Ухвала

від 22.02.2011 по справі 2а-1433/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 р. Справа № 659/10

Колегія суддів Льві вського апеляційного адміні стративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Старунського Д .М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку пись мового провадження апеляцій ну скаргу управління Пенсійн ого фонду України у місті Кал уш Івано-Франківської област і на постанову Калуського мі ськрайонного суду Івано-Фран ківської області від 16 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсі йного фонду України у місті К алуш Івано-Франківської обла сті про стягнення підвищення до пенсії,-

ВСТАНОВИЛА :

В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягненн я підвищення до пенсії за 2006-2008 р оки та з 01 січня 2009 року доплачу вати підвищення до пенсії, за значивши, що відповідно до ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» пере дбачено виплату такої у розм ірі 30 % мінімальної пенсії за в іком. Незважаючи на це, відпов ідач її не виплачує.

Постановою Калуського міс ькрайонного суду Івано-Франк івської області від 16 грудня 2 009 року позов задоволено частк ово. Визнано незаконними дії відповідача щодо відмови по зивачу у нарахуванні і випла ті недоплаченого щомісячног о підвищення до пенсії. Зобов »язано управління Пенсійног о фонду України у місті Калуш Івано-Франківської області здійснити перерахунок і випл ату на користь ОСОБА_1 нед оплаченого щомісячного підв ищення до пенсії у розмірі 30% м інімальної пенсії за віком в ідповідно до ст. 28 Закону Укра їни «Про загальнообов»язков е державне пенсійне страхува ння» та ст. 6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» за період з 09 липня 2007 рок у по 31 грудня 2007 року та з 22 травн я 2008 року по 31 грудня 2008 року. В за доволенні решти позовних вим ог відмовлено.

Зазначена постанова мотив ована тим, що позивач є дитино ю війни, а рішеннями Конститу ційного Суду України від 09.07.2007 р оку та від 22.05.2008 року визнано та кими, що не відповідають Конс титуції України положення За кону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни», а відтак вимоги позивача щодо виплати підвищення до пенсі ї є підставними та обґрунтов аними за період з 09 липня 2007 рок у по 31 грудня 2007 року та за періо д з 22 травня 2008 року по 31 грудня 200 8 року.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, управління Пен сійного фонду України у міст і Калуш Івано-Франківської о бласті подало апеляційну ска ргу до Львівського апеляційн ого адміністративного суду, в якій просить скасувати оск аржувану постанову і прийнят и нову, якою відмовити в задов оленні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апеля нт вказує на те, що судом першо ї інстанції порушено норми м атеріального і процесуально го права, що призвело до непра вильного вирішення справи.

За відсутності клопотань в ід усіх осіб, які беруть участ ь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадж ення за наявними у справі мат еріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наяв них у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС У країни із змінами і доповнен нями, внесеними згідно із Зак оном України від 07.07.2010 року N 2453-VI), щ о є достатнім для розгляду да ної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного ад міністративного суду, дослід ивши матеріали справи та дов оди апеляційної скарги, коле гія суддів вважає, що апеляці йна скарга підлягає частково му задоволенню, а постанова с уду скасуванню з наступних п ідстав.

Задовольняючи частково по зовні вимоги, суд першої інст анції вірно виходив з того, що позивач є дитиною війни, що пі дтверджується відповідним п освідченням, а відтак, він має право на отримання підвищен ня до пенсії відповідно до ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни».

Рішеннями Конституційног о Суду України від 09.07.2007 року № 6-р п/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 полож ення Закону України «Про дер жавний бюджет України на 2007 рі к», Закону України «Про держа вний бюджет України на 2008 рік» , якими обмежується дія ст. 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними та такими , що втрачають чинність з дня у хвалення Конституційним Суд ом України цих Рішень.

При цьому згідно п.п. 5,6 резол ютивної частини такого це рі шення має преюдиціальне знач ення для судів загальної юри сдикції при розгляді ними по зовів у зв'язку з правовіднос инами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначе них законів, що визнані некон ституційними та є обов'язков им до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Стосовно посилань апелянт а на те, що законодавством Укр аїни не визначено поняття «м інімальна пенсія за віком» я к розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», то ко легія вважає за необхідне вк азати про наступне.

За чинним законодавством У країни розмір мінімальної пе нсії за віком визначається л ише за правилами ст. 28 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування». Однак, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний ро змір пенсії за віком, встанов лений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виклю чно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законо давством інший мінімальний р озмір пенсії за віком не визн ачений, слід застосовувати ц ей розмір.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів вважає, що підв ищення до пенсії відповідно до ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» повинно було ви плачуватись за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 рок у по 31.12.2008 року, тобто, з дня набра ння чинності рішень Конститу ційного суду України.

В той же час, колегія суддів вважає, що судом першої інста нції при прийнятті постанови порушено норми матеріальног о та процесуального права, що призвело до неправильного в ирішення справи.

