код 31119385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, ідентифікаційний код 32774741) інфляційні втрати у розмірі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 1 179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн. 20 коп., державне мито у розмірі 1 618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 35 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 19.01.2012