Рішення

від 19.08.2008 по справі 11/237/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/237/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" серпня 2008 р. Справа № 11/237/08

За позовом:  Відкритого акціонерного товариства “Український Професійний Банк”

(02660, м.Київ, вул..М.Раскової, 15)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківська пищевкусова фабрика”

(54001, м.Миколаїв, вул..1-а Слобідська, 8-А)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:  Самборська Г.М.  –за довіреністю

від відповідача:  Кудін А.В.  –за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: стягнення 6112597,23 грн.

          Позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договорів про надання кредиту №880 від 29.11.2007р. та №946 від 18.12.2007р., а також стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору №880 від 29.11.2007р. у сумі 5608772,09 грн. та по кредитному договору №946 від 18.12.2007р. у сумі 503825,14 грн. (загалом  6112659,23 грн.), в тому числі за рахунок заставленого майна.

          У судовому засіданні 03.07.2008р. позивачем заявлено клопотання про зміну предмету позову та збільшення суми позовних вимог, в якому позивач просить розірвати договори про надання кредиту №880 від 29.11.2007р. та №946 від 18.12.2007р. та стягнути з відповідача суму основного боргу,  заборгованість по процентах за користування кредитом та пень по кредитному  договору №880 від 29.11.2007р. у сумі 5247955,47 грн. та суму основного боргу і  заборгованість по процентах по кредитному договору №946 від 18.12.2007р. у сумі 508606,56 грн. Загалом  позивач просить стягнути 5756561,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення умов кредитних договорів  відповідач, у визначений строк не сплачує проценти за користування кредитом, що відповідно до п.5.7 Договорів про надання кредиту є підставою для дострокового стягнення наданого кредиту, процентів за його використання та можливих санкцій.

Крім того,  за порушення строків оплати процентів по кредитах позивачем стягується пеня, а за порушення умов іпотечного договору  №3042 від 29.11.2007р. штрафи у розмірі 14000,0 грн. та 350000,0 грн.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує в частині стягнення пені, яка не може перебільшувати подвійну ставку НБУ та просить зарахувати 20619,81 грн. списаних банком в погашення пені, в погашення відсотків за кредитом, а також заперечує проти стягнення штрафів у сумі 14000,0 грн. та 350000,0 грн., посилаючись на те, що, по-перше, позивачем двічі нараховується штраф за одне і те саме зобов'язання, а по-друге, вина відповідача у невиконанні умов іпотечного договору відсутня.

          Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали  справи,  суд –

в с т а н о в и в:

29.11.2007р. між сторонами було укладено Договір про надання кредиту №880, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у сумі 5000000,0 грн. терміном до 28.11.2012р., зі сплатою 17,5% річних з погашенням кредиту щомісячно, починаючи з червня 2008 р., згідно з графіком, погодженим в п.1 договору.

29.11.2007р. між сторонами  було укладено іпотечний договір №3042, відповідно до якого позичальник передав в іпотеку банку  нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання по Договору про надання кредиту №880 від 29.11.2007р. - комплекс нерухомого майна харчосмакової фабрики.

Згідно з умовами п.1.3, 7.1, 7.5 Договору про надання кредиту №880 позичальник зобов'язався здійснювати сплату процентів за користування кредитними ресурсами щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця у розмірі 17,5 % річних, а у разі порушення строків повернення кредиту за договором - 35% річних.

В порушення умов договору позичальник несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував відсотки за користування кредитними ресурсами.

Так, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по відсотках за користування кредитом станом на 01.07.2008р. становить 245324,68 грн.

Згідно п.8.1 договору, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по пені станом на 01.07.2008р. становить 2630,79 грн.

Згідно з умовами п.5.7 Договору про надання кредиту, у разі порушення позичальником умов договору, несвоєчасної сплати процентів за його використання, банк має право достроково стягнути наданий кредит, проценти за його використання, можливі санкції.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.ст.1049,1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві надану ним позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити проценти за його використання.

