Рішення

від 23.09.2008 по справі 7/4-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/4-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 вересня 2008 р.           Справа 7/4-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  "Компанія"Трім", м.Київ   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство"Вінвторсировина"", с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області   

про стягнення 158596,31 грн. заборгованості

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

позивача :  Чехоєва Н.М., представник, довіреність № 01/07-01  від 01.08.2008 року.

відповідача : Кармаліта В.С., директор - витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємства серія АА № 296351 від 08.07.2008 року.

                      Трубніков Д.М., представник, довіреність № 1  від 14.07.2008 року.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов, з урахуванням заяви про його уточнення (від 04.09.2008 року            № 04/09-1), про стягнення з відповідача 158 596,31 грн. в зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору від 27.11.2007 року № 27/11. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 509, 525, 526, 629, 670, 712 Цивільного кодексу України ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві просить суд припинити провадження у справі, оскільки вважає, що юридичні підстави для заявлення позову відсутні. В обґрунтування вказаного відповідач посилається на те, що термін поставки Товару та його кількість в договорі від 27.11.2007 року не встановлена, а тому заявлення позову згідно ч. 1 ст.670 ЦК України є безпідставним. Також у відзиві зазначається про невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору та відсутністю належних доказів щодо недостачі Товару.

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, неподанням ними витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи неодноразово відкладався. Однак при цьому 15.07.2008 року сторони подали до суду клопотання в якому погодились на розгляд справи за межами строку встановленого ч.1 ст.69 ГПК України.

За письмовим клопотанням сторін розгляд справи здійснюється без технічної фіксації (звукозапису) судового процесу.

В судовому засіданні заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та оцінивши подані в справу докази, судом  встановлено наступне.

27.11.2007 року між ТОВ "Компанія Трім" та ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Вінвторсировина"" було укладено договір № 27/11.

Відповідно до умов вказаного договору продавець (ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Вінвторсировина"") зобов'язувався поставити, а покупець (ТОВ "Компанія Трім") прийняти та оплатити товар (метали чорні вторинні). Згідно п.п. 2.6 договору сторони погодили, що кількість товару, яка поставляється за вказаним договором, а також ціна визначається специфікаціями до даного договору, які являються його невід'ємною частиною.

В розділі 4 договору його контрагенти погодили, що оплату за товар покупець здійснює в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно, виставленого рахунку від продавця.

Із наданих сторонами суду додаткових угод до договору № 27/11 від 27.11.2007 року № 1, від 17.12.2007 року № 2, від 10.01.2008 року № 3, від 17.01.2008 року № 3, від 24.01.2008 року № 4, від 20.02.2008 року № 7 вбачається, що кількість товару, яку зобов'язувався поставити продавець в них не визначена. Посилання позивача в письмовому поясненні поданому 23.09.2008 року про те, що кількість товару визначена в п.2.3 договору від 27.11.2007 року № 27/11 не може братися судом до уваги, оскільки в зазначеному пункті дається визначення "партія товару" та зазначається про мінімальну вагу товару в залізничному вагоні (55 тн.).

Враховуючи те, що сторони не узгодили в зазначеному договорі кількості товару суд критично оцінює посилання позивача на ч.1 ст.670 ЦК України в якості обґрунтування позовних вимог із врахуванням наступного. Право покупця вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми виникає в тому разі коли продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу.

Також судом встановлено, що позивачем, в порядку передоплати протягом листопада 2007 - січня 2008 року було перераховано відповідачу 1 102 843,60 грн.. Вказане підтверджується виписками з особових рахунків  банківських установ ТОВ "Компанія Трім" щодо руху коштів, довідкою від 04.07.2008 року № 3354 (а.с.143, т.1). Перерахування коштів саме в порядку передоплати визнано позивачем в уточненні до позовної заяви від 04.09.2008 року  № 04/09-1 та поясненні поданому  в судовому засіданні 23.09.2008 року.

В свою чергу у ст.693 ЦК України "Попередня оплата товару" встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Частина 2 названої статті вказує, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, перерахування позивачем відповідачу грошових коштів без  виставлення при цьому останнім рахунків на оплату свідчить про порушення умов договору від 27.11.2007 року  № 27/11 щодо умов оплати товару. Дослідження судом матеріалів справи, в тому рахунку і додаткових угод, не дало змоги встановити термін виконання зобов'язання погоджений сторонами.

Провівши аналіз змісту вказаного договору та спірних правовідносин суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписом ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11  ЦК України в якості підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зазначено зокрема договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України та ст. 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною 8 статті 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається не укладеним (таким, що не відбувся).

В той же час відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України  за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст вказаної вище статті та глави 54 ЦК України свідчить що крім предмета договору до істотних умов договору поставки слід віднести  наступні умови.

1.Строк виконання обов'язку передати товар - ст.663 ЦК України відповідно до якої , продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

2. Кількість товару - ст.669 ЦК України - кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

3. Ціна товару –ст.691 ЦК України.

Як встановлено судом раніше, сторони за договором від 27.11.2007 року № 27/11 не визначили в ньому ні кількості товару, який зобов'язувався передати продавець покупцю, ні строків  його поставки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказаний договір  не може вважатися укладеним, а сторони не можуть мати права та обов'язки, що випливають з нього.

Також судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України та вимогам ухвал суду  від 15.07.2008 року, 05.08.2008 року доказів заявлення вимоги відповідачу в порядку ст.530 ЦК України не надав. Однак в усному поясненні позивач зазначив, що вважає заявленням вимоги відповідачу подання ним позовної заяви.

Вказана позиція позивача по ототожненню заявлення вимоги боржнику та подання позовної заяви є помилковою, оскільки надіслання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов'язку, покладеного на нього статтею 56 ГПК, а не пред'явленням вимоги боржникові. На вказаному наголошено зокрема  в п.11 ІЛ ВГСУ від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" та в п.6 ІЛ ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року".

З урахуванням наведеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог з наведених у позовній заяві підстав слід відмовити. При цьому суд зауважує, що відмова в позові не позбавляє позивача на право звернутись до суду з аналогічним предметом позовних вимог при зміні підстав позову.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача  відповідно до вимог встановлених ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.530, ч.1 ст.638, ст.ст. 663, 669, ч.1 ст.670, ст.ст. 691, ч.ч.1, 2 ст. 693,  ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, ст.180, ч.8 ст.181 ГК України,  ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 вересня 2008 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трім"", вул.Щусева, 24-А, МЗТМ ТОВ "Компанія "Трім"", м.Київ, 04060.

3 - відповідачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство

"Вінвторсировина"", вул.Чехова, 35, с.Вінницькі Хутори Вінницького району, 23201.

4 - відповідачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство

"Вінвторсировина"", вул.Хмельницьке шосе, 82, м.Вінниця, 21036.