Посилання представника ві дповідача на пропущення пози вачем річного строку звернен ня до адміністративного суду , колегія суддів вважає обґру нтованими з наступних підста в.

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС Україн и, в редакції, яка була чинна н а момент звернення позивача до суду, розгляду і вирішення справи судом першої інстанц ії, адміністративний позов м оже бути подано в межах строк у звернення до адміністратив ного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законам и.

У зв»язку з тим, що підвищен ня до пенсії у розмірі 30 % мінім альної пенсії за віком не нар аховувалось відповідачем, ко легія суддів вважає, що в дано му випадку слід застосовуват и річний строк звернення до с уду, оскільки іншими нормати вно-правовими актами не визн ачено строк звернення до суд у за не нарахованими пенсіям и.

З огляду на викладене, коле гія суддів вважає, що позов пі длягає до часткового задовол ення, а саме в частині виплати підвищення до пенсії в розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком за період з 09 листопада 2008 р оку (з врахуванням строку зве рнення до суду позивача) по 31 г рудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 16 грудня 2009 року (по день вине сення судового рішення судом першої інстанції), оскільки, д ія статті 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» в редакції, яка передбач ає виплату дітям війни підви щення у розмірі 30 % мінімально ї пенсії за віком була віднов лена з 22.05.2008 року, відтак позива ч має право на таку виплату.

У задоволенні позовних вим ог щодо виплати підвищення д о пенсії за період з 09 липня 2007 р оку по 31 грудня 2007 року та за пер іод з 22 травня 2008 року по 09 листо пада 2008 року слід відмовити у з в»язку з пропуском строку зв ернення до суду позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх положення, щ о визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухв алення Конституційним судом України рішення про їх некон ституційність.

Колегія суддів також вважа є за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетног о фінансування на виплату, п ередбачених Законом України «Про соціальний захист діте й війни», підвищення до пенсі ї не може бути причиною невик онання відповідним суб' єкт ом владних повноважень покла дених на нього зобов' язань, оскільки реалізація особою права, що пов' язане з отрима нням бюджетних коштів, яке ба зується на спеціальних та чи нних на час виникнення спірн их правовідносин нормативно -правових актах національног о законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішен ня Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).

Оскільки правові положенн я, які передбачають виплату щ омісячного підвищення до пен сії дітям війни є чинними, а по зивач належать до вказаної г рупи осіб і має право на її отр имання, органи державної вла ди не можуть свідомо зменшув ати розмір такої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів приходить до в исновку, що судом першої інст анції порушено норми матеріа льного та процесуального пра ва, що призвело до неправильн ого вирішення справи, виснов ки суду першої інстанції не в ідповідають обставинам спра ви.

З огляду на викладене, коле гія суддів відзначає, що неви плата підвищення до пенсії п озивачу заподіяна протиправ ною бездіяльністю відповіда ча.

Колегія суддів вважає, що в ірним способом відновлення п орушеного права позивача є п окладення обов' язку на відп овідача провести належне нар ахування та виплату підвищен ня до пенсії у розмірі 30 % мінім альної пенсії за віком, відпо відно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплаче них позивачу сум у розмірі 30 % м інімальної пенсії за віком з а період з 09 листопада 2008 року (з врахуванням строку зверненн я до суду позивача) по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 16 гр удня 2009 року (по день винесення судового рішення судом перш ої інстанції), що, на думку кол егії суддів, відповідає норм ам матеріального права, факт ичним обставинам справи та н аявним у ній доказам.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст.197, п .3 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС У країни, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управлі ння Пенсійного фонду України у місті Калуш Івано-Франківс ької області задовольнити ча стково.

Постанову Калуського місь крайонного суду Івано-Франкі вської області від 16 грудня 2009 року скасувати та прийняти н ову про часткове задоволення позову.

Визнати бездіяльність упр авління Пенсійного фонду Укр аїни у місті Калуш Івано-Фран ківської області щодо невипл ати на користь ОСОБА_1 під вищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , передбаченого ст. 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 лист опада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 16 грудня 20 09 року протиправною.

Зобов'язати управління Пен сійного фонду України у міст і Калуш Івано-Франківської о бласті провести нарахування та виплату на користь ОСОБ А_1 підвищення до пенсії у ро змірі 30 % мінімальної пенсії з а віком, передбаченого ст. 6 За кону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 листопада 2008 року по 31 грудн я 2008 року та з 01 січня 2009 року по 16 г рудня 2009 року включно виходяч и з мінімального розміру пен сії за віком, встановленого а бз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов' язкове держа вне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Постанова апеляційного су ду набирає законної сили чер ез п'ять днів після направлен ня копій особам, які беруть уч асть у справі, але може бути ос каржена у касаційному порядк у шляхом подачі касаційної с карги безпосередньо до адмін істративного суду касаційно ї інстанції протягом двадцят и днів з дня набрання постано вою законної сили.

Головуючий : О.Б. Заверуха

Судді : Д.М. Стар унський

В.В. Ніколі н