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому під істотним слід розуміти таке порушення, коли внаслідок завданою цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги в частині розірвання кредитного договору №880 від 29.11.2007р. та стягнення з відповідача 5000000,0 грн. основного боргу, 245324,68 грн. процентів за користування кредитом,  2630,79 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо неправомірного розміру стягуваної пені, який перевищує  подвійну ставку НБУ відхиляються судом, оскільки відповідно до п.6 Господарського Кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Сторонами у кредитних договорах передбачено пеню в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки платежу, які і стягуються позивачем.

Відповідно до п.8 іпотечного договору №3042 від 29.11.2007р. позичальник зобов'язався в термін до 28 лютого 2008 року переоформити на себе право користування земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки. У разі порушення цього зобов'язання іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 0,2% від вартості предмета іпотеки, зазначеної в абз.1 п.11 договору Іпотеки.

Пунктом 19 іпотечного договору також передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.8,18.1,18.2,18.3,18.6 іпотечного договору позичальник сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від вартості предмета іпотеки, зазначеної в абз. 1 п.11 договору іпотеки.

Як зазначає позивач, станом на 11.06.2008 р. вимоги підписаного іпотечного договору не виконані. Вказаний факт відповідачем не заперечується.

Позивач просить стягнути з відповідача 14000,0 грн. штрафу за порушення п.8 іпотечного договору №3042 від 29.11.2007р. та 350000,0 грн. за порушення п.19 іпотечного договору №3042 від 29.11.2007р.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафів обґрунтовані та також підлягають задоволенню.

          Заперечення відповідача проти стягнення штрафів за порушення умов іпотечного договору, через відсутність його вини, також відхиляються судом, виходячи з наступного. Надані відповідачем листи-звернення до колишнього власника комплексу (ТОВ “Екостар”) з метою переоформлення права користування земельною ділянкою, не можуть вважатись належними доказами відсутності вини відповідача, оскільки факт невиконання умов договору має місце і відповідач не був позбавлений права спонукати ТОВ “Екостар”  вирішити питання переоформлення земельної ділянки в судовому порядку.

18.12.2007р. між сторонами було укладено Договір про надання кредиту №946, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у сумі 500000,0 грн. терміном до 17.12.2009р., зі сплатою 17,5% річних з погашенням кредиту щомісячно, починаючи з липня  2008 р., згідно з графіком, погодженим в п.1 договору.

Відповідно до приписів п.п.1.3, 7.1, 7.5 Договору про надання кредиту №946 позичальник зобов'язався здійснювати сплату процентів за користування кредитними ресурсами щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця у розмірі 17,5 % річних, а у разі порушення строків повернення кредиту за договором - 35% річних.

В порушення умов договору позичальник несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував відсотки за користування кредитними ресурсами.

Так, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по відсотках за користування кредитом станом на 01.07.2008р. становить 8605,56 грн.

Згідно п.5.7 Договору, у разі порушення позичальником умов договору, несвоєчасної сплати процентів за їх використання, банк має право достроково стягнути наданий кредит, проценти за його використання, можливі санкції, в т.ч. шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно приписів ст.ст.1049,1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві надану ним позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити проценти за його використання.

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому під істотним слід розуміти таке порушення, коли внаслідок завданою цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги в частині розірвання кредитного договору №946 від 18.12.2007р. та стягнення з відповідача 500000,0 грн. основного боргу, 8605,56 грн. процентів за користування кредитом обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Керуючись ст. ст. 44,49,75,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.  Розірвати договори про надання кредиту №880 від 29.11.20007р. та №946 від 18.12.2007р. укладені між Відкритим акціонерним товариством “Український Професійний Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Очаківська пищевкусова фабрика”.

3. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківська пищевкусова фабрика”, 54001, м.Миколаїв, вул..1-а Слобідська, 8-А (р/р 2600917424 в ВАТ “УПБ”, МФО 300205, код ЄДРПОУ 33310655) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український Професійний Банк”, 02660, м.Київ, вул..М.Раскової, 15А (р/р 39011300001017 в філії “Миколаївська дирекція”  АТ “ІНДЕКС-БАНК”, МФО 326944, код ЄДРПОУ 26565863) 6120562,03 грн. заборгованості по договорах про надання кредиту №880 від 29.11.20007р. та №946 від 18.12.2007р., 25500,0 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка

01.09.2008р.